Якщо клієнти, сервери, мережі, великі універсальні ЕОМ купуються підприємством як компоненти, то бази даних - технологія.
Фундаментальна відмінність у філософії природи реального часу транзакційних систем (ОLТР) і природи тривалого часу СППР (ОLAР) привела до поділу баз даних на операційні й аналітичні.
1.3 Якість та ефективність функціонування логістичних інформаційних систем
Проектування інформаційної логістичної системи є особливо важливим етапом, адже саме тоді закладаються її базові характеристики (споживчі властивості), найголовнішими серед яких є якість і надійність[5;с.21]. Це означає, що інформаційна система у процесі свого функціонування має забезпечити:
- інформаційні потреби користувачів;
- адекватність реальним інформаційним і технологічним процесам об’єкту управління;
- високу економічну ефективність.
Споживчі властивості виражають:
- функціональна повнота. Відображає рівень задоволення інформаційних потреб користувачів — осіб, які приймають рішення, та рівень автоматизації управлінських робіт на заданому об’єкту управління;
-своєчасність. Забезпечується можливістю своєчасного здобуття потрібної інформації;
функціональна надійність. Відображає надійність інформаційного, програмного, технічного та ергономічно го забезпечень під час оброблення даних;
-адаптивна надійність. Виражається у властивості системи виконувати свої функції при їх зміні під впливом навколишнього середовища (зміна ресурсів, структури інформаційно-обчислювальної системи та ін).
Під час розроблення інформаційної логістичної системи слід ураховувати, що інформаційні потреби користувача залежать від рівня структури управління, на якому він знаходиться.
Перший, найнижчий, рівень (управління дільницею, робочим місцем) — оперативне управління. Саме таким є управління процесом випуску продукції. Суть його полягає в тому, що інженерно-технічний персонал під час управління виносить оперативні рішення, які визначаються набором різноманітних чітко визначених правил. Наприклад, прийняття рішення щодо збільшення запасів матеріалів, якщо їхній рівень стає нижчим від установленого.
Другий рівень стосується технічного або адміністративного втручання (управління цехом). Працівники цього рівня можуть приймати як регламентовані, так і нерегламентовані рішення. Управління будується на основі застосування методів моделювання процесів.
На цих рівнях прийняття управлінських рішень про виконання задач системою повинно бути добре структурованим, а також мають бути задані правила вироблення рішень для можливих ситуацій, крім аварійних.
На третьому рівні реалізується стратегічне управління, що є функцією вищого управлінського персоналу. Процес прийняття рішень нерегламентований, тому особливо важливою для нього є довідкова функція системи. Керівники системи управління, які не володіють формальними методами програмування, можуть використовувати мову запитів для доступу до інформації, що зберігається у файлах, не вдаючись до посередництва технічного персоналу. Тому під час проектування слід ураховувати вимоги, пов'язані з функціями управління об'єктом, які вона має задовольняти:
-релевантність (лат. геlеvаnt — суттєвий, доречний). Одержувана інформація (мусить бути відповідною запитам будь-якій особі, що приймає рішення (директора, майстра та ін.). Існують відмінності між даними й інформацією. Інформація — це дані, релевантні споживачеві;
-управління за відхиленнями. Це не потребує значної кількості детальної інформації. Особи, що приймають рішення повинні бути поінформовані про критичні чинники, що впливають на результати підприємства (фірми);
-точність. Дані, на основі яких формується інформація, мають бути адекватними і відображати поточний стан об’єкта управління (не застарілі);
-своєчасність. Інформація має бути подана тоді, коли вона потрібна користувачеві;
-пристосованість. Система повинна задовольняти різні запити користувача. Наприклад, запит підсумковий (про обсяг збуту продукції), запит детальний (про обсяг збуту продукції за споживачами).
Під час проектування в інформаційної логістичної системі мають бути закладені адаптивні властивості, які б давали змогу оперативно модернізувати її згідно зі змінами, які виникли, в економічній інформаційній та організаційних системах управління економічним об'єктом, а також в інформаційно-обчислювальній системі.
Адаптивні властивості системи мають забезпечувати її адекватність реальному процесу управління об'єктом.
Ефективність системи – це ступінь її відповідності своєму призначенню. Розрізняють економічну та функціональну ефективність.
Критерій ефективності – не число, як показник, а тенденція (наприклад, звести до мінімуму витрати).
Оцінка економічної ефективності основана на співставленні витрат та результатів. Основним показником економічної ефективності інформаційної логістичної системи є річний економічний ефект.
Річний економічний ефект визначається за наступною формулою:
Е = Ерічн – Є·К ,
(1)
де Ерічн – річна економія (прибуток), що викликана інформаційною системою. Це господарський чи бухгалтерський прибуток. Він являє собою різницю між виручкою та явними витратами. Явні витрати – це усі грошові витрати підприємства, включаючи амортизацію;
К – одноразові витрати (капіталовкладення), що пов’язані зі створенням інформаційної системи;
Є – норма прибутку (нормативна прибутковість).
З точки зору економічного змісту величина Є складається з норми віддачі на капітал та норми підприємницького доходу.
Добуток ЄК на ринковій термінології називається неявними витратами бізнесу, оскільки характеризує віддачу капіталу, яка могла би бути у іншій сфері, наприклад, при його розміщенні в банку. Величина Є в ринкових умовах не повинна бути менше річної банківської ставки (надійного банку).
Одиниці виміру у формулі (розмірність величин) наступні: Е – грн./рік; Ерічн – грн./рік; К – грн.; Є– 1/рік.
Річний економічний ефект являє собою абсолютний показник ефективності. Система вважається ефективною, якщо Є ≥ 0.
Річний економічний ефект також можна визначати як суму внутрішнього та зовнішнього ефектів:
Е=Езовн+Евн , (2)
де Езовн – зовнішній ефект;
Евн - внутрішній ефект.
Зовнішній економічний ефект – це ефект, що забезпечується за рахунок удосконалення зовнішніх функцій керування та поліпшення господарської діяльності об’єкта керування.
Зовнішній економічний ефект визначається за формулою:
Езовн=DСзовн+DА+DШ+ЄDО ,(3)
де DСзовн – економія на собівартості продукції об’єкта управління;
DА – приріст виручки від реалізації продукції або нереалізаційної діяльності, що пов’язана з інформаційною системою;
DШ – скорочення штрафів та інших незапланованих витрат;
DО – скорочення обсягів оборотних коштів, яке має разовий характер, тому у формулі використовується коефіцієнт приведення до року Є.
Склад статей, за якими розраховується економія на собівартості продукції за рахунок інформаційної системи, зазвичай наступний:
DСзовн=DСсм + DСте + DСзппр + DСсэо + DСбр ,(4)
де DСсм – економія на сировині та матеріалах;
DСте – економія на паливі та енергії на технологічні цілі;
DСзппр – економія на заробітній платі виробничих працівників;
DСсэо – економія на утриманні та експлуатації обладнання;
DСбр – скорочення втрат від браку.
Якщо впровадження інформаційної логістичної системи не впливає на якусь статтю витрат у складі собівартості, то ця стаття, звичайно, не фігурує в розрахунках зовнішнього економічного ефекту.
Основними факторами економічної ефективності є зниження собівартості та збільшення обсягів реалізації продукції (робіт, послуг).
Внутрішній економічний ефект – ефект, що забезпечується за рахунок внутрішніх функцій керування й утворюється всередині економічних підрозділів (відділів) за рахунок підвищення продуктивності праці і скорочення чисельності керуючого персоналу при впровадженні інформаційної системи.
Внутрішній економічний ефект визначається за такою формулою:
Евн=ПБ – П ,(5)
де ПБ - річні приведені витрати по базовому варіанту інформаційної системи;
П - річні приведені витрати по запропонованому варіанту інформаційної системи.
В свою чергу, річні приведені витрати по пропонованому системи визначаються за формулою:
П = С + ЄК , (6)
де С - річні експлуатаційні витрати на інформаційну систему;
ЄК - приведені капітальні витрати (оскільки капітальні витрати мають разовий характер, то у формулі використовується коефіцієнт приведення до року Є.)
Капітальні витрати на логістичної інформаційну систему носять разовий характер. Вони направляються в основні й оборотні кошти, тобто в засоби виробництва. Свою вартість вони переносять на продукцію вроздріб за рахунок амортизаційних відрахувань. Капітальними їх називають тому, що вони не втрачаються, а відтворюються.
Стосовно до інформаційної логістичної системи прийнято групувати капітальні витрати в такий спосіб:
К=Кпр+Ктс+Клс+Кпо+Кио+Куп+Кво+Кпл+Коэ ,(7)
де Кпр — витрати на проектування системи ;
Ктс — витрати на технічні засоби керування;
Клс — витрати на створення ліній зв'язку локальних мереж;
Кпо — витрати на програмне забезпечення;
Кио — витрати на формування інформаційної бази.
Куп — витрати на навчання персоналу;
Кво— витрати на допоміжне устаткування (пристрої пожежегасіння, джерела безперебійного електропостачання та ін.);
Кпл— витрати на виробничу площу;
Коэ— витрати на ввідну експлуатацію.
До складу експлуатаційних витрат на входять наступні витрати:
С = Сзп+Сао+Сто+Слс+Сиоц+Сні+Сел+Сін (8)
де СЗП — зарплата управлінського персоналу, що працює з використанням системи;
САВ — амортизаційні відрахування;
СТО — витрати на технічне обслуговування;
СЛЗ — оренда ліній зв'язку (глобальних обчислювальних мереж);
СІОЦ — оренда машинного часу зовнішнього інформаційно-обчислювального центра, що здійснює обслуговування інформаційної системи даного підприємства;
СНІ— витрати на носії інформації;
СЕЛ — витрати на електроенергію;
СІН — інші витрати.
Таким чином, розрахунок внутрішнього економічного ефекту зводиться до наступного: визначається різниця в річних приведених витратах за базовим і пропонованим варіантами інформаційної системи :
ЕВН=ПБ-П=DСЗП-DСАВ-DСТО-DСЛЗ-DСІОЦ-DСНІ-DСЕЛ-DСІН-ЄК ,(9)
де Є – норма прибутку (більше річної банківської ставки).
Економія на заробітній платі управлінського персоналу в зв’язку з впровадженням інформаційної логістичної системи складає величину:
DСЗП= СЗПБ*(1(1+χb)/(1+b)) ,(10)
b – приріст продуктивності праці управлінського персоналу.
Важливим моментом є визначення середньозваженої величини b при впровадженні системи. Особливістю цього розрахунку є аналіз структури робіт управлінського персоналу підрозділу та можливості підвищення продуктивності праці за допомогою інформаційної системи по кожному виду роботи. Тобто, потрібне попереднє обстеження характеру роботи управлінського персоналу. Приріст продуктивності праці в залежності від виду роботи наведено в таблиці 1 [2;с.184].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
