Слід відмітити що підрозділи ВАТ» Агропромтехніка» хоча і знаходяться в критичному стані, але виконують свою роботу в потрібних обсягах. Слід зазначити що останній час вони майже не завантажені роботою.

1.3 Еколого-економічна ефективність господарської діяльності підприємства

Ефективність виробництва як економічна категорія відображає дію об’єктивних економічних законів, яка виявляється в результаті виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність ремонтного підприємства означає одержання максимальної кількості продукції при найменших затратах праці, коштів на виробництво одиниці продукції. В умовах формування ринкових відносин і переорієнтації економіки на потреби людини оцінка показників економічної ефективності повинна здійснюватись з врахуванням соціальної спрямованості виробництва, гарантій проти забруднення навколишнього середовища та інше.

Підвищення економічної ефективності ремонтного підприємства сприяє підвищенню доходів господарства, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов праці.

Проаналізуємо економічну ефективність ВАТ» Агропромтехніка». За останні три роки підприємством вироблено валової продукції на суму 400 000 грн., при затратах на виробництво – 287 172 грн. Причому аналізуючи структуру затрат, стає зрозуміло, що вони є більшими там де застосовувались нові запасні частини та дорогі матеріали. На жаль у зв’язку з недосконалою податковою системою та високими податковими ставками близько 70% прибутку і вище йде на оплату податків, тому рівень рентабельності склав 7,2%.

2. Розрахунково-аналітична частина

2.1 Визначення загального об’єму ремонтно-обслуговуючих робіт і обґрунтування програми центральної ремонтної майстерні

У завданні на курсове проектування стоїть задача розробити проект організаційної структури та структури управління цеха на 5000 одиниць відновлення деталей типу «вал» у ВАТ «Житомирська райагропромтехніка».

Деталі типу «вал» складають більшу частину номенклатури відновлюємих деталей. В більшості випадків саме ці деталі лімітують ресурс вузлів і агрегатів машин. Коефіцієнт їх відновлення при капітальному ремонті складає 0,25…0,95. Вали с.г. техніки виготовляють переважно з середньо – вуглецевих та низьколегованих сталей. Їх піддають покращенню, поверхневому закалюванні СВЧ, цементації з послідуючою закалкою і нормалізацією. Переважне застосування при відновленні валів отримали різні види наплавки. Для відновлення поверхонь, які працюють в умовах нерухомих спряжень, широкого застосування набуло електроконтактне приварювання металевого шару (стрічки, дроту). Перевагою є незначний нагрів деталей, можливість приварювання металевого шару різної твердості і зносостійкості, зменшення витрат наплав очних матеріалів та ін. До відновлюваних на підприємстві деталей типу «вал» відносяться колінчасті та розподільні вали, вали коробок передач та та ін. З основних способів відновлення початкових розмірів на підприємстві використовують слідуючі: пластичне деформування, зварювання і наплавка, застосування полімерних матеріалів, після на плавки виконують точіння з послідуючим шліфуванням.

В табл. 2.1–2.3. використовуємо дані з нормативно-технічної літератури [1].

Табл. 2.1. Ремонт КПП автомобілів з карбюраторними двигунами

Табл. 2.2 Розбирання КПП на вузли та деталі

Страницы: 1, 2, 3