Калькуляція собівартості продукції

Калькуляція собівартості складається для кожного виду продукції з урахуванням позавиробничих витрат та ринкових цін.

Повна собівартість містить виробничу собівартість, позавиробничі витрати та податок на землю:

, грн. (1.88)

де С15 – виробнича собівартість вибраного варіанту технології;

С16 – позавиробничі витрати на збут продукції та інші непередбачені статті витрат. Їх розраховують за формулою (90) і розподіляють пропорційно між виробничими собівартостями окремих видів продукції:

, грн. (1.89)

де КПОЗ.В. – відсоток від виробничої собівартості. Приймаємо КПОЗ.В.=5%.

 грн.

С17 = ПЗ – податок на землю розраховують за формулою, грн.:

, грн. (1.90)

де КЗП – ставка фіксованого податку на землю від її вартості. Приймаємо КЗП=0,5%

ВЗМ – вартість землі, грн. /га. ВЗМ=5000 грн. /га.

грн.

Тоді: грн.

Повна собівартість одиниці продукції дорівнює:

, грн./т (1.91)

де n – загальний обсяг продукції за обліковий період, т.

грн./т.

Баланс грошових витрат та надходжень

Цей документ дозволяє оцінити, скільки грошей необхідно вкласти в проект у розбивці за часом, тобто до початку реалізації проекту і в процесі виробництва.

Задача цього документу – показати, як буде формуватись і змінюватись прибуток.

Прогнозований прибуток – сума виручки від реалізації продукції та інших доходів

, грн. (1.92)

де В – виручка від реалізації продукції, грн.;

Дінші – доходи від реалізації вибулих основних фондів, доходи по акціях та інші доходи, грн.

Виручка від реалізації продукції дорівнює:

, грн. (1.93)

де Цр – ціна реалізації одиниці продукції, грн..;

n – обсяг реалізованої продукції, т.

, (1.94)

де Р – плановий рівень рентабельності, %;

С – розрахункова повна собівартість одиниці виробленої продукції, грн./т;

Цmin – мінімальна ринкова ціна, грн./т.

 грн./т

Приймаємо Ц р= Цmin=1000 грн./т

Тоді виручка від реалізації буде складати:

 грн.

Прибуток дорівнює:

, грн. (1.95)

де С17 – повна собівартість, грн.;

ПЗ – податок на землю, грн.

, грн.

Рівень рентабельності виробництва:

, % (1.96)

де С – повна собівартість одиниці продукції.

 %.

Термін окупності капіталовкладень:

, (1.97)

де КК – капіталовкладення, грн. КК – рівні сум коштів, вкладених на придбання слідуючої техніки К – 701, КамАЗ –55102, 1ПТС – 9Б. Тобто КК = 701711 грн.

Тоді:

 року.

Розрахунок рівня беззбитковості

Графік досягнення беззбитковості показує, як впливають на прибуток обсяги виробництва, ціни і витрати на виробництво продукції (з поділом на умовно-змінні і умовно-постійні). За допомогою цього графіка можна знайти так звану зону беззбитковості, тобто той обсяг виробництва, за якого витрати на виробництво будуть рівні, або менші за дохід від продажу товару. Точка перетину лінії, що показує змінювання виручки з лінією, що показує зміну витрати на виробництво, називають точкою беззбитковості.

Розрахунок рівня беззбитковості можна проводити двома методами: математичним та графічним.

Математичний метод

, (1.98)

де ТБ – точка беззбитковості;

Вn – постійні витрати на весь обсяг – разові затрати групи Б та кредит, грн.;

ВЗМ – змінні витрати на одиницю продукції, що містять прямі експлуатаційні витрати та витрати технологічних матеріалів. Тобто визначаються рівнянням:

, грн./т (1.99)

де И – урожайність продукції, т/га.

Графічний метод полягає в графічному розміщенні в системі координат наступних показників: обсяг реалізації в одиницях вимірюваної продукції – по осі абсцис, виручка від реалізації та витрати на виробництво – по осі ординат.

На підставі аналізу даних графіку (рис. 1.7) необхідно зробити загальні висновки щодо обсягів виробництва та тенденції їх збільшення (зменшення) –таблиця 32.

ПРИКЛАД 1

Точка беззбитковості

Математичний метод

, (1.100)

де ТБ – точка беззбитковості;

Вn – постійні витрати на одиницю продукції – разові затрати групи Б та кредит, грн.;

ВЗМ – змінні витрати на одиницю продукції, що містять прямі експлуатаційні витрати та витрати технологічних матеріалів. Тобто визначаються рівнянням:

, грн./т (1.101)

де И – урожайність продукції, т/га.

 грн./т,

Тоді:

 т

Графічний метод розрахунку рівня беззбитковості

На підставі аналізу даних графіку з графічної частини, зробимо загальний висновок щодо обсягів виробництва та тенденції їх збільшення (зменшення), результати внесемо в таблицю 1.37.

ПРИКЛАД 2

Точка беззбитковості

Для визначення беззбитковості обороту підприємства виконуємо розрахунки для побудови графіка беззбитковості.

Згідно формули беззбиткового обороту:

.

де Вn – постійні витрати на одиницю продукції, Вn = 4643 грн.;

ЦВ – ціна, що склалася на ринку однієї середньої послуги, становить:

ЦВ = 1119 грн.

ВЗМ – умовно змінні витрати, на середню послугу: ВЗМ = 34953/49=713 грн.;

Тоді: ТБ = 4643 / (1119 – 713) = 12 послуг.

Використовуючи дані розрахунки, побудуємо графік беззбитковості (рис. 1.8).

Можна зробити висновок, що при наданні 12 середньостатистичних послуг в місяць вкладені витрати окупляться.

1.9 Стратегія фінансування

У даному підрозділі необхідно викласти план одержання коштів для створення або розширення сільськогосподарського підприємства, тобто даються відповіді на питання:

1. Де планується одержати кошти на створення або розширення виробництва та у якій формі?

2. Коли очікувати повного повернення вкладених коштів і одержання прибутку?

Що стосується джерел фінансування розробленого бізнес-плану, то існують різноманітні варіанти:

— власні кошти;

— кредити;

— акції.

Оцінка термінів повернення позикових коштів здійснюється на підставі розрахунків термінів окупності вкладень.

Таблиця 1.38.

Заявка на одержання кредиту

ПРИКЛАД 1

Стратегія фінансування

Для створення підприємства ТОВ „Агро-Союз-Житомир” потрібно коштів в розмірі 660090 грн.

Джерелом фінансування проекту має бути Райфазен банк АВАЛЬ м. Житомира. Сума кредиту 190170 відсоткова ставка кредиту 20 % річних. Термін очікуваного повернення кредитних коштів з відсотками розрахований на 2,55 роки. Після повернення кредиту і відсотків за користування кредитом весь наступний прибуток буде виконувати роль інвестицій для подальшого розвитку підприємства.

В таблиці 1.40 показано операційний графік використання коштів даного підприємства.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕМОНТУ І СТАН РЕМОНТНО-ОБСЛУГОВУЮЧОЇ БАЗИ ГОСПОДАРСТВА

В цьому розділі висвітлюються наступні питання:

–       які об’єкти РОБ /ЦРМ, ПТО, пересувні засоби, гараж з профілакторієм і інші є в господарстві;

–       які види ремонту і ТО МТП і обладнання тваринницьких ферм проводяться на ремонтно-обслуговуючих підприємствах районного і обласного рівнів;

–       коротка характеристика ЦРМ господарства /тип майстерні, її площа, кількість і склад працюючих/, склад і коротка характеристика ремонтно-технологічного обладнання.

Використовуючи зібрані дані та наглядний посібник студент відображає “Сучасну організаційну структуру управління РТП”.

2.1 Визначення загального об’єму ремонтно-обслуговуючих робіт і обґрунтування програми центральної ремонтної майстерні

Існує декілька способів визначення кількості ремонтно-обслуговуючих діянь і об’ємів ремонтних робіт, що відрізняються трудомісткістю і точністю проведення розрахунків.

Помашинний метод розрахунку.

Цим методом визначають кількість ремонтів і технічних обслуговувань по кожній конкретній машині, з урахуванням її фактичного напрацювання від останнього ремонту чи ТО і планового річного напрацювання.

Спочатку визначають кількість капітальних, ПР, ТО для кожної і-тої машини окремо, а потім їх значення сумують для груп машин по кожній марці.

Кількість ремонтно-обслуговуючих діянь за рік для і-тої машини визначають за формулами:

Ккі = (Врі + Вкі) / Мкі (2.1)

Кпі = (Врі + Впі) / Мп – Ккі (2.2)

К3і = (Врі + В3і) / М3 – Ккі – Кпі (2.3)

К2і = (Врі + В2і) / М2 – Ккі – Кпі – К3і (2.4)

К1і = (Врі + В1і) / М1 – Ккі – Кпі – К3і – К2і (2.5)

де Ккі , Кпі ,К3і , К2і – відповідно кількість капітальних, ПР, ТО №3, №2, №1;

Вр – річне напрацювання, що планується для тракторів і комбайнів – в мотогодинах, гектарах чи кг використаного палива, для автомобілів в км пробігу;

Вкі, Впі, В3і, В2і, В1і – напрацювання машини відповідно, від останнього капітального, ПР, ТО №3, №2, №1;

Мк, Мп, М3, М2, М1 – нормативне напрацювання до капітального, ПР, ТО №3, №2, №1;

Потім визначають кількість ТО і Р для всіх машин даної марки:

          N                N                N                 N                N

Ккм = ∑Ккі; Кпм = ∑Кпі; Кзм = ∑К3і; К2м = ∑К2і; К1м = ∑К1і (2.6)

           і                 і                   і                   і                і

де N – кількість машин даної марки.

Сумарну трудомісткість ТО і Р визначають, як добуток числа відповідних видів ремонтів чи обслуговувань на трудомісткість цих видів ремонтів чи обслуговувань. Наприклад, сумарну трудомісткість КР машини певної марки можна визначити за формулою:

Тскм = Ккм * Ткм (2.7)

Тскм – сумарна трудомісткість капітального ремонту і-тої марки, люд.-год;

Ккм – кількість КР по машинам і-тої марки. При визначенні кількості ремонтів і ТО враховується тільки ціла частина отриманого числа;

За аналогічними формулами визначаються сумарні трудомісткості планових ПР і ТО.

Груповий метод розрахунку

Цим методом визначають річну кількість і трудомісткість ремонтно-обслуговуючих діянь для різної сільськогосподарської техніки по всій групі машин даної марки на основі нормативів.

Розрахункові формули для визначення кількості і трудомісткості трудомісткість ремонтно-обслуговуючих діянь для різної сільськогосподарської техніки представлені в таблиці 2.1.

Умовні позначення у формулах:

Ккм, Ктм, Кзм, К2м, К1м, Ксом – кількість, відповідно, капітальних, поточних ремонтів, ТО-3, ТО-2, ТО-1, сезонних обслуговувань по машинам даної марки;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16