49. Примаков Е. Волна исламского фундаментализма: проблемы и уроки // Вопросы философии. — 1985. — № 6. — С.63–73.
50. Сагадаев А. Исламский фундаментализм: что же это такое? // Азия и Африка сегодня. — 1994. — № 6. — С.2–7.
51. Социально-политические представления в исламе: история и современность. — Москва: Наука, 1987. — 121 с.
52. Степанянц М. Мусульманские концепции в философии и политике (XIX–XX вв.). — Москва: Наука, 1982. — 276 с.
53. Сулимова Т. Ислам и национализм в социально-политических концепциях в арабских странах. — Москва: Мол. гвардия, 1989. — 207 с.
54. Тимофеев И. Роль ислама в общественно-политической жизни стран зарубежного Востока // Мировая экономика и международные отношения. — 1982. — № 5. — С.51–63.
55. Трофимов Д. Исламский фундаментализм в арабских странах: истоки и реалии // Восток. — 1992. — № 1. — С.116–124.
56. Филиппова М. Общественные функции ислама в современном американском исламоведении. — Москва: Наука, 1989. — 148 с.
57. Фукуяма Ф. Кінець історії? // Генеза. — Львів. — 1992. — березень. — С. 9–15.
58. Фукуяма Ф. По той бік кінця історії // Генеза. — Львів. — 1992. — березень. — С. 22–26.
59. Шарипова Р. Панисламизм сегодня (теория и практика Лиги исламского мира). — Москва: Наука, 1986. — 139 с.
60. Шарипова Р., Тихонова Т. Лига исламского мира: от традиционализма к реформаторству // Народы Азии и Африки. — 1984. — № 2. — С. 30–39.
61. Эволюция исламской традиции в освободившихся странах Востока. — Москва: ИНИОН АН СССР, 1983. — 67 с.
62. Arab-Israel Conflict and Conciliation. A Documentary History. — London: Proeger, 1996. — 286 p.
63. Bielawski J. Islam. — Warszawa: Krajowa Agencia Wydawnicza, 1980. — 295 s.
64. Gilsenan M. Recognizing Islam: Religion and Society in the Modern Arab World. — New York: Panteon, 1982. — 287 p.
65. Robbe M. Islam: Religion, Gesellschaft, Staat. — Berlin: Dietz Verlag, 1981. — 80 s.
66. Shimoni Y. Political dictionary of the Arab world. — New York.: Macmillan Publishing Company, 1987. — 520 p.
67. Świat arabski — świat islamu. — Łodź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łodzkiego, 1991. —179 s.
68. The Oxford Encyclopedia of the Modern Islamic World / Ed. In chief John L. Esposito. — New York; Oxford: Oxford University Press, 1995. — vol. 2. — 476 p.
Додаток № 1
Перелік ісламських фундаменталістських організацій, які діяли на Близькому Сході в 70-х — на початку 80-х років
«Аль-Акса» — незначна фундаменталістська група, яка діяла в Єгипті в першій половині 80-х років. (Названа за найменуванням мечеті Аль-Акса — мусульманської святині, що знаходиться в Єрусалимі).
«Асоціація реформи» (Джамійя аль-іслах) — легальне прикриття «Братів-мусульман» в Кувейті.
«Брати-мусульмани» (Аль-Іхван аль-муслімун) — релігійно-політична організація, заснована в 1929 році Х. Аль-Банною. Спочатку діяла в м. Ісмайлійя. Пізніше стала всеарабською.
«Бойовий авангард» (Ат-Таліа аль-мукатіля) — екстремістське угрупування, яке відкололося в 1981 році від сирійських «Братів-мусульман».
«Група Джухаймана» (Джамаа Джухайман) — екстремістське угрупування, яке відкололося від діючої в Саудівській Аравії «Групи наслідування благочестивим предкам». Єдина акція — збройне захоплення мексиканського храму Аль-Харам в листопаді 1979 році, після якого група була знищена.
«Група наслідування благочестивим предкам» (Джамаа ас-саляф ас-саліх) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії.
«Група попередження про грядущий Страшний суд» (Джамаа ат-Табліг) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії.
«Група збереження Корану» (Джамаа такфіз аль-Куран) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії.
«Єдинобожники» (Ахль ат-таухід) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії. «Ісламська група» (Аль-Джамаа аль-іслямійя) — суннітська організація, яка виникла в середині 70-х років на півночі Лівану (м. Тріполі). Мала зв’язки з «Братами-мусульманами» в Сирії та Єгипті.
«Ісламська партія визволення» (Хізб ат-тахрір аль-іслямі) — всеарабська суннітська організація, заснована в 1952 році в Єрусалимі Такі-д-Діном ан-Набахані.
«Ісламські групи» (аль-джамаат аль-іслямійя) — фундаменталістські угрупування, які виникли в середовищі єгипетських студентів університетів в середині 70-х років.
«Ісламський джихад» (Аль-Джихад аль-іслямі) — фундаменталістська організація, заснована в кінці 70-х років на території Палестини. характеризується різкою антиізраїльською спрямованістю.
«Клятва вірності» (Аль-Байа) — дрібга фундаменталістська група, яка діяла в Єгипті на початку 80-х років.
«Молодь Мухаммада» (Шабіба Мухаммад) — єгипетська організація, яка діяла в другій половині 70-х років в сільській місцевості.
«Звинуваченяя в безвір’ї та відхід від світу» (Ат-Такфір ва-ль-Хіднера) — екстремістська організація, яка виникла в Єгипті в другій половині 70-х років. Найбільш відома акція — викрадення та вбивство в 1977 році колишнього міністра вакфів шейха аз-Захабі.
«Зупинитися та визначитися» (Ат-Таваккуф ва-т-табайюн) — фундаменталістська група, створена в 1980 році в єгипетській провінції Фаюм. Характеризувалася різкою антихристиянською спрямованістю.
«Закликаючі» (Ахль ад-даава) — релігійна асоціація в Саудівській Аравії.
«Священна війна» (Аль-Джихад) — екстремістська організація, яка виникла в Єгипті в кінці 70-х років. Найбільш відома акція — вбивство 6 жовтня 1981 року єгипетського президента А. Садата.
«Емірат» (Аль-Імара) — дрібна фундаменталістська група, яка діяла в Єгипті на початку 80-х років.
«Еміри» (Аль-Умара) — єгипетська фундаменталістська група. яка діяла на початку 80-х років в місті Александрія.
Перелік складено за: Игнатенко А. Халифы без халифата.— Москва: Наука, 1988.
Додаток № 2
Віковий склад організації «Аль-Джихад»
Вік
Кількість чоловік
%
До 20 років
99
30,0
21 – 30 років
196
59,4
31 – 40 років
30
9,1
Більше 40 років
5
1,5
Всього
330
100,0
Коровиков А. Исламский экстремизм в арабских странах.— Москва: Наука, 1990
Професійний склад ісламських екстремістів
Рід занять
«Ат-Такфір ва-ль-хиджра (арешти 1977 року)
«Ат-Такфір ва-ль-хиджра» i «Муназзамат ат-тахрір аль-исламий» (дані опитування С. Ібрагіма)
«Аль-Джихад» (суд над 280 членами за спробу державного перевороту)
Учні
…
10*
3 %
Студенти
17
44 %
18
55 %
123
У тому числі таких факультетів:
Медичного
4
12 %
Фармацевтичного
2
6 %
Сільськогосподарський
3
9 %
Бізнесу
—
Педагогічного
Технічного
6
18 %
Військово-технічного
Філологічного
1
Богословського
2 %
Інженери
8 %
Військові i полісмени
10 %
14
5 %
Державні службовці
8
21 %
15
Дрібні торговці
16
Лікарі i фармацевти
Вчителі
15 %
Агрономи
Робітники i ремісники
41
Безробітні
11 %
Селяни
Не визначений
25**
39
33
280
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
