Ефект подолання дефіциту ресурсів (ефект взаємного доповнення) полягає в підключені в тій чи іншій формі дефіцитних матеріальних, інвестиційних, науково-технічних, трудових чи інших ресурсів до вітчизняного виробництва. В цьому випадку особливості оцінки ефекту пов’язані з характером зовнішньоекономічної операції, тобто способом поєднання ресурсів (зустрічна торгівля, наукова і виробнича кооперація, спільне будівництво і виробництво) [12]
Ефект збереження ресурсів на майбутнє, який досягається шляхом імпортної політики щодо ввозу сировинних ресурсів.
Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах організувати облік, що забезпечує отримання необхідної достовірної інформації про продаж (закупівлі) в абсолютному та натуральному виражені, а також про витрати та доходи, пов¢язані із реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав [13, C.272]
Визначення економічної ефективності експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності:
- розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);
- розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);
- розрахунок економічного ефекту товару;
- розрахунок економічної ефективності експорту товару.
При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:
- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті;
- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;
- спосіб оплати за товар – комерційний кредит.
Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах) з врахуванням наведених умов виглядає наступним чином:
Век.б.ц. = Век.в. (1.6)
де Век.б.ц. – беззбиткова експортна ціна товару, грн.;
Век.в. – повні витрати на експорт товару (витрати, пов¢язані із виробництвом товару та його реалізацією на зовнішньому ринку), грн.
Век.б.ц1 = Век.з./ k в.е. (1.7)
де Век.б.ц1 – беззбиткова експортна ціна товару, грн.;
k в.е. – курс валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату, грн./ вал. од.
Век.б.ц2 = Век.з./ (k в.е х k кр), (1.8)
де Век.б.ц2 – беззбиткова експортна ціна товару, грн.;
k кр – коефіцієнт кредитного впливу.
Використання комерційного кредиту (авансу) у здійсненні експортно-імпортних операцій, які забезпечують обмін продукцією у матеаріально-речовій формі, обумовлює коригування показників економічної ефективності та ефекту за допомогою коефіцієнта впливу та розраховується за формулою 1.9.
k кр = [В ек.т х ((Р х t)/100] / (1+Рн )t, (1.9)
де k кр – коефіцієнт кредитного впливу;
В ек.т – експортна ціна товару, грн.;
Р – розмір комерційного кредиту (аванс), %;
t – термін надання комеційного кредиту (авансу), рік;
Рн - розмір додаткового прибутку.
Комерційний кредит (аванс) як спосіб розрахунку використовується зовнішньоторгівельними суб¢єктами для реалізації міжнародних угод, пов¢язаних із купівлею-продажем машин та устаткування.[1, C.276]
Розрахунок максимально допустимих повних витрат на експорт визначеного товару (при відомій зовнішньоторговельній ціні) необхідно здійснити з врахуванням наведених умов за наступними формулами:
Вmaxек = В ек.т., (1.10)
де Вmaxек – максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Вmaxек1 = Вск.т х k в.е, (1.11)
де Вmaxек1 - максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Вmaxек2 = Вск.т х k:в.е х k кр, (1.12)
де Вmaxек2 – максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Якщо Вmaxек (Вmaxек1, Вmaxек2) > В ск.т, то експорт обраного в даному випадку товару для підприємства є економічно недоцільним.
Розрахунок економічного ефекту еспорту товару необхідно проволити за формулами:
Еек.п = Век.т – Век.в, (1.13)
де Еек.п – економічний ефект експорту товару, грн.;
Век.т – виручка від експорту товару, грн.;
Век.в – повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Еек.п1 = Век.т – Век.в = (Век.r+Вв) – Век.в, (1.14)
Де Еек.п1 – економічний ефект експорту товару, грн.
Век.т = Век.г + Вв, (1.15)
Де Век.r – гривневий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом Національного банку України на дату надходження валюти, грн.;
Вв – гривнева виручка від обов¢язкового продажу валюти, грн.
Еек.п2 = (Век.г + Вв) k/кр – Век.в, (1.16)
Де Еек.п2 – економічний ефект експорту товару, грн.
Якщо Еек.п (Еек.п1, Еек.п2) є додатною величиною, то експорт вибраної продукції економічно вигідний, а тому слід шукати можливості для його збільшення з врахуванням досягнутого рівня виробництва.
Розрахунок економічної ефективності експорту товару необхідно проводити за формулами:
ЕЕек.п = Вск.т / Век.в, (1.17)
де ЕЕек.п – економічна ефективність експорту.
ЕЕек.п1 = (Век.r + Вв) / Век.в, (1.18)
де ЕЕек.п1 – економічна ефективність експорту.
ЕЕекп1 – Еек.п2 = (Век.r. + Вв) kкр / В ек., (1.19)
де Еек.п2 – економічна ефективність експорту
Еек.п3 = Оек.т / Сек.т, (1.20)
Еек.п3 – економічна ефективність експорту;
Оек.т – обсяг екпортних товарів у внутрішніх середньорічних цінах, тис.грн.;
Сек.т – виробнича собівартість експортних товарів. тис.грн.
На підставі показників, які визначаються за формулами (17-20), можна зробити наступні висновки про економічну ефективність експорту:
1. Еек.п (Еек.п.1, Еек.п2), ЕЕек.п (ЕЕек.п1, ЕЕек.п2) ЕЕек.п3, ЕЕек.п4 – доцільно розраховувати при укладанні кожної експортної угоди з метою вибору найбільш оптимальної за критерієм максимуму;
2. Еек.п(Еек.п1, Еек.п2) та за умови ЕЕек.п (ЕЕек.п1, ЕЕек.п2) >ЕЕек.п3;
якщо Еек.п(Еек.п1, Еек.п2)>1, а Еек.п(Еек.п1, Еек.п2)>ЕЕек.п3, то експорт відповідних товарів є для підприємства економічно вигідним і слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів з врахуванням найбільш вигідних напрямків експорту;
3. ЕЕек.п4 свідчить про рівень ефективності експорту відповідних товарів, при цьому перша частина формули (17) показує, який відсоток доходу підприємство отримає від реалізації експортної операції, а друга – визначає, скільки разів за період, що розглядається, капітал, авансований на експорт, зміг обернутися. Відповідно, чим більше обидві частини даної формули, тобто величина ЕЕ ек.п4, тим вигідніше експорт відповідних товарів.
Показники ефективності експортних угод доцільно використовувати при аналізі експортної діяльності підприємства за минулий період; обґрунтуванні окремих пропозицій про реалізацію товару; планування експортної діяльності на майбутній період [13].
Розрахунки економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій базуються на загальних засадах оцінки ефекту комерційних угод (для торгівельних операцій) та інвестиційних проектів (виробництво експортної продукції, імпорт обладнання з метою реконструкції, обмін науково-технічними результатами, тощо).
Особливості розрахунку зовнішньоекономічного ефекту визначаються:
- можливостями конвертації національної валюти і умовами формування валютних курсів;
- побудовою показників ефекту та ефективності;
- умовами розподілу валютної виручки підприємства;
- варіантністю експортних та імпортних програм.
Врахування умов конвертації полягає в тому, що ефективність операції залежить від умов конвертації національної валюти в валюти іноземних країн [11].
Розглядаються три випадки:
- повної неконвертованості;
- часткової неконвертованості;
- вільної конвертованості валюти.
Для першого випадку єдиною можливістю отримання інвалюти є експорт товарів (послуг), тому розрахунки ефекту та ефективності передбачають врахування характеристик зустрічних операцій.
Для частково неконвертованої валюти в розрахунках ефективності враховуються умови такої конвертованості (біржові та аукціонні валютні курси, межі “валютного коридору”, тощо).
Для вільноконвертованих валют в розрахунках використовуються офіційний валютний курс купівлі-продажу.
Показник валютної ефективності (валютний коефіцієнт, купівельна сила валюти, товарний курс) вважаються безпосередньою характеристикою експортної (імпортної) операції [12].
ін розраховується по так званому “експортному еквіваленту” – набору товарів і послуг, експортованих з метою отримання необхідної валюти при повній неконвертованості валюти. Експортний еквівалент визначається для окремої угоди, виду товару, країни, групи валют.
Розраховується валютна ефективність за формулою 1.21:
m
BEiод * NEi
КвЕ = і=1m (1.21)
ЗЕіод * NEi
i=1
де, ВEі - зовнішньоторговельна (валютна) ціна одиниці і-го товару або послуги, вал. од./од.;
NЕi – кількість одиниць і-го товару, що входить в склад експортного еквіваленту, шт. (од.);
ЗЕі – дисконтовані витрати на виробництво і реалізацію од. і-го товару (послуги)або внутрішня ціна і-го товару (послуги) у випадку торгівельно-посередницьких операцій, грн./од.
m – число найменувань товарів (послуг) в експортному еквіваленті.
Імпортний еквівалент – це набір товарів (послуг), імпортованих на отриману від експорту валюту. Відповідно коефіцієнт валютної ефективності імпорту:
n
ZIjод * NIj
КвІ = J=1n (1.22)
ЗIjод * NIj
J=1
де, Zijод – вартісна оцінка одиниці J-го імпортного товару (послуги) чи, для посередницьких операцій внутрішня ціна J-го товару (послуги), тис. грн./од.
Nij – кількість j-го товару (послуги), що входить в склад імпортного еквіваленту, од.
Зij – валютна (зовнішньоторговельна) ціна одиниці j-го товару (послуги), вал. од./од.
n – число найменувань товарів(послуг) в імпортному еквіваленті.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
