Діяльність ТНК по-різному оцінюється в країнах їх базування. Однак усі вони визнають факт широких можливостей ТНК і неухильного розширення їх діяльності за національними кордонами, а також істотну роль ТНК у вкладеннях капіталу в національну економіку. Найбільш проблемними в діяльності ТНК для країн базування є взаємовідносини ТНК і національних урядів та реалізація корпоративних інтересів ТНК.
Стратегічна єдність інтересів ТНК і держав виявляється і в тому, що державна політика, партійна система, армія не можуть існувати без фінансово-технічної підтримки ТНК. На постійну частку витрат, необхідних для зовнішньоекономічної експансії ТНК, перетворилися витрати суто політичні.
Більше того, американські ТНК продовжують фінансувати баланс і є головним джерелом збереження обміну і балансу цього обміну із зарубіжними країнами, що зміцнює американську глобальну військову і політичну позицію, тому ТНК розглядаються як важливий чинник американського економічного і політичного добробуту та глобального впливу. Природно, що ТНК, у свою чергу, бояться націоналізації або певного обмеження своєї діяльності за кордоном і потребують істотної підтримки і захисту американського уряду.
Оскільки ТНК за своїм характером є міжнародно-оперуючими структурами, крім перелічених вище функцій вони виконують і функцію дипломатії у сфері зовнішніх відносин, в якій виступають як політичні агенти, маючи потужний потенціал:
1) наявність широкої мережі філій, дочірніх компаній, представництв, зв'язків, яких не має жодне дипломатичне відомство;
2) присутність ТНК в економіці приймаючих країн, у їхній інфраструктурі, зовнішній торгівлі, на відміну від офіційної дипломатії, яка діє на міждержавному рівні;
3) поширення контролю ТНК на засоби масової інформації, зв'язку, що означає володіння могутньою зброєю формування місцевої громадської думки;
4) створення в залежних країнах слухняної сили в особі представників місцевих політичних, суспільних кіл.
У структурі прямих іноземних інвестицій ТНК в економіку України за галузями переважають харчова промисловість та внутрішня торгівля. Спочатку частка внутрішньої торгівлі була найвищою, однак згодом обсяги іноземних інвестицій у цю галузь у загальному обсязі зменшилися. Серед причин такого зниження - відносна перенасиченість галузі капіталом, що спричинює зниження рівня прибутковості підприємств галузі.
Таблиця 2.1
Прямі іноземні інвестиції ТНК в економіку України
1992-2002 pp., млн. дол.
Показник
Роки
1992-1993
1994
1995
1996
1997
1998
2001
2002
Чистий приріст прямих іноземних інвестицій
219,4
264,1
413,4
541,3
625,4
747.1
437,2
584
Прямі іноземні інвестиції, кумулятивне значення
483,5
896,9
1438,2
2063.6
2810,7
3247.9
3831,9
Темп зростання.%
1 20.4
156,5
130,9
115,5
119,4
58,5
133,6
Таблиця 2.2
Галузева структура прямих іноземних інвестиції ТНК в Україну,%
Галузі промисловості
Харчова промисловість
14,2
14,5
18,7
20,9
20,8
20,4
20,1
Внутрішня торгівля
9,9
22,4
15,3
16,4
15,9
17,2
18,8
Машинобудування і металообробка
23,3
12,8
9,7
7,8
12,5
10,9
9,0
Фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення
3,1
7,4
8,5
8,4
7,0
6,1
6,4
Хімічна промисловість
5,8
4,2
7,2
6,9
4,5
3,7
3,6
Паливна промисловість
0,4
0,6
1,5
2.8
5,9
Загалом коливання часток окремих галузей за період з 1994 по 2002 р. не завжди дає змогу виявити стійкі тенденції (табл.2.2). Водночас високі значення іноземних інвестицій у двох галузях-лідерах дають змогу зробити висновок, що іноземний інвестор віддає перевагу галузям із коротким терміном окупності.
Структура іноземного капіталу упродовж 1996-2001 pp. також не оптимальна. Шість країн-інвесторів забезпечували близько 60% загального обсягу інвестицій. Хоча їхня частка порівняно із 1996р. дещо знизилась, рівень диверсифікації іноземного інвестування у вітчизняній економіці є низький (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Динаміка прямих іноземних інвестицій ТНК в Україну в%*
Країна
2000
США
18,3
Нідерланди
8,3
10,3
9,5
Росія
6,7
Німеччина
11,6
8,7
Великобританія
7,3
7.5
Кіпр
6,0
5,4
Разом
58,6
55,7
Суттєві диспропорції простежуються в розподілі іноземних інвестицій по регіонах України. Статус столиці забезпечив місту Києву понад 30% усіх іноземних інвестицій 2001р. А п'ять адміністративно-територіальних одиниць, що зосереджували на своїй території найбільші частки іноземного капітану, разом за період з 2000 по 2002рр. отримали в середньому 66,7% від загального обсягу. У цьому випадку на північний регіон упродовж аналізованого періоду припадала у 2-3 рази більша частка іноземного капіталу, ніж можна було б прогнозувати, враховуючи кількість населення (для міста Києва це перевищення становило 5-6 разів). І навпаки, решта регіонів у цей період недоотримувала потрібних інвестицій (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Прямі іноземні інвестиції у регіони України,%
Довідково:
Регіон
чисельність населення на 1.01.03
Північний
32,1
48,8
43,5
43,9
42,7
43,7
17,1
у тім числі м. Київ
25,7
41,6
30,4
30,0
29,9
32,0
5,2
Південний
11,3
16,3
13,4
11,9
15,2
Центральний
8,1
6,3
8,6
10,6
12,3
Західний
11,1
11,7
22,6
Східний
28,7
21,1
18,4
23,5
22,9
32,8
Всього
100
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
