Примітка. САТ – систолічний артеріальний тиск;
ДАТ – діасттолічний артеріальний тиск
§ АТ вимірювали 3 рази в день.
§ Пульс вимірювався до фізичного навантаження і після.
Графік змін АТ із застосуванням медикаментозного лікування
САТ
180
170
160
150
140
130
120
110
100
90
115 120 115 120 100 110 100 ДАТ
до лікування 1 міс 3 міс 6 міс після лікування
Графік змін АТ із застосуванням медикаментозного лікування та лікувальної фізкультури
115 100 100 110 90 100 80 ДАТ
3.2 Вплив комплексу засобів ФР
З даної наведеної таблиці та графіків можна зробити певні висновки:
1. ІІ група, яка отримувала медикаментозне лікування та застосовувала засоби ФР (ЛФК) як на лікарняному та післялікарняному етапі отримали кращі результати нормалізації АТ, а саме з вихідного рівня
( до лікування )188 ± 4 /114 ± 3 до 140 ± 4 / 84 ± 3 ( після лікування).
2. І група, яка отримувала лише медикаментозне лікування без застосування ЛФК і не використовувала ЛФК після стаціонару спостерігаються гірші результати нормалізації АТ з вихідного рівня
( до лікування)185± 5/115±2 до 160±5/102±3( після лікування).
Крім цього кожний хворий ІІ групи заповняв анкету самопочуття
( дивись додаток 1.)
1. На третій день від початку застосування ЛФК, які попередньо застосували медикаментозне лікування, у 25 % пацієнтів ІІ групи в анкетах самопочуття відмітили зменшення головної болі.
2. На десятий день – у 40 % відмічалось зменшення головної болі, головокружіння, нормалізацію сну, початок відновлення працездатності, а також емоційна стійкість.
3. Через 1 місяць підвищилась толерантність до фізичних навантажень.
4. При гіпертонічній хворобі ІІ ступеня в другій групі САТ знизився на 8 %, ДАТ – на 13 %, тоді як в першій групі САТ становив 12 % , ДАТ – 19%.
5. Частота серцевих скорочень після застосування ЛФК становила в середньому 73, 4 ± 2/хв. При вихідному рівні 78,1 ± 1,9 /хв.
Всі перераховані показники, які характеризують основні якості життя в подальшому після проведеного курсу лікування та фізичної реабілітації, а вчасності ЛФК мали тенденцію до покращення загального стану пацієнтів.
ЛФК застосовувалось у щадному, щадно-тренуючий та тренуючому рухових режимах. У щадному руховому режимі фізична реабілітація застосовували у формі ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять. Комплекси вправ складаються приблизно з75% загальнорозвиваючих та дихальних вправ у співвідношенні 1:1 і до 25% спеціальних вправ. Виконують їх переважно з вихідного положення лежачи. Інтенсивність вправи виконуються в повільному темпі з поступовим наростанням до середнього темпу, амплітуда рухів повна. вправ мала, а наприкінці періоду – помірна. Тривалість ЛГ 5 –12 хв.
У щадно-тренуючому руховому режимі передбачається підготовка організму до збільшення фізичних навантажень та зміни рухового режиму. Вправи виконуються у вихідному положенні лежачи, сидячи, стоячи з помірною інтенсивністю. Тривалість ЛГ 15-25 хв. вправи виконуються в повільному темпі з поступовим наростанням до середнього темпу, амплітуда рухів повна. Кількість повторів 6-8 разів. Співвідношення загально-розвиваючих і дихальних вправ 2:1 і спеціальні вправи, питома вага яких збільшується до 50%.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
