Інноваційну діяльність характеризують принципи, які відрізняють її від традиційної виробничої діяльності:

-      малий відсоток успішних інновацій, при цьому вдалі інновації компенсують витрати як на себе, так і на невдалі ідеї;

-      необхідність окремого бюджету для запобігання погіршення фінансових показників підрозділів, що займаються традиційною виробничою діяльністю;

-      використання критеріїв оцінки інноваційної діяльності, відмінних від традиційних. Наприклад, критерій “річний приріст прибутку“ неприйнятний, оскільки інноваційна продукція в найближчій перспективі 3-4 року може не давати ніякого прибутку, після чого прибуток різко зростає;

-      систематична й планова ліквідація всього застарілого, що дозволяє визволити ресурси для роботи над новим;

-      відсутність зворотного зв'язка від результатів до витрат ресурсів і інвестиціям протягом тривалого часу;

-      правильний вибір моменту припинення роботи, щоб уникнути витрат засобів на інновацію, що не дає конкретних проміжних результатів.0

1.4 Інноваційні процеси в розвитку туризму

В останні десятиліття в більшості розвинених країн зростаючими темпами розвивається сфера послуг, перевищуючи зростання промислового виробництва. Доходи від міжнародного туризму в 1999р. склали 500 млрд. дол., що становить 12 % світового валового продукту. ДО 2020 року доходи від туризму досягнуть 3 трлн. дол. [43. с. 19]. В 40 країнах миру туризм є головним джерелом бюджету, а ще в 70 країнах - однієї із трьох складових частин.

Крим, маючи більший туристичний потенціал, є невід'ємною складовою частиною світового туристичного процесу. По висловленню Н.В. Багряна [43. с. 57] Крим повинен стати Причорноморською Швейцарією, а саме високорозвиненим курортно-рекреаційним, торгово-фінансовим регіоном міжнародного значення, забезпеченим сучасною інфраструктурою з розвиненим морегосподарським комплексом, ефективним, екологічно чистим сільським господарством і переробною промисловістю.

Однак, що зложилася в Криму організація рекреаційного господарства зовсім неконкурентоспроможна на світовому ринку: слабка матеріально-технічна база, на 70 % має потребу в реконструкції або в новому будівництві привабливих для туристів об'єктів, низький рівень сервісу, відсутність необхідної індустрії розваг, занедбаність пам'ятників історії й культури, екологічні проблеми й т.д.

Низька національна інноваційна здатність - от корінь всіх наших лих і проблем, пов'язаних з перетворенням результатів наукових досліджень у комерційний продукт [4]. Доводи скептиків про несвоєчасність інноваційних процесів в Україні не заможні. Саме в цей час в Україні зложилася сприятлива обставина для створення інноваційних структур. Цей висновок підтверджується досвідом багатьох розвинених країн миру, що вступили на інноваційний шлях розвитку, починаючи зі США в післявоєнний період, потім Англія, Франція, Німеччина й ін. країни, а в цей час - Китай.

Важливим аспектом керування інноваційною діяльністю є розвиток інноваційної інфраструктури. Інноваційна інфраструктура - галузі економіки, науково-технічних знань, обслуговування, які безпосередньо забезпечують розвиток інноваційних процесів у виробництві. Вона включає комплекс інноваційних, інформаційних, консультаційних, обчислювальних, навчальних і інших центрів, інвестиційних, науково-технічних бірж, організаційних і інших послуг із супроводу всіх специфічних етапів інноваційної діяльності [5].

Туризм як активний вид відпочинку й спорту одержав загальне визнання й став масовий і доступним, а Крим перетворився в курортний і туристичний центр.

У цей час Крим являє собою складний багатогалузевий територіально-господарський регіон, що веде ланкою якого є рекреаційний комплекс, що включає 636 санітарно-курортних і туристичних установ, загальною ємністю 115 тис. місць, 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури й архітектури, 300 музеїв, 6 державних заповідників, 33 заказника, 87 пам'ятників природи, близько 900 карстових печер і т.д. [43. с. 65].

Із природними, археологічними, художньо-історичними пам'ятниками Криму курортників і відпочиваючих знайомлять численні бюро подорожей і екскурсій. Вони проводять одне- і дводенні пішохідні й автобусні групові екскурсії, а також організують захоплюючі подорожі по Чорному морю. У Крим приїжджають численні спортивні групи туристів, спелеологів, скелелазів, що робить походи й сходження. По гірському Криму прокладені маршрути I і II категорій складності, проходження яких надає право на одержання спортивного розряду по туризму. У Криму відомо більше 800 печер і шахт, що робить дуже популярним подорож по підземних лабіринтах.

По загальній величині рекреаційного потенціалу Крим займає лідируючі позиції. По розмаїтості рекреаційно-туристичних ресурсів у Криму практично немає конкурентів. Унікальність Криму полягає в тому, що тут є море, ріки, гори, луги, степи, історичні й культурні пам'ятники, гірські й гірничо-лісові ландшафти й природні заповідники, що включають водоспади, печери, каньйони. Крим багатий бальнеологічними ресурсами. Запаси лікувальних брудів, ропи й мулу в Криму значні. Крим також багатий мінеральними джерелами різних видів: сульфатними, хлоридними, гідрокарбонатними, які поки освоєні в невеликих обсягах.

Крим націлений на рекреаційно-туристичну діяльність, але організація рекреаційно-туристичної сфери така, що вона зазнає збитків. І показник «кількість відпочиваючих» у цей час не зрівняємо з подібним показником 15-20 років тому. Очевидно, що сучасні реалії такі, що вимірювати результативність рекреаційно-туристичної сфери потрібно іншим показником - «ліжко-дні».

Соціальна, політична й економічна ситуація в країні вимагає рішення проблем адміністративно-управлінського характеру; нормативно-регуляторного характеру; матеріально-технічної бази туризму; інформаційного забезпечення галузі; фінансово-економічного характеру.

Що стосується інноваційних процесів у туризмі, то вони полягають у наступному:

1. Розробка й прийняття комплексу законодавчих актів і розпоряджень, що забезпечують сприятливе правове середовище для розвитку інноваційної діяльності в туризмі.

2. Формування в Криму системи взаємодіючих інноваційних структур (інноваційні центри, технопарки, технополіси, інкубатори інноваційного бізнесу, центри оцінки технологій, регіональні центри інноваційного розвитку, біржі розробок і технологій, бізнес - центри, бюро патентного і юридичного захисту, інтелектуальної власності, бюро незалежної експертної оцінки проектів, відділи маркетингу й реклами продукції, центри міжнародного зв'язку й телекомунікації, лізингові й транспортні компанії, центри підготовки й підвищення кваліфікації кадрів і т.д.).

3. Формування в Криму системи взаємозалежних по інноваційному циклі фінансових інститутів (програм, бюджетних і позабюджетних фондів, представництв закордонних фондів і т.д.), призначених для фінансування інфраструктури інноваційної діяльності й інноваційних проектів на поворотній і безповоротній основі.

4. Формування інноваційно-інвестиційних структур, що забезпечують єдність інноваційного циклу й логістику ресурсів у межах цього циклу.

5. Організація державної й регіональної підтримки процесу адаптації науково-технічного потенціалу до сучасних потреб Криму.

6. Подальший розвиток територій пріоритетного розвитку.

Як висновки слід зазначити, що результати курортних сезонів за минулі кілька років поліпшуються. Так, в 2006 році реалізація заходів щодо організації курортного сезону дозволила збільшити надходження платежів від курортних районів на 10,8 %. Однак відновити рекреаційно-туристичну сферу до її колишніх масштабів - справа складне. Необхідні нововведення, інвестиції, треба розробити й налагодити механізм по розширенню кооперації в сфері надання туристичних послуг. Але найважливіше - підняти рівень життя населення.

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ

Готель - це щось більше, ніж просто місце для ночівлі, він багато в чому визначає спосіб життя - на той час, поки триває подорож, доки гість проживає у готельному номері.

Індустрія гостинності - це індустрія, що працює на благо людей. Це – потужний механізм, що активно функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому максимальної підтримки з боку держави та більших інвестицій.

Індустрія гостинності є найважливішим елементом соціальної сфери. Вона відіграє важливу роль у підвищенні ефективності громадського виробництва, та відповідно, росту життєвого рівня населення.

Слово « гостинність»(фр.hospice) – притулок подорожніх, благодійний дім.

Гостинність як науковий термін визначає систему заходів та порядок їх здійснення з метою задоволення найрізноманітніших побутових, господарських і культурних запитів гостей туристських підприємств, їх запобігливого обслуговування, надання низки послуг.

Термін «гостинність» введений в 1982 р. на конференції націоцальних асоціацій готелів і ресторанів ЄЕС.

Готельне господарство є однією з складових туристської індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, бо якість проживання та відповідне обслуговування рішуче впливають на рівень туристичного сервісу. А отже, готельна індустрія стає швидко зростаючим бізнесом, що приносить значні грошові надходження, в тому числі валютні. Вітчизняна готельна галузь стає невід’ємною складовою світового готельного господарства.

Такий швидкий темп інтеграції до європейського суспільства пояснюється зручним географічним положенням України (розташована в центрі Європи на перехресті транзитних шляхів) та не менш швидким зростанням українського бізнесу, що також активізує приїзд до нашої країни бізнесменів та людей у справах з різних куточків світу. Тому саме зараз стає актуальним питання відновлення та приведення готельного господарства країни до європейських стандартів. З підвищенням ділової активності країни зростає потреба й у більшій кількості готелів, оскільки першим питанням, яке незмінно виникає перед кожним приїжджим, є «де зупинитися в незнайомому місті?»

У 2003р. в Україні налічувалось 1254 готельних підприємств на 104,1 тис. місць. Серед них за даними офіційної статистики: пятизірковий (Прем’єр –Палац – 1, чотиризіркових(Салют, Київський, Дніпро, Україна та ін. – 18. Проте більшість із них усе ще не відповідають міжнародним стандартам, якість наданих ними послуг найчастіше залишає бажати кращого.

Світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. комфортабельних готелів, що налічують більш ніж 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів щорічно зростає в середньому на 3-4 %.

Ще на початку п'ятидесятих років намітилися деякі тенденції, які згодом практично сформували сучасний готельний ринок і бізнес. Тоді тільки випробувався досвід надання великими компаніями дрібним власникам права виступати на ринку від їхнього імені й під їхнім прапором. В англійській мові подібні взаємини великого й дрібного бізнесу називаються franchising. Нині старі готельні марки запекло борються на готельному ринку. З одного боку, ніхто не зможе заперечувати, що такі імена, як Best Western, Holiday Inn, Howard Johnson або Quality Inn (список можна продовжити) уже міцно урізалися на згадку практично кожного постійно подорожуючим, але й багато готелів, над якими розвиваються прапори цих готельних мереж, так само старі, як і самі ці бренди, що саме головне, виглядають відповідним чином.

З іншого боку, більше молоді готельні компанії й марки, навпроти, не можуть похвалитись подібним реноме на готельному ринку, їхні назви маловідомі, але вони володіють новими сучасними готелями, побудованими з врахуванням останніх архітектурних і технологічних досягнень, що є значною перевагою в боротьбі за клієнта. Деякі фахівці готельної справи, такі, наприклад, як Патрик Форд, президент відомої в США корпорації Lodging Econometrics Hotel realty, вважають, що для переважної більшості споживачів слово «новий» має магічне значення й найчастіше визначає результат конкурентної боротьби. Форд упевнений, що якщо говорити про марки, сорти, імена, товарних знаках у глобальному аспекті, а не тільки стосовно до готельного бізнесу, то зовсім очевидно, що такі споживчі асоціації мають універсальний характер: нове й свіже, безперечно, краще старого, що встиг ґрунтовно набриднути клієнтові. Для підтримки конкурентноздатності готельної марки необхідно мати реальну програму відновлення. Бажано надавати готельній мережі кредити, пільги й бонуси для здійснення різних поліпшень і нововведень, а також підвищувати стандарти якості й установлювати більше тверді вимоги до їхнього дотримання всіма готелями мережі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10