Серед проблемних проектів можна назвати:
Проект модернізації Старобешевської ТЕС. Кредитна угода ЄБРР на суму 113 млн.дол. під суверенну гарантію, яка була підписана у 1996р., мала фінансувати модернізацію Старобешевської ТЕС із впровадженням найсучасні шої технології спалювання низькосортного вугілля та шламу у киплячому шарі. Окупність проекту розраховувалась на основі фінансової моделі єдиного позичальника - Донбасенерго. Після того, як активи Донбасенерго були розпродані за борги, з фінансуванням проекту виникли серйозні проблеми.
У квітні 2002 року Уряд України повністю виконав дві вимоги, висунуті раніше Банком для відновлення фінансування проекту:
1. було ухвалено Закон про заборону примусового продажу активів підприємств, у яких доля держави складає більше 25%;
2. відбулось відповідне підвищення відпускного тарифу Донбасенерго.
ЄБРР вважає, що український Уряд робить все можливе з метою визначення активів, які будуть передані Донбасенерго, але у керівництва Банку залишається певна занепокоєність щодо невирішеності цього питання.
Проект переробки твердих відходів у Харкові. Проект на суму 23 млн.Євро під суверену гарантію, який було затверджено Радою Директорів ЄБРР 10 липня 2001 року, і який мав на меті створення в Україні нової системи утилізації твердих відходів, включно із створенням першого в Україні сміттєсховища у відповідності до стандартів Євросоюзу.
Після затвердження проекту виявилось, що він фактично, не має підтримки місцевої влади, яка не зацікавлена у реалізації проекту у існуючому форматі. З точки зору Банку, подальша реалізація проекту є малоймовірною.
Приклади успішного співробітництва:
1. Фінансування малого та середнього бізнесу. Проведення конкурсу на найкращій проект малого та середнього бізнесу, результати було оголошено у березні 2002 року.
2. Технічна допомога. У 2001 році Україна посіла друге місце (після Росії) за розміром наданої технічної допомоги - 21 проект на суму 10 млн. Євро. По сумарному показнику Україна також знаходиться на другому місці, отримавши за 10 років існування ЄБРР технічної допомоги на суму більше 43 млн. Євро.
3. Участь у робочих групах. Участь ЄБРР у діяльності низки спільних із іншими МФО та донорами Робочих груп, які зосереджені на актуальних питаннях структурних реформ. На сьогоднішній день успішно функціонують Робочі групи, створені за ініціативою та активною участю ЄБРР, такі як: Робоча група з питань реформи та приватизації енергетичного сектора, Робоча група з питань енергозбереження, робочі групи по розробці законодавства у галузі іпотечного фінансування, фінансування під складські розписки. Належну підтримку з боку ЄБРР також отримала ініціатива, висунута українською стороною, щодо створення Робочої групи з питань муніципального фінансування. Очікується, що результатом діяльності групи має стати створення в Україні всіх умов - законодавчих, адміністративних та інфраструктурних - для переходу до якісно нового рівня кредитних відносин між органами місцевого самоврядування та міжнародними кредиторами. 3.
На ряду існують проблемні питання співробітництва України з ЄБРР:
Стан інвестиційного середовища
У ході ухвалення на початку вересня 2002 року нової стратегії ЄБРР в Україні керівництво та акціонери Банку зазначили, що на сьогоднішній день обсяги іноземних інвестицій в Україні є надзвичайно низькими. Тому, як було проголошено, рівень майбутніх інвестицій Банку безпосередньо залежатиме від того, якою мірою наша держава зможе покращити інвестиційне середовище за рахунок реальних зрушень у напрямку послідовного поліпшення режиму оподаткування, належного управління регулятивними процесами та створення дійсно незалежної судової системи. Також на сьогоднішній день залишається проблема корупції, зокрема, після доповіді організації "Трансперенсі Інтернешнл" та проблема невідповідності українських компаній світовим стандартам корпоративного управління та фінансової прозорості.
Ефективність активів ЄБРР в Україні
Викликає занепокоєння той факт, що при загальному, досить динамічному зростанні зобов’язань ЄБРР по проектах в Україні, частка у портфелі так званих "працюючих активів" (тобто вибраних і реально розміщених у проектах) (менше 40%) є нижчою, ніж середній показник по країнам операцій Банку (57%).
Банк визначив основні причини цього явища, які притаманні, насамперед, для проектів у державному секторі, а саме:
а) затримки із виконанням українською стороною проектних умов, особливо, що стосується контрагентних фінансових зобов’язань (Старобешівська ТЕС);
б) затримки із ратифікацією проектів Верховною Радою;
в) адміністративні зміни, що приводили до зміни позичальника, обсягу, інших параметрів проектів;
с) помилки у підготовці деяких проектів, особливо що стосувалося вибору іноземних спонсорів, тощо.
Очевидно, що успішна співпраця з ЄБРР залежить від прискорення темпів зростання "працюючих активів" Банку, що залежатиме від усунення вищезазначених причин.
Скорочення обсягу фінансування ЄБРР проектів в Україні
Повернення ПДВ
Ще одним проблемним питання співробітництва України з ЄБРР, що ускладнює виконання деяких проектів Банку є несвоєчасне повернення цим та іншим підприємствам податку на добавлену вартість. Це питання ставилось інвесторами та керівництвом ЄБРР при багатьох нагодах, зокрема, на засіданні Дорадчої ради по іноземних інвестиціях при Президентові України, в ході роботи над новою Стратегією ЄБРР в Україні.
На 2005 – 2006 рік Президент України В. Ющенко підписав угоду про співпрацю з ЄБРР на суму 530 млн. Євро.
Як бачимо ЄБРР є одним із найбільших інвесторів та кредиторів в Україні. Також він виконує функцію каталізатора та амортизатора економіки нашої країни. Подальше співробітництво з ним забезпечить Україні стабільне зростання, приток інвестицій.
Висновок
В умовах інтегрування України у світову економічну систему питання інституціонального забезпечення цього процесу набувають особливого значення. Ефективність розвитку міжнародних економічних відносин нашої країни залежатиме від погодження дій не тільки з іншими країнами, а й з їхніми об’єднаннями через систему міжнародних організацій.
Сьогодні Україна – учасник понад 100 міжнародних організацій, тимчасовий член Ради Безпеки ООН, ініціатор створення неформального об’єднання держав ГУУАМ, один з ініціаторів створення Організації Чорноморського економічного співробітництва, контрибутор безпеки в Південно-Східній Європі.
Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності потребує розробки таких головних напрямків удосконалення зовнішніх та внутрішніх відносин, як:
запобігання відтоку капіталів за кордон і розробки заходів щодо їх повернення в Україну;
проведення адміністративної реформи для зняття бюрократичного тиску на внутрішні і зовнішні економічні відносини;
посилення контролю за діяльністю зовнішньоекономічних фінансових посередників та встановлення контрактної собівартості продукції;
посилення контролю над вивезенням за кордон валютних цінностей, технологій, інформації та запобігання підписанню фіктивних експортно-імпортних угод.
Сучасний стан міжнародної економічної діяльності України обумовлює вирішення актуальної проблеми інтеграції України до Європейського співтовариства (ЄС), де вже впроваджено єдину валюту і безмитний перетин кордонів товарами, послугами, капіталами, робочою силою. Вирішення цієї проблеми потребує від України зняття перешкод для міжнародної діяльності підприємств, організацій і людей, зокрема передбачає:
— повну лібералізацію руху капіталів;
— інтеграцію банківських та фінансових ринків;
— ліквідацію меж коливань валютного курсу;
— повну і остаточну конвертованість національної валюти.
У цих напрямках в економіці України вже є суттєві зрушення. Незворотність політичної незалежності України є підвалиною створення стійких економічних і правових засад ефективної інтеграції України до глобальних міжнародних економічних процесів.
Література
1. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. посіб. / За ред. І. В. Багрової. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 384 с.
2. Барінгольц О. Інтеграція до Європейського економічного простору // Вісник Київського національного торгово-економічного університету. – 2003. № 3. 27 – 38 с.
3. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К. : Ніка – Центр. Ельга, 2000. – 526 с.
4. Воронова Є.М. Міжнародні економічні організації. – К. : КНТУ, 2001. – 47 с.
5. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб. – К. : Вища школа, 1988. – 544 с.
6. Гершкова И. Н. Международные экономические организации. – М. : Консалтбанкир, 2000. – 167 с.
7. Дзеркало тижня: Юрій Полунєєв. Про нову стратегію ЄБРР в Україні і деякі уроки минулого. – 2002. – 24 серпня. – 11 с.
8. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Редкол: С.В. Мочерний (відпр. ред.) та ін. – К. : Академія, 2000. – 864 с.
9. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Редкол: С.В. Мочерний (відпр. ред.) та ін. – К. : Академія, 2001. – 848 с.
10. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 / Редкол: С.В. Мочерний (відпр. ред.) та ін. – К. : Академія, 2002. – 952 с.
11. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – К. : Знання – Прес, 2003. – 406 с.
12. Майбуття: ЄС у світовому економічному просторі. – липень– серпень 2005 р. - №№ 13 – 15. – 23–24 с.
13. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. А.П. Рум’янцева, Г.Н. Климка та ін. – К. : Знання – Прес, 2003. – 447 с.
14. Міжнародні організації: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. – К. : ЦУЛ, 2003. – 288 с.
15. Мочерний С.В., Устенко О.А., Фомішин С.В. Політична економія: Навч. посіб. – Херсон : Дніпро, 2002. – 794 с.
16. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К. : КНЕУ, 2003. – 948 с.
17. Основи економічної теорії. / За ред. В.О. Рибалкіна, М.О. Хмелевського, Т.І. Біленка, А.Г. Прохоренка та ін. – К. : Академія, 2002. – 352 с.
18. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. С. В. Мочерного. – Тернопіль : АТ «Тарнекс», 1993. – 688 с.
19. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка, А.О. Каніщенка та ін. – К. : Вища школа – Знання, 1997. – 743 с.
20. Савельєв Є. Європейська Інтеграція та маркетинг. Наукові нариси. – Т. : Карт – бланш, 2003. – 482 с.
21. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / за ред. А. С. Філіпенка, В.С. Будкіна, А.С. Гальчинського та ін. – К. : Либідь, 2002. – 470 с.
22. Устинов И.Н. Мировая торговля: статистико – аналитический справочник. – М. : Экономика, 2000. – 141 с.
23. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Д. Міжнародні організації: Навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2001. – 340 с.
[1] Лат.: Ьі - два; latus - бік, сторона
[2] Лат.: спеціальний, влаштований для цієї мети
[3] Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Д. Міжнародні організації: Навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2001. – 12 с.
[4] Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Д. Міжнародні організації: Навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2001. – 14 с.
[5] Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Д. Міжнародні організації: Навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2001. – 15 с.
[6] Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Д. Міжнародні організації: Навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2001. – 18 с.
[7] Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини. – К. : Знання – Прес, 2003. – 236 с.
[8] Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – К. : Знання – Прес, 2003. – 245 с.
[9] Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Д. Міжнародні організації: Навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2001. – 148 – 150 с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
