Рефераты. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії

В експорті Польщі в Україну найбільші обсяги припадають на такі основ-ні групи товарів, як машини, механізми, устаткування - 11,28 відсотка, про-дукція хімічної і пов'язаної з нею галузей - 10,91, пластмаси і вироби з них - 10,10 відсотка, промислові товари - 8,79, продовольчі товари - 8,46, текстиль і текстильні вироби - 7,14 відсотка.

Створено міжнародну асоціацію "Карпатський Єврорегіон", до якої вхо-дять 4 області України (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівець-ка) та регіони Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини.

У жовтні 1995 року у Луцьку було підписано Угоду про створення між-народної асоціації Єврорегіон "Буг", до якої входять Волинська область Укра-їни і три прикордонні воєводства Польщі.

Згідно з відповідними положеннями Угоди між урядом України та урядом Республіки Польща про міжрегіональне співробітництво (травень 1993 року) створено українсько-польську міжурядову Координаційну Раду з питань міжрегіонального співробітництва (МКРМС).

Кафедри україністики п"яти вищих навчальних закладів Польщі готують фахівців з української мови і літератури. В Україні на кафедрах славістики та полоністики кількох університетів вивчається польська мова і література. Вжи-ваються заходи для відкриття Українського інформаційно-культурного центру у Варшаві. У Києві діє Центр польської культури.

У жовтні 2001 року у м.Люблін відбулося офіційне відкриття Європейсь-кого Колегіуму польських та українських університетів, створеного за ініці-ативою президентів України і Польщі.

Відбувається активний обмін між культурно-мистецькими та спортивни-ми організаціями України і Польщі, науковими установами, молоддю обох країн. Більш як 500 громадян навчаються у вузах РП і більше 200 громадян Польщі - у вузах України.

Досягнуто значних успіхів у економічній співпраці. Товарообіг між Укра-їною і Польщею з 1992 р. почав різко зростати і збільшився у 6 разів. Однак до-сі в товарообігу між Україною та Польщею польський експорт значно переви-щує імпорт. Це одна з причин, що змушує Польщу цінувати зв'язки з Україною, оскільки порушення відносин між двома державами зумовить втрату для Поль-щі великого ринку збуту для своєї продукції.

Реально діє майже 600 українсько-польських підприємств, загальний об-сяг капіталу яких становить понад 37 млн доларів США. Польща має змогу про-інвестувати низку українських проектів.

Економічна співпраця між Україною і Польщею продовжує надалі актив-но розвиватися. Це передусім стосується таких галузей, як сільське господарст-во та сфери переробки його продукції, машинобудування, літакобудування, енергетика, теплопостачання, військово-промисловий комплекс, фармація та медичне устаткування. Саме внаслідок розвитку взаємовигідної співпраці у заз-начених галузях і багатьох інших перспективних напрямах можна в декілька разів збільшити частку виробленої продукції в українсько-польському товаро-обігу, запобігти його зниженню.

1.2 Австрія

1.2.1 Загальна інформація про Австрію, географічне положення, населення та державний устрій Австрії

Офіційна назва - Австрійська Республіка - Republic Osterreich [32] . Державний устрій - федеративна республіка. Глава держави - федеральний президент. Глава федерального уряду - канцлер. Парламент складається з двох палат: Федеральної ради і Національних зборів.

Географічне розташування - країна знаходиться у Центральній Європі. Межує з Чехією (спільний кордон - 362 км), Німеччиною (784 км), Угорщиною (366 км), Італією (430 км), Ліхтенштейном (35 км), Словаччиною (91 км), Словенією (330 км), Швейцарією (164 км).


_

Рис.1.2. Карта Австрії та прикордонних країн Європи


Площа території - 83,858 тис. кв. км (113 місце в світі). Адміністративний поділ - 9 федеральних земель (Bundesland): Бургенланд (Burgenland), місто Відень (Stadt Wien), Верхня Австрія (Oberosterreich), Зальцбург (Salzburg), Каринтія (Karnten), Нижня Австрія (Niederosterreich), Тіроль (Tyrol), Форарльберг (Vorarlberg), Штирія (Steiermark), які поділяються на округи (Bezirk), округи - на громади (Ortsgemeinde).

Кількість населення - 8,15 млн. чол. (липень 2001 р.). Столиця - Відень (Wien) - 1,543 млн. мешканців. Інші великі міста: Грац (223 тис. мешканців), Лінц (185,8 тис.), Зальцбург (145,2 тис.), Інсбурк (114,7 тис.), Клагенфурт (90,1 тис.).

Державна мова - німецька. Релігія - католицизм, протестантство. Національне свято - 26 жовтня - День ухвалення австрійським парламентом Закону про постійний нейтралітет (1955 р.). Відзначається з 1965 року.

Грошова одиниця - євро = 100 євроцентам.

Членство у міжнародних організаціях - ООН, СОТ, МБРР, ОБСЄ, ЄС, МВФ, ОЕСР, РЄ, ЕКА, ЕМС, МФЧХіЧП та інші.

Австрія - німецькомовна країна, де представлені південно-німецькі діа-лекти. Слов'янською і хорватською розмовляють етнічні меншини, що прожи-вають в основному на півдні і сході, у землях Каринтія, Бургенланд і Штирія. Австрійці, як і більшість європейців, мають змішане походження. У створенні "австрійського типу" історія, релігія і культура відіграли більшу роль, ніж ет-нічне походження; однак він має антропологічні риси, характерні для альпійсь-ко-динарської групи.

Найбільшими містами Австрії є Відень, Грац (приблизно 223 тис. чоловік), Лінц (185 тис.), Зальцбург (145.2 тис.) і Інсбрук (114,7 тис.), в них проживає приблизно 30% населення країни. Відень, столиця і найбільше місто, є також економічним і культурним центром Австрії.

В Австрії близько 580 озер, переважно льодовикового походження. Їх особливо багато в північних передгір'ях Альп (Аттер, Траун та ін.). На кордоні з ФРН і Швейцарією - велике Боденське озеро, на кордоні з Угорщиною - озеро Нейзидлер-Зі.

Оскільки значна частина країни знаходиться в горах, її кліматичні умови досить різноманітні. Залежно від регіону в тій чи іншій мірі позначаються атлантичні, континентальні і середземноморські впливи. Північно-західні вітри, що панують на півночі і заході, несуть м'яку і вологу погоду з Атлантичного океану в долини довготного напрямку і на Середньодунайську рівнину. Тут середньорічні температури становлять від 7 до 9°С, у найхолодніші місяці падають в середньому до - 1-7 нижче нуля, хоча в горах значно холодніше, а влітку піднімаються до 18-24°С, причому на південних схилах помітно тепліше. На сході Австрії сильніше виражені континентальні впливи. Опадів тут менше, хоча влітку частіше бувають зливи. Річна норма опадів в Австрії всюди, крім Віденського басейну, деяких районів Бургенланду й окремих міжгірних долин, перевищує 760 мм. Їх кількість зростає з абсолютною висотою. Сніг тримається на рівнинах від одного до шести місяців у рік. Упродовж більшої частини зими в долинах тримаються тумани. Клімат рівнин і передгір'їв виразно континентальний, на заході - більш вологий. Середня температура січня від -1°С до -4°С, липня від 15°С до 18°С. Опадів - 500-900 мм на рік; у горах 1500-2000 мм. На навітряних північно-західних схилах гір випадає більше опадів, зими більш м'які, літо більш прохолодне і вологе, аніж на підвітряних південно-східних схилах гір. Сніг у гірських районах тримається до 7-8 місяців. Для Альп дуже характерні місцеві вітри. Найважливіший з них - теплий і сухий фен (вітер), що утворюється в результаті опускання повітряних мас по гірських схилах.

Зональні ґрунти Австрії - дерново-підзолисті і бурі лісові, на південному сході - чорноземи, у лісовій зоні сильно вилуджені й опідзолені. У горах - гірські бурі лісові, гірські бурі рендзинні, гірсько-підзолисті і гірсько-лугові ґрунти. Природна рослинність переважно лісова. Лісами вкрито близько 38% території Австрії. Корінні ліси сильно винищені. На висоті 600-800 м, крім сільськогосподарських угідь, - окремі масиви дубових, букових і ясенових лісів; вище ці ліси утворюють суцільний пояс. На висоті близько 1400 м з'являються хвойні породи. Хвойно-широколистяні (бук, сосна, ялиця) і хвойні (ялина, ялиця) ліси піднімаються до 1800 м; вище вони змінюються субальпійськими заростями гірської сосни і кедрового сланика. З висоти 2000 м - альпійські луки з густим покривом злаків і осоки, які є хорошими пасовищними угіддями. Лугова рослинність покриває гори до висоти 2700-3000 м. Найродючіші ґрунти в Австрії знаходяться у Віденському і Штирійському басейнах, а також місцями в Північноальпійському форланді. Алювіальні ґрунти в долинах сприяють розвитку землеробства. На природній рослинності позначається розмаїтість кліматичних умов. Однак природний рослинний покрив великою мірою знищений і змінений людиною. Для всіх долин і навколишніх їх схилів зараз характерні три висотних пояси: рілля, ліси й альпійські пасовища.

Австрія - федеративна республіка. Проголошена 12 листопада 1918 р. Тимчасовими національними зборами. У березні 1938 р. Австрія була приєднана до нацистської Німеччини. 15 травня 1955 р., після підписання у Відні представниками СРСР, США, Англії, Франції й Австрії Державного договору про відновлення незалежної і демократичної Австрії, що набрав чинності 27 липня 1955 р., відновлена як суверенна незалежна держава в кордонах 1938 р. Діє Конституція (Федеральний конституційний закон), ухвалена 1 жовтня 1920 р. Набрала чинності 10 листопада 1920 р. в редакції від 7 грудня 1929 р.

Глава держави - федеральний Президент, який обирається на основі загального рівного виборчого права шляхом таємного голосування строком на 6 років. Обраною вважається особа, яка отримала більше ніж половину усіх визнаних дійсними голосів. Якщо така більшість не зібрана, проводиться другий тур виборів. Тепер вважаються дійсними лише голоси, подані за одного з двох кандидатів, які одержали у першому турі найбільшу кількість голосів. Повторне обрання на черговий період допускається лише один раз. Федеральним президентом може бути обрана лише особа, яка має право брати участь у виборах до Національної ради і яка досягла до 1 січня року виборів 35 років.

Функції президента визначені в основному дипломатичним протоколом і мають церемоніальний характер. Але до його повноважень входить і призначення федерального канцлера і за його поданням інших членів уряду. Здійснює верховне командування федеральною армією. Протягом всього терміну повноважень Федеральний президент не має права займатися будь-якою професійною діяльністю або входити до складу будь-якого загального представницького органу.

Законодавча влада здійснюється парламентом, що складається з двох палат: Національної і Федеральної рад. Національна рада складається із 183 депутатів, що обираються за пропорційною системою на 4 роки на основі рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборче право мають громадяни, які досягли на день виборів 19 років, а право бути обраним мають громадяни, які досягли 21 року. Федеральна рада обирається ландтагами (парламентами) земель на строк своїх легіслатур за пропорційною системою відповідно до чисельності населення окремих земель. Члени Федеральної ради не повинні входити до складу ландтага, який їх делегує; однак вони повинні мати право бути обраними до цього ландтага. Місце головуючого у Федеральній раді посідають по черзі представники різних земель, які змінюють одне одного через кожні півроку в алфавітному порядку найменування земель. Головує від кожної землі той її представник, якого було висунуто в раду першим. Спільні засідання Національної і Федеральної рад утворюють Федеральні збори (Bundresversammlung), за якими зберігається виняткове право вирішення таких питань, як оголошення війни, прийняття присяги Федерального президента. Головують по черзі голови Національної і Федеральної рад, починаючи з голови Федеральної ради. Консультативним органом Національної ради є Головуюча рада, до складу якої входять троє голів Національної ради і голови парламентських фракцій.

Виконавча влада здійснюється федеральним президентом і федеральним урядом. Федеральний президент призначає федерального канцлера (главу уряду) і за його поданням - міністрів. Члени Федерального уряду мають право брати участь у всіх засіданнях Національної і Федеральної рад та Федеральних зборів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.