Законом України “Про оплату праці”. визначаються економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функції заробітної плати [3].
Даний закон є основним в сфері матеріальної мотивації персоналу через виплату їм грошової винагороди. В ньому висвітлюються всі аспекти стосовно заробітної плати, форми та системи її нарахування, джерела коштів, права працівників на оплату праці тощо. В ньому сказано, що заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Можна стерджувати що даний закон є основою при створенні матеріальної системи мотивації на підприємстві.
Закон України “Про колективні договори та угоди” відіграє важливу роль у взаємодії суб`єктів трудових відносин. Цей закон визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників та власників. Даний закон містить 20 статтей і є для нас важливим, оскільки він регулює відносини між власниками та працівниками підприємства[5].
Не менш важливим є Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, цей закон визначає особливості правового регулювання, права та гарантії діяльності професійних спілок. Він має вагоме значення в сфері мотивації, оскільки надає право працівникам об`єднуватися в професійні спілки і таким чином впливати на своє становище. Тобто надає їм певну владу та участь в керуванні підприємством, що вже по своїй суті являє собою стимул[6].
Постановою Кабінету Міністрів України “Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою” визначається перелік товарів, не дозволених для виплати з/п натурою [10]. Постанова регулюює форми виплачуваної винагороди працівникам, що є дуже важливим при розробці ситеми заохочення на підприємстві, оскільки форма цієї винагороди може суттєво змотивувати або демотивувати працівника.
Інструкція із статистики заробітної плати. затверджена наказом Державного комітету статистики України та зареєстрована в Міністерстві юстиції України визначає основні положення стосовно заробітної плати та її нарахування. Ця інструкція може мати важливе значення при визначенні системи оплати праці на підприємстві та впливати на розмір заробітної плати.
Положенням бухгалтерського обліку №26 “Виплати працівникам” визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій та негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності [26]. Норми положення застосовуються роботодавцями-підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Положення є важливим для нас, оскільки воно стосується основи матеріальної мотивації-виплати заробітної плати.
Рекомендації щодо визначення з/п працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства затвердженні наказом Міністерства праці та соціальної політики України [23]. Рекомендації можуть бути основою побудови системи заохочення на підприємстві тому що вони прямо регулюють винагороду кожного працівника в залежності від його трудового внеску. В рекомендаціях також подані схеми, таблиці розрахунку та інші матеріали для визначення з/п в залежності від закладених працівником зусиль.
Методичні Рекомендації щодо правового регулювання робочого часу затвердженні наказом Держводгоспу України. В цьому документі закладені основи котрі регулюють робочий час працівників, подають норми тривалості робочого часу, час роботи вночі тощо [24].
Методичні Рекомендації щодо правових питань залучення працівників до надурочних робіт затверджені наказом Держводгоспу України. Даний документ регулює термін, оплату та порядок проведення надурочних робіт. Вони можуть здійснювати значний мотиваційний так і демотиваційний вплив на працівника. [25].
Даний перелік документів та витягів безпосередньо регулює оплату праці та оформлення трудових відносин між працівником та п-вом і є однією із складових правової бази побудови системи заохочення на основі матеріальної мотивації.
2.2 Огляд і аналіз законодавчої бази щодо соціального забезпечення
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України [14]. В цій постанові визначаються основні аспекти розрахунку виплат та період, за яким обчислюється сердня з/п. Середня заробітна плата визначається з метою, наприклад для визначення розміру відшкодування працівникові в зв`язку з ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків тощо.
Порядок обчислення середньої зар.плати(доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України. Цей порядок визначає правила обчислення середньої заробітної плати(доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників [15]. Дана постанова бере участь в побудові мотиваційного процесу на підприємстві, оскільки вона безпосередньо впливає на психологічний та матеріальний стан працівників. Якщо працівник відчуватиме, що підприємство дбає про нього, він звичайно буде показувати кращі результати праці.
Порядок оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації.Він є затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України [16]. Цей порядок визначає умови та розмір оплати власником або уповноваженим ним органом, у разі настання зазначеного випадку, коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників. Цей порядок має вплив на побудову мотиваційної системи аналогічний попередньому.
Дуже важливим документом для підприємства при здійсненні стимулюючих дій на працівника є Закон України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”[4], адже зрозуміло, що працівник котрий є застрахованим, а відтак захищеним, працюватиме краще.
Питання даного характеру на підприємстві вирішує комісія, діяльність якої регулюється Положенням про комісію підпрємства,установи, організації із загальнообов`язкового державного страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності [21].
2.3 Аналіз законодавчої бази щодо відпусток
Розміри, форми, та інші аспекти щодо оплати відпусток регулються Законом України “Про відпустки”. Цей закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи. Даний закон містить 29 статей в котрих регулюються такі важливі питання як: право на відпустки, види відпусток, оплата відпусток та відпустки без збереження заробітної плати [7]. Також цей закон регулює державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про відпустки та відповідальність за його порушення тощо. Цим законом регулюються відпустки сезонним працівникам, дослівно: “сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Мінстрів України”. Ми представимо цей список нижче. Що стосується Закону “Про відпустки”, то напевно не потребує доведення теза, що даний документ є одним із основних документів котрий надає право на відпочинок працівникам та впливає на систему мотивації на підприємстві. Адже як відомо людину котра працює можна заохотити не лише матеріальним винагородженням, визнанням чи перспективою кар`єрного росту, ефективним стимулом може бути також додаткові оплачувані або неоплачувані вихідні дні. Саме тому цей закон є важливим для нас.
Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток затверджено Постановою Кабінету Міністрів України [17]. Як бачимо регулюванню творчих відпусток придається особливе значення, оскільки положення щодо них виносяться окремо. Для нас це має вагоме значення, оскільки надання змоги працівнику зреалізувати свої творчі та іншого роду амбіції можуть бути надзвичайно сильним мотиватором. Також це є важливо для роботодавця, оскільки виконана творча або іншого роду робота може бути надзвичайно корисна підприємству.
Список сезонних робіт і сезоннних галузей затверджений Постановою Кабінету Міністрів України [18]. Цей документ визначає перелік сфер та галузей в яких працівники зайняті тимчасово.
Роз`яснення щодо застосування цього Списку дають Мінпраці разом з Мінлісгоспом та Мінсільгосппродом.
Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджено Наказом Мінпраці та соціальної політики України [22]. Дані рекомендації визначають право на відпустку працівників з ненормованим робочим днем. Даний документ є важливим, так як він регулює права даної категорії працівників. Працюючі за таким особливим режимом робочого часу є чи не на кожному підприємстві і вони як і інші працівники повинні мати права.
2.4 Огляд і аналіз нормативно-правової бази щодо гарантійних та компенсаційних виплат працівникам
Виплати такого характеру регулюються Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” [8]. Даний закон містить 8 статей, в яких визначено умови виплатти компенсації, сума, терміни. Також закон визначає за чий рахунок виплачується компенсація та відповідальність у разі порушення його норм. Даний закон обов`язково береться до уваги при налагодженні процесу заохочення на підприємстві, тому що вчасно отримані або недоотримані доходи можуть бути відповідно мотиваційним або демотиваційним фактором.
Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушення термінів її виплати, затвердженно Постановою Кабінету Міністрів України [19]. Дане положення містить роз`яснення щодо суми компенсації та системи її розрахунку, відповідальності суб`єкта за несвоєчасну виплату тощо. Це положення на відміну від попереднього зачіпає лише заробітну плату-основу матеріальної мотивації на підприємстві. Дія цього положення на процес заохочення аналогічна дії Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”. Як додаток до цього положення додається “Приклад розрахунку суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати”.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
