Рефераты. Акваторія Каспійського моря

Забруднення важкими металами

У морському середовищі Каспію , поряд з вуглеводнями, забруднювачами є важкі й перехідні метали - продукти як природного походження (розчинені й осадові форми), так і привнесеними у вигляді компонентів промислових відходів з річковим стоком. Метали схильні до різних видів впливу й преибразования навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні). Як мікроелементи, метали мають велике значення в житті риб і інших гідробіонтів. Вони входять до складу ферментів, вітамінів, гормонів, беруть участь у біохімічних процесах, що протікають в організмах риб (Виноградов, 1952; Войнар,1960; Ковальский, 1974). Але перебуваючи у воді в більших кількостях, денатурируют білки, блокують тиоловые групи, впливають на прояв життєвих процесів і викликають генетичні зміни.

Вода. Аналіз отриманих у цей час даних показав, чтонаибольшие концентрації важких і перехідних металів у воді Східного Каспію (АГРА, 1996) прихедится на мідь, цинк і барій. Показники цих елементів у воді досягають 20 мкг/л для міді й цинку ( ПДК, при ПДК - 10 мкг/л) і 50 мкг/л для барію. Інші елементи присутні в менших кількостях: миш'як і хром - менш 6; свинець, ванадій, нікель - менш 10; кадмій - менш 1.5; ртуть - менш 0.1 мкг/л, що не перевищує рибогосподарських ПДК.

Косарев і Яблонская (1994) наводять дані про зміст важких металов у воді в північній частині Каспійського моря в наступних значеннях: мідь - 7 мкг/л, цинк - 22 мкг/л, свинець - 1.3 мкг/л, кадмій - 0.5 мкг/л. Концентрація міді в цей час істотно вище наведеного авторами рівня, а показники по цинку порівнянні із зазначеними величинами.

При зіставленні даних для морських прибережних вод Англії й сусідніх морів (Laslett, 1995), де максимальні концентрації металів склали: цинк 25; мідь 4.7; кадмій 0.13; свинець 1.1; нікель 9.4 мкг/л, з показниками води Каспійського моря, простежується деяке перевищення рівнів ряду металів з перевагою особливо токсичних - кадмію й свинцю.

Ґрунти. Нагромадження перехідних і важких металов у донних відкладеннях Каспійського моря характеризується рядом специфічних рис. Барій і свинець у донних илах малорухомі, але зорошо витягають із відкладень пластинчатожаберными й брюхоногими молюсками.

Слабка розчинність свинцю обумовлює надходження його з річковим стоком у зваженому стані, отчого розподіл елемента в донних илах носить мозаїчний характер. Зони зі зниженим змістом свинцю тяжіють до узмор'я Волги й Уральської бороздине. Більше високі змісти елемента виявляються на мілководних мулистих ділянках. Абсолютні маси свинцю осідають на морському продовженні русявів Волги й Уралу й у незначній мері переміщаються в глибоководну частину Уральської бороздины. У переміщенні свинцю активну роль грають і гідробіонти.

Максимальні кількості елементів у мулистій масі дна збігаються з ареалом розвитку мелкоалевритных опадів. Значні кількості металів беруть участь у міграції по трофічним церям, накапливаяся в раковинах і м'яких тканинах маллюсков, і далі в рибах. Трохи більше рухливий цинк, його підвищені концентрації відзначаються в предустьевой зоні Уралу й по північному обрамленню Уральської бороздины.

Процес сорбції й осадженні комплексних сполук з органічною речовиною в Каспії веде е утворенню значних концентрацій міді. Максимальні показники пристосовуються до суспензії прируслових ділянок рік, мінімальні в Уральської бороздине. Низькі змісти нікелю отмеченй у пісках і ракушняках, підвищені - у мелкоалевритовых і глинистих илах. В осадженні й нагромадження нікелю беруть участь і гідробіонти.

На прикладі опадонакопичення в Північному Каспії можна усвідомити вплив різних параметрів, що обумовлюють елементну сполуку й просторовий розподіл литологических типів донних відкладень.

Рівні концентрування металів в опадах Північного Каспію виявилися в чіткій залежності отструктуры й типу ґрунтів, наявності мелкодисперсных часток - основних сорбентів елементів.

Середній зміст елементів у сухій масі ґрунту, отримане (Агро, 1996) для великої території північно-східної частини моря, склало:

цинк 2.0-28.0 (середнє 8);

мідь 1.0-15 (середнє 4.0);

кадмій <0.02-0.34 (середнє 0.073);

свинець <2.0-8.0 (середнє 3.0);

хром 4.0-27.0 (середнє 10.0);

нікель <4.0-27.0 (середнє 10.0);

барій 32.0-140.0 (середнє 70.0);

ванадій 5.0-32.0 (середнє 13.0);

ртуть <0.005-0.075 (середнє 0.019);

залізо 1032.0-12100.0 мкг/г (середнє 3995.0 мкг/г).

Середня концентрація миш'яку в илах була нижче межі чутливості методу (<10.0 мкг/г).

Порівняння даних по змісту хімічних елементів у донних илах Каспію з іншими регіонами миру показує більше високі значення важких і перехідних металів, отримані для морських відкладень північно-східної частини моря.

Риба. Морське бойовисько Каспію має унікальний хімічний склад і набір хімічних елементів і сполук (Саенко, 1987), і може бути використаний як індикатор забруднення й екологічного стану середовища (рис 5). Екологічні умови в північно-східному Каспії в значній мірі позначаються на якісних і кількісних показниках його бойовиська. Порівняльне помірне забруднення водних мас Каспійського моря ще не говорить про його захищеність від антропогенного впливу. У результаті проведених досліджень, О.В.Поповой і ін. (1997) було встановлено сильне забруднення води дельти нафтопродуктами, важкими металами, з яких ломинирующее положення займають цинк, залізо й мідь. Із цієї причини вступники в море промислові стоки, що містять солі важких металов, є в цей час основними джерелами нагромадження токсикантів у бентосі, планктонах, рибах (Хорошенко й ін. 1996р.; Багать і ін. 1996р. ; Попова й ін. 1996р.). Тому необхідно контроль і маниторинг забруднення важкими й перехідними металами компонентів гидроценозов Каспію, у тому числі й осетрових рибах, особливо підданих впливу токсикантів в умовах Каспійського моря. Цієї мети служать сучасні екологічні дослідження фонового стану навколишнього середовища північно-східної частини Каспійського моря, присвячені до пошуково-розвідувального буравлення й видобутку углеводородного сировини.

У травні 1996 року середні рівні досліджених металів в органах і тканинах риб перебували в наступних діапазонах:

У печінці : барій-0.3-4.6

Кадмій н/о-0.9

Хром н/о-0.7

Мідь 12.5-60.6

Залізо 193.8-975.0

Ртуть н/о-0.6

Цинк 77.5-737.5 мкг/г

У м'язах: Барій 0.3-4.6;

Хром 0.8-4.9;

Мідь 1.3-21.2;

Залізо 8.9-46.5;

Ртуть 0.1-1.9;

Нікель н/о-4.9;

Свинець н/о-0.9;

Цинк 19.5-57.3 мкг/м.

В ікрі: Барій 0.7-7.6;

Хром 0.6-3.5;

Мідь 3.1-11.4;

Залізо 62.6-166.3;

Ртуть н/о-0.1;

Нікель н/о-2;

Ссвинец н/о-0.1;

Цинк 40.7-104.8 мкг/м.

Переважними металами в кожному з досліджених зразків риб були цинк, мідь, барій, залізо. Кадмій і ванадій присутні в незначних кількостях.

Різні елементи виявляють свої пікові значення в різних тканинах Каспійських риб: у печінці більше концентрується залоза, цинку, міді, у порівнянні зі зразками ікри, які, у свою чергу, вище, ніж у м'язовій тканині.

Барій і хром виявили тенденцію до приблизно однакових змістів у всіх типах зразків. Зафіксовані следовые кількості нікелю й свинцю для більшості зразків м'язів, у той час як ці елементи практично не були виявлені в пробах печінки й ікри. Следовые кількості ртуті були виявлені як у печінці, так і в тканинах, але не виявлені в ікрі.

Розкид у рівнях змісту металів і їхній розподіл, за літературним даними, у печінці ершовки з Німецької затоки (Видання Прогрес у Морській Екології, 1992) і печінки тріски європейських вод (Хэлоу й ін.,1992), показали порівнянні значення й схожі тенденції в діапазонах концентрацій з Каспійськими рибами.

Дані по кумуляції ряду металів у представниках іхтіофауни північно-східного Каспію є представницькими для характеристики токсикологічної ситуації в цьому районі моря.

2. ШЛЯХИ РІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ КАСПІЙСЬКОГО МОРЯ

Екологічні проблеми Каспію і його узбереж є наслідком всієї історії екстенсивного економічного розвитку в країнах регіону. На це накладаються як довгострокові природні зміни (вікові коливання рівня моря, зміна клімату), так і гострі соціально-економічні проблеми сьогоднішнього дня (перехідний період, економічна криза, конфлікти, впровадження транснаціональних корпорацій і т.п.).

Виниклі проблеми по стані й забрудненню Каспію вимагають термінового вживання заходів по охороні навколишнього середовища в регіоні. Для оздоровлення й відновлення екологічній обстановці Каспійського моря рішенням правительств п'яти прибережних держав з 1998 г початку працювати Каспійська Екологічна Програма (Тасис, ЮНДП, Всесвітній банк) у рамках якої буде розроблений Стратегічний План Дій по оздоровленню екологічній обстановці в регіоні.

Значна частина збитку, наносимого природі людською діяльністю, залишається за рамками економічних розрахунків. Саме відсутність методів економічної оцінки биоразнообразия й екологічних послуг приводить до того, що планіруючі органи прикаспійських країн віддають перевагу розвитку добувних галузей і “аграрної індустрії” на шкоду стійкому використанню бойкових, туризму й рекреації.

При освоєнні углеводородных ресурсів у басейні Каспійського моря й експлуатації, що діють необхідно проводити природоохоронні заходи. Регіон Каспійського моря входить у категорію тих екологічних зон, які перебувають на грані кризи. Отже, всім Прикаспійським державам необхідно розробити й впровадити єдині нормативні, методичні й правові документи при освоєнні углеводородного сировини, які б виключали або знижували техногенний вплив на экосистему Каспію. Якщо ці країни будуть спільно, раціонально використовувати природні ресурси, проведуть роботи зі збільшення чисельності рослин і тварин, природоохоронні заходи, то в такому випадки Каспій буде жити. Дуже важливі міжнародні служби по негайних діях при аваріях на Каспії. Ми також маємо потребу в каспійському екологічному Фонді, тому що не може бути й питання про захист без фінансування.

Забезпечення екологічної безпеки, розвиток екологічного моніторингу є пріоритетною проблемою кожної держави.

Забруднення моря від нафтовидобутку в ближній перспективі помітно збільшиться, головним чином у Північному Каспії, з поступовим поширенням у Середній і Південний Каспій уздовж західного берега. Єдиний практичний шлях стримування цього забруднення - законодавче обмеження нафтовидобутку. Однак, даний шлях представляється малоймовірним

Можливість відновлення экосистем Каспію багато в чому залежить від погоджених дій прикаспійських держав. Дотепер, при великій кількості прийнятих “екологічних” рішень і планів, відсутні системи й критерії контролю за їхньою результативністю. Така система вигідна всім діючої на Каспії господарським суб'єктам, включаючи госструктуры, національні й транснаціональні корпорації.

Система екологічного моніторингу й наукових досліджень на Каспії є сверхцентрализованной, громіздкої, дорогої й малоефективної, що допускає маніпулювання інформацією й суспільною думкою. Необхідна постійна оптимізація цієї роботи, спрямована на загальне поліпшення служби екологічного моніторингу й удосконалювання механізмів її діяльності. Можливим виходом з існуючого положення може бути створення міжнаціональної системи, що сполучить функції моніторингу й інформування громадськості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Співдружність Незалежних Держав - Москва - 1999р.

2. Економіко-географічні умови. Розвиток нефте-газово-химического комплексу в Прикаспійських районах / Ч.Исмайлов - Баку 2003

3. Міжнародно-правова делімітація Каспійського моря / Рустам Мамедов- Баку 2001р.

4. Р.Мамедов - Формування Міжнародно-правового статусу Каспійського моря в пострадянський період / Р.Мамедов// Центральна Азія й Кавказ. - 2 (8) 2000р.

5. Т.Баркелиев Головні екологічні проблеми Каспійського моря / Т.Баркелиев // Експертиза - 2002р.

6. М.Мамедзаде Каспій на грані катастрофи / Г.Мамедзаде // Дзеркало - 2003р.

7. С.Леонов Природа Каспію волає про допомогу/ Сергій Леонов // Незалежна газета", 28 жовтня 1998 р., №201 (1772).

Страницы: 1, 2



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.