Із начальником експедиції – завідуючим сектором раннього залізного віку відділу історії первісної культури Ермітажу, кандидатом історичних наук М. Б. Щукіним ми зустрілися поблизу Мощенки, в наметовому містечку археологів, в урочищі Горщина, де ведуться розкопки. Марк Борисович розпові:
Урочище Горщина – знахідка чернігівських археологів. Тут пробні розкопки робив археолог із Чернігова О. В. Шекун. А 6на слід його навів Михайло Ілліч Євсієнко – краєзнавець Мощенки. Шекун визначив тип городища, саме через нього стали відомі місця і нам. Особливо хвилює проблема походження слов’ян.
Проблема ентогенезису слов’ян здавна цікавить вчених. На думку М. Б. Щукіна саме в нашому краю в давнину проходило зіткнення різних культур, які могли народити культуру слов’янських народів. Це зіткнення означало взаємовплив зі східною юхнівської культурою, з півночі – білоруська культура штрихової кераміки, з півдня – зарубинецької культури, із західної милоградської культури. Період цього взаємовпливу можна датувати VI ст. до нашої ери – VI ст. нашої ери.
Ймовірно, що існують матеріальні пам’ятки цього взаємовпливу, - говорить М. Б. Щукін – наша слов’яно-сарматська експедиція якраз і шукає ці пам’ятки.
11 членів експедиції – справжні ентузіасти своєї справи. Окремі з них – студенти Ленінградського університету, інші вже закінчили його І. А. Бажан, А. О. Мултаален, А. Д. Авдєєв працюють зранку до вечора.
Для нас важливо знати предмети становлення слов’ян. І якщо навіть нічого не знайдемо – на археологічній карті зникне ще одна біла пляма.
На території городища виявлено уламки глиняного посуду, прясельце із ткацького веретена, серп, вудила. Перші розкопки дають підстави говорити про специфічну конструкцію жител давніх поселенців. В ній поєднані типові елементи кількох культур.
Археологічні розкопки робота сама по собі унікальна. І треба мати неабияке терпіння щоб пласт за пластом, скрупульозно знімати грунт, просіювати його через решето, віднаходити в ньому звук століть. Науковий співробітник Ермітажу О. І. Семенов показує на темну смугу землі в розрізі розкопу:
По всьому видно: це засипаний давній рів – типовий для слов’янських городищ. Що спонукало людей вдатися до нього – це таємниця, яку розгадати не просто.
Хто-зна, які таємниці будуть розвідані в розкопках мощенського городища. Для науки однаково важливим є і позитивний, і негативний результати, підтвердження чи заперечення припущень. Але в цих археологічних дослідженнях для нас є неодмінний краєзнавчий пріорітет. Він окреслений не тільки географічно, а й сягає у товщу століть, протягом яких відбулось становлення Київської Русі колиски трьох братніх народів.
3.7 Біосоціальні ресурси
Павло Миколайович Писарєв, купець І гільдії, Городнянський міський голова. Завдяки його благодійницьким внескам було побудовано в 1732 році церкву Святої Троїці, що була справжньою окрасою міста.
Грузинський князь Іліодор Миколайович Орбеліані — на його замовлення седнівський архітектор Якубович збудував чайну, яку Орбеліані через кілька років переобладнав в народний дім, створив театр, став його керівником і режисером. Іліодор Миколайович збудував у Городні електростанцію, мельницю, відкрив кінематограф, підтримував місцеву футбольну команду.
В Городні прожив останні роки і похований український етнограф і фольклорист Степан Данилович Ніс.
В Городні народилися:
· народний художник УРСР О.М.Лопухов,
· український радянський хірург, академік Мико́́ла Маркія́нович Волко́вич (1858—1928) — учений-хірург, академік ВУАН (з 1928). У 1882 р. закінчив університет св. Володимира, в якому викладав до 1922. З 1923 — завідувач кафедри хірургії Київського відділення Головнауки Наркомосу України. Одним із перших в Україні опанував методику проведення найскладніших хірургічних операцій.
· поет Олег Мартинеко,
· поет Петро Іванович Пиниця,
· поет Абрам Ісакович Кацнельсон. Український поет, літературознавець, перекладач. Народився 1 січня 1914 року в місті Городні в родині вчителя. Після закінчення Городнянської школи в переїхав до м. Чернігова, працював у редакції обласної газети.
В місті жив і дарував своє мистецтво заслужений артист Молдавської РСР Михайло Федорович Павлусенко.
Варті пошани ті визначні городнянці, які сьогодні живуть поряд із нами. Це:
· художник і письменник Георгій Олександрович Шпунт,
· художниця Ірина Миколаївна Михалькевич,
· ветеран Великої Вітчизняної війни, людина, яка внесла вагомий внесок у виховання дітей та молоді міста — Микола Федорович Гречухо,
· ветеран Великої Вітчизняної війни, громадський діяч Михайло Павлович Бабаєв,
· письменник, краєзнавець Іван Петрович Дудко,
· благочинний Городнянського округу протоієрей настоятель Святомиколаївської церкви Мирон Степанович Ковалевський,
· заслужений лікар України — Михайло Степанович Мітько,
· лікар-педіатр Тетяна Іванівна Ходико,
· художник, виконавець робіт по спорудженню каплички Святої Покрови Михайло Степанович Трухан.
В Києві зараз живуть і працюють наші земляки:
· заслужений артист України Анатолій Федорович Кобзар,
· артист оригінального жанру Михайло Твердий,
· народна артистка України, член спілки театральних діячів України Лідія Іванівна Кондрашевська.
городня пам’ятник археологічний
РОЗДІЛ VI. ВИДИ ТУРИЗМУ
Найбільшого поширення на Городнянщині набув неорганізований зелений туризм за грибами, ягодами та відпочинком на природі. Із приходом весни та до кінця осені не сотні, а тисячі людей і не тільки місцевих, а й із столиці Києва та інших великих міст України проводять свій відпочинок у дружбі з природою Городнянщини, яка поки що збереглася від небажаних наслідків цивілізації і яку минуло Чорнобильське лихо.Поступово зелений туризм набуватиме все більшої популярності. У селах Гніздище - батьківщині Солов'я – Розбійника, Лютежі, Черецькому, Моложаві, біля яких найбільше грибів та ягід ; Невклі, Дроздовиці, Гасичівці, Сутоках, які знаходяться в лісах і ще зберегли свою самобутність, планується обладнати будинки для зеленого (сільського)туризму та організувати рибну ловлю та полювання, супровід по грибних, ягідних місцях.
Культурно-пізнавальний туризм
У перспективі планується:
I. екскурсійна діяльність "Наша історична спадщина" за маршрутом:
II. по віковічних українських землях, територією повітів тодішньої Чернігівської губернії — Стародубському, Мглинському, Суразському, Новозибківському,— які тепер є частиною Росії;
III. екскурсійна діяльність "Старообрядництво: історія та сучасність" за маршрутами: Городня - Добрянка, Радуль ( Україна), Городня - Злинка, Новозибків ( Росія ), Городня – Добруш - Ветка (Білорусь);
IV. пізнавальні маршрути „Родом МИ з СРСР" із метою знайомства з економікою, культурою та побутом сусідніх слов'янських держав: Росії , Білорусі, України, які раніше були республіками однієї держави – Радянського Союзу. Символом віковічної дружби і братерства слов'янських народів є величний Монумент Дружби на кордоні земель трьох держав: України, Росії, Білорусі. Тут щороку урочисто відзначається День молоді. Це свято перетворилось на міжнародний фестиваль.
V. відновлення системи дитячо - молодіжного туризму в межах району, включаючи тематичні екскурсії, походи вихідного дня, спортивно - туристичні маршрути. Підтримка Всеукраїнських і регіональних програм популяризації спорту для всіх, відновлення системи аматорськах змагань із сучасних неолімпійських видів спорту, популярних у молодіжному середовищі. На Городнянщині вже є й надалі буде активно розвиватися так званий в’їзний туризм. Так, туристичні організації ближнього зарубіжжя -- Білорусі та Росії вже возять туристичні групи територією Городнянського району на Україну. Тільки відсутність у Городні відповідної інфраструктури в якійсь мірі стримує розвиток цього напрямку туристичного бізнесу.
Екологічний стан.
Окремою проблемою постає забрудненість всіх прилеглих до міста зелених зон Аж моторошно споглядати звалища у Хрипівському лісі, на узбіччі лісової дороги від лікарні до газового господарства тощо Куточки, які могли б бути райськими за своєю красою, ідеальним місцем відпочинку для міських дітей, перетворили у звалища будівельних відходів та обпиляних гілок від садових дерев. Так. машина комунального господарства, яка вивозить сміття, розрахована лише на побутові відходи. Але ж можна окремо найняти транспорт і вивезти будматеріали, гілки тощо у призначені для цього місця, а не створювати довкола себе екологічний жах? Це обійдеться не дорожче, ніж вивозити власноруч причепом сміття у приміську лісову зону.
Постійне сміттєзвалище „прописалось” по вулиці Калініна поблизу будинку івалідів. Можливо, причиною цього стала відсутність рейсів машини, яка вивозить сміття.
ВИСНОВКИ
Городнянщина безперечно древнє поселення. Назва цього району в літописах згадується у 1552 році. Це край з багатою історією, традиціями та мальовничою природою.
Саме в Городянському районі в селі Автуничі археологи знайшли колодязь десятого століття, там же поселення древніх слов’ян Х століття. Це звичайно унікальні знахідки.
Михайлівська церква споруджена в селі Великий Лист вен у 1742 році. Має оригінальний задум і такій церкві не має аналогів на Лівобережній Україні.
У мальовничому селі Вихвостів стоїть „Народний музей повісті М. Коцюбинського „Фата-моргана”. Потрібно ще сказати, що музей „Фата-моргана” знаходиться там, де відбувалися власне події повісті, а це дає можливість для асоціацій та зіставлень.
В Городні народився відомий український радянський хірург, Микола Маркіянович Волкович, який один із перших в Україні опанував методику проведення найскладніших хірургічних операцій.
Все ж таки Городня місто більш історичне. Але і присутні в ньому деякі види туризму. Один з основних видів це неорганізований зелений туризм. В майбутньому планується розвивання культурно-пізнавального туризму.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. “Новини Городнянщини”, 25 вересня 2004 року О.Седень.
2. „Географія рідного краю. Городнянщина”, 2001 рік К. М. Авдієнко.
3. „Новини Городнянщини”, 15 жовтня 2008 року О. Седень.
4. „Сільські вісті”, 28 листопада 1996 року. Вода з колодязя десятого століття В. Івченко.
5.„Деснянська правда”, 22 вересня 1998 року. Навколо колодязя древніх сіверян М. Єрмоленко.
6. „Восточноевропейский археологический журнал”, 1 ноябрь-декабрь 1999. Інститут археології НАН України. Лабораторія аналитических исследований НИИПОИ МКИ Украины.
7. „Сільські новини”, 23 квітня 1970 року. Пам’ятник В. І. Леніну М. Рахліна.
8. „Новини Городнянщини”, 25 листопада 2001 року. Голгофа святої обителі О. Седень.
9. „Деснянська правда”, 27 червня 1989 року. Післямова до повісті-музей О. Олійник.
10. „Сільські новини”, 3 вересня 1985 року. В глибину століть Л. Якубенко.
11. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. – Київ, 1990.
Додаток А
Рис.2 Храм Св. Трійці
Рис.1 Гармати
Додаток Б
Рис.2 р. Чибриж
Рис.1 Монумент дружби народів
Рис.3 р. Снов
Рис.4 о. Черемошне
Додаток В
Рис.1 Михайлівська церква
Рис.2 Свято-Миколаївська церква
Рис.3 Навколо колодязя древніх сіверян
Додаток Г
Рис.1 Музей «Фата-моргана»
Рис.2 Завод «Агат»
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
