Відповідно до Німецької фармакопеї всю суху сировину заван-тажують у три перколятори в співвідношенні 5: 3,25: 1,75 і про-водять процес, аналогічно описаному вище, для фармакопеї США.
Реперколяція з розподілом сировини на нерівні частини за Фар-макопеями США і Німеччини може застосовуватися для невеликих виробництв при одержанні незначної кількості продукту, тому що в цих модифікаціях реперколяції сировина в другому і в третьому перколяторах виснажується не повністю. Найменше сировина виснажується в третьому перколяторі.
Метод реперколяції Чулкова. Запропонований у 1943 році, знайшов застосування на фармацевтичних виробництвах, що довгостроково працюють за ціею схемою. Екстрагування проводять у батареї з чотирьох і більше перколяторів. Розрізняють два періоди: у пусковий період щодня завантажують по одному перколятору; зливання готового продукту не проводять. У кожний перколятор завантажують рівну кількість сировини, що попередньо заливають рівною кількістю чистого екстрагенту (для першого перколятора) або витягом, отриманим із попереднього перколятора (для другого і всіх наступних перколяторів). Набухлу сировину завантажують у перший перколятор, заливають екстрагентом до «дзеркала» і залишають на добу. Наступного дня з першого перколятора зливають витяжки в два прийоми: першу витяжку — в об’ємі, рівному масі сировини, завантаженої в перколятор, який використовують для замочування сировини в другому перколяторі, і другий витяг — у подвійному об’ємі стосовно маси сировини, що використовують для настоювання сировини в другому перколяторі. У цей час у перший перколятор подають свіжий екстрагент у кількості, рівній сумі витяжок. На третій день із другого перколятора збирають також дві витяжки: для роботи із сировиною, призначеною для завантаження в третій перколятор. У другий перколятор подають витяжки з першого перколятора, а в нього знову подають свіжий екстрагент. Далі процес проводиться аналогічно. Через добу після завантаження останнього перколятора починається робочий період. У цей час з останнього перколятора зливають першу порцію готового продукту в об’ємі, рівному масі сировини в цьому перколяторі. Одночасно з першого перколятора зливають усі витяжки і подають їх у другий перколятор. Сировина в першому перколяторі повністю виснажена. Свіжий екстрагент подають у другий перколятор. Збір готового продукту робиться щодня з того перколятора, який знову завантажений сировиною.
Втрат біологічно активних речовин практично немає, тому що в кожному перколяторі сировина неодноразово обробляється свіжим екстрагентом і виснажується максимально.
Прискорена дробна мацерація протитечійним методом (за ЦАНДІ). Проведення екстрагування за ЦАНДІ дозволяє значно скоротити час на випуск готової продукції.
Сировину в сухому вигляді завантажують у рівних кількостях у три перколятори. Свіжий екстрагент подають тільки в перший перколятор, у три прийоми. Спочатку заливають сировину в пер-шому перколяторі «до дзеркала» і настоюють 2 год. Після закінчення цього терміну витяжку з першого перколятора переносять у другий перколятор, а в перший перколятор знову подають свіжий екстрагент «до дзеркала». Сировину в обох перколяторах настоюють 2 год, після чого витяжку з другого перколятора переносять на сировину в третій перколятор, у другий — переносять витяжку з першого перколятора, а в перший — знову (утрете) подають свіжий екстрагент. Завантажені перколятори залишають для настоювання на 24 год. Наступного дня з третього перколятора зливають усю витяжку, що є готовим продуктом. 3 другого перколятора всю витяжку переносять у третій перколятор. 3 першого перколятора витяжки зливають, сировину вивантажують і віджимають. Усі витяжки з першого перколятора об’єднують і використовують для настоювання сировини в другому перколяторі. Обидва перколятори залишають на 2 год. Потім із третього перколятора зливають другу порцію готового продукту. 3 другого перколятора повністю зливають витяжку, сировину вивантажу-ють і віджимають. Усі витяжки з другого перколятора передають у третій перколятор, настоюють 2 год. Після закінчення цього часу одержують третю порцію готового продукту, до якого приєднують віджим з останнього перколятора.
Такий метод екстрагування застосовують для фітохімічного виробництва невеликих об’ємів і в лабораторних умовах. При використанні цього методу в останньому і передостанньому перколяторах сировина виснажується не повністю, тому що обробка проводиться не чистим екстрагентом.
Розчинення. Рідкі екстракти можуть бути одержані розчиненням сухих або густих екстрактів у відповідному екстрагенті з подальшою очисткою і стандартизаціею. Метод застосовується порівняно рідко, хоча заслуговує більшого впровадження в практику через скорочення часу технологічного процесу.
3.4 Очищення
Отримані одним із наведених вище способів, витяжки відстоюють не менше 2 діб при температурі не вище 10 °С до одержання прозорої рідини. Відстоювання іноді допускається проводити в присутності адсорбентів, що сприяє кращому очищенню і більшій стійкості при зберіганні. Відстояну, прозору частину витяжки, фільтрують від домішок, що випадково потрапили, через друк-фільтри, фільтр-преси або центрифугують. В останню чергу фільтрують залишок витяжок з осадом. Профільтровані витяжки ретельно перемішують і стандартизують.
3.5 Стандартизація
Екстракти контролюють згідно з вимогами ДФУ за такими показниками якості:
описом,
ідентифікаціею,
вмістом важких металів,
вмістом органічних розчинників,
мікробіологічною чистотою,
кількісним визначенням.
У рідких екстрактах додатково визначають об’єм вмісту контейнера.
3.6 Номенклатура рідких екстрактів
Таблиця 2 Рідкі екстракти (номенклатура за Державним реєстром) і основні показники
Найменування
Вихідна сировина і спирт
Основні відомості про препарат
Екстракт глоду рідкий
Плоди, 70 %-вий
Флавоноїди. Для стимуляції і регуляції серцево-судинної системи
Екстракт валеріани рідкий
Корені і кореневища
Ефірне масло 0,5—2 %; вільна ізовалеріанова кислота, дубильні речовини, алкалоїди. Седативний, спазмолітичний засіб
Екстракт водяного перцю рідкий
Трава, 70 %-вий
Флавоноїди, вітамін К. Кро-воспинний засіб
Екстракт жостеру рідкий
Кора, 70 %-вий
Похідні антрацену. Проносний засіб
Екстракт кукурудзяних приймочок рідкий
Приймочки кукурудзяні, 70 %-вий
Флавоноїди, вітаміни К та ін. Жовчогінний засіб (холецистити, холангіти, гепатити із затримкою жовчовиділення)
Екстракт левзії або маралового кореня рідкий
Кореневища і корені, 70 %-вий
Лінгнани. Стимулювальний засіб для хворих із функціональними захворюваннями нервової системи і при перевтомі
Екстракт пасифлори рідкий
Алкалоїди. Седативний засіб при неврастенії, безсонню
Екстракт грициків рідкий
Вітаміни (К та ін.). Кровоспинний засіб при маткових, ниркових і легеневих кровотечах
Екстракт собачої кропиви рідкий
Ефірне масло, сапоніни, дубильні речовини, алкалоїди. Заспокійливий засіб при підвищеній нервовій збудливості, серцево-судинних неврозах, у ранніх стадіях гіпертонічної хвороби
Екстракт родіоли рідкий
Корені, 40 %-вий
Глікозиди фенолоспиртів. Тонізуючий засіб
Екстракт чебрецю рідкий
Кореневища, 30 %-вий
Ефірне масло, що містить тимол і карвакрол. Входить до складу відхаркувального препарату — пертусину
Екстракт елеутерококу рідкий
Кореневища, 40 %-вий
Сапоніни тритерпенові. Засіб, що стимулює ЦНС
Екстракт чистцю буквицецвітного рідкий
Надземні частини, 40 %-вий
Шдсилює скорочення матки. Застосовується при субінволюції матки після родів і абортів, при функціональних маткових кровотечах (запального характеру), кро-вотечі при фіброміомі
3.7 Зберігання
Рідкі екстракти зберігають у добре закупорених фла-конах при температурі 12—15 °С і, якщо необхідно, у захищеному від світла місці. У процесі зберігання можливе випадання осаду. Якщо екстракти після відфільтрування осаду і перевірки якості відповідають установленим вимогам, їх вважають придатними до вжитку.
Глава 4. Густі i сухі екстракти
4.1 Визначення
Густі екстракти — це концентровані витяжки з лікарської рослинної сировини, що являють собою в'язкі маси з вмістом вологи не більше 30 %. Вони не виливаються із тари, а розтягуються в нитки і знову зливаються в суцільну масу.
Густі екстракти внаслідок високої в'язкості використовують як зв'язувальні і формоутворювальні речовини при виготовленні пілюль. Крім того, вони можуть входити як коригенти до складу сиропів, мікстур, еліксирів. Густі екстракти використовують як напівпродукти для низки лікарських форм (настойок, таблеток).
До вад густих екстрактів відноситься незручність їх використання при відважуванні. Крім того, на сухому повітрі вони підсихають і стають твердими; у вологому повітрі — відволожуються і пліснявіють. Тому вони потребують герметичної упаковки.
Сухі екстракти — це концентровані витяжки з лікарської рослинної сировини, що являють собою сипучі маси з вмістом вологи не більш 5 %. їх слід вважати найбільш раціональним типом екстрактів. Вони зручні в застосуванні, мають мінімально можливу масу. До вад сухих екстрактів відноситься їх висока гігроскопічність, унаслідок чого вони перетворюються в грудко-подібні маси і втрачають сипучість.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
