Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
Індивідуальне завдання
з курсу "Міжнародна економіка ( частина ІІ )"
на тему :
"Динаміка цін на каву та какао на світових ринках"
Львів – 2010
Зміст
Вступ
Розділ 1. Основні виробники та експортери кави у світі
Розділ 2. Динаміка міжнародного ринку кави за 2008-2010 роки
Розділ 3. Основні країни-процуденти і країни-експортери какао в світі
Розділ 4. Ціни та дефіцит пропозиції какао-бобів
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Темою мого індивідуального завдання є "Динаміка цін на каву та какао на світових ринках". Отже метою мого завдання є дослідити як змінювалися ціни на каву та какао на ринках за останній час.
Для початку з’ясуємо що таке кава та як вона потрапила до нас.
Отже кава (пол. Kawa — назва провінції Каффа у Ефіопії) — це напій, що його виготовляють зі смажених плодів (бобів) кавового дерева. Стародавній напій, який має багату історію. За деякими оцінками, кавовий напій є другою за об'ємами споживання речовиною на Землі після води. Споживання кави вже давно набуло ознак окремої культури, оспіваної митцями різних епох. Містить у своєму складі кофеїн.
Історія походження кави як напою йде корінням в глибоку старовину. Вона оповита численними легендами і вигадками. Існують сміливі припущення про те, що людина і кава зв′язані між собою вже близько 2,8 мільйонів років. Вони засновані на тому, що останки як найдавнішої людини і сліди його проживання знайдені в Східній Африці, в районі, що є батьківщиною дикої кави.
Цілком на припущеннях і припущеннях будується відповідь на інше питання: як і коли кава потрапила через Червоне море до Йемену, з яким, власне, і зв′язана вся історія його походження як напою. У перші століття нашої ери на території Північної Ефіопії утворилося царство Аксум.
У IV-VI ст. воно досягло розквіту і розповсюдило свою гегемонію на багато земель, у тому числі і на Південну Аравію. Аксумське царство розпалося лише в першій половині XI ст. За тисячолітню історію існування царства відмічені тісні торгові, господарські і політичні зв′язки між народами, що населяли Ефіопське нагір’я і Аравійський півострів.Більш того, одне з ефіопських племен переселилося до Південного Йемену. Тому немає нічого дивовижного в тому, що кава виявилася завезеною в цю країну (існує версія, що кава завезена до Аравії чорними суданськими рабинями, яких доставляли через територію Ефіопії).
Слід особливо підкреслити той факт, що кава виростає в дикому вигляді тільки в Ефіопії, де вона раніше людиною не оброблялася, оскільки тут кава не вживалася. Навіть після її "одомашнення" в Йемені ефіопи довгий час дотримували заборони на вживання кавового напою, накладений християнською церквою, що відкидали цей магометанський винахід.
У той час деякі ефіопські племена, а також нубійські бербери все ж таки вживали каву таємним чином. Стиглі кавові зерна давили, змішували з жиром тварин і скручували в круглі кульки. Це була їжа, що володіла збудливими властивостями. Вона допомагала вижити у важких природних умовах. Що стосується розвиненіших ефіопських племен, то вони робили вино з пульпи кавових ягід.Цей напій називався "кавах" (kawah), що означає "хмільний напій″. Від цього слова, можливо, і пішло сучасне слово "кава".
Цілком природно, що арабські кочівники, що перетинали Ефіопію, дізналися від місцевих племен про збудливі властивості кави. Перш за все, вони навчилися виготовляти із зерен кави і жиру кульки - просту дорожню їжу, підтримуючи нею себе під час постійних переходів по пустелях.
Пізніше каву навчилися пити, заливаючи зелені зерна холодною водою. Але в період раннього середньовіччя такий напій не знайшов широкого розповсюдження, оскільки кавові зерна можна було привезти лише здалеку - тільки з Ефіопії і сусідньою з нею Сомалі [3].
Експерти на ринку кави світі часто посилаються на так званий "кавовий парадокс". Він полягає у тому, що при настанні кавової кризи країнам-виробникам стає притаманна тенденція до зниження цін, зниження доходів виробника і прибутків з важливими наслідками, для доходів від експорту кави провідних країн-експортерів і життя мільйонів людей у країнах, що розвиваються. Кавовий "бум", в свою чергу, у країнах-споживачах відображається у зростанні роздрібних продажів і прибутку для роздрібних торговців кави . А внаслідок цього збільшується розрив між цінами і виробника і споживача.
На світовий ринок кави постачають понад 50 країн. Всього щорічно виробляється близько 4,5 млн.т кавового зерна. Велику роль відіграє ця культура в економіці латиноамериканських країн. Після Бразилії найбільшими виробниками кави є Колумбія, Гватемала, Сальвадор. На частку кави в експорті Колумбії припадає близько 60%.
Значний сегмент світового ринку займає кава, що вирощується в Бразилії. Сьогодні ця країна надає великий вибір сортів, які мають свої відмінні риси: мають м’який, приємний смак і ніжний захід.
Однак є й недоліки - більшість видів вирощуваних тут зерен страждають відсутністю кислинки й вираженого аромату. Бразильську каву найчастіше використають для створення змішаних сортів. Бразилія є, безсумнівно, найбільшим постачальником кави в зернах в світовій економіці, хоча таких країн, як В'єтнам, Індія і Мексика, набирає силу в останні роки.
Одним з найбільших постачальників високоякісної кави є Колумбія, що має сприятливі кліматичні умови для вирощування кавових дерев й одержання багатого врожаю. Зерна, зібрані в Колумбії, мають всі якості відмінної високогірної кави: насичений смак з ледве солодкуватим горіховим відтінком, тонкою кислинкою, злегка вираженими фруктовими нотками й легким ароматом, що нагадує вино. Колумбійська кава ідеальна для приготування чорної кави або капуччино. Її смак легко запам’ятовується. Незважаючи на високу вартість, колумбійські сорти кави знайшли шанувальників у багатьох країнах світу.
У Мексику кава була завезена на початку 19 століття, а сьогодні мексиканці випивають більшу частину кави, виготовленої в країні.
Сорти, вироблені в Мексиці, відрізняються пряним ароматом і вираженим кислуватим присмаком. Незвичайна кислинка не всім припадає по смаку, але мексиканська кава має своїх шанувальників, які цінують у ній легкий, ніжний смак, приємний аромат і виражену тонізуючу дію на організм. Деякі сорти відрізняються ванільними й карамельними відтінками, що дозволяє готувати на їхній основі коктейлі з використанням лікерів або коньяку, а також змішувати із сиропом, корицею й додавати збиті вершки.
В 17 столітті голландці почали вирощувати кавові дерева на острові Ява. І з тих пір яванска кава експортується в багато країн світу. Зрозуміло, за минулі сторіччя технологія вирощування й виробництва змінилися, що дозволило покращити якість зерен і створити нові сорти. Сьогодні кава, вирощувана на острові, займає гідне місце на світовому ринку.
Яванска кава ідеально сполучається з вершками, молоком або шоколадом. До неї краще подавати тістечка, цукерки або інші солодощі, які дозволять якнаповніше відтінити смак напою. А от сир і фрукти навряд чи будуть вдалим доповненням до цього сорту кави.
Руандську каву в нашій країні, на жаль, знайти практично неможливо. Знавці стверджують, що неповторний аромат дозволяє відрізнити цей сорт кави від інших із заплющеними очами. Клімат Руанди й вулканічні ґрунти створюють ідеальні умови для росту кавових дерев, з яких збирають повні, крупні зерна, що відрізняються невеликим вмістом кислоти. Напій, приготований з таких зерен, має м’який смак і відмінно доповнюється ромом або коньяком. Яванска кава в поєднанні з алкогольними напоями дуже яскраво розкриває свої смакові якості й здобуває п’янкої міцності.
r – вирощування кави рабуста
m –вирощування кави робуста і арабіка
a – вирощування кави арабіка
Рис.1. Основні райони вирощування кави
У всьому світі в середньому в рік збирається врожай, що становить близько 100 млн. мішків по 60 кг. З цього тільки Південна Америка поставляє на світовий ринок майже половину:
Південна Америка 44 млн. мішків
Африка 22 млн. мішків
Центральна і Північна Америка 17 млн. мішків
Азія / Океанія 12 млн. мішків
Від усього обсягу світового виробництва, як правило, близько 63 млн. мішків призначається для експорту. Інша кількість залишається для внутрішнього споживання в країнах-виробниках або складується при перевиробництво в спеціальних сховищах.
Експорт кави для численних країн третього світу є одним з основних джерел доходу.
Таблиця 1. Частки експорту кави країн експортерів
Країна-виробник
Кількість кавових дерев (в млн.шт.)
Середнє виробництво зеленої кави (в тис. мішків по 60 кг)
Частка населення, зайнята у вирощуванні кави (%)
Частка експорту кави від усього експорту країни (%)
Уганда
266
2950
23
99
Бурунді
58
513
68
Руанда
42
625
63
52
Ефіопія
1500
2800
60
Сан-Сальвадор
263
2300
25
79
Колумбія
3400
12000
15
66
Гаїті
150
530
18
Мадагаскар
350
1100
31
27
Гватемала
830
2700
30
50
Коста-Ріка
300
22
29
Берег Слонової Кістки
1135
4500
Нікарагуа
200
700
41
Танзанія
62
800
24
37
Гондурас
135
1400
20
Кенія
112
1850
26
Камерун
180
2200
Бразилія
29000
4
10
Страницы: 1, 2, 3