Методи групової роботи

1.                Метод розумової атаки відокремлення процесу генерування ідей від процесу їх оцінювання

2.                Метод конференції ідей допускає доброзичливу критику у формі репліки чи коментаря для удосконалення ідеї

3.                Метод колективного блокнота (метод 635) є різновидом письмової розумової атаки

4.                Метод номінальної групової техніки принцип обмеження міжособистісних комунікацій. Усі члени групи свої думки проблеми викладають письмово, кожен доповідає про суть свого проекту, запропоновані варіанти оцінюють усі (також письмово) методом ранжирування. Ідею, що отримала найвищу оцінку, приймають за основу рішення.

5.                Метод Дельфи групу експертів складно зібрати разом, тому їх думки з'ясовують і узгоджують на відстані за допомогою багатоступеневої процедури анкетування з повідомленням учасникам результатів кожного туру. Експертам пропонують питання і формулювання відповідей без аргументації. Отримані оцінки обробляють з метою одержання середньої і крайньої оцінок. За відхилення оцінки від середнього значення експерт її аргументує. У наступному турі експерти можуть змінити свою оцінку, пояснюючи причини коригування. Тури повторюють, доки оцінки не стануть стабільними. При опитуванні зберігається анонімність відповідей експертів, що виключає конформізм.

Методи активізації творчого пошуку

1.                Метод контрольних запитань застосовувати для структурування пошуку, наприклад для накопичення додаткової інформації щодо ринкової ситуації, зокрема під час просування нового товару на ринок.

2.                Метод фокальних об'єктів заснований на перетинанні ознак випадково обраних об'єктів на об'єкті, що розробляється і перебуває ніби у фокусі переносу. Послідовність дій:

-                   вибір фокального об'єкта (продукту, який потребує вдосконалення чи модифікації);

-                   вибір 3 і більше об'єктів навмання зі словника, каталогу, книги тощо;

-                   складання переліку ознак випадкових об'єктів;

-                   генерування ідей шляхом приєднання до фокального об'єкта ознак випадкових об'єктів;

-                   вибудовування випадкових сполучень шляхом вільних асоціацій;

-                   оцінювання отриманих ідей і відбір корисних рішень.

3.                Метод морфологічного аналізу полягає в об'єднанні в систему методів виявлення, підрахунку і класифікації всіх обраних варіантів певної функції досліджуваного об'єкта. Його проводять за  схемою:

-                   формулювання проблеми;

-                   визначення завдання;

-                   складання переліку всіх характеристик обстежуваного продукту чи операції;

-                   складання переліку можливих варіантів рішення за кожною характеристикою у вигляді багатомірної таблиці ("морфологічної шухляди"). Полегшує вивчення великої кількості комбінацій можливих рішень

4.                Метод синектики (поєднання різнорідних елементів) - розумова атака проблеми спеціалізованими групами фахівців з використанням ними різних аналогій та асоціацій. Два етапи:

-                   ознайомлення з проблемою;

-                   дослідження проблеми з нового погляду з метою переборення психологічної інерції.

Для цього можуть використовуватися усі наведені методи.

Використання методів генерування ідей дає змогу сформувати інноваційні ідеї. Щоб стати корисною інноватору і суспільству загалом, вона має матеріалізуватися в інноваційний товар.

Інноваційний товар (товар-новація) - продукт науково-технічної та інноваційної діяльності, який пропонує новий засіб чи спосіб (технологію) виробництва товарів і послуг або задоволення потреб споживачів.

У підприємницькій діяльності інноваційним товаром є переважно продуктові та процесні інновації.

Продуктова інновація –– матеріалізований результат науково-технічної та інноваційної діяльності, що відкриває для споживача нові сфери задоволення потреб.

Абсолютно нових (оригінальних) товарів небагато. Оригінальність нового продукту підтверджується виданим на нього авторським свідоцтвом або патентом.

Оригінальний продукт - принципово новий продукт, конструктивне виконання і склад споживчих властивостей якого не були відомі раніше.

Етапи створення і впровадження нового продукту:

1. Генерування ідей Задум нових товарів виникає або внаслідок цілеспрямованого пошуку, або випадково. Джерелом ідей можуть бути інтерв'ю; спостереження на виставках чи ярмарках, звіти і пропозиції торгових агентів; дослідження продукції, що виробляється.

Генерування ідей слід здійснювати з погляду споживачів і виробників. Споживчу вартість товару формують:

-          характеристики, пов'язані з основним призначенням продукту, тобто потребою, яку він задовольняє;

-          фізичні характеристики (якість, марка, пакування тощо);

-          характеристики, що доповнюють споживчу  вартість товару "нематеріальним"  чином (умови постачання, сервіс, гарантії, ціна тощо);

-          особливості, притаманні споживачам на обраному сегменті ринку, що визначають позиціонування на ньому товару (переваги перед конкурентами, нові можливості, імідж тощо).

Розробляючи товар-новацію, необхідно максимально врахувати потреби і купівельну спроможність покупців, а також здатність організації реалізувати це нововведення за наявних ресурсів.

2. Розроблення концепції нових товарів. Основою розроблення концепції нового товару є комплексне оцінювання чинників, які формують комерційний потенціал новації:

-          сфери можливого застосування товару, коло його потенційних споживачів та їх кількість;

-          відповідність якісних параметрів товару вимогам визначеного ринкового сегмента;

-          переваги нового товару над можливими товарами-конкурентами;

-          можливості співвіднесення нового товару за технологією та методами реалізації з товарами, які вже освоєні виробництвом;

-          передбачувані зміни в системі збуту нового товару;

-          ймовірний термін виведення нового товару на ринок;

-          негативні наслідки виробництва, збуту і використання товару (екологічні, соціальні тощо);

-          зміни у виробництві та збуті, які пов'язані з переходом до випуску нового товару, і величина витрат;

-          ризики, в т. ч. ймовірність конкурування нового товару з тими, що давно виготовляються фірмою (товарний канібалізм);

-          прогнозовані ціни, доходи та прибутки.

Вибравши найперспективнішу з комерційного погляду концепцію, підприємство фінансує процес створення товару.

3. Розроблення і створення дослідного зразка. Здійснюють проектування товару, його параметрів, дизайну, упаковки, визначають назву або марку товару, виготовляють дослідні зразки, узгоджують усі питання щодо технічного рівня виробу, можливостей його якісного виготовлення, майбутнього ефективного використання, тобто закладають кількісні показники якості:

-          технічні показники, що відображають ступінь придатності виробу до використання за прямим призначенням (надійність, ергономічність тощо);

-          економічні показники, які визначають рівень матеріальних, трудових і фінансових витрат на створення товару (нижню межу ціни нового продукту).

З метою скорочення термінів виведення новинки на ринок виробники вдаються до прискорених випробувань, які забезпечують отримання необхідної інформації щодо безвідмовності та довговічності продукції в стисліші терміни. На основі випробувань приймають рішення про випуск пробної партії або про удосконалення товару. Однак заздалегідь необхідно забезпечити його "патентну чистоту".

Патентний пошук –– вивчення охоронних документів різних країн з метою виявлення серед них патенту на винахід чи відкриття, аналогічних зробленому чи досліджуваному.

Патентний пошук дає змогу прийняти рішення щодо доцільності розроблення та освоєння виробництва нового товару, а також способу виведення його на ринок.

4. Пробний маркетинг перед початком повномасштабного виробництва і реалізації продукції. Має на меті визначення реакції споживачів на новий товар. Ефективність пробного маркетингу залежить від правильного вибору часу і місця його проведення, особливостей нового товару, рівня конкуренції на відповідному сегменті ринку, загального стану економіки країни.

Приймаючи рішення щодо пробного маркетингу, слід керуватися такими рекомендаціями:

-          при виведенні на ринок нового товару пробний маркетинг обов'язковий;

-          при вдосконаленні існуючого товару він має бути обмежений у часі;

-          при освоєнні товару, який вже на ринку є, пробний маркетинг не потрібний.

Позитивні результати пробного маркетингу свідчать про те, що новий продукт має споживчу цінність і можна розпочинати його промислове виробництво.

5. Технічна підготовка виробництва нового продукту (ТПВ) Конкретні завдання ТПВ полягають у створенні оптимальних матеріально-технічних передумов для випуску в найкоротший термін і з мінімальними витратами спроектованих нових виробів заданого рівня якості.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5