Рефераты. Зміст поняття "задача" у навчанні математики в початкових класах

Є два способи аналізу задачі: синтетичний і аналітичний. Синтетичний спосіб - від числових даних - до запитання, аналітичний - від запитання - до числових даних. Синтетичний спосіб легший для дітей, але його недолік в тому, що ми неначе задачу розкладаємо на ряд простих задач які розв'язуємо. Аналітичний - сприяє розвитку мислення учнів. Використання наочності та короткого запису задачі в процесі вивчення її змісту та пошуку плану розв'язування.

Вибір ілюстрації до задачі, повнота її налізу, ступінь самостійності учнів у розв'язуванні залежить від новизни і складності самої задачі. При цьому треба мати на увазі, що основна навчальна мета - розвинути в учнів уміння самостійно розв'язувати задачі - досягається тривалою практикою розв'язування задач як з використанням наочності, так і без неї. Отже в застосуванні наочності треба дотримуватися певної міри.

Мета використання ілюстрації - виявити величини про які йдеться в задачі, та з'ясувати зв'язки між ними. Предметна ілюстрація допомагає створити уявлення про життєву ситуацію, описану в задачі, і тим самим сприяє правильному вибору дій та їхньої послідовності. На початку навчання, щоб учні могли побачити зв'язок між даними числами і шуканими, іноді не досить лише демонструвати наочні посібники, треба, щоб кожен учень сам виконав операції з дидактичним матеріалом. Такими операціями можуть бути розкладання паличок чи кружечків, малювання кружечків, дії з смужками паперу. Особливо потрібні предмети операції під час розгляду задач на знаходження невідомого компонента арифметичної дії.

Ілюстрація у вигляді короткого запису (схематичного, табличного) чи рисунка фіксує у зручній для сприймання формі величини (дані і шукані), допомагає розкрити залежності між ними.

Розв'язати задачі з використанням короткого запису слід у таких випадках:

- при початковому розв'язуванні простих задач, коли цей процес є переходом від операцій над множинами предметів до арифметичних дій над натуральними числами;

- при розв'язуванні простих і складених задач з метою формування в учнів уявлення про структуру задачі;

- при використанні задач для формування математичних понять, ознайомлення учнів із елементами арифметичної теорії чи залежностями між величинам;

- при початковому ознайомленні учнів з задачею нового виду (не завжди) а також тоді, коли багато учнів не можуть самостійно розв'язати задачу.

Учнів слід поступово привчати до короткого запису задачі. Вони повинні знати, що в короткому записі треба використовувати слова, які визначають дію або залежність між даними і шуканою величинами. Зв'язані між собою дані слід записувати в одному рядку; число, яке є сумую кількох даних, записувати справа або зліва від них і відокремлювати рискою, запитання задачі позначити знаком запитання або буквою х. у табличній формі два значення тієї самої величини треба записувати одне під одним.

Короткий запис задачі - це засіб навчання, а не складова частина програми з математики. Тому при проведенні контрольної роботи не можна вимагати від учнів, щоб вони робили короткий запис задачі.

Розбір задачі може супроводжуватися записом математичних виразів, що відображують ті зв'язки, які в ній описано словесно. Проте записи таких виразів є складовою частиною процесу розв'язування задачі.

Короткий запис запроваджується в першій чверті другого класу.

4. Розв'язування задачі

Задачі розв'язуються усно або письмово: усно це без запису арифметичних дій у зошит, письмово із записом дій у зошитах, У початкових класах більше половини всіх задач доцільно розв'язувати усно.

Усне розв'язування задач часто проводить в умовах ігрових ситуацій. Зручна для цього гра «в магазин» та гри на «відгадування чисел».

Письмове розв'язування. Культура запису розв'язання задач:

В оформленні записів розв'язування задач слід керуватися методичними лисом Міністерства освіти України про єдині вимоги до усного і письмового мовлення, який періодично перевидається. Розглянемо вимоги до оформлення письмового розв'язання задачі з цією метою подаємо зразки коротких записів та розв'язання задач.

1 клас. У першому класі учні розв'язують тільки прості задачі. Запис розв'язання виконується у вигляді прикладу, розміщеного посередині рядка.

Першокласникам іноді пропонується зобразити предмети, про які йдеться в задачі, здебільшого використовують кружечки, палички, трикутники, квадрати. У цьому разі розв'язання записують під рисунком (рис.1).

13

7-2=5

Рис 1

2 клас. Короткий запис задачі запроваджується в першій чверті. Ще в процесі розв'язання простих задач учням варто показати, як коротко записувати задачу в один рядок, табличним способом і у вигляді структурного запису.

1. На квітах сиділо 6 метеликів. Потім 3 метелики полетіли. Скільки метеликів залишилося на квітах?

6м., З м., (запис у рядок)

2, Від дошки завдовжки 12 дм відрізали для ремонту шпаківень кусок завдовжки 7 дм. Скільки дециметрів дошки ще залишилося.

Було Відрізали Залишилось

12 дм 7 дм ?

Це таблична форма запису.

3. Учні посадили 10 лип, а каштанів на 2 менше. Скільки каштанів посадили учні?

Структурний запис задачі:

Л. - 10

К. - ? на 2 менше.

До ознайомлення Із складеною задачею учні ще не роблять короткий запис задачі у зошиті, вони розглядають його на дошці з опорою на цей запис повторюють задачу, але розв'язання виконують так само як і в першому класі.

Після ознайомлення із складеною задачею (в кінці першої чверті) учні вчаться записувати коротко задачі в зошит, але виконують такі завдання за зразком і під керівництвом учителя. На цей час запроваджується найменування предметів у відповідях дій. Назви записують однією буквою з крапкою в дужках після числа: І З-6-У (в.), у відповідях до задачі назви предметів пишуть повністю (7 вагонів).

Слова, які починаються на голосний, скорочують до наступного голосного.

Висока якість оформлення письмових робіт з математики запобігає помилкам, які виникають через нечітке написання цифр, безсистемне розміщення записів. Привчаючи учнів до охайного і правильного виконання завдань, учитель виховує в них повагу до праці, сумління до обов'язків, звичку до чистоти і порядку.

5. Перевірка розв'язання

Перевірка розв'язання та обґрунтування доведень є складовою частиною і характерною рисою математичної діяльності. Учні початкових класів не відчувають потребу в обґрунтуванні своїх суджень. Тому перевірку розв'язання задачі вони сприймають лише як вимогу вчителя

Перевірити розв'язання задачі - це з'ясувати, правильне воно чи ні. Для вчителя цей процес є засобом виявлення прогалин у знаннях учнів, а в поєднанні з аналізом та оцінкою - засобом виховання інтересу до вивчення математики. Проте така перевірка не вичерпує всієї проблеми. Треба поступово виховувати в дітей почуття необхідності самоперевірки, ознайомлювати їх із найбільш доступними прийомами перевірки. З цією метою слід проводити бесіди, в яких аналізувати допущені учнями помилки. Під час таких бесід розкривати особливість математики та інші фахівці дбають про „правильність результатів; показувати, до яких негативних результатів можуть призвести допущені у розв'язанні задачі помилки.

Є декілька прийомів перевірки правильності розв'язання задач (простих і складних). У 1-4 класах доцільно поступово запроваджувати такі прийоми перевірки: порівняння результату, яки дістали учні в процесі розв'язання задачі, з відповіддю вчителя, встановлення відповідності результату й умови, розв'язування задачі різними способами; складання і розв'язання обернених задач, попередня прикидка числових меж шуканого результату функції перед етапами.

У початковому курсі математики задачі відіграють дуже важливу роль.

З одного боку вони становлять окремий розділ програми, матеріал якого повинні засвоїти учні, з другого боку - задачі є засобом навчання, виховання і розвитку учня. Тобто задачі виконують навчальні, виховні та розвиваючі функції.

Навчальні функції задач спрямовані на формування системи математичних знань, умінь і навичок на різних етапах її засвоєння. Початкове розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних операцій над предметними множинами. Засобами переходу від операцій над множинами предметів до дій над натуральними числами є задачі. Розв'язуючи задачі, учні спираються на уявлення про предмети, які згадуються в умові, але оперують уже числами.

Виховні функції задач дають змогу пов'язати навчання з життям, ознайомити учнів з пізнавальне важливими факторами, виховують у дітей свідоме ставлення до навчання, любов до Батьківщини, бажання зробити власний внесок у загальну справу. Внутрішня краса самої математики, оригінальність прийомів розв'язування задач збуджують у дітей естетичні почуття.

Під розвивальними розуміють функції задач, спрямовані на формування в учнів науково - теоретичного, зокрема функціонального, стилю мислення, на оволодіння ними прийомами розумової діяльності. У процесі розв'язування задач учні виконують різні операції (аналіз, синтез, конкретизація й абстрагування, порівняння, узагальнення), висловлюють судження і міркування.

У нашому дослідженні важливими є функції задач, особливо розвивальна.

Список використаних джерел

1. Клименченко Д.В. Збірник вправ з математики для початкових класів. - К.: Радянська школа, 1987.

2. Корчевська О.П., Козак М.В., Робота над математичними задачами в 4 класі. - Тернопіль, 2002.

3. Кочерга О., Психофізіологічні особливості діяльності мозку людини // Початкова школа. - 2005. - №6.

4. Кочина Л.П., Листопад Н.П., Математика 1 клас. - К.: Підручники і посібники, 2001.

5. Логачевська С., Диференційоване навчання на уроках математики // Початкова школа. - 2001. - №5.

6. Мали хіна О., Особливості мотивації учіння дітей молодшого шкільного віку // Початкова школа. - 2002. - №7.

Страницы: 1, 2



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.