Характерною рисою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором перевезення багажу є її обмежений характер. Наприклад, відповідно до ст. 68 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі втрати або нестачі багажу --- в розмірі вартості багажу, який втрачено або якого бракує; у разі пошкодження (псування) багажу -- в розмірі суми, на яку зменшилася вартість багажу; у разі втрати багажу, зданого для перевезення з оголошенням його цінності, -- в розмірі оголошеної цінності багажу.
Згідно зі ст. 928 ЦК, перевізник несе відповідальність за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира за правилами глави 82 ЦК, якщо договором або законом не встановлено відповідальність перевізника без вини. Можливість притягнення перевізника до цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира зумовлено тією обставиною, що законодавець розглядає транспортний засіб як джерело підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК). А особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає також за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В ч. 2 ст. 924 ЦК передбачено, що перевізник звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, пошти, якщо доведе відсутність своє вини.
Обставини, які звільняють перевізника від відповідальності, зазначені у відповідних транспортних кодексах і статутах.
Слід відмітити, що перевізник звільняється від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу у випадках, якщо: вантаж прибув у справному транспортному засобі з непорушеними пломбами відправника; вантаж супроводжував експедитор чи представник вантажовідправника чи вантажоодержувача; недостача вантажу не перевищує норм природних втрат; недостача вантажу не перевищує допустимого розходження при визначенні його маси (наприклад, якщо вагон із зерном зважують на вагонних вагах); вологість вантажу перевищувала допустиму норму (на окремі види вантажу встановлена норма вологості -- цукор, вугілля, сіль, мука тощо); вантаж зіпсувався, оскільки відправник завантажив вантаж у непідготовлений, неочищений транспортний засіб, який сам же і розвантажував; вантаж був зданий до перевезення без зазначення його особливостей, які вимагали особливих вимог перевезення ("з гірки не спускати"); швидкопсувний вантаж зіпсувався, але перевізник дотримувався режиму перевезення, а строк перевезення не перевищив допустимого та ін.
Транспортне законодавство залежно від виду транспорту встановлює і додаткові підстави звільнення перевізника від відповідальності: виникнення небезпеки та випадковостей на морі та інших судноплавних водах; рятування людей, суден, вантажу; дії або розпорядження властей; воєнні дії, терористичні акти, народні заворушення; страйки тощо (ст. 176 КТМ).
Досить значна роль при перевезенні пасажирів та багажу відводиться державі, основними завданнями якої є формування ринку послуг транспорту, шляхом реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики.
2. Міжнародна Конвенцію по охрані людського життя на морі 1974 року.
3. Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10.12.1982.
4. Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу, ратифікована Законом України N 581-XIV від 08.04.1999.
5. Кодекс торговельного мореплавства України № 176/95-ВР від 23.05.1995. // Відомості Верховної Ради, 1995, NN 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст.349.
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення. № 8073-X від 07.12.1984. // Відомості Верховної Ради Української РСР 1984, додаток до N 51, ст.1122.
7. Повітряний кодекс України № 3167-XII від 04.05.1993.// Відомості Верховної Ради 1993, N 25, ст.274.
8. Цивільний кодекс України. № 435-IV від 16.01.2003.// Відомості Верховної Ради, 2003, NN 40-44, ст.356.
9. Цивільний процесуальний кодекс України. № 1618-IV від 18.03.2004. // Відомості Верховної Ради, 2004, N 40-41, 42, ст.492.
10. Закон України від 10 листопада 1994 року “Про транспорт” із змінами внесеними Законом від 21.12.2000 // Відомості Верховної Ради, - 2001, №9, Ст. 68.
11. Закон України від 5 квітня 2001 року “Про автомобільний транспорт” // Відомості Верховної Ради України, - 2001, N 22, Ст. 105
12. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457.
13. Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті». Затверджено постановою КМУ від 14 серпня 1996 р. № 959 - К., 1996р.
14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про серйозні недоліки в роботі та невідкладні заходи щодо поліпшення діяльності цивільної авіації» від 28 грудня 1996 р. за № 1587 - К., 1996р.
15. Положення національного повітряного перевізника. Затверджено постановою КМУ від 15 листопада 1996 р. № 1397 - К., 1996р.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2000 р. N 584 “Про утворення Державного департаменту морського і річкового транспорту” // Урядовий кур'єр. № 56. квітень 2000 р.
17. Статут внутрішнього водного транспорту СРСР, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 15 жовтня 1955р. № 1801.
18. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 18 лютого 1997 року N 176.
19. Наказ Міністерства транспорту України № 424 від 05 серпня 1994 року “Про затвердження Інструкції про умови і правила здійснення внутрішніх й міжнародних перевезень пасажирів і вантажів морським і річковим транспортом та контроль за їх дотриманням”.
20. Наказ Міністерства транспорту України N 308 від 23.05.2001 “Про затвердження Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення плавання торговельних, риболовних, спеціальних та інших морських і річкових суден на морях та внутрішніх водних шляхах України”.
21. Наказ Міністерства транспорту України № 89 від 02.03.95р “Про затвердження Тимчасового положення про порядок місячного планування перевезень вантажів залізничним транспортом України”
22. Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Підопригора О.О. Курс лекцій з цивільного права. - К., 1999. - 382 c.
23. Гіжевський В. К., Мілошевич А. В. Правове регулювання транспортною системою України. -- К., 2007р., - с. 418
24. Гражданское право Украины: Учебник: В 2-х ч. / Под ред. А.А.Пушкина, В.М.Самойленка. - Ч. 1.К., 2005, - 298 с.
25. Договір у цивільному і трудовому праві. Довідник. У 2-х частинах Ч. 1. -- К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2000. -- 280 с.;
26. Жук Л.А. Правовое и организационно-экономическое регулирование хозяйственной деятельности. - К.: Кондор, 2002. - 316с.
27. Концепція реформування транспортного сектора України / Ю.М. Цвєтов, Л.М. Соколов, Ю.М. Федюшин т ін. / Збірник наукових праць / - К., 1999. - 65с.
28. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. -- К.: Юрінком Інтер, 1999. - 194 с.
29. Луць В.В. Транспортне право - К.. 2003р., - 286 с.
30. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: В 4 т. / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. -- Т. 2. -- К А.С.К.; Севастополь. Ін-т юрид. дослідж., 2005 - 928 с.
31. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України, К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2007. -- 480 с;
32. Осоченко І.В. Транспортне співробітництво як ефективний засіб регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні. // Регіональні перспективи - № 1 (8) - 2000 - с. 64-66.
33. Панасюк В.М. Господарське право. Навчальний посібник - X.: Фолио, 2007. - 250с.
34. Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України / Під редакцією Яреми АХ, Ротаня ВХ -- К: Реферат, 2005. -- 336 с.
35. Транспортне право України. Мілашевич А.В. - Х., “Консум”, 2007 р., - 495 с.
36. Транспортне право України: Навч. посіб. / Демський Е.Ф., Гіжевський В.К., Демський С.Е., Мілашевич А.В. -- К.: Юрінком Інтер, 2004р. - 416 с.
37. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. Издание второе. -- X.: ООО «Одиссей», 2005. -- 960 с.
38. Цивільне право України / Під ред. Ч.Н.Азімова, С.Н.Приступи - Х., “Право”, 2007р., - 418 с.
39. Цивільне право України. Книга перша. За ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К., Юрінком інтер, 2006р., - с. 428
40. Цивільне право України. Підручник // Під ред. О.В.Дзери - К. “Юрінком”, 2005р. - 486 с.
41. Цивільне право України. Частина особлива: Посібн. За ред. І.А.Бірюкова, Ю.О.Заіки. - К.: НАВСУ, 2005 р. - 548 с.
42. Цивільне право України: Академічний курс: У двох томах / За заг. ред Я М. Шевченко. -- Т.ІІ. -- К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре» 2007. - 513 с.
43. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та Ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. -- 2-е вид., допов. і перероб. -- К.: Юрінком Інтер, 2006. -- Кн. 2. -- 736 с.
44. Цивільне право: Особлива частина /За ред. професорів О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової. - К.: Вентурі, 2004 р. - 540 с.
45. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі, 2007. - 476 с.
46. Цивільний кодекс України. Науково практичний коментар: У 2 частинах. / За заг. ред. Я.М. Шевченко - К.: Концерн „Видавничий Дім ІнЮре”, 2007 - Ч.1. - 692.
47. Шиминова М.Я. Страхование: история, действующее законодательство, перспективы. -- М., 2007. -- С. 57.;
48. Щербина B.C. Господарське право - К.: Юринком Інтер, 2007. - 230с.
49. Ч.Н.Азімова Договір перевезення багажу в сучасних умовах. Юридична Україна. // - 2007 № 4. С.47.
50. Ю.О.Заіка Відповідальність при перевезенні. Юридична Україна. // - 2007 № 6. С.63.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
