У спортивних школах проводиться усна форма пропаганди: лекції, бесіди, диспути (10,3% відповідей). В оздоровчих клубах подібних форм роботи не виявлено. Натомість незначна кількість респондентів, які представляли оздоровчі клуби (1,6%), засвідчила демонстрацію відеоматеріалів, яка є дієвою у формуванні стійкої мотивації до систематичних фізкультурних занять.

Респондентам обох груп пропонувалось оцінити пропагандистську і рекламну діяльність, яку проводять фізкультурні організації. Вихованці спортивних шкіл здійснювали оцінку за п’яти бальною шкалою, яка для них більш звична. Учасникам оздоровчих занять пропонувалось визначити якісний рівень реклами: високий вище середнього, середній, нижче середнього, низький.

Більшість респондентів першої групи назвала діяльність: відмінною (36,4%), дуже хорошою (26%), хорошою (20,8% відповідей). Більшість респондентів другої групи була стриманою у визначені якості реклами і визначила її рівень як середній (41,0% відповідей). У той же час, незначна кількість відповідей свідчить про низький рівень реклами (7%). Решта респондентів, у приблизно однаковій кількості (по 10%) дали розбіжні оцінки якості й визначили рівень рекламних матеріалів як: нижче середнього, вище середнього та високий.

Аналіз двохмірної залежності визначення якості пропаганди і реклами від стажу занять дітей і дорослих виявив цікаву закономірність: чим більший стаж занять, тим нижчою є оцінка якості реклами.

Отримані результати можна розцінювати як недостатню диференційованість впливу на вихованців спортивних шкіл і споживачів спортивно-оздоровчих послуг із різним стажем занять. Як пропаганда, так і реклама не повинні мати своїм об’єктом лише тих, котрі не залучені до занять. Вони повинні здійснювати вплив на людей, які відвідують заняття, з метою зміцнення і стабілізації мотивації, зменшення плинності контингенту спортивних шкіл і оздоровчих клубів.

Відмінними рисами реклами є те, що оздоровчі заняття проводяться за оплату і мова йде не просто про тих, котрі відвідують фізкультурні або спортивні заняття, а про споживачів послуг. Тому для задоволення потреб клієнтів і збільшення їх кількості, працівники оздоровчих клубів повинні постійно цікавитись дієвістю реклами та проводити її різноманітними способами [31, 40].

Пропаганда як традиційний і реклама як нові види діяльності у сфері фізичної культури і спорту, з нашої точки зору, можуть взаємно збагатити одна одну шляхом перенесення та запозичення окремих характеристик.

3. Особливості пропаганди фізичної культури і спорту на сторінках української преси

Засоби масової інформації є важливим джерелом знань з питань фізичної культури і спорту, вони задовольняють інтереси різних категорій та груп населення до фізичної культури і спорту, інформують про результати спортивних змагань.

Преса як один з найважливіших засобів масової інформації посідає чільне місце в системі пропаганди фізичної культури і спорту, є найважливішим засобом збору, нагромадження, зберігання та розповсюдження інформації, активно сприяючи впровадженню і розвитку фізичної культури і спорту серед населення та впливаючи на громадську думку [35, 29].

Публікації на спортивну тематику формують позитивне відношення до фізичної культури і спорту, висвітлюють необхідність занять фізичними вправами, сприяють спрямованості на здоровий спосіб життя та фізичну досконалість. Але існує проблема, що становить невідповідність між потенційними можливостями засобів масової інформації щодо впливу на особистість і суспільство та незнанням того, яким чином найбільш ефективно використовувати ці можливості для розвитку фізичної культури і спорту в Україні, формування в українського народу усвідомленої потреби до занять фізичною культурою і спортом.

У період, коли перед українським суспільством стоїть дуже важлива проблема збереження і підвищення рівня здоров’я, пропаганда фізичної культури і спорту, висвітлення їх можливостей щодо формування здорового способу життя є дуже важливими чинниками, що сприятимуть вирішенню цієї проблеми. Таким чином вивчення та обробка надрукованих з цього питання матеріалів є актуальним завданням сьогодення і потребує свого розв’язання [36, 54].

З метою з’ясування їх відношення до пропаганди оздоровчої фізичної культури і спорту у пресі, а також для визначення, що саме викликає інтерес читачів на фізкультурно-спортивну тематику, ми використали метод соціологічного анкетування, який здійснювався за участю читачів українських періодичних видань.

Питання анкети сформовано на підставі вивчення спеціальних літературних джерел і документів. У дослідженні взяли участь 80 чол.: 7 студентів; 58 працівників розумової праці; 15 пенсіонерів. Вік респондентів – від 20 до 67 років. На момент дослідження середню фахову освіту мав 1 чол.; незакінчену вищу – 2 чол., вищу освіту – 77 чол.

Результати досліджень та їх обговорення. Основними завданнями діяльності засобів масової інформації, зокрема преси, де висвітлюється фізкультурно-спортивна тематика, є не тільки інформація про останні події зі спортивних арен світу, а і залучення якомога більшої кількості людей до занять оздоровчою фізичною культурою і спортом; формування у широких мас потреби у регулярних заняттях фізичними вправами; пропаганда спортивно-оздоровчої роботи носіїв гуманістичних ідеалів і цінностей, здорового способу життя, що сприятиме гармонійному та всебічному розвитку особистості, укріпленню здоров’я, підвищенню творчої активності людей [36, 55].

У результаті аналізу фізкультурно-спортивних повідомлень української преси ми виявили, що основна увага приділяється висвітленню результатів спортивних змагань, причому повідомлення носять здебільшого інформаційний характер і лише розповідають про деякі факти щодо змагань, які вже відбулися, а цілеспрямованої пропаганди самих видів спорту не здійснюється. Висвітлюючи питання спорту та фізичної культури на сторінках української преси, журналісти не використовують своїх можливостей для формування інтересу до спортивно-оздоровчої роботи, не пояснюють читачеві впливу занять фізичними вправами на організм людини.

Фізкультурно-спортивні повідомлення досить рідко мають освітній характер, що сприяв би вирішенню практичних завдань, викликав зацікавленість, примусив людину займатися тим чи іншим видом спорту.

У пресі ще мало приділяється уваги пропаганді різних аспектів спортивно-оздоровчої роботи, рекреаційним та оздоровчим видам спорту, майже не розкриваються вагомі цінності, заради досягнення яких варто займатися фізкультурою і спортом.

Соціологічні дослідження показують: населення досить активно звертається до засобів масової інформації щодо отримання необхідних знань з спортивно-оздоровчої роботи та фізичної культури, причому більшість учасників досліджень (89%) роблять це регулярно. Анкетування дає підставу зробити висновок, що лише 17% читачів розглядає пресу тільки як засіб отримання інформації про спортивні події, а 73% читачів прагнуть бачити в пресі більше матеріалів про користь спортивно-оздоровчої роботи, вплив занять фізичними вправами на здоров’я людини.

Важливе місце, на думку 64% опитуваних, повинні займати навчально-методичні рекомендації щодо самостійних занять спортивно-оздоровчої діяльності. Крім цього за допомогою анкетування ми з’ясували, яку саме інформацію фізкультурно-спортивної спрямованості бажають бачити читачі на сторінках української періодики (таблиця 3. 1.).

Таблиця 3.1. Тематична спрямованість надрукованих праць, що найбільше цікавлять читачів

Результати соціологічного дослідження дозволяють зробити висновок, що переважна кількість респондентів (83%) має великий інтерес до матеріалів, в яких здійснюється пропаганда та висвітлюються питання щодо занять оздоровчою фізичною культурою та спортом.

Але, на думку читачів, більш змістовне викладення журналістами цих матеріалів сприятиме підвищенню зацікавленості та ефективності такої пропаганди (малюнок 2.1.).

Рис. 2.1. Чинники, що сприяють зацікавленості читачів спортивною тематикою

Крім цього підвищення ефективності пропаганди спортивно-оздоровчої діяльності в пресі, на думку фахівців та читачів, визначається реалізацією освітньої і виховної функції преси, наявністю відповідних матеріально-технічних засобів для її здійснення, а також високим рівнем кваліфікації журналістів. Згідно з опитуванням, преса, в якій висвітлюється фізкультурно-спортивна тематика, повинна бути:

-                   ефективним знаряддям педагогічного впливу на процесс фізкультурного виховання різних категорій та груп населення;

-                   важливим фактором оптимального розподілу вільного часу і формування у кожної людини настанови на необхідність занять фізичними вправами;

-                   важливим джерелом знань з питань оздоровчої фізичної культури та спорту;

-                   задовольняти зацікавленість усіх категорій населення з фізкультурно-спортивних видів діяльності.

Отже, формування громадської думки відносно можливостей і пропаганди спортивно-оздоровчої роботи, вирішення соціально-економічних, виховних та оздоровчих завдань сприятимуть високій зацікавленості різних категорій населення до занять спортом.

Забезпечення необхідними знаннями з галузі фізичної культури та спорту для зміцнення здоров’я, виховання, раціонального дозвілля; дотримання диференційованого підходу до їх пропаганди серед різних категорій населення; висвітлення взаємозв’язку між фізичною активністю населення і вирішенням соціально-економічних проблем, фізичною активністю і здоровим способом життя підвищить рівень пропаганди оздоровчої фізичної діяльності та спорту у пресі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8