Потреби Греції в рідкому паливі на 95 % покриваються за рахунок імпорту. Використовуються також запаси місцевого бурого вугілля. Виробництво електроенергії, що складає державну монополію, швидко розвивалося з середини 1999-х років за рахунок пуску нових тепло- і гідроелектростанцій. ГЕС виробляють біля третини всієї електроенергії, інше припадає на частку ТЕС.

Фондовий ринок

Грецький фондовий ринок постав афінською фондовою біржею.

Афінська фондова біржа (грец. Χρηματιστήριο Αθηνών, англ. Athens Stock Exchange або англ. ATHEX) — фондова біржа, розташована в Афінах, Греція, вперше відкрита в 1876 році.

Афінська фондова біржа — філія Hellenic Exchanges S.A, чиї акції мають лістинг на ATHEX. У серпні 1999 року почав діяти ринок похідних фінансових інструментів (строковий ринок). 2002 року Афінська фондова біржа та Афінська біржа похідних фінансових інструментів (англ. Athens Derivatives Exchange) об'єдналися в Афінську біржу (англ. Athens Exchange).

До 2007 року штаб-квартира афінської біржі розташовувалась у районі Афін Псирі по вулиці Софокла. Нова штаб-квартира розташована на вулиці Афінський (раніше вулиця Кавали). Торговельні сесії тривають з з 10:00 до 17:20 годин усі дні тижня, крім суботи, неділі і свят, про які біржа повідомляє заздалегідь.

Аналіз впливу кризи на фінансову систему

Глибокі причини грецької кризи пов'язані з диспропорціями в державних фінансах. У 1998 р., коли створювався Валютний союз, Греція не дотримувала ряд критеріїв конвергенції, передбачених Маастрихтською угодою. У березні 2001 м. Греція увійшла до складу зони євро, хоча її показники не відповідали критеріям конвергенції. Крім того, Греція переживала кризу бюджетних прибутків, незважаючи на вживання інтенсивних заходів в сфері податкової політики. В результаті в 2000 - 2007 рр. доля бюджетних прибутків у ВВП зменшилася на 2,25 процентних пункту. Це пояснювалося недостатньою боротьбою з ухиленням від сплати податків і з "тіньовою" (нелегальною) економікою, масштаби якої складали 25% ВВП проти 14% в середньому по усіх країнах ОЭСР.

У останнє десятиліття в Греції спостерігалося підвищення долі бюджетних витрат у ВВП. В той же час в 2009 р. вони склали 50,4% ВВП, що дещо нижче, ніж в середньому по зоні євро (50,8%).

Для Греції характерна стратегія, спрямована на підтримку системи соціального забезпечення і підвищення заробітної плати, що у відсутність структурних реформ привело до "бюджетної надтерпимості" ("laxisme budgеtaire"). Проявом цього, зокрема, являються пенсійна політика і зростання витрат на державне управління.

Пенсійні витрати складали в 2005 р. 11,5% державних витрат. У країні існує єдиний режим пенсійного забезпечення, попереджуючий коефіцієнт заміщення в 70 - 80% середньорічної базової заробітної плати за п'ять останніх років. При цьому тривалість сплати соціальних внесків складає 35 років.

Наслідком порушення рівноваги між бюджетними прибутками і витратами став бюджетний дефіцит, який в 2009 р. досяг 13,5% ВВП. Після періоду відносної стабільності 2000 - 2004 рр., коли дефіцит платіжного балансу Греції по поточних операціях складав в середньому 6,8% ВВП, в 2008 р. цей дефіцит зріс до 14,5% ВВП, що поставило країну по цьому показнику на перше місце - перед Португалією (10,1% ВВП), Іспанією (9,7% ВВП) і Ірландією (5,1% ВВП). В ході нинішньої кризи темпи зростання грецького ВВП знизилися з 4,5% в 2007 р. до 2% в 2008 р. і до (- 2%) в 2009 р.

Греція на перехресті доріг

Великий державний борг в умовах низької норми внутрішніх заощаджень (5% ВВП в 2009 р.), а також фінансування боргу за рахунок засобів, що отримуються на фінансових ринках, створюють ризик нестачі ліквідності. Це обумовлює необхідність зниження державної заборгованості, яка в країнах зони євро продовжує рости (таблиця. 1.1).

Таблиця 1.1 Відношення державного боргу до ВВП в 2009 - 2010 рр., % [6]

Хоча Греція отримала позики від Європейської комісії, ЕЦБ і МВФ під 5% річних, рецесія збережеться в 2010 р. і продовжиться в 2011 р., коли ВВП країни, за прогнозами ЕЦБ, зменшиться на 2,5%. Існують три головні двигуни економічного зростання - державне споживання, приватне споживання і інвестиції, які в Греції зараз майже не діють. Із-за курсу на жорстку економію росте рівень безробіття (у травні 2010 р. він склав 12% проти 8,5% в травні 2009 р.), що означає зниження прибутків домашніх господарств, а це, у свою чергу, призводить до зменшення податкових зборів. Крім того, відносно низький рівень конкурентоспроможності грецької економіки не дозволяє зовнішній торгівлі внести вклад до підвищення темпів економічного зростання.

Щоб виконати своє зобов'язання по зниженню відношення дефіциту державних фінансів до ВВП з 13,6% в 2009 р. до 8,1% у кінці 2010 р., уряд Греції може використовувати бюджетні важелі, тобто радикально збільшити прибутки або понизити витрати бюджету.

Завдяки реалізації економічної програми грецького уряду і спільним заходам Єврокомісії, ЕЦБ і МВФ, в першому півріччі 2010 р. дефіцит державних фінансів склав 11,4 млрд євро проти 19,7 млрд євро в першій половині 2009 р., тобто знизився на 40%.

З січня по червень 2010 р. був досягнутий чималий прогрес в області структурних реформ - пенсійну, бюджетну і податкову. Зменшення дефіциту було більше пов'язане із скороченням бюджетних витрат (на 10% за сім місяців 2010 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р.), чим із зростанням прибутків, які за той же період зросли на 4,1%. Поле маневрів для Греції в сфері бюджетно-податкової політики залишається досить широким: це стосується боротьби з "тіньовою" економікою і реформи оподаткування.

Заходи уряду, які були спрямовані на мінімізацію наслідків та їх подолання

З метою протидії кризі керівництвом Греції були розроблені програми по боротьбі з кризою. Так, вже в січні гречеськім урядом була почата розробка програми приватизації з метою зібрати в 2010 році до 2,5 мільярдів євро. телефонною монополіях. Крім того, державі належить національна газова компанія DEPA і оператор газотранспортної системи DESFA. Нарешті, уряд володіє вантажними портами країни і ігорною монополією OPAP, а також нерухомістю.

Планується, що контрольний пакет держави (більше 51%) залишиться лише в деяких компаніях, найбільш важливих з точки зору безпеки, інфраструктури і надання послуг населенню. У інших випадках пакет держави буде понижений до блокуючого (34%) або нижче [7].

Також, незважаючи на деякі недавні протиріччя з Німеччиною, Єврозона в квітні була готова надати кредит розміром 30 млрд євро для забезпечення фінансової стабільності і наданню підтримки Греції[8]. У травні цього року розмір допомоги був збільшений до 120 млрд (за іншими даними - 110). Це стало можливим після того, як Греція погодилася з проектом скорочення державних витрат на 24 млрд євро, включаючи заморожування зростання заробітної плати бюджетників на три роки[9]. Метою уряду є скоротити бюджетний дефіцит в поточному році з 12,7% ВВП до 8,7% ВВП. Борг країни продовжуватиме рости до 2012 року - так, в поточному році заплановані запозичення у розмірі 54 мільярдів євро.

В цілому, заходи, що проводяться державою, по боротьбі з кризою привели до позитивних результатів. Так дефіцит поточного платіжного балансу Греції знизився в січні-липні поточного року на 32,6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Цей показник склав за перші сім місяців 2010 року 14,47 мільярда євро проти 21,47 мільярдів євро в січні-липні 2009 року.

Також в повідомленні наводяться дані про стан бюджету країни. Так, в січні-липні поточного року прибутки підвищилися до 27,9 мільярдів євро з 26,8 мільярдів євро за підсумками перших семи місяців 2009 року, а витрати в даний період знизилися з 42,7 мільярдів до 37,9 мільярдів євро.

Бюджетний дефіцит на кінець 2009 року склав 13,7% ВВП, що поставило Грецію на грань дефолту по зовнішньому боргу. Вийти з цього положення Афінам вдалося в травні, коли країни єврозони і МВФ обіцяли країні 110-мільярдний кредит в обмін на жорсткі реформи.

Як показують дані ЦБ Греції, країна укладається в меті поточного бюджетного року, проте стабілізація відбувається головним чином завдяки скороченню витрат. В той же час, уряду доки не вдалося підвищити прибутки, незважаючи на різке підвищення споживчих податків і інші фіскальні заходи.

Нещодавно з'явилося повідомлення про те, що прем'єр-міністр Греції Йоргос Папандреу заявив, що готовий до можливих дострокових парламентських виборів, щоб добитися від виборців підтримки реформ, що проводяться в країні в обмін на кредити. "Якщо наш курс виявиться під сумнівом, якщо ми покажемо, що втрачаємо рішучість на середині шляху і що ми йдемо до дестабілізації, то буде втрачено довіру до країни", - сказав Папандреу

Аналіз результативності антикризових заходів; перспективи фінансової системи та соціально-економічної системи країни в цілому

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5