У чинному законодавстві України не обумовлено чисельності членів спостережної ради. Як правило, це залежить від кількості акціонерів та обсягу повноважень, наданих раді. У банках, де число акціонерів перевищує тисячу, бажано обирати до складу спостережної ради не менше семи, а якщо акціонерів понад десять тисяч – не менше дев'яти осіб. На думку експертів, спостережна рада, до складу якої входить більше дванадцяти осіб, працює малоефективно.
Якщо член спостережної ради має економічну зацікавленість в угоді, однією зі сторін якої є банк, він зобов'язаний повідомити про це інших членів ради й утриматися від голосування щодо даної угоди. Члени спостережної ради вважаються економічно зацікавленими, якщо вони:
- є другою стороною в угоді;
- є представниками другої сторони в угоді:
- володіють акціями чи є посадовими особами іншої сторони;
- є кредиторами Іншої сторони;
- мають близьких, родичів чи бізнес-партнерів, які підпадають під одну з перелічених вище категорій.
Таку угоду необхідно визнавати дійсною лише тоді, коли її затвердить більшість незацікавлених членів спостережної ради.
Стосовно розв'язання корпоративних конфліктів та конфлікту інтересів, то голова спостережної ради самостійно визначає порядок ведення роботи з їх урегулювання. Основним завданням спостережної ради у процесі врегулювання конфліктів є пошук рішення, яке є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає інтересам банку.
З метою забезпечення об'єктивності оцінки конфлікту особи, чиї інтереси він зачіпає, не повинні брати участь в ухваленні рішення щодо цього конфлікту.
Як засвідчило дослідження корпоративного управління у банківському секторі України, проведене Міжнародною фінансовою корпорацією у 2004 році, кредитним установам дуже важко визначити функціональну роль спостережної ради: вона або несе обмежену відповідальність, або бере занадто активну участь у повсякденній діяльності [9].
Поширеною практикою є призначення членів спостережної ради впливовими акціонерами. Такі призначені особи схильні виконувати свої наглядові та піклувальні обов'язки, керуючись виключно економічними інтересами цих акціонерів, а не банку, всіх його акціонерів та інших зацікавлених сторін.
Крім того, в ході дослідження з'ясувалося, що банки мають досить нечіткі зобов'язання щодо розкриття конфліктів. У внутрішніх документах 78% банків не зазначено, що члени спостережної ради зобов'язані повідомляти про корпоративний конфлікт чи конфлікт інтересів.
Таким чином, аналіз інформаційної відкритості й оцінка ефективності роботи щодо розв'язання корпоративних конфліктів та конфлікту інтересів дають підстави для висновку, що рівень корпоративного управління у вітчизняних банківських установах с доволі низьким.
Одним із інструментів поліпшення корпоративного управління (а отже, й фінансової стійкості кредитної установи) є збільшення кількості незалежних членів спостережної ради банку. Це стимулює розвиток капіталізації як системи в цілому, так і кожного банку зокрема.
Незалежні члени спостережної ради повинні приділяти увагу таким аспектам системи корпоративного управління, як робота керівних органів, стан планування, розробка політики розвитку банку, управління персоналом, організаційна структура, системи контролю, управлінського інформування.
Українські банки, які прагнуть відповідати міжнародним стандартам корпоративного управління, вже значно збільшили кількість таких членів. Серед них в більшості банки, власниками яких стали іноземні компанії. Членами спостережних рад цих банків є представники міжнародних організацій, фінансових установ, зокрема ЄБРР.
Що стосується АКБ "Імексбанк", то в складі спостережної ради даної установи відсутні незалежні учасники. Загалом, банк почав активно розвивати свою інфраструктуру та забезпечувати прозорість тільки в останні роки. Однак, рівень прозорості все одно досить низький. В більшості, українські банківські установи намагаються відповідати світовим стандартам тільки з метою зацікавлення іноземних інвесторів, або коли така установа вже знаходиться у власності іноземців.
В Україні критерій "незалежний член спостережної ради" має інше значення, ніж у Європі. У нас це особа, яка не є на даний час і не була впродовж трьох останніх років головою або членом виконавчого органу банку. У Європі цей термін сягає більше п'яти років. Крім того, у європейській практиці не передбачено, щоб незалежний член спостережної ради володів будь-яким, навіть міноритарним пакетом акцій банку: дуже важлива умова роботи незалежного члена спостережної ради полягає втому, що він не є представником держави, не є консультантом чи "обличчям" банку.
Другий спосіб поліпшення фінансової стійкості кредитної установи – застосування принципів корпоративного управління в процесі оцінювання ризиків, пов'язаних із корпоративними клієнтами банку.
Контроль банку за використанням отриманих коштів менеджментом компанії-позичальника запобігає їх використанню в інтересах окремих осіб чи груп із числа топ-менеджерів, забезпечує залучення цих коштів до розвитку підприємства, і таким чином підвищує ймовірність їх повернення. Зробити це можна шляхом досягнення домовленості з основними акціонерами компанії про обрання представників банку-кредитора до складу ради компанії. Такі умови могли б стати частиною кредитного договору.
Банки, що активно працюють у сфері кредитування корпоративного сектору, як правило, мають фахівців, здатних не лише правильно оцінити стан позичальника з огляду на ризик кредитора, а й дати висококваліфіковані консультації з питань фінансового менеджменту, злиття і придбання компаній, підготовки емісії цінних паперів тощо [9].
Фінансова стійкість банків має важливе значення для економіки України. По-перше, банки забезпечують концентрацію коштів: по-друге – відіграють важливу роль в економічному розвитку суспільства. Крах навіть одного банку, як правило, призводить до масштабніших наслідків, аніж можна передбачити, і зачіпає значно більше сторін порівняно з банкрутством компанії нефінансового сектору. Це можна було побачити зовсім недавно, коли дестабілізація "Промінвестбанку" призвела до погіршення стійкості всієї банківської системи України. Саме тому, в кожній банківській установі повинна бути налагоджена ефективна операційна система та високий професійний рівень корпоративного управління.
Стабільне функціонування банківської системи визначають два фактори:
1. Ефективна діяльність органів банківського нагляду.
2. Підвищення рівня корпоративного управління в кредитних установах.
Процес удосконалювання корпоративного управління є безперервним і тому потребує подальшого вивчення. При цьому головним предметом дослідження має стати механізм розмежування інституту власників та інституту управлінців, що, в свою чергу, гарантує ефективне розв'язання корпоративних конфліктів і захист економічних інтересів корпоративних груп.
Зважаючи на вище сказане, на нашу думку, високих результатів в оптимізації операційної системи АКБ "Імексбанк" може досягти саме налагодженням ефективної системи корпоративного управління, яка буде базуватись на таких заходах:
1. Запровадження чіткого розмежування сфери впливу власників і управлінського менеджменту. В першу чергу пріоритети в прийнятті рішень повинні віддаватися інтересам банку, а вже потім акціонерів. Тим більш, що успішність банку завжди в майбутньому веде до вигод власників.
2. Включення в спостережну раду незалежних менеджерів, на яких не мали б впливу ніякі фінансово-промислові групи.
3. Забезпечення високого рівня прозорості діяльності банку. Це є гарантом довіри до нього як з боку іноземних інвесторів, так і з боку населення.
Позитивний вплив може мати також створення ефективних комунікаційних систем та широкого зворотного зв’язку між банком та клієнтами. В сумісності з попередніми заходами це допоможе захистити банк від рейдерських атак, негативних висловлювань в його сторону в засобах масової інформації, що має досить негативний вплив на діяльність будь-якої фінансової установи.
Що стосується самої діяльності банку, то її варто оптимізувати перерозподіливши ресурси між сферами функціонування. Основним сегментом роботи АКБ "Імекбанк" сьогодні є тільки кредитування. Це є досить ризиковим, зосереджувати всі активи тільки в одній сфері, що підтвердила теперішня дестабілізація банківської системи. Така ситуація спричинена наявністю високої частки малозабезпечених позик в кредитних портфелях більшості вітчизняних банків. Тому, варто частину коштів залучати в такі напрямки як прямі інвестиції, портфельні інвестиції (цінні папери), лізингові операції, операційно-касове обслуговування тощо. Дані види діяльності є менш прибутковими, однак менш ризиковими і можуть забезпечити фінансову стійкість банку.
Підтвердження цьому є діяльність "Укрексімбанку", який не приймав активної участі в кредитуванні населення та бізнесу, а зосереджувався на операційно-касовому обслуговуванні підприємств. Сьогодні даний банк є найстійкішим і найстабільнішим.
Дослідження операційної системи АКБ "Імексбанк" показало, що основними недоліками в даній установі є недостатня прозорість діяльності та низький рівень диференціації активних операцій банку, що підвищує ризиковість його активів.
Загалом серед основних недоліків, які притаманні майже всій банківській системі можна також виділити відсутність ефективно налагодженого механізму корпоративного управління, відсутність незалежних членів спостережної ради, недостатній внутрішній контроль та аудит.
Не зважаючи на те, що банківська операційна система сьогодні є найдосконалішою в порівнянні з іншими суб’єктами фінансово-економічних відносин, в кожній такій системі є свої недоліки, які потрібно виправляти. А якщо таких нема, то все одно ніяка система не є досконалою, адже постійний розвиток економічних відноси вимагає постійного вдосконалення систем діяльності. Умови функціонування постійно змінюються, тому, для того щоб утриматись на ринку потрібно постійно покращувати всі складові операційної системи від найвищого до найнижчого рівня, шукати ефективні способи та шляхи розвитку діяльності. Можна використовувати як уже провірені, так і нові ідеї, випробовуючи їх на практиці.
Стабільність будь-якої системи полягає саме в її постійній динаміці, адже суб’єкт, який досяг високого рівня і зупинився, скоро може опинитися на задньому плані. Тому що, досягти вершини набагато легше, ніж на ній втриматись. Забезпечуючи постійну динамічність кожна установа чи підприємство може швидко відреагувати на зміни в економіці, політиці чи суспільстві загалом. Для цього потрібно тільки внести незначні коригування в механізмі діяльності. Якщо ж система не вдосконалювалася, а зупинилася на якомусь певному рівні, то будь-які зміни є для неї критичними і опускають її на нижчу сходинку. Так і в сьогоднішній час, в період економічної кризи, відбувається перерозподіл сфер впливу, виживуть тільки найактивніші учасники.
Саме тому, кожному учаснику фінансово-економічних відносин та процесів необхідно постійно вдосконалюватись, не зважаючи на присутність чи відсутність недоліків в діяльності та на досягнутий рівень.
Сере основних шляхів розвитку операційної системи банку можна виділити наступні:
1. Забезпечення прозорості діяльності банку.
Що стосується прозорості банківської операційної системи, то дане питання ми вже розглядали в попередньому розділі, де було наведено стан прозорості діяльності банківських установ в Україні. Якщо розглядати АКБ "Імексбанк", то рівень прозорості даного банку у відношенні з провідними учасниками фінансового ринку досить низький. Найбільше уявлення про це дає порівняння інтернет-сайтів установ. Сайт банку є досить скупий на інформацію: недостатньо описана його діяльність, а звітність подана тільки за один (попередній) рік. Що стосується банків першої десятки, то їхню діяльність можна детально дослідити за кілька останніх років.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18
