У Греції такий документ видається Міністерством Економіки і фінансів на підставі заяви зацікавленої особи і представлених ним документів.
На січень 2007г. Грецька Республіка підписала і ратифікувала Договори про уникнення подвійного оподаткування з наступними державами:
Албанія; Вірменія; Австрія; Бельгія; Болгарія; Великобританія; Угорщина; Німеччина; Грузія; Данія; Єгипет; Ізраїль; Індія; Ірландія; Ісландія; Іспанія; Італія; Кіпр; КНР; Корея; Кувейт; Латвія; Литва; Люксембург; Мексика; Молдова; Нідерланди; Норвегія; Польща; Португалія; Румунія; Словаччина; Словенія; США; Туриця; Україна; Узбекистан; Фінляндія; Франція; Хорватія; Чеська Республіка; Швеція; Швейцарія; ПАР
Центральний банк країни, Банк Греції (БГ), є акціонерним товариством, 50% акцій якого належить державі, інші - інституціональним інвесторам, у тому числі і іноземним, а так само дрібним акціонерам. Очолює БГ керівник, призначає Президентом країни за пропозицією уряду на чотири роки. Внутрішніми справами Банку, в якому працює близько 3000 чоловік, розпоряджається Адміністративна рада з 12 чоловік: керівника, двох його заступників і 9 представників промисловості, торгівлі і профспілок. Грошово-кредитну політику визначає уряд, одноосібну відповідальність за її реалізацію несе керівник БГ.
Банки Греції можна розділити на три групи: комерційні банки (державні і приватні), спеціалізовані кредитні інститути і філії зарубіжних банків. До 1993 року в Греції діяли 27 грецьких банків і 19 філій іноземних банків, що функціонували в країні на постійній основі. Банківський сектор контролюється чотирма найбільшими держбанками, на які доводиться більше 70% обороту галузі. Найбільші грецькі банки, окрім Банку Греції, - Національний банк, Сільськогосподарський банк, Торговельний банк, Іпотечний банк.
Спеціалізовані кредитні інститути є інструментом державного фінансування окремих секторів економіки. Їх діяльність, часто збиткова, субсидується державою. В ході лібералізації банківського сектора, що почалася в 80е роки, сфера діяльності спеціалізованих кредитних установ розширилася і перетнулася з областю діяльності комбанків.
В процесі реформи утворилися також приватні банки, що спеціалізуються на роботі з корпоративними клієнтами, наданні товарних кредитів і фінансуванні зовнішньої торгівлі. Банкам країни зараз дозволено (і від них навіть вимагають) бути конкурентоздатними, різноманітити послуги, що робляться, у тому числі за допомогою комп'ютеризації. Тепер лише питання часу, коли грецькі банки стануть повністю приватними. Проте державний статус зберігають Сільськогосподарський банк Греції і Національний банк промислового розвитку (ЕТВА). Вони діють більше як державні фінансові інститути, що спеціалізуються на фінансуванні сільського господарства і промисловості. В той же час повного дерегулювання банківської системи не сталося, зокрема, держава продовжує встановлювати розмір ставок середньо і довгостроковим кредитам виробничому сектору і визначає максимальні розміри споживчих кредитів.
Серед іноземних філій безперечним лідером є філія "Ситібанка", відкрита в Греції в 1964 році. Окрім нього також діють філії: "Барклейз Бенк", "Алхемєйне Банк Недерланд", "Мідлєнд Бенк", "Нешнл вестмінстер бенк", "Банк Насьональ де Пари", "Сосьете Женераль" (90 млн драхм), "Бенк оф Нова Скотіа" (77 млн драхм), "Амерікан єкспрес" (71 млн драхм), "Ройал бенк оф Скотланд" (69 млн драхм). Працюють з грецькими клієнтами також "Креди коммерспаль де Франс", "Гриндліз бенк", "Байерише Ферайнсбанк", "Чейз Манхеттен Бэнк", банк "Паріба", "Бенк оф Америка", "Араб бенк", "Транезу Кіпру" (Кіпр), іранський банк "Садерат". За опублікованими даними, на червень 2009 року на грецькі комерційні банки доводилося 88,64% усіх депозитів і 82,05% усіх позик в Греції, тоді як іноземні банки розташовували там 11,36% депозитів і надавали 17,95% усіх позик.[3]
Історично грецька держава завжди фінансувала свої дефіцити через банківську систему. Комерційні банки повинні були резервувати до 40% усіх нових депозитів і купувати державні облігації і інші цінні папери. Проте з 2005 року частина дефіциту стала фінансуватися шляхом продажу державної заборгованості приватним особам в обмін на облігації, що випускалися щомісячно, і інші цінні папери. Привабливість їх в тому, що вони дають найвищий відсоток на фінансовому ринку, а отримуваний від операцій з ними дохід не оподатковується. З 1 січня 2004 року Банк Греції не має більше за право брати участь у фінансуванні державного сектора.
Банк Греції здійснює нагляд за кредитною системою. У зв'язку з цим він встановлює нормативи власних засобів, максимального розміру кредиту одному клієнтові і так далі. Банк Греції також видає банківські ліцензії.
Однією з серйозних проблем для грецького банківського сектора є зростаюче число недостатньо платоспроможні компанії: на межі неплатоспроможності стоять кожне третє промислове підприємство і кожне друге торговельне підприємство країни.
Таким чином, банківський сектор Греції є переважно державним і включає невелику кількість банківських установ, діяльність яких значною мірою регулюється органом державної влади. На положення Банку Греції сильний вплив зробив переважаючу думку про другорядність ролі фінансової системи в економіці країни. Він фактично є лише технічним агентом уряду по реалізації його грошово-кредитної політики.
Останніми роками банківська система Греції розвивається швидкими темпами, завдяки жорсткій фінансовій політиці. ВВП Греції по такій галузі, як туризм, складає 65%.
2010
У липні грецька банківська система вже проходила випробування на міцність. Тоді тестування проходили і інші європейські банки (в цілому 91 структура). Стрес-тести пройшли під патронажем комітету ЄС з Європейського банківського сектора. Перевіряючі аналізували баланс банків, рівень капіталізації і інші показники, причому для кожного банку розраховувалися три сценарії - базовий, несприятливий і украй несприятливий.
Липневий стрес-тест провалив тільки один банк - ATEbank, чий показник адекватності капіталу першого рівня склав усього 4,36% проти необхідних 6%. Показник ще одного банку - четвертої найбільшої фінструктури країни Piraeus Bank - виявився на допустимому рівні 6%. Показники інших банків дещо вищі.
""При проведенні стрес-тест застосовувалися загальні для усіх країн і банків стани і вимоги. Але це не означає, що вони були абсолютно ідентичні для усіх держав. Вимоги до грецької банківської системи були завищені у зв'язку з поганими фіскальними показниками країни і на той момент високим спредом на десятирічні казначейські папери Греції", - пояснив глава Центробанку Греції Джордж Провопулос на зустрічі з делегацією українських журналістів.
За інформацією Провопулоса, нинішнє положення Piraeus Bank дуже стабільно. А ось АТЕbank буде поглинений, причому його планує купити якраз Piraeus Bank. Зараз цей грецький банк веде переговори з Мінфіном про купівлю двох банків (TT Hellenic Postbank і ATEbank). За попередніми оцінками, сума угоди складе біля EUR700 млн. за дві фінструктури.
В цілому Провопулос не вважає, що грецьким банкам буде потрібно серйозну докапіталізацію після проведення другого, жовтневий стрес-тест. "Грецькі банки вже досить стійкі і серйозну докапіталізацію їм не буде потрібно. У тому числі не буде потрібно істотні вливання капіталу для виконання вимог Basel III", - сказав Джордж Провопулос.[4]
Втім, це не означає, що грецька банківська система зовсім не постраждала від кризи. Для порятунку грецького банківського сектора Центробанк направив EUR4 млрд. в обмін на привілейовані акції постраждалих банків плюс надав банкам гарантії під кредити на суму EUR30 млрд. Причому поки що ці гарантії - єдине фінансове підживлення для грецького банківського сектора (не рахуючи акціонерний капітал), оскільки іноземні інвестори як і раніше з великою недовірою відносяться до кредитування грецьких позичальників.
Уряд зацікавлений в активному розвитку цього сектора економіки. Для цього є всілякі державні програми підтримки. Реалізуються вони через Організацію підприємств малого і середнього бізнесу, яка є державною структурою.
Минулого року на фінансування малого підприємництва держава тільки через нашу структуру виділило більше 400 млн євро. Частину цих коштів виділив бюджет Греції, інша частина була виділена ЄС. За минулий рік держпідтримкою скористалися більше 50 тис. підприємців. Суть підтримки - в компенсації частини витрат на організацію або на розвиток бізнесу.
Одна з програм розрахована, наприклад, на молодих бізнесменів від 20 до 35 років, які уперше організовують бізнес. Таким підприємцям уряд покриває 45% витрат на створення свого підприємства, але при умові, що це підприємство не закриється через рік, а пропрацює не менше 5 років. Ще держава дуже зацікавлена в розвитку жіночого бізнесу : багато пані після навчання в грецьких вузах не знаходять роботу за фахом і стають домогосподарками. Щоб цього уникнути, бюджет виділяє гроші, які покривають ті ж 45% витрат на організацію власної справи жінці, яка уперше організувала бізнес.
Є програми підтримки існуючих підприємств. Якщо компанія добросовісний платник податків, і беззбитково працювала останні 3 року, вона може подати заявку на відшкодування частини витрат на ремонт, купівлю устаткування або відкриття філій і нових торговельних точок.
Раніше серйозною проблемою для грецьких підприємців була бюрократія.
Для того, щоб зареєструвати фірму, потрібно було витратити не менше 2 місяців і зібрати 35 документів. Приблизно рік тому міністр розвитку Греції Димитриос Скюфас, якого у нас вважають головним борцем за права малого бізнесу, наполіг на зміні законодавства. Тепер на створення фірми йде в середньому 10 днів, при цьому потрібно 12 документів.
ВНП Греції в 2009 становив 120 млрд дол. ВНП на душу населення в 2009 досягав 11,5 тис. дол. Валовий внутрішній продукт зростав приблизно на 4,9 % в першій половині 1990-х років, в першій половині 2000-х приріст поменшав до 1,6 %. З 1995 по 2008 виробництво промислових товарів щорічно збільшувалося на 10,5 %, а сільськогосподарської продукції — на 3,5 %. Частка сільського господарства у ВВП знизилася з 31 % в 1999 до 16,6 % в 2002 і 14 % в 2006; частка промисловості в 1999 досягала 17,4 %, а в 2007 — 24 %. Частка сфери послуг в 2006 становила 62 %. Безробіття в 2006 досягло 10,6 %. У 2008 бл. 23 % населення було зайнято в промисловості і будівництві, 57 % — в сфері послуг, а 20 % — в сільському господарстві. Жінки складали третину зайнятих, їх частка особливо велика в текстильній і тютюновій галузях.[5]
З більшості показників Греція поступається своїм партнерам по ЄС. Сильні позиції в грецькій економіці займає американський, французький, німецький, італійський та швейцарський капітал. Іноземна участь складає: в обробній промисловості — 25 %, в галузі послуг — 22 %, в банківській системі — 16 %, в добувних галузях −10 %. Сучасна національна економіка країни активно адаптується до процесів західноєвропейської інтеграції.
Промисловість має високий рівень монополізації (200 компаній отримують 50 % усіх прибутків промисловості) і водночас — великою чисельністю малих підприємств (120 тис. підприємств, з них лише 700 мають понад 100 працюючих). На мікропідприємствах (4-6 чол.) працюють робітники дуже високої кваліфікації. ВВП по секторах: сільське господарство — 8,3 %; промисловість — 27,3 %, послуги — 64,4 %. Інфляція: 2,04 % (2008 р).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
