ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА РОСІЇ
ПЛАН:
I. Економічна безпека Росії: погрози і їхнє відображення а) елементи економічної безпеки б) концептуальні підходи в) функції держави г) сучасні погрози:
- руйнування науково-технічного потенціалу
- небезпека втрати продовольчої незалежності
- ріст безробіття
- ослаблення трудової мотивації
- збільшення зовнішнього боргу
- криміналізація економіки
- проблеми митного контролю
II. Євро та його значення для Росії
- Карбованець перед вибором: Долар чи Євро?
Євро - що воно обіцяє росіянам.
- Євро та економічна безпека Росії
III. Елементи концепції економічної безпеки: а) збереження і підтримка народногосподарського комплексу б) підтримка економіки в умовах надзвичайних ситуацій в) перетворення відносин власності:
- відносини власності на додатковий продукт
- відносини власності на загальнонародне надбання
IV. Макроаспекти економічної безпеки: а) оцінка ризику і керуванням ризиком б) компенсаційні ресурси і компенсаційний потенціал
V. Оцінки, проблеми, заходи забезпечення економічної безпеки: а) стан економічної безпеки в Росії б) фінансова стабілізація і економічна безпека в) валютна безпека країни
VI. Додатки
Основні соціально-економічні показники Росії
Найважливішим елементом державної безпеки Росії є економічна безпека. Відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 29.04.96 р. №608 "Про Державну стратегію економічної безпеки Російської Федерації (Основних положеннях)" економічна безпека Росії цей стан захищеності економічних інтересів особистості, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх погроз, заснована на незалежності, ефективності і конкурентноздатності економіки країни [2]. Об'єктами економічної безпеки Російської Федерації, відповідно до Указу, є особистість, суспільство, держава й основні елементи економічної системи, включаючи систему інституціональних відносин. На думку фахівців, стан економічної безпеки може бути досягнуто лише при такому розвитку економіки, що забезпечило б:
. захист цивільних прав населення Росії, гідний рівень життя, що гарантує соціальний світ і спокій у суспільстві;
. ефективне рішення внутрішніх політичних, економічних і соціальних проблем, виходячи з національних інтересів;
. ефективний вплив на соціально-економічні процеси, що відбуваються в різних регіонах Землі, і національні інтереси, що торкаються, Росії. Стан економіки, що відповідає вимогам економічної безпеки Російської Федерації, повинен характеризуватися визначеними значеннями деяких параметрів, при яких забезпечуються прийнятні для більшості населення умови життя, стійкість соціально-економічної ситуації тощо. При переході значень одного чи декількох параметрів (індикаторів) через деякий рубіж (граничне значення) стан економіки країни стає небезпечним. У доповіді містяться рекомендації з вибору індикаторів і побудові системи моніторингу. Дано класифікацію індикаторів. Відповідно до Закону “Про безпеку” під погрозою безпеки розуміється сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави. Погрози виникають із протиріч економічних інтересів різних елементів, взаємодіючих як усередині, так і поза соціально-економічною системою. Вони і визначають зміст і напрямки діяльності по забезпеченню безпеки. Слід зазначити, що аналіз проблем економічної безпеки необхідно проводити, з огляду на взаємозв'язок економічних протиріч, погроз і втрат, до яких може приводити реалізація погроз. У доповіді представлений комплекс засобів моделювання й аналізу структурних взаємозв'язків соціально – економічїх систем (СЕС) з метою виявлення протиріч і погроз її економічної безпеки. Проведено класифікацію протиріч і погроз по сферах прояву. Реалізована в рамках апарата моделювання задача прогнозування і стратегічного планування. Рішення задач забезпечення економічної безпеки здійснюється на трьох рівнях: стратегічному, тактовному, оперативному.
1. Стратегічний рівень забезпечення економічної безпеки припускає ліквідацію протиріч, або як мінімум їхню локалізацію й ослаблення.
Фактично на стратегічному рівні повинні прийматися і реалізовуватися глобальні (з погляду національної економіки), системоутворюючі рішення.
2. Тактичний рівень припускає рішення задач, зв'язаних з ліквідацією самих погроз чи запобіганням їхнього впливу на економічну сферу. На тактовному рівні повинні розроблятися комплекси превентивних заходів.
3. На оперативному рівні економічна безпеку забезпечується шляхом ліквідації наслідків погроз. Результати рішення задач на даному рівні являють собою переважливо комплекси оперативних заходів. Основні задачі забезпечення економічної безпеки повинні зважуватися в такий спосіб. На першому етапі проводитися аналіз предметної області, метою якого є формування моделі, що описує стан і розвиток соціально-економічної системи і зовнішнього середовища. Розглянута модель задає безліч “фазових” станів, по яких оцінюється зміна стану соціально – економічної системи. Модель системи винна описувати її моментальні стани, стан зовнішнього середовища і динаміку зміни стану, а також задавати в кожен момент години поточні обмеження на критичні з погляду економічної безпеки стани системи. (Наприклад, у виді безлічі “нормальних” станів для шкірного параметра), вихід за які неприйнятний. На іншому етапі повинні бути сформовані безлічі показників економічної безпеки (індикаторів) як бази для оцінки і прогнозування стану соціально – економічної системи, розроблені комплекси методів і інструментальних засобів визначення їхніх значень, а також методи визначення граничних значень показників. На третьому етапі повинний здійснюватися безупинний моніторинг соціально – економічної обстановки. Основною метою моніторингу як оперативної системи спостережень за динамікою зміни значень економічних параметрів є визначення значень показників економічної безпеки й оцінка їхнього виходу за граничні значення. Основою для оцінки і розрахунку значень показників і їхнього відхилень повинний бути комплекс баз даних, що представляє собою істотно інтегроване сховище фактографічних і графічних даних, яку має інтерфейси з інформаційними й експертними системами, системами моделювання тощо, з використанням програмних засобів яких повинне здійснюватися рішення функціональних задач забезпечення економічної безпеки на рівні галузі. На основі даних моніторингу і результатів дослідження моделі системи повинні виявлятися погрози економічної безпеки країни, а також здійснюватися прогнозування й оцінка ваги наслідків. Для забезпечення економічної безпеки потрібно рішення управлінських задач, спрямованих на дозвіл виявлених протиріч, протидія погрозам, а також зниження ваги наслідків. У вітчизняній науці накопичений визначений досвід розробки методичних підходів до рішення подібних задач. Одним з них є специфічний різновид сценарного підходу. Представлення інформації у виді послідовності розгортання подій одержало назву сценарного підходу до аналізу рішення проблем. Сценарний підхід базується на модельному представленні системи, а в силу дискретності виміру оперує зведеннями лише про виділені дискретні її стани. Отже, будь-який прогноз поводження складної системи фактично є прогнозом “деякого сценарію поводження системи”, обумовлений тими передумовами, на які спирається аналіз поводження системи. Під сценаріями в даному випадку маються на увазі однобічні, внутрішньо несуперечливі варіанти рішення проблеми, спроби глянути на неї з різних сторін, сформулювати точки зору різних учасників федеральної і регіональної політики (у якомусь ступені за них самих), призначені для взаємної адаптації. Розглянутий підхід до рішення задач забезпечення економічної безпеки є ситуаційним і в той же час об’єктно-орієнтованим методом представлення інформації про обстановку і вироблення необхідних дій у ході вивчення поводження об'єкта, що наближається до можливостей природної мови. У доповіді зроблена спроба формалізувати процедури побудови сценаріїв. Вихідною позицією для формалізації служить об'єктно-суб'єктний підхід у сполученні з методологією структурного аналізу складних систем. Для проведення конкретних розрахунків його застосування вимагає чіткої математичної формалізації, при цьому можуть бути побудовані експертні системи, що дозволяють вивчати різні аспекти розвитку ситуацій у СЕС на основі генерації формалізованих сценаріїв їхнього поводження. Такий підхід до вивчення СЕС називають “сценарним аналізом соціально-економічної системи”, основними елементами якого є формалізовані способи побудови сценаріїв поводження системи, опис сценарних просторів і застосування сценарного числення. Підставою для оцінки протиріч, а також погроз і збитку від їхнього впливу як прийнятних чи неприйнятних є критерії економічної безпеки, що можуть бути якісними чи кількісними. Критерії у свою чергу виражаються показниками економічної безпеки. Таким чином, сутність економічної безпеки реалізується в системі її критеріїв і показників. Передбачається, що для кожної позиції можна і потрібно розробити свій сценарій, що включає:
. виділення "суб'єкта" (виразника) інтересів, тобто тієї групи, що має можливість виступати від імені даної позиції;
. аналіз критеріїв, якими керується суб'єкт при формулюванні своїх інтересів, з підрозділом їх на об'єктивні (заданою самою позицією) і суб'єктивні, котрі неминуче присутні в людській діяльності;
. аналіз порівняльної "сили" даної позиції, тобто реальної можливості її суб'єктів відстоювати свої інтереси перед обличчям інших позицій;
. власне сценарій, тобто спробу змоделювати поводження даного суб'єкта в умовах зіткнення інтересів, його дії й аргументи, можливі поступки, пункти, по яких поступки небажані чи принципово неможливі в рамках зайнятої позиції, реакцію на компромісні чи пропозиції непоступливість інших сторін. Одним з найважливіших додатків розроблювального напрямку є створення системного апарата вивчення і керування поводженням складних, у тому числі соціально-економічних систем (СЕС), що поєднує всі сторони зазначеної проблематики — від методологічних до практично реалізаційних. У цілому, сценарій розвитку об'єкта є необхідною проміжною ланкою між етапами цілезакладення і формуванням конкретних планів робіт. На основі розроблених сценаріїв, що пропонують концепцію і шлях рішення проблем економічної безпеки, будуються конкретні плани і програми управлінських дій і заходів. На наступному етапі зважуються традиційні задачі контролю виконання планів і аналізу їхньої ефективності.
Проблеми забезпечення економічної безпеки Росії як неодмінної умови її відродження залучають до себе все быльш пильну увагу політичних діячів, вчених, самих широких шарів населення. Така увага аж ніяк не випадкова. Масштаби погроз і навіть реальна втрата, нанесена економічній безпеці країни, висувають названі проблеми на авансцену громадського життя.
Тут неприпустиме легкодумство і спроби зменшити погрозливі небезпеки. Дуже велика і відповідальна роль науки в розробці концепції економічної безпеки. Причому мова йде не просто про словесні вправи і не про пошук красивих формул, різного роду класифікацій небезпек –зовнішніх і внутрішніх, довгострокових і поточних. Принципово важливо розкрити саму суть проблеми, виявити реальні погрози, запропонувати надійні й ефективні методи їхнього відображення.
Як показує світовий досвід, забезпечення економічної безпеки - це гарантія незалежності країни, умова стабільності й ефективності життєдіяльності суспільства, досягнення успіху. Тому забезпечення економічної безпеки належить до числа найважливіших національних пріоритетів.
Економічна безпека органічно включена в систему державної безпеки разом з такими її доданками, як забезпечення надійної обороноздатності країни, підтримка соціального світу в суспільстві, захист від екологічних бід. Тут усе взаємозалежно і один напрямок доповнює інший: не може бути військової безпеки при слабкій і неефективній економіці, як не може бути ні військової безпеки, ні ефективної економіки у суспільства, що роздирається соціальними конфліктами.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
