Виявити здібності учнів, розвивати в них фантазію покликана рубрика «Краса врятує світ», у якій подано галерею художніх полотен живописців-класиків та наших сучасників.
Тексти в рубриках «Видатні українці», «Пізнай себе і світ» наповнені цікавою інформацією. Вони дають змогу учням збільшити свій світогляд і водночас вміщують завдання відповідно до теми: визначити стилістичну роль складнопідрядних речень, виписати складні речення й накреслити до них схеми. Завдання ніби завуальовані, і при правильному керівництві вчителя учні не будуть задумуватися, що виконують рутинну роботу, виписуючи речення.
Проблема сучасної молоді полягає у відсутності культури спілкування. Ми впевнені, що це відбувається не внаслідок небажання дітей виконувати ті чи інші норми етикету, а внаслідок незнання елементарних правил. Рубрики «Культура мовлення» та «Антисуржик» покликані виховувати в сучасних школярів пошану до старших, грамотність у складанні офіційних документів, на елементарному рівні (заява та автобіографія – с. 256, 290), а також викорінювати слова-паразити з мовлення дев’ятикласників.
Щоб розширити коло захоплень і зацікавити учнів україномовною літературою, авторами підручника була введена рубрика «Читайте українською!». Вона розміщена в кінці кожного параграфа, тексти різноманітні: уривки з історичних повістей [18, с. 34], фантастичних романів [18, с. 90], науково-фантастичних романів [18, с. 299], нариси про видатних людей [18, с. 127].
Рубрика «Мудрість народна» знайомить дітей з українськими приказками та прислів’ями, пропонує учням використовувати їх у побудові висловлювань [18, с. 178].
Кожна з проаналізованих рубрик вимагає від учнів зосередженості творчості та практичного досвіду. Та одним із найбільших недоліків є те, що розміщені вони хаотично, безсистемно, інколи в межах одного параграфа знаходимо одну і ту ж рубрику двічі або й тричі [18, с. 50–53].
Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор.
Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам з ілюстрування навчальних книг:
– ілюстрації використовують лише у тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься в книзі. Їхня наявність дозволяє авторам чіткіше, точніше та образніше передати програмні матеріали, що викладаються;
– вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості учнів;
– під час підготовки ілюстрацій слід враховувати можливості відтворення їх типографією та інші фактори. Ось чому на цьому етапі важливою є спільна робота автора, редактора та верстальника;
– ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми;
– однотипні ілюстрації в підручнику мають бути виконані в одній техніці;
– у статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами та явищами, що вивчаються;
– доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу.
В аналізованому підручнику більшість ілюстрацій пов’язані з вправами, біля яких розташовані. Недотримана ця вимога на с. 139 №173, малюнок не лише не пов'язаний з текстом, а ще й не якісно оформлений – не чіткий, розмиті контури. Порушена одна з вимог, яка висувається до наочності в підручниках для середньої загальноосвітньої школи.
Основна частина ілюстрацій, що використані, доповнює завдання. Наприклад, до тексту «Пояснення тризуба» [18, с. 103] учням із пізнавальною метою запропоновано розглянути зображення тризуба на монетах часів Київської Русі; до твору «Блиск і вбогість легендарної Качанівки» [18, с. 185] додано зображення дворянської садиби в с. Качанівка, що допомагає учням зрозуміти описи, подані в тексті. Інший різновид ілюстрацій у підручнику об’єднано в рубриці «Краса врятує світ», де вміщені репродукції картин художників-класиків і сучасних майстрів пензля. Учням подано такі завдання: «Розгляньте репродукцію картини Юрія Камишного «Кожному мила своя сторона». Підготуйте опис картини з елементами роздуму, увівши до нього складнопідрядні речення різних видів» [18, с. 124]; «Розгляньте репродукцію картину Фотія Красицького «Гість із Запорожжя». Пофантазуйте, про що могли розмовляти персонажі картини. Опишіть зображену ситуацію, використовуючи складносурядні речення» [18, с. 80]. Як бачимо, ілюстрації в підручнику з української мови виправдані. Вони не лише дають учням нові знання, а й допомагають використати на практиці набуті.
Зміст – це пошуковий компонент апарату повідомлення, перелік наведених у книзі заголовків рубрик [10, с. 501]. Заголовки змісту точно повторюють заголовки в тексті. Скорочувати заголовки в змісті або давати їх в іншій редакції порівняно із заголовками в тексті не дозволяється. Авторами аналізованого підручника вимога дотримана. Позначення ступенів прийнятої рубрикації («частина», «розділ», «параграф» та їхні порядкові номери) написані в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою. Усі заголовки в змісті починаються з прописної літери, крапка в кінці заголовка не ставиться. Останні слова кожного заголовка з’єднані крапками з відповідним номером сторінки в правому стовпчику змісту.
Для зручності користування виданням зміст варто перенести на початок і помісти перед передмовою.
Зі змістом книги тісно пов’язана рубрикація. Рубрика – це позначення окремої частини матеріалу, а рубрикація включає систему рубрик підручника. Основою рубрикації є заголовки [7, с. 8].
В аналізованому підручнику заголовки виділені білими буквами на блакитному тлі.
Вступ (передмова) у навчальній книзі відповідає таким основним вимогам: характеризує роль та значення дисципліни; показує місце дисципліни (її частини) серед інших дисциплін, містить формулювання основних завдань, що ставляться перед учнями під час вивчення навчальної дисципліни.
Для позначення структурних елементів підручника використані спеціальні знаки й зображення, які мають назву сигнали-символи. Згідно поділу вчених можемо виділити в нашому підручнику такі: геометричні, буквені, знаки, рисунки, позначки у вигляді смуги на полях [7, с. 8].
У підручнику в кінці кожного розділу вміщено списки не то використаної, не то рекомендованої літератури під заголовком «Бібліографічне бюро». У передмові, де пояснені всі структурні елементи, його немає, тому учням та й учителям і батькам важко зорієнтуватися в призначенні.
Вказівники та колонтитули в підручнику не вміщені.
Аналіз позатекстових та текстових компонентів підручника дає змогу зробити висновок про те, що змістова частина підручника потребує доопрацювання, наповнення сучасним цікавим матеріалом, якісними схемами, ілюстраціями, які нестимуть додаткову корисну інформацію, залучення засобів організації пізнавальної і творчої діяльності учнів.
3. Шляхи редакторського удосконалення підручника з української мови для 9 класу
На сьогодні, на жаль, дуже важко віднайти видання, до якого б не виникло зауважень. Навіть найкомпетентніші працівники видавництв часто допускають помилки, які знижують якість книги й негативно позначаються на всій видавничій галузі. Тому нерідко однією з найважливіших складових програми діяльності видавництва є перевидання – повторна підготовка до друку та випуск тих книг, які вже побачили світ.
Варто зазначити, що процес створення якісного підручника надзвичайно складний і відповідальний. Прикро, що вчителі часто не мають змоги самостійно обирати за яким підручником працювати, адже лише вони знають про особливості дітей їх класу, і методика, яка підходить для одних цілком непридатна для інших.
Оскільки підручник це в першу чергу навчальне видання створене для школярів, то, на нашу думку, під час його створення варто враховувати побажання саме цієї категорії читачів. Тому, в ході дослідження, нами було проведено анкетування дев’ятикласників та їх батьків загальноосвітньої школи №2 м. Володимира-Волинського. В опитуванні взяло участь 19 учнів та 19 батьків. Кожен учасник отримав бланк із запитаннями (для учнів та батьків вони були різними, 12 та 8 запитань відповідно). Проаналізувавши відповіді учнів, ми отримали таку загальну картину – надмірність у поданні теорії, не відповідність рівню її викладу призвели до того, що: 84% дев’ятикласників важко працювати з аналізованим навчальним виданням; 95% часто не розуміє зміст прочитаного; лише 16% учнів не звертаються за допомогою до дорослих при підготовці до уроку; 84% не в змозі запам’ятати зміст параграфу, тому зазубрюють нові терміни; насторожує, що тільки 11% опитаних можуть розібратися в запропонованих визначеннях. Плутанина у рубриках, їх несистематизованість призводить до того, що 68% опитаних не розуміють запропоновані завдання, вважають узагальнюючі питання занадто важкими чи несуттєвими. На думку 58% учнів, матеріал підручника є цікавим та пізнавальним, 74% легко розбираються в малюнках та схемах. На жаль, лише 11% школярів можуть самостійно підготуватися до уроку за допомогою аналізованого підручника і як результат – 95% опитаних не відносять наш підручник до розділу хороших та якісних навальних книг з української мови і не хотіли б користуватися цим виданням.
Відповіді батьків на питання анкети стали логічним продовженням ставлення дітей до підручника, що аналізувався: 84% відповіли, що дитина не розуміє зміст прочитаного, 89% що кожного разу допомагають з підготовкою домашніх завдань. 95% батьків позитивно оцінили схеми та малюнки до завдань, та прикро, що 47% недоцільним вважать вміщений словник термінів та понять. На думку, більшості опитаних підручник є неякісним та не відповідає їх уявленням про навчальне видання, по 89%.
Враховуючи результати анкетування та власне нашого редакторського аналізу підручника, пропонуємо шляхи його удосконалення:
– систематизувати подання рубрик у межах параграфу та розділу в цілому;
– подавати теоретичний матеріал більш стисло, не перенасичуючи прикладами, які розсіюють увагу;
– провести чіткі межі між завданнями, які вміщені у різних рубриках;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
