Акваторія Каспійського моря

5

5

«Акваторія Каспійського моря- проблеми й можливі шляхи рішення»

ЗМІСТ

1. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КАСПІЙСЬКОГО МОРЯ І ЇХНЬОЇ ПРИЧИНИ

Надзвичайну гостроту в останні роки придбала проблема збереження екологічного здоров'я унікального природного об'єкта, яким є Каспійське море. Каспійське море - унікальна водойма, його углеводородные ресурси й біологічні багатства не мають аналогів у світі. Каспій - найстарший у світі нафтовидобувний басейн. В Азербайджані, на Апшеронськім півострові, видобуток нафти почався більше 150 років тому й туди ж уперше в нафтовидобуток направлялися іноземні інвестиції. До промислової розробки на шельфі приступилися в 1924 році. У часи СРСР політична сторона Каспійського питання полягала в тому, що нафтогазові ресурси Прикаспия розглядалися скоріше як стратегічний резерв для всього СРСР, а основний упор був зроблений на освоєння родовищ Західного Сибіру. Після розпаду СРСР зложилася принципово інша ситуація. "Стратегічні запаси" виявилися власністю нових незалежних держав і відразу ж стали предметом їхнього торгу з міжнародними нафтогазовими корпораціями. У числі першочергових з'явилися й інші проблеми: статус Каспійського моря, можливі маршрути транспортування енергоносіїв, інвестиції в розробку нафтогазових ресурсів регіону й, звичайно ж, екологічна проблема Каспію.

Що являє собою цей регіон? Прикаспійським регіоном (у широкому значенні) позначають п'ять країн, розташованих по периметрі Каспійського моря; це Азербайджан, Росія, Казахстан, Іран і Туркменістан. Їх прийнято називати державами "басейну Каспійського моря". У дипломатичній практиці останнього десятиліття саме цей термін використовується для позначення країн регіону.

Проблема Каспію на сьогоднішній день дуже актуальна, але поза залежністю від того, як зважиться питання про міжнародно-правовий статус Каспію й про поділ нафтових ресурсів між прикаспійськими державами, Каспій залишається загальним екологічним об'єктом регіону. Криза в одній з його частин виллється в загальну, нероздільну екологічну катастрофу, що, в остаточному підсумку, відіб'ється на особистих планах кожної держави і його перспектив розвитку.

Отже, давайте розглянемо головні екологічні проблеми Каспійського моря.

Забруднення моря

 Головним забруднювачем моря, безумовно, є нафта. Нафтові забруднення придушують розвиток фітобентосу й фітопланктону Каспію, представлених синьо-зеленими й діатомовими водоростями, знижують вироблення кисню. Збільшення забруднення негативно позначається й на тепло-, газо-, влагообмене між водною поверхнею й атмосферою. Через поширення на значних площах нафтової плівки швидкість випару знижується в кілька разів. Забруднення Каспійського моря веде до загибелі величезного числа рідких риб і інших живих організмів. Найбільш наочний вплив нафтового забруднення видно на водоплавних птахах. Неухильно скорочуються запаси осетрових. Нафтова сировина можна замінити іншою сировиною, осетрових же нічим не заміниш і за нефтедоллары ніде не купиш.

Хвороби живих організмів у море.

Тобто забруднення моря приводить до хвороби живих організмів у море.

Проникнення чужорідних організмів.

Погроза проникнення чужорідних видів до недавнього минулого не вважалася серйозною. Навпаки, Каспійське море використовувався як полігон для вселення нових видів, призначених для збільшення рыбопродуктивности басейну. Події прийняли драматичний характер, коли на Каспії почалося проникнення чужорідних організмів з інших морів і озер. Наприклад, справжнім лихом для Каспійського моря стало масове розмноження гребневика мнемиопсиса. Гребневик уперше з'явився в Азовському морі років десять назад, і протягом 1985-1990 р. буквально спустошив Азовського й Чорного моря. Його, цілком ймовірно, завезли разом з баластовими водами на судах від берегів Північної Америки; подальше проникнення в Каспій не склало великої праці. Гребневик харчується в основному зоопланктоном, споживаючи щодоби їжі приблизно 40% від власної ваги, знищуючи в такий спосіб харчову базу каспійських риб. Швидке розмноження й відсутність природних ворогів ставлять його поза конкуренцією з іншими споживачами планктонів. Поїдаючи також планктонні форми бентосных організмів, гребневик являє загрозу й для найцінніших риб, наприклад таких, як осетрові. Вплив на хазяйновито коштовні види риб проявляється не тільки побічно, через зменшення кормової бази, але й у прямому їхньому знищенні. Якщо ситуація на Каспії буде розвиватися так само, як в Азовському й Чорному морях, то повна втрата рибогосподарського значення моря відбудеться між 2012-2015 р.

Перелов і браконьєрство.

Однієї з головних причин різкого скорочення улову осетрових у Каспійськім морі є браконьєрство. Підтверджується вірогідність неофіційних даних, що на частку браконьєрства доводиться близько 80% улову осетрових. Міністерство екології, відзначають учені, активно узялося за рішення цих проблем. У ЗМІ широко поширювалися слухи про «ікряну мафію», що контролює нібито не тільки рибальство, але й правоохоронні органи в прикаспійських регіонах.

Зміна природних біогеохімічних циклів.

Масоване гідробудівництво на Волзі (а потім на Курі й інших ріках) позбавляє риб природних місцеперебувань, і приводить до інших проблем, наприклад заиливание русла.

Эвтрофикация.

Високий рівень забруднення моря й рік, що впадають у нього, уже давно викликали побоювання формування безкисневих зон у Каспії, особливо для районів південніше Туркменської затоки, хоча ця проблема не значилася в найбільш пріоритетні. Тим часом, істотне порушення балансу синтезу й розпаду органічної речовини може привести до серйозного й навіть катастрофічних змін.

Таким чином, ми бачимо, що екологічні наслідки катастрофічні. Багато хто не усвідомлюють сьогодні, що, якщо не вжити екстрених заходів, то може піти катастрофа. Запобігти цій катастрофі можливо за допомогою конкретних багатоцільових перспективних науково-дослідних програм по запобіганню забруднень Каспійського моря. Наприклад, однієї з таких компаній, що діє в межах Азербайджану із проектом по запобіганню забруднення Каспійського моря, є « BP-Азербайджан». В останні роки, компанія «ВР», що відкрито обговорює із громадськістю питання впливу виробничих процесів на навколишнє середовище, мимоволі надала гарну модель взаємин між громадськістю й забруднюючими об'єктами для місцевих виробників нафти. Компанія " Вр-Азербайджан" одержала офіційний дозвіл Міністерства екології на утилізацію бурових шламів. «ВР» має намір утилізувати бурові шлами як шляхом биоремедиации, так і шляхом термічної обробки. Високий рівень пророблення будь-якого проекту «BP», незалежно від його складності, об'єму - розглядається й розраховується кожна деталь, використовується метод багатоваріантності, зважуються все за й проти, і, звичайно, особлива увага приділяється основному принципу "не нашкодь біосфері". Компанією проводяться зустрічі із громадськістю: «урахувати невраховане, те, що прогледіли, не доглянули».

Іншою мірою запобігання забруднення Каспію, є міжнародне співробітництво по охороні навколишнього середовища Каспійського моря. Ціль даного проекту - розробка плану спільних дій для рішення екологічних проблем Каспію при сприянні авторитетних міжнародних організацій (ЮНЕП, ПРООН, ГЭФ, ЕС-ТАСИС, Всесвітній банк). Також існує проект «Нафтові забруднення Каспійського моря на основі даних космічної радіолокації», початий Інститутом океанології РАН разом з міжнародною громадською організацією ИСАР.

У свою чергу, Міністерство екології й природних ресурсів Азербайджану організує Центр негайного реагування на несанкціоновані викиди нефтеотходов і інші забруднення. Центр буде мати конкретні напрямки реагування, у тому числі негайні дії по очищенню водної поверхні моря й берегової смуги у випадку розливів і інших забруднень, особливо зв'язаних зі зливами із судів баластових вод. Порушники відтепер будуть залучатися до відповідальності.

Отже, розглядаючи все вищесказане, ми можемо бачити, що Каспій є загальним екологічним об'єктом Прикаспійського регіону й криза в одній з його частин виллється в загальну, нероздільну екологічну катастрофу, що, в остаточному підсумку, відіб'ється на особистих планах кожної держави і його перспектив розвитку. І з погляду Азербайджанської Республіки поза залежністю від того, як зважиться питання про поділ нафтових ресурсів між прикаспійськими державами, представляється цілком очевидним, що ефективний екологічний контроль над нафтовими операціями й загальною ситуацією на Каспії можливий лише при спільному контролі прикаспійських держав. Такий контроль може здійснюватися через міждержавний екологічний орган, створений прикаспійськими державами й наділений відповідними повноваженнями, зокрема, правом на попередню екологічну експертизу нафтових проектів, на призупинення або припинення реалізації даних проектів у випадку наявності екологічної небезпеки або підвищеного ризику, а також на розробку й реалізацію спільних програм екологічного характеру.

Забруднення фенолами

Феноли - гидроксильние похідні ароматичних вуглеводнів (летучі й нелетучі). Летучі більше токсичні й мають сильний захід. Звичайно в природних умовах феноли утворяться в процесі метаболізму водних організмів, при біохімічному окислюванні органічних речовин. Вони є розповсюдженими забруднюючими речовинами, що надходять у природні води зі стічними водами нафтопереробних і інших підприємств. Гранично припустима концентрація фенолів у питній воді й воді рибогосподарських водойм становить 1 мкг/л.

Феноли - хімічно нестійкі й піддаються у водному середовищі активному розпаду. Процес самоочищення морської води від фенолів протікає по шляху біохімічного окислювання під впливом ферментів, вироблюваних мікроорганізмами.

Відповідно до досліджень по оцінці впливу сейсморазведочных робіт на природне середовище Північного Каспію (ADL, 1994), зміст фенолів у воді на мілководних ділянках моря досягало 8 мкг/л.

По відомостях Б.М.Куандыкова й ін. (1995), середній зміст фенолів у воді Північного Каспію досягає 60 мкг/л, а характерне для вод цього району середнє значення становить 3 мкг/л.

Згідно даним Казгидромета (Щорічник якості вод за 1992рік), середня концентрація фенолів у воді збільшилася за останнім часом до 6 ПДК (0.006 мг/л). В 1996 році середній зміст фенолів у воді поблизу східного узбережжя Каспію становило 3.9 мкг/л (3.9 ПДК), що відповідало зафіксованим показникам разлияными авторами.

Середнє значення змісту фенолів, відзначене в період з 1985 по 1990року, мінялося від 3.0мкг/л до 9.0 мкг/л. Максимальні концентрації 30.0 мкг/л були відзначені в морській частині устя ріки Урал і в Уральської бороздине (Косарев, Яблонская, 1994).

У ході виконання польової програми моніторингу стану навколишнього середовища, выполненой на стадії геофізичних досліджень (ADL, 1994), були повсюдно зафіксовані показники змісту фенолів нижче 20.0 мкг/л. При обстеженні північно-східної частини Каспію в 1996 році (АГРА,1997) також не було зафіксовано жодного випадку перевищення змісту фенолів оцінки 20.0 мкг/л

Страницы: 1, 2