Міста Берлін, Гамбург, Бремен і Баден-Баден - беруть участь у розвитку міського туризму і можуть похвалитися непоганими показниками. У містах відзначається ріст числа як ділових поїздок, так і німецьких і іноземних туристів, яких залучають мюзикли, культурні події типу великих міжрегіональних виставок чи спортивні заходи. Міста, протягом багатьох літ лідируючі в німецькій статистиці туризму, завдяки різноманітному асортименту послуг і великому числу заходів, залучають усе більше відвідувачів, що бажають зробити екскурсію, з інтересом провести вихідні дні чи невелику відпустку. Відмічувана повсюдно тенденція до коротких відпусток робить міський туризм ще більш популярним.
Великі події в містах доводять також, що всупереч тенденції до більш дбайливої витрати грошей німецькі громадяни готові в особливих випадках на більш високі витрати. Проте, у часи скорочення доходів населення багато громадян прагнуть робити більш короткі поїздки і витрачати меншу кількість грошей, що веде до зниження обороту в гастрономічній галузі і пояснює в багатьох місцях посилення попиту на квартири для відпочиваючих і недорогі пансіони[2,с.70].
Щодо іншої країни – Ірландії, то доход від туризму тут - 1 мільярд ірландських фунтів.
Можна сказати, що в Ірландії уміють використовувати ресурси, дані природою і створені людьми. Задіюються всі можливості для залучення туристів. Дороги – автотуризм, велотуризм, поїздки на гужовому транспорті. Залізнична мережа – подорожі на потягах. Приголомшливий за красою ландшафт країни – піший туризм. Багаті водяні ресурси – усілякі види риболовлі, подорожі по воді. Археологічні й архітектурні пам'ятники – пізнавальний туризм.
Ситуація з туризмом в Ірландії така, що туристу досить мати при собі тільки гроші, путівник і документи. Дружелюбність місцевих жителів, що прекрасно розуміють значення туризму, розвинута мережа розміщення, харчування і перевезень зроблять для нього все інше. Цей показник (чи може мандрівник відвідати країну самостійно, без допомоги туру-оператора) якнайкраще характеризує рівень розвитку туризму в Ірландії.
За даними Bord Failte (Рада по туризму Ірландії), ведучі західні туроператори розширюють свою присутність на ірландському ринку. Якщо раніше лідерство по продажах турпакетів належало морським і авіаперевізникам, то сьогодні їх позиції тіснять оператори, що спеціалізуються на організації міських екскурсійних турів.
Компанія "Gresta Holidays" вважається одним з ведучих операторів, що продають турпакети разом з перевезеннями (inclusive tours). Торік вона перевезла 30 тис. пасажирів, а цього року має намір перевершити 40-тисячний рубіж.
За словами Джейн Уільямс, менеджера компанії по маркетингу, Дублін став третьою по відвідуваності столицею Європи після Парижу й Амстердаму. Своїм клієнтам Gresta Holidays пропонує розміщення в 25 готелях Дубліна[5,с.197].
Туроператор Travelscene випустив свої нові брошури "Cities" і "Drivetime", де Ірландії приділяється значна увага. Кількість продаваних ним готелів збільшилася з дев'яти до сімнадцяти. Time Off значно розширив свої можливості по прийому до Дубліну, а також пропонує програми за його межами.
За словами Ейшлі Вудс, менеджера програми Irish Selection самостійні тури по Ірландії залишаються дуже популярними.
Авіакомпанія Aer Lingus пропонує туристам літні програми разом з Drive Ireland - відомим оператором по організації відпочинку в Ірландії.
Поромні компанії Stena Line і Iris Ferries продають разом з перевезеннями турпакети в Дубліні, а також на південно-заході і південно-сході країни. Iris Ferries випустив цього року брошуру "Гольф в Ірландії". Інша нова програма цього року - велосипедні сафарі.
Grystal робить ставку на продаж відпочинку у віллах і стародавніх замках. SeaCat пропонує морські прогулянки, а Blakes - екскурсії по ірландських каналах.
У будівництво нових і модернізацію вже існуючих готелів Ірландії за останні 10 років інвестовано 1,5 млрд ірландських фунтів. Великі засоби вкладаються й в інші об'єкти, що залучають туристів - парові, площадки для гольфу, аквапарки і т.д. Опису нових визначних пам'яток присвячена спеціальна брошура Update Ireland ("Обновлена Ірландія"), підготовлена Ірландською радою по туризму.
Нові готелі відкриваються не тільки в Дубліні, але й в інших куточках країни. Середня заповнюваність готелів по країні складає 66% (за даними 1996-1997р.р.). При цьому готелі Дубліна заповнювалися на 77%, а завантаження самих популярних доходить до 90%.
Половину інвестицій турбізнес Ірландії одержує з приватного сектору, решта грошей вкладають уряд країни і Європейський союз. Найбільший готель - 246-кімнатний Camdem Court, що прийняв перших відвідувачів у квітні. Оригінальним дизайном відрізняються готелі Fitzwilliam Hotel у Сент-Стефені і Clarence.
В Ірландію їдуть в основному за англійським і на екскурсії. В Україні про Ірландію знають відносно мало. На відміну від сусідньої Великобританії, її відвідує не більше тисячі українців у рік. Серед країн Західної Європи в Ірландію, імовірно, їздять найменше. Але це стосується тільки туристів з України, тому що з інших країн в Ірландію щорічно приїжджає кілька мільйонів туристів[3,с.78].
Більше всього в Ірландії англійців, що регулярно проводять тут вихідні. Багато хто з них мають на "Смарагдовому острові" нерухомість. На відміну від манірних і недружелюбних сусідів-британців, ірландці - народ відкритий і веселий. Щоб переконатися в цьому, досить увечері заглянути в який-небудь ірландський паб, де можна спробувати національні блюда і справжнє пиво "Гіннес". Деякі столичні турфірми пропонують, до речі, навіть спеціальний тур по пабах Дубліна, столиці Ірландії.
На жаль, деякі вітчизняні турфірми згорнули свої програми по Ірландії і не рекламують її через занадто маленький потік туристів. А виходить, ще довгий час у нас Ірландія буде вважатися екзотичною і не масовою, хоча і дуже цікавою країною.
В Африці туризм одержав поширення в тих країнах, що розміщуються близько до регіонів Європи, Азії і Росії, у число цих країн входять Єгипет, Туніс, Ефіопія, Лівія й інші країни північної Африки. Хоча відносини в сфері туризму між Україною і країнами африканського регіону знаходяться в стадії становлення, за допомогою посольств здійснюються взаємовигідні поїздки.
Україно-африканські відносини носять як двох сторонній, так багатобічний характер. Природні умови африканського континенту, багата флора і фауна, м'який клімат, наявність великої кількості відмінних готелів, готелів і кемпінгів залучають у країну численних туристів із усіх кінців світу. У число туристичних об'єктів входять національні парки, природні заповідники, що займають велику частину території Африки. Для залучення туристів у багатьох країнах будуються готелі, навчається персонал, проводяться дороги, цим займаються Міністерства Навколишнього середовища, Туризму, Промисловості і Торгівлі, ця робота здійснюється також через приватні компанії. У їх обов'язки входить організація туризму, у тому числі розробка туристичних маршрутів, зокрема, відвідування різних визначних пам'яток, таких, наприклад, як житла аборигенів Африки: бушменів, масаїв, хімба, пігмеїв, зулусів; будівлі народів нігеро-кордофанської, койсанської груп і бантуязичних народів. Туристичні фірми запрошуються до співробітництва в справах захисту флори і фауни, природи екології, охорони історичних місць. Іноземних туристів приваблює рибалка, можливість побачити китів, багату підводну фауну теплого Індійського океану в прибережних містах: Порт-Елізабет, Дурбан, (ПАР), Мапуто, Бейра, Ларде (Мозамбік), Мтвара, Дар-ес-салам, Танга (Танзанія), Малінді, Момбаса, Ламу (Кенія), а також унікальність природи: тут одночасно можна побачити мальовничі гори і водоспади, каньйони і печери в первозданному виді, савани і джунглі[3,с.80].
Серед національних парків і заказників, найбільшими і всесвітньо відомим заповідником є Національний парк Серенгеті, що знаходиться в Танзанії який з'єднується з кенійським парком Масай-Мара, також у Танзанії є відомі заповідники, що займають меншу площу, Нгоро-Нгоро і Селус. На Африканському континенті є також інші великі заповідники, такі, як Цаво в Кенії, Крюгер у ПАР і Етоша, Наміб-Науклуфт, у Намібії і Куін-Елізабет, Мерчисон-Фолс в Уганді. По деяких даних парк Крюгер, що знаходиться на північному сході Трансваалю в Південній Африці має велику площу, але не відрізняється великою чисельністю тварин і багатством природи, у порівнянні з іншими в країнах Східної Африки. Його площа перевищує 19 тис. кв. км. Тут можна побачити 137 видів тварин; це слони, леви, леопарди, буфалло, носороги, у тому числі білі, антилопи, більш 450 видів птахів, 114 видів рептилій, включаючи, крокодилів, 40 видів риб, 33 амфібії і 227 видів комах. На території парку є 20 цілорічних готелів на 7 тис. туристичних місць. Крім африканської екзотики, туристів також приваблюють дешевизна, європейський комфорт і відома історична привабливість місць проживання вихідців з Європи. Серед найбільш часто відвідуваних країн виділяються, Єгипет, ПАР, Туніс, Кабо-Верде, Марокко, Намібія, Сенегал, Кенія, Гана, Габон, Зімбабве, Ефіопія, Маврикій, Уганда, Сейшельські острови, Малі і Мозамбік.
Таким чином, я вважаю, що для сучасної людини туризм, відпочинок, спорт є однією з форм людського спілкування, причому найбільш приємною та продуктивною. Коли мова йде про розвиток туризму - це означає розвиток культури, бо ці реалії ґрунтуються на взаємних стосунках. Україна - країна, яка має майже 50 млн. населення, розташована поблизу великих туристичних центрів Європи та Сходу і має великий туристичний потенціал та прекрасні можливості для його розвитку[2,с.138].
Серед численних свідчень іноземців значне місце належить відомостям німецьких послів та мандрівників, які в різний час перебували на теренах сучасної України. Поряд з цікавими даними про звичаї, традиції, культуру й освіту українського народу подаються також важливі факти про видатних діячів України (Б.Хмельницького, І.Мазепу та ін.).
Історичні свідчення про взаємозв'язки, зокрема, торгівлю між Руссю і німецькими землями сягають X ст. Так, у митному статуті Східної марки, виданому в невеликому місті Раффельштеттені 905 — 906 рр., із посиланням на порядки, які існували до 876 р., йдеться про дозвіл руським купцям торгувати воском, кіньми та іншими товарами в деяких містах Баварії. У трактаті вченого монаха Теофіла "Про різні ремесла", написаному в Падеберні (Німеччина) у X ст., дається висока оцінка виробам, виготовленим в Русі .
Відомості про Київську Русь XI ст. (до монголо-татарської навали) знаходимо в одного з перших європейських мандрівників в Україні німця Бруно з м. Кверфурта. У листі до цісаря Генріха II, написаному близько 1008р., він розповідає про своє перебування в Києві у Володимира Великого та укріплення кордонів київської держави [6; с. 175].
Більш детальні історичні відомості про Україну початку XI ст. (1002 — 1018 рр.) залишив німецький хроніст Дітмар, єпископ Мерзебурзький. Особливо цікаві його повідомлення про Київ, де зазначається, що у "великім цім місті, столиці королівства (як він називає Київську Русь) є більше 400 церков і 8 ринків, люду незліченна сила".
Внаслідок навали па українські землі монголо-татар міжнародні політичні та торгові зв'язки Київської Русі із західноєвропейськими державами послабилися. Але вже в XV —XVI ст. вони знову відновилися. Із записок визначного дипломата австрійських цісарів С. Герберштайна початку XVI ст., який їздив до Московії, дізнаємося, що в той період держава називалася Московією (Московітією), її жителі -московинами (московітами), а держава, яка була розташована на українських землях — Рутенією, а її жителі — русинами. Як бачимо, Герберштайн вже тоді відрізняв московинів від русинів, вважав їх двома окремими народами[7,с.80].
Страницы: 1, 2, 3
