Аналіз результатів, одержаних при тестуванні футболістів як у неспецифічних, так і в специфічних проявах показав, що у відносно простих рухах міжіндивідуальна мінливість результатів мало залежить від підготовленості спортсмена. Але із збільшенням складності і із зменшенням часу на рішення рухової задачі, міжіндивідуальна варіативність різко збільшується.
Таблиця 2.1
Приклад тестових завдань [6]
№ з/п.
Тестові завдання
Юнаки
Гравці команди майстрів
Х
W
1.
Біг по прямій - 40 м. (с.)
5,96
5
5,57
3
2.
Біг на відрізку 40 м. з реагуванням на сигнал, що вимагає оббігання бар'єрів
9,83
8,31
2
3.
Різниця в часі пробіжки 40 м. із зміною напряму бігу і тієї ж дистанції (40 м.), але по прямій (с.)
3.87
10
2,74
4
4.
Біг по периметру квадрата із стороною 10 м.
10,75
9,78
5.
Різниця в часі пробіжки по периметру квадрата і часу пробіжки відрізка 40 м. по прямій
4,79
8
4.21
6.
Точність м'язового диференціювання (см.)
3,89
15
7.
Точність виконання передачі м'яча
0,70
28
Зіставлення досягнень в тестах показує, що гравці команд майстрів мають перевагу в рухових завданнях перед новачками.
Відмінність в індивідуальних показниках мають місце тільки в деяких складних тестових програмах.
Але міжгрупових відмінностей не спостерігається в результатах виконання гладкого бігу на 40, тут (t = 0). Проте в завданні на точність виконання передачі м'яча в умовах дефіциту часу відмінності статистично істотні (t > 2).
Видно, що підготовленіші в техніко-тактичному відношенні футболісти мають переваги в основному в специфічних тестах, що визначають спритність; у завданнях, що вимагають максимального (але не специфічного) прояву цієї якості, спортивна кваліфікація позначається мало.
У роботі спеціальну спритність футболістів визначали також за допомогою експертних оцінок. Тренери-експерти в цій ситуації давали оцінку гравцям по критеріях, що відображають основні чинники, що впливають на неї:
– тактичне мислення;
– швидкість орієнтування;
– точність передач і ударів по воротах;
– координаційні здібності [6].
Слід відмітити, що всі вони виявилися достатньо інформаційними.
Найбільший коефіцієнт кореляції з сумарною оцінкою гравця виявився з рівнем тактичного мислення; мінімальний - координаційними здібностями (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Коректувальні залежності між критеріями ігрової спритності футболістів [5]
№ п/п.
Показники
1
Тактичне мислення
х
0,93
0,76
0,73
0,94
Швидкість орієнтування
0,87
0,53
Точність передач і ударів
0,55
0,85
Координаційні здібності
0,82
Загальна оцінка гравця
Аналізуючи також значення коефіцієнтів кореляції можна судити про достатньо об'єктивну оцінку кожного гравця, що дає підставу в практиці футболу використовувати критерії, наведені в таблиці (тактичне мислення; швидкість орієнтування; точність передачі і ударів). Четвертий показник - координаційні здібності, ймовірно, необхідно досліджувати більш глибоко. Спритність в роботі оцінювалась за допомогою експертних оцінок, після результатів тестування і по коефіцієнту ефективності виконання ігрових прийомів. Безумовно, у всіх трьох варіантах досліджувана якість (спритність) вимірювалася різними способами. Але необхідні тільки об'єктивні показники, тобто такі коли їх оцінки про конкретного виконавця співпадають. Для визначення об'єктивності одержаних оцінок в результаті використання різних тестових методик використовувався метод визначення коефіцієнта узгодженості оцінок, запропонований В. М.Заціорським (1977).
Результати цієї роботи наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Значення коефіцієнтів кореляції між експертною оцінкою і показниками спритності в тестах [5]
Показники команда
Ефективність гри
Основні ігрові тести
Основні інструментальні тести
Основний склад
0,63
0,68
Молодіжний склад (дублери)
0,60
0,35
0,69
З узагальненої таблиці видно, що коефіцієнти узгодженості (за наслідками тестування основного і молодіжного складів) близькі до середніх значень.
Виняток становить залежність результатів оцінок (експертної і ефективності виконання ігрових прийомів) - 0,35. Низький коефіцієнт кореляції має місце з тієї причини, що експерти поставили гравця П-а дванадцятим, тоді як за наслідками оцінок ігрових тестів він був другим. Якщо ж з пред'явленої статистики опустити цей факт, то величина коефіцієнта узгодженості зросте до 0,66.
В цілому ж, для всієї введеної в аналіз популяції спортсменів-футболістів, оцінка узгодженості різних методів атестації спритності представляється достатньо високою. Все це дає право укласти, що використані в роботі методи оцінки спритності достатньо інформативні.
Разом з тим слід відмітити, що інформативність показників спритності в значній мірі залежить від співвідношення внутрішньої і міжіндивідуальної мінливості. Практика підказує, що на мінливість значний вплив роблять як складність виконуваного рухового завдання, так і рівень кваліфікації футболіста. Вплив значень цього (останнього) чинника на прояв спритності особливо зростає, якщо рухова діяльність здійснюється в умовах специфічних футболу.
На підставі вищевикладеного, мабуть, можна стверджувати, що достатньо доцільнішою є наступна схема розвитку і подальшого вдосконалення спритності:
– визначення рівня розвитку цієї якості;
– встановлення структури спритності кожного гравця команди;
– підбір вправ (рухових завдань), що впливають на провідні форми прояву даної якості;
– оцінка ефективності використовуваних тренувальних засобів по темпах приросту показників спритності;
– вибір і використання в тренувальному процесі тих засобів (можливий також урахування індивідуальної схильності) які відтворюють найбільшу дію [6].
Таким чином, в простих і звичних рухових завданнях показники спритності (особливо внутрішньогрупові) змінюються трохи. Із збільшенням складності рухових завдань, ці зміни збільшуються.
Спортивна класифікація актуальна і гравці, що відносяться до високої групи цієї класифікації, мають в специфічних грі у футбол завданнях безперечний пріоритет.
Використані в роботі тести визначення спритності виявилися достатньо надійними і об'єктивними.
В процесі тренувальних дій одержані неоднакові прирости результатів. Можливо, що ці показники залежать від ігрових амплуа футболістів.
Виявлено, що початковий рівень розвитку спритності, в складних по координації рухах, у всіх без виключення гравців недостатній.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямі вивчення інших проблем розвитку спритності футболістів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5