Також повідомляється у газеті оптимістична на той момент новина: «Чорнобильський «саркофаг», зведений після аварії над четвертим реактором ЧАЕС, стабілізують за 3 роки, а нове безпечне укриття (конфаймент) збудують за 5 років» [23, с. 1]. Але, не можна пробачити журналістам таку довірливість. Ми добре знаємо, що відповідні роботи виконуються не за графіком, що передбачали журналісти деяких інших видань.
2.6 Останні згадки про Чорнобильську катастрофу у друкованих ЗМІ
В останній рік не відбувається певних, досить важливих для громадськості, подій, пов’язаних із ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС. Тому за деякий період можна помітити зменшення кількості публікацій з цього приводу. Основна кількість матеріалів припадає на 14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або 26 квітня – день Чорнобильської катастрофи.
Темою таких матеріалів здебільшого є підтримка постраждалих при аварії: «16 483 громадянина Запорізької області взяли участь в ліквідації цієї страшної техногенної аварії. Від імені міської влади хочу подякувати вам за сміливість, яку, за покликом серця і велінням часу, ви продемонстрували, рятуючи увесь світ від атомної чуми. Хотілося б, щоб ліквідатори Чорнобильської аварії мали гідні умови життя. Наш обов’язок – допомагати цим людям усім, чим тільки можна. Наша спільна мета – зменшити наслідки цієї трагедії, вберегтися від її повторення. Міська влада додає всіх зусиль для забезпечення всебічної підтримки запорожців, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» [24, с. 3]; «Схилимо голови перед живими, - закликав Валерій Володимирович. – Ми повинні зробити все для їхнього соціального захисту, соціальної реабілітації. Я вважаю це своєю особистою турботою» [25, с. 1].
Хоча іноді тут же зачіпають важливі для сучасності питання. Так наприклад проблему попередження повторної аварії: «До цих пір працюють старі енергоблоки Чорнобильського типу, які щодня створюють ризик повторення трагедії» [24, с. 3].
Ми можемо помітити, що журналісти самі розуміють один з недоліків їх роботи, а саме недостатню кількість публікацій на дану тему : «На жаль у нас прийнято згадувати про ті жахливі полії лише напередодні й безпосередньо в річницю якоїсь трагедії. Ми вважаємо, що про чорнобильську аварію потрібно пам’ятати й наступного дня після пам’ятних заходів, і взагалі – щодня, - підсумувала Лариса Шевчук» [24, с. 3].
Журналісти застерігають населення про можливе повторення катастрофи і звертаються із проханням бути пильними: «Незважаючи на громадську опозицію, безвідповідальні політики намагаються реанімувати атомну енергетику. У той же час ці фахівці чомусь забувають розповідати людям про те, що дотепер не знайдене рішення проблеми ядерних відходів, для поховання яких немає надійних технологій у жодній країні світу. Наш запорізький регіон також знаходиться у зоні небезпеки, адже на його території перебуває сховище відпрацьованого ядерного палива Запорізької атомної станції. Воно розташовано нижче рівня Запорізької греблі Дніпрогесу. Тому вже сьогодні всім нам потрібно замислитися над тим, щоб потрібних аварій в Україні більше не трапилося» [24, с. 3].
ВИСНОВКИ
У своїй роботі ми досягли таких результатів:
1. Дали короткий перелік основних понять, якими користується журналіст при написанні матеріалу на тему наслідків чи причин Чорнобильської катастрофи;
2. Визначили, та дали характеристику двом найпоширенішим версіям, за якими сталася катастрофа;
3. У роботі було узагальнено думки різних дослідників щодо основних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та підпорядковано одній системі;
4. Ми також визначили основні джерела інформації, які знадобляться для написання матеріалу на дану тему;
5. Було дано детальний аналіз публікацій, які висвітлювали наслідки катастрофи на ЧАЕС. Ми дали характеристику як статтям, що були опубліковані протягом першого року після аварії, так і більш пізнім публікаціям, включаючи цьогорічні.
Завдяки даній роботі ми можемо зробити висновки, що більшість матеріалів на тему аварії на Чорнобильській АЕС чи її наслідків не є цікавими для читацької аудиторії через перекручування чи замовчування певних фактів, або ж через непристосованість мови журналіста для сприймання пересічним читачем.
Окрім того, як ми можемо побачити, матеріали часто протирічать один іншому, або ж повторюють і без того відому інформацію, не надаючи нової.
Більшість матеріалів опублікована завдяки постанові про будівництво нового об’єкту «Укриття», або припиненню функціонування ЧАЕС, що не є добре. Оскільки проблема наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є вкрай актуальною – в Україні проживає чимало людей, причетних до ліквідації її наслідків, то висвітлювати проблеми треба не тільки двічі на рік – у день Чорнобильської трагедії та день вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а постійно.
Завдяки проведеним дослідженням ми можемо зробити висновок, що в Україні на даний момент є певна залежність ЗМІ чи то від влади (державні ЗМІ показують виключно успіхи у подоланні наслідків катастрофи), чи то від певних осіб, що не дає журналістам чесно і відкрито висловлювати об’єктивну думку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F
2. Маслова-Лисичкіна Н. Екологічна безпека: стратегія довгострокового виживання // Спостерігач. – 1996. – №20. – січень – С. 16-18.
3. http://www.chornobyl.in.ua/definition_ru.htm
4. http://www.chornobyl.in.ua/shelter_ru.htm
5. Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. – Донецьк: «Донбас», 2004. – 386 с.
6. Відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"
7. Левин В. Е. Ядерная физика и ядерные реакторы. – 4-е изд. – М.: Атомиздат, 1979. – 336 с.
8. Горбачов Б. Хто «замилює» правду про причини Чорнобильської аварії? // Дзеркало тижня. – 2002. – №26. – 13 – 19 липня – С. 8 – 9.
9. http://www.ukremb.info/ukr/archive.php?offset=0&order=date%20DESC
10. Іванчук І. Чорнобиль готує нові сюрпризи // Известия. – 2002. – №21. – квітень – С. 34.
11. От совета министров СССР // Известия. – 1986. – №17. – 30 квітня. – 2.
12. Гусєв О., Покровський О. Скафандр для реактора // Вечерний Киев. – 1986. – №34. – 18 серпня. – С. 4.
13. Ковальський Т., Чорнобиль – це проблема на сотні років // Українське слово. – 2000. – №50. – 14-20 грудня. – С. 6.
14. Олтаржевський Д., Безробітний атом // Урядовий кур’єр. – 2000. – №234. – 15 грудня. – С. 2-3.
15. Чорнобильську АЕС закрито // Урядовий кур’єр. – 2000. – №235. – 16 грудня. – С. 1.
16. Коломойцев В., Чорнобильський фактор: єдино правильне рішення // Урядовий кур’єр. – 2000. – №235. – 16 грудня. – С. 6.
17. Гусев О., Закриття ЧАЕС – це аварійний захист планети // Демократична Україна. – 2000. – №166. – 19 грудня. – С. 1-2.
18. Долін Г., Закриття Чорнобильської АЕС – одна з визначних подій ХХ віку // Україна і світ сьогодні. – 2000. – №50. – 16-22 грудня. – 1-5.
19. Барановська Н., Об’єкт «Укриття»: наукові дослідження останнього десятиліття // Український історичний журнал. – 2001. – №3. – С. 91-104.
20. Перетворення об’єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС в екологічно-безпечну систему // Будівництво України. – 2003. – №8. – лютий. – С. 6-11.
21. Костенко В., Арка над «саркофагом» - проблема над проблемою // Україна молода. – 2004. – №20. – 18 травня. – С. 10-11.
22. Огородник М., А що там – у реакторы? // Чорнобильський вісник. – 2003. – №4. – 23 січня. – С. 6.
23. «Саркофаг» стабілізують за графіком // Чорнобильський вісник. – 2003. – №23. – 14 червня. – С. 1.
24. Хілько І., Чорнобиль нам не забути ніколи // Запорозька Січ. – 2008. – №82. – 26 квітня. – С. 3.
25. Пам'ять – загиблим, шана – живим //Запорізька правда. – 2008. – №63. – 26 квітня. – С. 1-2.
Страницы: 1, 2, 3, 4
