Робота над інформаційним випуском на комунальному радіо мало чим відрізняється від роботи над новинами працівників комерційного загальнодержавного ЗМІ, щоправда йде інша розстановка акцентів. Певним чином це впливає і на вибір першого інформативного речення новини, так званого ліду. Перше речення несе в собі не безпосередню інформацію про подію чи захід, перше речення місцевого радіо повинно нести в собі користь в першу чергу для місцевого мешканця, аби якимось чином наблизити до нього цю інформацію, зробити його частиною глобального інформаційного процесу.
Беззаперечним є те, що в снові кожної новини повинна лежати подія, в свою чергу подія є категорією змінною. Класична подієва новина - відбувається миттєво - це раптова зміна . Зміна може мати різний характер. Найімовірнішою такою новиною буде несподівана подія, наприклад, авіакатастрофа, пожежа, відставка кабінету міністрів. Хакон Хвитфельдт професор інституту журналістики Стокгольм займався розглядом процесу оцінки новин, вивчаючи зміст перших шпальт газет. Він дійшов висновку, що ймовірність публікації новини взагалі і її розташування на першій шпальті зросте залежно від кількох чинників: якщо інформаційне повідомлення зачіпає традиційний предмет обговорення, відбувається на близькій відстані до фактичних подій, новини, які з одного боку мають сенсаційний чи несподіваний характер, а з іншого боку, їх учасниками є приватні особи, вони доступні розумінню, мають значення для людей, розігруються протягом короткого часу, будучи частиною загальної теми, і в той же час мають негативний відтінок, походять із традиційних джерел. Для комунальної радіостанції дієвішим принципом побудови новин є побудова за принципом близькості до аудиторії. Те, що близьке нам у географічному чи культурному відношенні, завжди викликає більший інтерес, аніж те, що відбувається десь дуже далеко. Вартісність і цінність новини зменшується пропорційно до збільшення відстані від аудиторії до місця події. «Для індійського радіослухача повідомлення про аварію потяга неподалік від Калькутти, в якому загинуло 20 осіб, буде мати набагато більший інтерес, аніж новина про аварію пасажирського парому у Балтійському морі - трагедії, яка спричинила до сотні жертв» .
Тому можна стверджувати, що для комунальної радіостанції типовою практикою буде наповнення випусків новин не подієвими, а тенденційними новинами. Адже зміни у житті комуни найчастіше бувають не миттєвими, а тривалими, протяжними у часі. У такому випадку варто говорити про новини-тенденції. Зміна відбувається повільно і спочатку непомітно, але з часом стає настільки очевидною, що перетворюється у новину, проте не варто забувати, що відсутність подієвості у тривалому процесі позбавляє його драматургічної зав'язки. .
Створення програм саме місцевого масштабу по-перше привертає увагу людей, що проживають у так званій комуні, а по-друге, такі програми місцевого охоплення дають змогу створити міцну довіру до станції з боку самої комуни. Щоб домогтися популярності серед слухачів комунальна радіостанція повинна стати не просто стороннім спостерігачем за життям у місті, селі чи іншій адміністративній одиниці. Комунальна радіостанція, як перш за все як підприємство місцевого або локального масштабу може і повинно брати участь у процесі життєдіяльності міста. Сили направлені на покращення життя комуни. Комунальна радіостанція не може виокремлювати певні сегменти із аудиторії. Тому повинні виводити так би мовити середнє арифметичне, чи то пак вираховувати середньостатистичного слухача.
Така станція може досягти справжньої популярності серед свої слухачів, якщо зможе стати дійсним учасником процесу. Імідж програми, авторський стиль, комунікаційна поведінка - це «системи знаків, які при уважному та підготовленому сприйнятті можуть дати цікаву та вичерпну інформацію про особистість, яка репрезентує себе окремим типом вибору поведінки чи тону розповіді» . Далі ми спробуємо пояснити ці фактори на основі діяльності некомерційної комунальної радіостанції КП «Радіостанція «Голос Києва», або просто Київ ФМ. Хоча варто враховувати і той аспект, що дуже часто теорія радіомовлення та його практика рідко розмовляють однією мовою і розуміють одне одного.
Популярність радіостанції залежить від її активності на місцевому рівні. Недостатньо просто подавати короткі інформаційні матеріали, короткі замітки у сітці денного мовлення - цього недостатньо. Необхідно, щоб радіостанція повністю перетворилася на дзеркало життя тієї чи іншої комуни. Таким чином у інформативному плані така радіостанція стане передбачуваною. Звичайно, це слово можна сприймати як негатив - людина, що слухає таку радіостанцію, знає, що не почує там про життя Джорджа Буша і про проблеми його дочок із алкоголем, з іншого боку така передбачуваність є великим плюсом, адже людина, яка вмикає радіостанцію впевнена, що почує місцеві новини, дізнається про останні події із життя власного міста і у разі пошуку або потреби знаходження тієї чи іншої інформації виникає впевненість у місці знаходження цієї інформації - хвиля комунального радіомовлення.
Місцеве програмування - підготовка новин чи громадсько-політичних програм - це залог успіху у того суспільства, яке дало цій радіостанції право на існування. Локальна місцева комунальна радіостанція забезпечує слухача інформацією місцевого рівня - до прикладу, про злочини, про погіршення роботи громадських служб (транспорту, прибиральників сміття, комунальних служб), про умови життя, наркоманію, безробіття і бастування, проблеми будівництва створення парків . У той же час можна спокійно стверджувати, що комунальна радіостанція не перейшла на такий формат мовлення, комунальна радіостанція продовжує працювати за законом «радіо для всіх». Природа створення комунальної радіостанції не дозволяє їй працювати за принципом «радіо для мене», працювати на окремий сегмент аудиторії, адже в ідеалі вона повинна працювати на усе населення окремого середовища. Комунальна радіостанція виокремлюючи аудиторію, на яку працюватиме у майбутньому - виводить так зване середнє арифметичне.
Робота ведучого повинна бути ненав'язливою та лаконічною. Вона обмежується лише такими стандартними елементами, як вступне та заключне слово до музичних композицій, оголошення часу, ідентифікація радіостанції. Що кардинально відрізняє ведучого локальної станції від загальнонаціональної - прив'язка до місця і міста. Ведучий локальної станції обов'язково повинен вмішувати у своє мовлення так звані «внутрішні фрази». Такі фрази не є відомими широкому загалу. Вживання таких фраз у загальнонаціональних ЗМІ було б недоречним. На локальному рівні вони не лише вітаються, а й є необхідними. Адже саме конкретизація місця, адреси, персоналії, невідомої широкій публіці, створює навколо місцевого засобу інформації ауру утаємниченості. А слухач у свою чергу є втаємниченим, наближеним до чогось недоступного широкому загалу, окрім того, такий вдалий психологічний трюк вселяє слухачеві віру в те, що необхідну, недоступну іншим інформацію можна отримати саме на цьому радіо. Так наприклад, загальнонаціональний засіб масової інформації ніколи не повідомлятиме мешканцям окремого міста чи регіону про вимкнення води, світла чи газу на окремій вулиці. Одночасно не потрібно забувати, що локальність - це не спосіб протиставити один ЗМІ іншому, це спосіб обопільного доповнення. Якщо співставляти загальнодержавні та локальні (місцеві) радіостанції, то вони не повинні підміняти одна одну (адже фактично потенційна аудиторія у них однакова). Радіо, як і усі місцеві ЗМІ беруть участь у творенні єдиного інформаційного простору країни. Загалом же можна сказати, що в останні роки місцеві засоби масової інформації починають мислити все більше загальнонаціональними категоріями. Завдання місцевого радіо не вивести людину із загальнодержавної системи інформації, а доповнити вже існуючу картину світу, можливо дрібнішими, але не менш важливими деталями, доповнити систему новою інформацією.
Не менш важливим чинником роботи комунальної радіостанції є позиціонування авторів продукту себе проти влади. Тому доцільно говорити і про так званий конфлікт інтересів. Він виникає тоді, коли журналіст тим чи іншим чином може бути зацікавленим у позитивному чи негативному висвітленні, того, що є об'єктом його матеріалу . Збирання матеріалу варто завершити всебічним аналізом ситуації в обраній сфері. І цей результат має відбивати його власний погляд на усі події сучасності. Інакше кажучи, треба уникати щонайменшої заангажованості з боку як політичних, так і економічних та інших структур. Проте журналіст, працюючи у сфері комунального мовлення опиняється між двох вогнів, він певним чином залежатиме від власника радіостанції певної владної структури, з іншого боку він не перестає бути учасником ринкового процесу. «Сучасне значення журналістського фаху та обов'язку журналіста визначається трьома основними чинниками: інтенсивним обміном інформацією, що є складовою технічного процесу, законами демократії та законами ринку» .
Будь-яка влада завжди намагається приховати невигідну для неї правду, і тому журналіст зазвичай опиняється в певній опозиції до влади, а функціонери, як правило невдоволені журналістами. При цьому політики чи державні службовці можуть і не бути корупціонерами чи злочинцями, якими рухають корисливі мотиви. Сама логіка перебування на керівній посаді змушує політика дбати про створення власного політичного іміджу. Хоча, на думку громадськості, вони лише вносять певні корективи.
Приховування невигідних фактів тільки посилює бажання журналістів віднайти їх. Громадськість, у свою чергу, вимагає від журналіста подати такий портрет політика, який самому журналістові видається найбільш правдивим. І тут все залежить від «фахового вміння звільнитися від упереджень, навіть підсвідомих, які можуть призвести до перекручення реальності» .
За етичними нормами стосунки у парі «журналіст-влада», є досить спірними і сумнівними в умовах роботи на радіостанції комунальної форми власності. Отже, журналіст в умовах комунального мовлення повинен виконувати одразу кілька функцій: поважати владу як важливу соціальну інституцію, надавати інформаційну підтримку владним інституціям(забезпечує прямий та зворотний зв'язок між ними й народом), відстоювати право громадян на доступ до інформації про діяльність владних структур та викривати зловживання і причетність до них посадовців, дбати про доказовість критики, відстоювати право на незалежність журналістики від влади (це є найважливішою умовою відповідального контролю суспільства за діяльністю владних структур), спростовувати факти і твердження політиків, які не відповідають дійсності.
Ціль дослідження — пристосовувати радіостанцію «Перше українське радіо» (ПУР) до умов, що змінилися, на ринку ЗМІ м. Луганськ.
Задачі дослідження:
аналіз ринку радіостанцій;
аналіз комплексу маркетингу ПУР;
розробка пропозицій за інвестиційним проектом «Ребрендінг ПУР».
Вживані методи:
моніторинг ефіру ПУР;
аналіз документації комерційної служби;
інтерв'ю з працівниками фірми;
експертне дослідження рекламодавців ПУР;
спостереження.
Період дослідження — жовтень-грудень 2007 р.
За період, що пройшов з початку віщання перших комерційних радіостанцій в м. Луганськ (Формула Так, Европа+), їх було відкрито вже близько 20. Деякі з них вже припинили своє існування (Феррі, Радіо-101, Модерн). За останній час з'явилися нові (Авторадио, Хіт FM). На аудиторію слухачів м. Луганськ також віщають радіостанції з довколишніх міст, що знаходяться на відстані 25—40 км (Рубежне, Новоайдар).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
