Подорожі для людей старшого віку. За спостереженнями психоаналітиків, сьогоднішнє старіюче покоління розвинутих країн-це активна, вимоглива і платоспроможна категорія населення, орієнтована на якісне обслуговування. Програму обслуговування для цієї категорії туристів рекомендується складати таким чином, щоб клієнти мали більше часу для відпочинку. Переїзди з місця на місце повинні бути по можливості короткочасними. При розміщенні варто надавати перевагу невеликим, не дуже модним готелям з хорошим сервісом.
Отже, ознайомившись загалом з різноманітними видами туризму, я більш детально зупинюсь на спортивно-оздоровчому, оскільки саме цей вид туризму я вважаю найперспективнішим саме для нашого регіону, а також пропоную керівництву спорткомплексу „Каштан” приділити значну увагу організації туристичних походів для молоді по нашій унікальній місцевості.
Спортивно-оздоровчий туризм передбачає подолання маршруту активним способом, тобто без використання транспортних засобів, покладаючись лише на власні сили, реалізуючи вміння і навички пересування пішки, на лижах, плавання на плотах і човнах, їзди на велосипеді тощо.
Метою активного туризму є:
- оздоровлення, відновлення сил, поліпшення медико-фізіологічних даних за допомогою зміни форм діяльності, дозованого руху, раціонального харчування, нервового розвантаження, підвищення адаптації до незвичних умов;
- вдосконалення загальної і спеціальної фізичної підготовки, виробленні витривалості, спритності, сили, рівноваги;
- надання практичних навичок у доланні перешкод, оволодіння технікою пересування пішки, на лижах, їзди на велосипеді, греблі;
- психічному вдосконаленні та емоційному збагаченні внутрішнього світу людини, вихованні рішучості, сміливості, впевненості в собі, відповідальності;
- розширення краєзнавчого кругозору, вдосконалення навчально-методичної підготовки, поповненні знань з географії, біології, історії, етнографії і культури;
- засвоєння теоретичних основ організації і проведення походів, розробки маршрутів, планування роботи туристських гуртків;
- набуття спортивного досвіду для участі в походах і керівництва походами різного рівня складності, одержання спортивних розрядів і знань, підвищення майстерності та інструментальної підготовки.
До спортивно-оздоровчого туризму найчастіше відносять такі найпоширеніші види активного туризму: пішохідний, гірський, лижний, водний (сплав і гребля на плотах і човнах),велосипедний.
Більшість молоді воліють проводити своє дозвілля разом із друзями (90%). При виборі туристичного продукту 70% звертають увагу на пропоновані анімаційні заходи. Переваги молодих людей виглядають у такий спосіб:90% вибирають розважальні анімаційні заходи, 60% - спортивні, 45% - пізнавальні, 60% - екскурсійні, 60% - пригодницько-ігрові. 90% опитаних хотіли б брати участь у пропонованих анімаційних програмах.60% у спортивних, 90% у розважальних, 60% у пізнавальних, 85% в екскурсійних, 75% у пригодницько-ігрових, 45% хотіли б зробити туристичні піші походи.
Розробляючи проект анімаційної програми треба враховувати, що панування в дозвіллі емоцій і підпорядкування радостям, розвагам, як інтелекту, так і волею продиктовано основним призначенням «дозвільних» занять дати парубку фізіологічно, психологічно відпочити, розрядитися, відключитися від роботи й побутових проблем. Активно відпочивати дозволяють різноманітні перемикання з обов'язкових справ на необов'язкові, із серйозних на веселі, з розумового навантаження на фізичну, з пізнання на розвагу, з пасивного відпочинку на активний. І, навпаки, необхідно опиратися на типові для культурно-дозвільних установ «схеми перемикань» і способи емоційної й іншої розрядки, це має психофізіологічну цінність для різних людей.
Створюючи різні анімаційні заходи для молодих людей, чергуючи заняття і вільний час, треба дотримувати тимчасових, енергетичних і інших лімітів, обмірковуючи певний набір перемикань із одного заняття на інше. Порушення міри в будь-якому виді діяльності (концерти, ігри, свята й т.д.) перетворює її в стомлюючу, а значить і неугодну для відпочинку. Отже: багато гарного - теж погано, адже не завжди чим яскравіше, тим краще, тут теж є свої границі, коли захід стає стомлюючим і навіть починає дратувати.
Аніматорами називають фахівців із організації дозвілля на туристських підприємствах, в санаторно-курортних та інших оздоровчих установах. Найчастіше, вимовивши слово "аніматор" , відразу пояснюють: "масовик-витівник" . Проте сучасне поняття анімації кілька ширше.
Анімація у туризмі сприймається як діяльність з розробки надання спеціальних програм проведення вільного часу. Анімаційні програми включають спортивні ігри та змагання, танцювальні вечора, карнавали, гри, хобі, заняття, що входять до сферу духовних інтересів. Отже, туристичний аніматор - фахівець, займається розробкою індивідуальних і колективних анімаційних програм.
Під анімаційної програмою ми розуміємо об'єднаний загальною метою чи задумом план проведення туристських, фізкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пізнавальних і аматорських занять.
Крім поняття "анімаційна програма" часто використовується поняття "анімаційне захід" , яке є складовою частиною анімаційної програми. Наприклад, коли ми складаємо анімаційну програму на день, вона включає кілька анімаційних заходів: спортивні змагання, вечірню розважальну програму, гри на пляжі тощо.
Таким чином, анімаційні програми створюються аніматорами для розваги гостей, відновлення (рекреації) здоров'я.
Однак цікаво, що одне й та програма може викликати в одних людей позитивні емоції, а й у інших - протилежні. Процес сприймання запропонованих анімаційних програм залежить від багатьох чинників:
- віку учасників чи глядачів;
- рівня освіченості;
- статі;
- етнічну приналежність;
- настрої на даний момент реалізації даної програми розвитку й т.д.
Саме тому важливо диференціювати споживачів даних послуг заздалегідь, мати у запасі кілька різних програм чи заходів, щоб задовольнити різні смаки. З іншого боку, необхідно зміцнення матеріально-технічної бази анімаційних служб на туристських підприємствах.
Для здобуття права анімаційні програми справді цікавими, необхідно їх правильно організувати. Організаторська діяльність припускає наявність у фахівців вміння розподілити роботу, персонально визначити обов'язки, правничий та відповідальність, встановлювати час виконання, розробляти систему контролю над виконанням прийнятих рішень, вести справи те щоб побачити й вирішувати корінні запитання у найближчій перспективі.
Організація покликана забезпечувати оптимальне взаємодія всієї анімаційної команди, то є узгодженість, супідрядність і координацію всіх її структурних елементів. Організація анімаційної діяльності як частину технологічного процесу вимагає суворого дотримання повної професійної самостійності всіх фахівців і водночас всебічного розвитку з їх активності і ініціативи у межах конкретних завдань своїх структурних підрозділів.
Як правило, таких структурних підрозділів кілька.
У кожного організатора на ниві діяльності:
- Організатор спортивно-оздоровчої діяльності відповідає ранкову гімнастику, заняття аеробікою, заняття в басейнах і море, рухливі ігри, змагання і свята;
- Організатор розважальних програм займається й розробкою сценаріїв, підготовкою та проведення різноманітних культурно-дозвільних заходів;
- Організатор роботи з дітьми займається дитячими заходами;
- Організатор туристсько-екскурсійної роботи комплектує групи для екскурсій, підбирає екскурсоводів тощо.;
- Менеджер анімаційної служби організовує й координує роботу всіх відділів.
Часто до обов'язків менеджера на вітчизняних українських підприємствах належить рішення комерційних питань, питань організації рекламної кампанії уряду й багатьох інших, що, звісно, віддзеркалюється в ролі роботи.
К жалю, деякі туристські і лікувально-профілактичні установи можуть дозволити собі створення повноцінної анімаційної служби. У більшості з них одну чи дві людини визначають все відділи анімаційної служби відразу: які й співають, і танцюють, і спортивні змагання проводять, і себе рекламують з місцевого радіо та т.д. При цьому викликають у у власного керівництва, що тужить про анімації "буде не гірший, ніж у Туреччині" , виплачуючи мінімальну зарплату таки своїм працівникам.
Така організація праці сучасних туристських установах вже неприйнятна, і кожному грамотному менеджеру зрозуміло. Характерними рисами сучасної анімаційної діяльності є високий рівень культурно-технічної оснащеності, використання сучасних анімаційних технологій, форм і методів організації та високий художній рівень.
Якість анімаційної програми пов'язано, зазвичай, з цікавими режисерськими знахідками, багатим арсеналом сценографічних, музичних, пластичних, мовних, світлотехнічних прийомів у розробці й реалізації анімаційних програм.
Звідси логічно випливає проблема професіоналізму аніматорів всіх рівнів. Сучасні українські клуби, центри, готелю, спеціалізовані парки і турбази гостро потребують організаторів дозвілля, які мають вміти планувати його, спілкуватися із людьми, пропонувати споживачеві великий вибір цікавих, захоплюючих анімаційних програм.
Туристська анімація - це туристська послуга, при наданні якої турист утягується в активну дію. Заснована на особистих контактах аніматора з туристами, на спільному долі їх у розвагах, пропонованих анімаційною програмою туристичного комплексу. Це різновид туристичної діяльності, здійснюваної в туристичному комплексі, готелі, круїзному теплоході, поїзді, що утягує туристів у різноманітні заходи через участь у спеціально розроблених програмах дозвілля [11, с.52].
Туристська анімація - це найважливіша частина сукупної діяльності на туристському підприємстві, найважливіша частина туристичного продукту. Кінцевою метою туристської анімації є задоволеність туриста відпочинком - його гарний настрій, позитивні враження, відновлення моральних і фізичних сил. У цьому полягають найважливіші рекреаційні функції туристської анімації [10, с.8].
Передумовами виникнення туристської анімації є негативні наслідки індустріалізації й урбанізації (рисунок 1.1).
Наслідком швидкого технічного розвитку (індустріалізації) є такі фактори, як повсюдне технічне оточення й екологічне забруднення, монотонність праці, фізична й психологічна стомлюваність, недостача часу й сил на творчість і улюблену справу (хобі).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21