Висновок. В цьому розділі безпосередньо наведений висновок аудитора щодо звітності і відповідності всіх суттєвих аспектів П(с)БО і принципам обліку передбаченим у законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
Дата. Аудитор має проставляти дату аудиторського висновку на день закінчення перевірки. Дата в аудиторському звіті проставляється в день, коли керівник підприємства підписує акт прийому-передачі висновку.
Підпис. Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми чи уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вод проведеного аудиту.
На практиці аудитори можуть видавати різноманітні види висновків по звітам відповідно до ступеня їх достовірності. Найбільш тверді гарантії дає стандартна позитивна відповідь. Різноманітні зміні в іормі стандартного позитивного висновку свідчать про менш тверді гарантії. Такі зміни називаються в аудиторських стандартах обмеженнями, модифікаціями і доповненнями. Відсутність гарантій - відмова від видачі висновку. В даному випадку аудитор стверджує, що у нього не склалася думка чи він не зробив висновок щодо звітів. Якщо на момент складання висновку не зібрано достатньо інформації, позитивний висновок на може бути наданий.
Відповідно з національними нормативами аудиту України аудиторський висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним чи дається відмова про надання аудиторського висновку.
Позитивний висновок надається у випадках, коли на думку аудитора виконуються наступні умови:
- аудитор отримав всю інформацію, необхідну для цілей аудиту;
- наявні всі адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;
- фінансова документація відповідає вимогам законів і нормативів ;
- звітність складена НАН основі дійсних облікових даних і не має суттєвих протиріч;
- звітність складена необхідним чином за формою, затвердженою у відповідному порядку (Додаток Б).
Аудитор не може надати позитивний чи умовно-позитивний висновок при існуванні суттєвої невпевненості або незгоди. Існують основні причини суттєвої невпевненості: значні обмеження в об'ємі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може отримати всієї необхідної інформації і пояснень, не може виконати всі необхідні аудиторські процедури, ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків в конкретній ситуації. Причини негоди: неприйнятність системи обліку чи порядку проведення облікових операцій; розходження відносно відповідності фактів чи сум у даній звітності;С суттєва незгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку і звітності; невідповідності діючому законодавству порядку оформлення чи здійснення операцій і встановленими нормам.
Будь-яка суттєва невпевненість чи незгода є причиною для відмови видачі позитивного висновку. Наступний вибір виду висновку залежить рівня невпевненості чи незгоди.
Окремо необхідно зазначити, що у разі виявлення при аудиті неточностей у розрахунку з податку на прибуток аудитору необхідно вжити заходів щодо їх усунення, тобто виправлення помилок. Розрізняють так зване "безпечне" виправлення і "штрафонебезпечне" виправлення.
"Безпечне" виправлення. У разі якщо після подання декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то згідно з п. 17.2 Закону №2181 така звітна декларація не вважається уточнюючою. Отже, і штрафи, визначені в цьому пункті, а саме у розмірі 5% суми недоплати, не застосовуються. У цьому випадку в такій новій декларації просто ставиться позначка в графі "Звітна нова".
"Штрафонебезпечне" виправлення. Для тих платників, які виправляють помилки в податкових деклараціях після узгодження податкових зобов'язань, тобто після закінчення терміну їх подання, скажемо, що згідно з п. 5.1 Закону №2181 є два варіанти виправлення помилок.
Варіант 1. Шляхом подання уточнюючого розрахунку (див. стор. 60). Переважно такий варіант використовують у тому випадку, якщо виправлення (уточнення) показників декларації здійснюється в середині звітного періоду, тобто у цей момент були виявлені помилки; крім того, перевага ще й у тому, що в такому разі підприємство платить тільки 5-процентний штраф і не платить, наприклад, адмінштрафи (як у разі перевірки податковими органами).
Варіант 2. Шляхом зазначення уточнюючих показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Цей варіант використовують у разі, якщо виправлення (уточнення) показників декларації здійснюється у момент заповнення податкової декларації за наступний податковий період, тобто в такий момент виявлені помилки в заздалегідь представлених податкових деклараціях [2, c. 58-59].
Конкретно по підприємству "БНВ - стройсервис" аудитором можуть бути дані поради щодо способу формування в обліку податкового зобов'язання з податку на прибуток. Впровадження в Україні Плану рахунків редакції 1999 р. ліквідувало рахунки 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" попереднього Плану рахунків, на котрих накопичувалась інформація необхідна для розрахунку прибутку до оподаткування. Їх використання дозволяло системно і рівномірно виконувати рутинну роботу, а окрім того зберігало подвійний запис, що дозволяло швидко знаходити помилку в розрахунках. Чинним Планом рахунків для обліку валових доходів і витрат не відведені синтетичні рахунки. У звя'зку з чим бухгалтеру необхідно самостійно знаходити методи їх обліку. Аналогічно формуванню фінансового результату пропонується накопичувати інформацію про прибуток до оподаткування на окремому рахунку, котрий кореспондується з рахунком валових доходів і валових витрат.
Пропонується відкрити такі позабалансові рахунки:
ВВ - "Валові витрати": на дебеті відображається нарахування визнаних валових витрат у кореспонденції з рахунком прибутку до оподаткування,
ВД - "Валові доходи": по кредиту відображаються визнані валові доходи у кореспонденції з рахунком прибутку до оподаткування,
АМ - "Амортизація податкова": по дебету відображаються нарахування амортизації за податковими правилами у кореспонденції з рахунком прибутку до оподаткування,
ПП - "Прибуток до оподаткування": відображає формування прибутку (збитку) до оподаткування, по дебету фіксуються доходи, по кредиту - витрати і амортизація, в результаті цього сальдо дебетове формує прибуток до оподаткування, кредитове сальдо свідчить про збиток.
Всі рахунки накопичують інформацію наростаючим підсумком з початку року, що відповідає принципу відображення даних у декларації про прибуток.
Запропоновані податкові рахунки є позабалансовими, що використовують подвійний запис і вводяться як альтернатива податковим реєстрам поза облікового фіксування валових доходів і валових витрат. Але цей метод має ряд переваг:
1) зберігає подвійний запис, а отже надає можливість самоконтролю;
2) паралельне формування прибутку до оподаткування є методично більш послідовним;
3) особливе значення має при застосуванні комп'ютерної форми обліку;
4) надає можливість узагальнювати інформацію у Головній книзі або окремих реєстрах обліку, що формуються бухгалтером самостійно;
5) є зручним при заповненні Декларації про прибуток підприємства:
а) можливість формувати дані на субрахунках в розрізі рядків Декларації;
б) відповідає логіці відображення даних у декларації, оскільки обороти за місяць по рахунку ПП формують авансові внески щодо податку;
в) формування тієї чи іншої суми буде доведено аналітично
г) надає можливість без перешкод сторнувати суму [20].
ВИСНОВКИ
Громіздка, неефективна податково-платіжна дисципліна є гальмом здійснення фінансово-податкової політики і веде до підриву фінансового стану підприємства, зменшує надходження коштів до бюджету.
Нині фінансові та інші органи не завжди сприяють ефективній перевірці формування і витрачання бюджетних коштів, тому попередній контроль і поточний аудит в умовах формування ринкового середовища і фінансової стабілізації мають зайняти основне місце в роботі фінансових, контрольно-ревізійних, митних органів та аудиторських форм. Створена в України податкова служба покликана здійснювати жорсткий контроль за правильністю вирахування сум платежів і своєчасністю їх перерахування в доход державного бюджету.
Отже, завдання аудитора - встановлення правильності обчислення суми платежу, своєчасності внесків (перерахувань) податків, з'ясування причин прострочення платежів.
Здійснення аудиторської перевірки передбачає декілька етапів:
1. Підготовчий етап - включає збір матеріалу, систематизацію первинних даних, аналіз співставимості зібраного матеріалу;
2. Розрахунковий етап - складається з аналітичної роботи по узагальненню отриманих даних на попередньому етапі;
3. Підсумковий етап - узагальнення результатів перевірки та формування експертного (аудиторського) висновку.
Під час аудиторської перевірки правильності нарахування і сплати окремих видів податків керуються законодавчими актами і нормативними положеннями, зокрема Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Указом Президента України Про спрощену систему оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
Основними завданнями аудиту податку на прибуток підприємства є дотримання:
- чинного законодавства при обчисленні податку на прибуток;
- правильності розрахунку податку на прибуток за встановленою нормою;
- своєчасність нарахування і сплати податку у бюджет;
- правильність ведення податкового обліку.
При аудиторській перевірці аудитору необхідно з'ясувати правильність обліку валового прибутку. При цьому необхідно зіставити ідентичність балансових даних про прибуток з його обліком у Головній книзі, регістрах аналітичного обліку за рахунком 79 "Фінансові результати" та звітом про фінансові результати. Аудитору потрібно впевнитися у реальності сум з дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також у законності витрат включених у собівартість.
Аудитору слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо по рахунку 98 "Податки на прибуток" на кінець звітного періоду та перевірити законність відображення кореспонденції господарських операцій з обліку оподаткування.
У разі виявлення при аудиті неточностей у розрахунку з податку на прибуток необхідно вжити заходів щодо їх усунення та з'ясувати своєчасність сплати штрафів, пені податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його несвоєчасну сплату та за чий рахунок вони віднесені [15, c. 230-232].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуально про податок на прибуток. Книга 1 / О. Згурський, М. Коцупатрий. - К.: Книги для бізнесу, 2009. - 87 с.
2. Актуально про податок на прибуток. Книга 2 / О. Згурський, М. Коцупатрий. - К.: Книги для бізнесу, 2009. - 96 с.
3. Бодюк А. В. Методи податкового аудиту / А. В. Бодюк // Налоги, Бухгалтерия. - 2002. - № 6 с. - 15
4. Бодюк А. В. Методи податкового аудиту / А. В. Бодюк // Налоги, Бухгалтерия. - 2002. - № 7-8 - с. 13
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
