Табл. 2.4. Сумарна річна трудомісткість діянь

2.2 Обґрунтування режиму і розрахунок річних фондів часу майстерні, робочих, обладнання

Режим-роботи ремонтної майстерні визначається числом робочих днів на протязі тижня, тривалістю зміни і кількістю змін.

Тривалість зміни, згідно з трудовим законодавством. всановлюється із розрахунку роботи 41 час на тиждень для нормальних умов праці.

Кількість змін роботи відділків майстерні встановлюється згідно з виробничими умовами і програмою ремонту.

Під фондом часу розуміється час в годинах. Що затрачується на протязі плануємого періоду /року, кварталу, місяця/ робочим місцем, робочим станком.

Фонд часу ділиться на номінальний днів за запланований період без врахування можливих затрат. Він визначається за наступними формулами:

-                     номінальний фонд часу робочого місця /майстерні/ Фм

Фм = [(dк – db – dn) t – dnn] n; год                                          (1)

-                     номінальний фонд часу робочого Фнд

Фнд = (dк – db – dn) t – dnn; год                                              (2)

-                     номінальний фонд часу обладнання Фно

Фно = [(dк – db – dn) t – dnn] n; год                                         (3)

де dк, db, dn – кількість календарних, вихідних і святкових днів за плануємий період;

t – середня тривалість робочої зміни, год. при одному вихідному дні в неділю t = 6,83 год, при двох вихідних днях t = 8,20 год;

dnn – число передсвяткових днів за запланований період;

n – кількість робочих змін.

Приймаємо, що dк =365 днів, db,= 52 дні, dn = 9 днів, dnn = 7 днів, t = 8,20 год, n = 1, тоді з формул (1), (2), та (3):

Фм = [(dк – db – dn) t – dnn] n = [(365–52 – 9) 8,20 – 7]*1 = 2076,3 год.

Фнд = (dк – db – dn) t – dnn = (365–52 – 9) 8,20 – 7 = 2076,3 год.

Фно = [(dк – db – dn) t – dnn] n = [(365–52 – 9) 8,20 – 7]*1 = 2076,3 год.      

Дійсний фонд часу враховує в вимушені втрати часу по різних причинах.

Він визначається по формулах:

– дійсний фонд часу Фдр

Фдр = [(dк – db – dn – dо) t – dnn] nр; год                                (4)

– дійсний фонд робочого часу Фдо

Фдо = Фно n0; год                                                          (5)

де dо – тривалість відпустки робочого за запланований період, днів;

nр – коефіцієнт, враховуючий втрати робочого часу за поважними причинами, приймається рівним 0,96;

nо – коефіцієнт, враховуючий простої обладнання при ремонті і технічному обслуговуванні, приймається рівним 0,95–0,98.

Приймаємо, що тривалість відпустки становитиме 24 дні, dо=24 дні, а коефіцієнт, враховуючий простої обладнання при ремонті і технічному обслуговуванні nо= 0,96, тоді з формул (4) та (5):

Фдр = [(dк – db – dn – dо) t – dnn] nр = [(365–52 – 9 -24) 8,20 – 7] 0,96= =1826,3 год

Фдо = Фно n0 = 2066,32*0,96 = 1983,7 год.

2.3 Обґрунтування складу ремонтної майстерні

Використовуючи розрахункову річну трудомісткість робіт виконання яких передбачається проводити в РТП, а також дані розподілу річної трудомісткості в майстернях сільськогосподарських господарств за видами виконуючих робіт розробляється організаційна структура РТП. (Додаток 1).

2.4 Розрахунок персоналу майстерні

Персонал майстерні включає: основних виробничих робітників, допоміжних робітників, інженерно-технічних робітників, службовців і молодший обслуговуючий персонал.

До основних виробничих робітників відносяться робітники ділянок, основного виробництва, безпосередньо виконуючих технологічні операції, зв’язані з ремонтом і технічним обслуговуванням сільськогосподарської техніки.

Розрізняють списковий і явочний, а також тимчасовий і постійний склади основних виробничих робітників.

Списковий – це повний склад робітників, що включає в себе як фактично працюючих робітників, так і робітників, які знаходяться у відпустках, а також відсутніх по інших поважних причинах.

Явочний склад – це кількість робітників, які фактично працюють у майстерні.

PСП = То/ (ФДР*К);                                                      (6)

PЯ = То/ (Ф НР*К);                                                       (7)

де, PСП, РЯ – списочна і явочна кількість робітників відповідно;

То – трудомісткість робіт на дільниці або майстерні за запланований період, з табл. То =10481 люд.-год;

ФДР,ФНР – дійсний і номінальний фонд часу робітника за запланований період, годин, з формул (4) та (5) ФДР=1836,3 год.,ФНР= 2076,3 год.;

К – запланований коефіцієнт перевиконання норм виробітку;

К = 1,06.. 1,2, приймаємо К= 1,1.

PЯ = То/ (Ф НР*К)= 10481/ (2076,3*1,1) = 4,6 чол., приймаємо РЯ = 5 чол.;        

PСП = То/ (ФДР*К) = 10481/ (1836,3*1,1) = 5,2 чол., приймаємо Рсп = 6 чол.

Постійний склад РПОСТ – це кількість постійно працюючих в майстерні робітників.

Тимчасовий склад РВР – це кількість робітників з числа механізаторів, які тимчасово залучені для роботи в майстерні.

Чисельність постійних робітників визначається з графіку завантаження майстерні в ліній /найменш завантажений/ період роботи по формулі:

РПОСТ = 0,7…0,8 РЯЛ,                                                  (8)

де РЯЛ – явочна кількість робочих в літній період, люд.,

РПОСТ = 0,7…0,8 РЯЛ = 0,7…0,8* 5 = 3,5…4 чол., приймаємо Рпост= 4 чол.

РВР або Р ТИМ = РЯ – РПОСТ                                                   (9)

Р ТИМ = РЯ – РПОСТ = 5 – 4 = 1 чол.

Постійними робітниками комплектуються наступні робочі місця і дільниці: ремонту коробок передач, ковальська, зварювальна, слюсарно-механічна, ТО і діагностики, та інші спеціалізовані робочі місця.

Дільниця розбирання і миття комплектуються головним чином тимчасовими робітниками із числа механізаторів.

Чисельність допоміжних робітників визначається в процентному відношенні від кількості основних робітників:

РДОП = 10…15% від РПС                                                      (10)

РДОП = 10…15% від РПС=10…15% від 6 = 0,6…0,9 чол., приймаємо РДОП = 1 чоловік.

Чисельність робітників інших категорій приймають по штатному розкладу або визначають по формулам (11) – (15):

Кількість інженерно-технічних робітників:

РІТР = 8…10% від /РСП + РДОП/                                   (11)

РІТР = 8…10% від /РСП + РДОП/       =8…10% від/6+1/=0,56…0,7 чол., приймаємо

РІТР = 1 чол.

Кількість службовців:

РСЛ = 2…3% від /РСП + РДОП/                                               (12)

РСЛ = 2…3% від /РСП + РДОП/= 2…3% від /6+1/= 0,14…0,21 чол., приймаємо РСЛ =1 чоловік.     

Кількість молодшого обслуговуючого персоналу:

РМОЛ = 2…4% від /РСП + РДОП/                                             (13)

РМОЛ = 2…4% від /РСП + РДОП/=0,14…0,28 чол., приймаємо Рмол=1 чол.

Загальна чисельність персоналу майстерні:

Р М = РСА + РДОП + РІТР + РСЛ + РМОП                                     (14)

Р М = Рсп + РДОП + РІТР + РСЛ + РМОП =6+1+1+1+1=10 чол.

2.5 Розробка перспективної організаційної структури управління РТП

Використовуючи розроблену нову організаційну структуру підприємства, а також наглядний посібник розробляється перспективна організаційна структура управління РТП.

2.6 Розробка комплексної системи управління якістю технічного обслуговування, ремонту автомобілів, тракторів та сільськогосподарської техніки

Система управління якістю технічного обслуговування і поточного ремонту (ТО і ТР) автомобілів і с.г. техніки являється однією із підсистем комплексної системи управління якістю виробничо-технічного забезпечення сільського господарства сільськогосподарських підпиємств і взаємодіє з системами управління якістю інших видів робіт і послуг.

Встановлення вимог до кінцевих результатів діяльності робітників РТПА, робити безпосередній вплив на якість ТО і ТР с.г. техніки;

Організацією контроля, визначенням відповідальності, моральним і материальним стимулюванням працівників РТПА за дотриманням встановлених вимог до результатів їхньої діяльності.

3. Розробка комплексної системи управління якістю технічного обслуговування, ремонту автомобілів, тракторів та сільськогосподарської техніки

3.1 Функціональні обов’язки інженерно-технічних працівників РТПА по підготовці виробництва до ТО і ТР автомобілів і с.г. техніки

1.1.1.       Відповідальність за підготовку виробництва до ТО і Тр на РТПА несе начальник підприємства.

1.1.2.       За підготовку до роботи технологічного обладнання і оснастки відповідальність несе інженер-технолог.

1.1.3.       За готовність до роботи діагностичного обладнання відповідає інженер-технолог.

1.1.4.       За обслуговування робочих місць відповідає інженер по ремонту і інженер по обслуговуванню.

1.1.5.       Управління підготовкою виробництва на РТПА здійснюється за схемою управління підготовкою виробництва.

1.1.6.       Координацію робіт, щодо підготовки виробництва на РТПА здійснює начальник підприємства.

3.1.7. Раз в місяць (в «День якості») розглядаються питання або підсумки підготовки виробництва.

Питання розглядаються на основі інформації, представленою:

Інженерном-діагностиком – про роботу діагностичних і обкаточних стендів, і про готовність їх до роботи в майбутній період;

Інженерном-технологом – про роботу технологічного обладнання, оснастки, інструмента, пристосування і про готовність їх до роботи;

Інженером по ремонту – про функціювання робочих місць (обслуговування, утворення оптимальних умов і т.д.) і про готовність їх до виконання майбутньої роботи;

Інженером-контролером – про точність роботи обладнання і оснастки.

3.1.8. На основі представленої інформації розроблюються заходи, направлені на покращення підготовки виробництва.

3.1.9. Контроль за додержуванням вимог теперішнього стандарту здійснює начальник СТОА.

3.2 Зміст робіт по управлінню якістю ТО і ТР автомобілів і с.г. техніки

Управління якістю ТО і ТР автомобілів передбачає реалізацію наступних функцій управління якістю:

плануванням підвищення рівня якості продукції;

атестація продукції;

організація технологічної підготовки виробництва;

організація метрологічного забезпечення;

організація матеріально-технологічного забезпечення;

спеціалізація підготовки кадрів;

забезпечення стабільності запланованого рівня якості продукції і робіт;

стимулювання підвищення якості продукції;

відомчий і державний контроль якості продукції;

державний нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів технічних умов і станом засобів змін;

правове забезпечення управління якості продукції;

інформаційне забезпечення систем.

Характер контроля якості ТО і ТР.

Контроль якості продукції заключається в перевірці відповідності показників якості продукції встановленим вимогам, зафіксованих в стандартах, технічних умовах та ін. документації. Для контролю якості організовується служба технічного контролю якості. Основна задача якої заключається в запобіганні випуску відремонтованих об’єктів, що не відповідають встановленим нормам. Для цього забезпечується: – вхідний контроль якості поступаючої на виробництво сировини, матеріалів і комплектуючих виробів; – контроль точності технологічного обладнання і оснастки; – приймальний контроль деталей, вузлів та машин після ремонту; – аналіз дефектів, що виявляються в процесі виробництва та під час випробувань і після ремонтної обкатки. Систематизація видів контролю, що виконується на виробництві по основним показникам наведено на рис. 4:

Рис. 4. Систематизація видів контролю на виробництві.

4. Охорона праці

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Ефективна охорона праці найбільш повно здійснюється в плановому порядку на базі нової технології наукової організації виробництва, комплексної механізації і автоматизації виробництва при строгому дотриманні технологічної і трудової дисципліни.

До нормативних документів, що регулюють охорону праці на підприємстві належать: Конституція України, Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю в Україні. Кабінет Міністрів України постійно нагадує, що стан охорони праці на виробництві залишається незадовільним, а на багатьох підприємствах навіть погіршується.

4.1 Організація служби охорони праці в господарстві.

Загальна відповідальність за стан охорони праці на підприємстві покладена на голову правління. Щороку, наказом по підприємству призначаються відповідальні особи за стан охорони праці на окремих дільницях підприємства. На підприємстві згідно типового положення, створена служба ОП, яку очолює інженер з ОП. На нього покладені обов’язки по здійсненню контролю за додержанням вимог ОП на підприємстві. Він проводить комплекс організаційно – методичних заходів щодо поліпшення умов праці, профілактики виробничого травматизму та захворювань робітників підприємства. В своїй роботі інженер з ОП підпорядковується безпосередньо голові правління і прирівнюється до основних виробничо – технічних службовців (ст. 23 закону «Про охорону праці «).

4.2 Навчання, інструктаж і перевірка знань працівників з питань охорони праці

Згідно ст..20 «Про охорону праці « та положення про навчання та перевірку знань з питань ОП» на підприємстві щороку проводиться навчання з ОП. Працівники що не здають іспит з ОП до роботи не допускаються.

Посадові особи (в т.ч. інженер з ОП) до початку виконання своїх обов’язків та періодично, один раз на три роки, проходять навчання і перевірку знань з питань ОП. Відповідно до « Положення пор навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань ОП» на підприємстві проводяться інструктажі з ОП:

-                                   вступний – проводить інженер з ОП;

-                                   первинний, повторний, позаплановий – проводять керівники всіх підрозділів підприємства, згідно термінів проведення та причин проведення;

-                                   цільовий – керівники всіх підрозділів при виконанні разових робіт.

4.3 Стан екологічної безпеки на території підприємства

За стан екологічної безпеки на території підприємства в першу чергу відповідає голова правління. В другу чергу: на підприємстві наказом призначається особа, яка відповідає за екологію підприємства – інженер – енергетик.

Фінансуються заходи з ОП згідно ст. 21 закону « Про ОП», де сказано, що на підприємстві створюється фонд ОП, та положення пор галузеві та Державні фонди ОП.

Висновки і пропозиції

Підсумовуючи все вищевикладене мною в курсовому проекті з інженерного менеджменту слід зазначити, що ВАТ « Житомирська райагропромтехніка» має розвинену адміністративну структуру, достатню матеріально – технічну базу (хоч і з застарілим обладнанням) і джерела енергопостачання, а також вигідне місце розташування (м. Житомир – обласний і районний центр), ту) та забезпечення добрих шляхів сполучень робить підприємство привабливим з точки зору інвестиційної політики. Адже в найближчий час підприємству доведеться виконувати переоснащення дільниць та введення нових технологій, а все це потребує значних капіталовкладень, яких у підприємства немає.

Особисто я для вирішення проблем підприємства вбачаю застосування нових технологій ремонту та відновлення деталей, при цьому необхідно освоювати нові види випускаємої продукції, перейти до застосування прогресивних форм організації виробництва, вводити в дію високопродуктивне механізоване і автоматизоване технологічне обладнання, використовувати на останні досягненнях науки і техніки. Поряд з тим слід дбати про вдосконалення організації матеріально-технічного забезпечення підприємства, цехів, дільниць і робочих місць та слідкувати за дотриманням технологічної і трудової дисципліни, забезпеченням точного виконання виробничого процесу.

Список використаної літератури

1.     Типовые нормы времени на ремонт грузовых автомобилей марок ГАЗ, ЗИЛ, КАЗ, МАЗ, КамАЗ, КрАЗ в условиях автотранспортных предприятий. Нормативно-производственное издание.-М. Экономика, – 1989.

2.     Практикум з ремонту машин / О.І.Сідашенко, О.А. Науменко, А.Я. Поліський та ін. – К.: Урожай, 1995.-224 с.

3. В.З. Докуніхін, В.С. Бурдейний, М.М. Загузов

Проектування раціональної організаційної структури та структури управління підприємствами технічного сервісу АПК.

Навчальний посібник до курсового і дипломного проектування, – ДАУ, Житомир-2003.

4. Основы технического обслуживания автомобилей / А.А. Лудченко. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. – 399 с.

Страницы: 1, 2, 3