Слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку треба порівняти із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками.
Необхідно перевірити правильність ведення синтетичного обліку по рахунку 64 в журналі-ордері № 8. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.
Особливу увагу слід звернути на реальність сум дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також на законність витрат, включених у собівартість. Необхідно також засвідчитися в обґрунтованості бухгалтерських записів по дебету і кредиту рахунків доходів та витрат: 71- 75, 91-97, оскільки саме вони в сукупності формують фінансовий результат [15, c. 219-234].
3.2.2 Перевірка заповнення і подання Декларації з податку на прибуток
При перевірці необхідно впевнитися у тому, що основна частина Декларації та відповідні додатки заповнені згідно з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до п.16.4 Закону про прибуток податок за звітний період сплачується його платником до бюджету щоквартально.
Відповідно до п. 4.1.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", квартальні та піврічні податкові декларації з податку на прибуток повинні подаватися протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), а річна декларація - протягом 60 днів за останнім календарним днем звітного року [5].
Згідно з п. 5.3.1 цього ж Закону, платник податку повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
При виявленні під час проведення аудиту помилок у розрахунках витрат на сплату податку на прибуток необхідно надати відповідні рекомендації щодо виправлення таких помилок. Для цього на підприємстві:
- складають бухгалтерську довідку із зазначенням причин допущеної помилки в тому періоді, в якому виявлено й виправлятиметься помилка;
- розраховують й сплачують суму недоїмки з податку на прибуток та пеню за прострочення платежу;
- повідомляють орган податкової служби за місцем реєстрації платника в письмовій формі про суму донарахованого податку на прибуток та розраховану суму пені за прострочення платежу.
Складання бухгалтерської довідки є підставою для відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського та в системі податкового обліку для виправлення допущеної помилки із зазначенням причин. До бухгалтерської довідки необхідно додати розрахунки суми недоїмки з податку на прибуток та пені за прострочення платежу, повідомлення податкового органу про суму донарахованих податку на прибуток та пені за прострочення платежу потрібне для відображення даних за особовим рахунком підприємства.
Квартальний додаток К1/1 пов'язаний із рядками 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 004.12 та 07 Декларації і складається з таких таблиць:
- Таблиця 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів";
- Таблиця 2 "Розрахунок амортизаційних відрахувань";
- Таблиця 3 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат";
- Таблиця 4 "Прибуток від продажу землі";
- Таблиця 5 "Витрати зі страхування".
Показник приросту (убутку) балансової вартості запасів та МШП на складах, у незавершеному виробництві, залишках готової продукції та роздрібній торгівлі, розрахований згідно з п. 5.9 Закону про прибуток, відображається в рядках 01.2 (приріст) чи 04.2 (убуток) Декларації. Однак перед цим необхідно розрахувати величину приросту (убутку) балансової вартості запасів за відповідний період у таблиці 1 додатка К1/1.
Показник, який переноситься у Декларацію, міститься у рядку А колонки 6. Так, якщо такий показник виявиться від'ємним, це означатиме приріст запасів, розмір якого переноситься до рядка 01.2 Декларації без знака "-". Якщо ж показник рядка А колонки 6 виявиться додатним (убуток запасів), він переноситься до рядка 04.2 Декларації, а в рядку 01.2 ставиться прочерк.
Необхідно звернути увагу, що не всі запаси, які перебувають на складах підприємства на кінець звітного періоду, підлягають перерахунку. Дія п. 5.9 Закону про прибуток не поширюється на:
- Запаси, вартість яких при придбанні не була віднесена до валових витрат підприємства (в тому числі безоплатно отримані запаси);
- Запаси, які зберігаються на складах підприємства, але не належать такому підприємству: товари, прийняті на відповідальне зберігання, комісію, схов тощо;
- Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з балансу) підприємством-продавцем;
- Різницю у балансовій вартості товарів, що виникла внаслідок до оцінки чи уцінки запасів у бухгалтерському обліку;
- Суми торговельних націнок у роздрібній торгівлі.
Аудитору необхідно звернути увагу, що оскільки у колонці 3 таблиці 1 відображається балансова вартість запасів на початок звітного року, то у деклараціях усіх звітних періодів відповідного року вона є однаковою.
Показник колонки 5 таблиці 1 визначається за даними бухгалтерського обліку з урахуванням запасів, вартість яких була віднесена до валових витрат.
Слід врахувати, що показники колонки 3 і колонки 5 відображають вартість запасів на певну дату, а тому вони не можуть розраховуватися наростаючим підсумком.
П. 5.9 вимагає включити до розрахунку приросту\убутку ТМЦ тільки ті активи, витрати на придбання яких раніше були включені до валових витрат, а потім ці ТМЦ використані в інших цілях.
З 2006 року таблиця доповнена також рядком А7, у якому відображаються малоцінні необоротні активи вартістю менше 1000 грн., приріст (убуток) яких підприємство повинне вести відповідно до норм п. 5.9 Закону про прибуток. Додалася і таблиця вибору методів оцінки убутку запасів, в якій підприємство повинне проставляти вибраний один із п'яти можливих методів. Необхідно звернути увагу, що підприємство вибирає метод самостійно і не може змінювати його протягом календарного року.
У таблиці 2 "Розрахунок амортизаційних відрахувань" додатка К1/1 на підставі даних податкового обліку основних фондів відображається сума амортизаційних відрахувань за розрахунковий квартал і наростаючим підсумком з початку року. Перший показник наводиться з метою контролю за правильністю арифметичних розрахунків, оскільки до самої декларації переноситься підсумкова сума амортизації з початку року. Порядок розрахунку амортизації основних фондів детально викладений у п. 8.3, нематеріальних активів - у п.п. 8.3.9 закону про прибуток.
Таблиця 2 побудована відповідно до вимог, згідно з якими бухгалтери зобов'язані вести облік амортизації за різними групами основних засобів - "старих" (які були придбані до 1 січня 2004 року, виготовлених до цієї дати, але придбаних після 01.01.2004 р., а також старих ОФ, придбаних після 01.01.2004 р.) і "нових". Застосовуючи відповідні ставки амортизації до вартості кожної з груп. Це дозволяє побачити реальну картину нарахування амортизації за всіма групами і перевірити арифметичну правильність такого нарахування. Нагадаємо також, що пп.. 8.6.1 закону про прибуток передбачено, що платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, які не перевищують норм, визначених цим підпунктом. У зв'язку з цим розрахунок амортизаційних відрахувань (таблиця 2 додатка К1/1) доповнений рядками Б5-Б8 для відображення балансової вартості та сум амортизації за основними фондами, щодо яких прийнято рішення про застосування інших (менших) норм амортизації.
У таблиці 3 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат" додатка К1/1 платники відображають витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів і віднесені до валових у межах ліміту, установленого пп.. 8.7.1 Закону про прибуток. У цьому контексті слід звернути увагу на особливості податкового обліку вартості запасів, використаних для поліпшення основних фондів. Так, вартість матеріальних цінностей, яку в разі їх отримання було включено до складу валових витрат, використаних на поліпшення основних фондів у повній сумі, виключається з розрахунку приросту (збитку) запасів за відповідним рядком колонки 4 таблиці 1 додатка К1/1. після цього вартість таких запасів відображається в табл. 3 додатка К1/1 у складі фактичних витрат на поліпшення основних фондів (колонки 5-8). У межах суми ліміту таких витрат на звітний рік, що відображається в колонці 4 таблиці 3 додатка К1/1, її буде включено до складу валових витрат.
Необхідно також пам'ятати, що обов'язковою умовою, що дозволяє визнати витрати на ремонт або модернізацію поліпшенням, є наявність відповідного наказу керівника.
У таблиці 4 "Прибуток від продажу землі" окремо розшифровуються доходи/витрати за операціями купівлі-продажу землі. Це обумовлено особливими правилами обліку таких операцій, передбаченими п. 8.9 закону про прибуток.
У таблиці 5 "Витрати зі страхування" розшифровується рядок 4.12, тобто інші суми витрат на страхування, які поділяються на суми витрат за обов'язковими видами страхування і за іншими видами страхування, які включаються до складу валових витрат з урахуванням обмежень, встановлених пп. 5.4.6 закону про прибуток (не більше 5% валових витрат за звітний податковий період наростаючим підсумком з початку року.
Квартальний додаток К1/2 пов'язаний із рядками 04.10 та 07 Декларації і складається з трьох таблиць:
- Таблиця 1 "розрахунок амортизації витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин";
- Таблиця 2 "Витрати на поліпшення нафтогазових свердловин, що включаються до складу валових витрат";
- Таблиця 3 "Довідкові відомості (у розрізі окремого родовища, окремої шахти, свердловини, крім нафтогазової)".
Додаток К1/2 стосується тільки підприємств, що ведуть розвідку, освоєння, використання родовищ корисних копалин. Облік амортизації витрат, пов'язаних з видобутком нафти і газу, а також поліпшенням таких родовищ ведеться в розрізі свердловин. Регулюється це питання п. 9.5 Закону про прибуток.
Квартальний додаток К2 пов'язаний із рядками 01.3 та о4.7 декларацій складається із двох таблиць:
- Таблиця 1 "Доходи та витрати, пов'язані із виконанням довгострокових договорів";
- Таблиця 2 "додаткова інформація".
Платник податків може розраховувати податок на прибуток за правилами довгострокових контрактів, установлених п. 7.10 закону про прибуток. Але перед цим потрібно переконатися у відповідності умов конкретного договору наведеним у законі критеріям визнання його довгостроковим (пп.. 7.10.2 Закону).
Таблиця 1 додатка К2 є розрахунковою.
Додаток К3 пов'язаний із рядком 01.4 декларації і складається із однієї таблиці: "Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами".
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
