Христос Воскрес! Христос Воскрес!

В траві фіалочки зітхають,

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє -

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про Великдень.

Немає більшою свята, більшої радості, як воскресіння Христове. В ньому святкують знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя.

Завершується Великий піст у скорботі за розп'ятим Христом. А світлого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем, свято радості й добра, прощення ближнього.

Після Воскресної утрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату, щоб усе стало повне благодаті Воскресіння, входять до хати із свяченим у руках і бажають всього доброго своїй родині, бо це Великий день, день воскресної радості, по-великодньому цілуються.

Христос Воскрес!

В цей день прощають всім своїм ворогам, недругам.

2. Опрацювання казки про писанку (автор А. М'ястківський)

Залишивши гніздечко, покотилося яєчко...

Та покотилось воно недалечко.

Квочка з курчатами на подвір'ї гуляла,

Діток своїх забавляла...

Мамо, он яєчко по стежинці котиться, - сказало найменше курчатко. - Ану ж, яке воно на колір?

Біле, як сніг, - сказала Квочка.

А який сніг? - спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, і снігу вони не бачили.

Такий білий, як оте яєчко, що котиться, - відповіла квочка. - Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.

Закотили курчатка яєчко до своєї хатки й ну його фарбувати.

Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі. Курчатка у веселочки фарб позичили, на білому яєчку весну малювали.

Малювали лапками та писали пір'ячком - і покотилася писанка зеленим подвір'ячком. Курчата її доганяли, на крилечках піднімали й дівчинці Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували. І зацвіли вишні, черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь. І проказала Наталочка:

Христос Воскрес!

3. Розповідь учителя про писанку.

Без писанки не обходиться жоден Великдень, її освячують у церкві разом з паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя рідним та друзям. Так наша писанка стала відома в усьому світі, а в Канаді їй є великий пам'ятник.

Прикотилася до нас писанка із давнини. Для наших пращурів писанка була символом зародження життя, символом сонця, тепла і вічності. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Тому її першою їли, коли поверталися з церкви. Крашанками та писанками обмінювалися, давали їх рідним та близьким.

Існують такі повір'я: дівчата, щоб бути гарними, умивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку і гроші. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляті, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця.

4. Опрацювання легенди.

ЛЕГЕНДА.

Десь глибоко під землею сидить злий змій. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю - чи малюють діти писанки. Якщо писанок багато - змій чахне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли-то вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо то дуже давня традиція нашого народу - малювати писанки. Цю традицію ми продовжимо зараз на уроці.

5. Бесіда з елементами розповіді.

Що означає слово „писанка"? Від якого слова походить? (Від слова „писати”).

Писанка має багато кольорів і малюється воском. Крім того, розрізняють ще: крашанки, дряпанки, крапанки, мальованки.

Крашанка - яйця одного кольору, які постійно виготовляють ваші мами та бабусі.

Дряпанка - яйця фарбують в один колір, а потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. Дряпанки частіше називають шкрябанками.

Крапанки - спочатку воском накрапають візерунок, а потім фарбують, тобто опускають у барвник.

Мальованки - малюються пензликом, фломастером, олівцем. Що ми сьогодні з вами і зробимо.

Але ми не сказали, які бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).

А ще що ми повинні пам'ятати? (Кожен значок, кожна риска на писанках мають свою життєдайну силу).

Сонце - це носій світла і життя.

Хрест - це символ Всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів.

Трикутник - є символом вогню, безсмертності І а чоловічої та материнської сили.

Триріг - є знак святого числа 3 і три божества. Число 3 є символом симпатії і порядку.

Зоря - знак неба.

Свастика - це знак святого вогню і сонця.

Колосся і зерно - є уособлення предків, святою їжею.

Граблі - це символ дощу.

Гілка - як частинка, представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.

Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову. Як ви думаєте, що символізують кольори?

Червоний - радість життя;

жовтий - місяць, зорі, врожай;

блакитний - здоров'я;

зелений - воскресіння природи;

чорний з білим - пошана духів;

червоний з білим - родинне свято, мир, щастя;

коричневий - матір земля, її врожай, щедрість до людини.

ІV. Закріплення знань учнів.

1. Самостійна робота учнів у зошиті з друкованою основою [23, с.58].

А тепер, мабуть, вам уже хочеться швидше приступити до роботи. Відкрийте зошити на с.58. Розмалюйте писанки, намальовані там, і намалюйте свій візерунок для писанки. Хай музика допоможе вам творити красу і добро. (Звучить музика)

Пам'ятайте про кольорову гаму писанок та крашанок, коли будете вдома допомагати мамам у приготуванні до Великодніх свят.

2. Ігри та забави з крашанками на Великдень.

Колись на Великдень з крашанками грали в ігри. Зіграємо у них і ми.

Народна гра „В блудька". Один з гравців кладе крашанку на землю і робить п'ять кроків. Іншому гравцю зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п'ять кроків. Потім розв'язували очі і він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягнувся, то забирав собі.

Народна гра „В трапка”. Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя, намагався підійти до неї.

Народна гра „Битки”. Гравці „стукалися” крашанками. Чия розбивалася, той програвав.

Народна гра „Котючки". Крашанки катали з горбів. Часто при цьому використовували спеціальні жолоби, намагаючись розбити чуже яйце.

Народна гра „В кидка". Дві крашанки клали так, щоб між ними не могло прокотитися третє яйце. Гравець кидав між яйцями свою крашанку, намагаючись розбити відразу два яйця.

V. Підсумок уроку.

Тема уроку. У царстві рослин

Мета: формувати уявлення про дерево, кущ, трав'янисту рослину, про різноманітність рослин у природі та їх значення; формувати вміння розпізнавати, порівнювати дерева, кущі, трав'янисті рослини; розвивати спостережливість, уміння аналізувати, класифікувати; виховувати бережливе ставлення до рослин.

Обладнання: малюнки із зображенням рослин, гербарії рослин.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

II. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

На дошці схематичні малюнки дерева, куща, трав'янистої рослини.

Що зображено на малюнку? Як одним словом назвати те, що зображене на малюнках?

Тема нашого уроку „У царстві рослин".

III. Вивчення нового матеріалу.

Розгляньте малюнки із зображенням дерева і куща. Порівняйте їх. Що у них спільного і чим вони відрізняються?

Чи можна відрізнити дерево від куща за стеблами? (У куща багато стебел, вони тонкі, а в дерева одне стебло, воно товсте)

Отже, рослина, яка має одне міцне дерев'янисте стебло (стовбур), називається деревом. Рослина, яка має кілька міцних дерев'янистих стебел, називається кущем.

Розгляньте гербарії трав'янистих рослин і скажіть, яке стебло у них. (У трав'янистих рослин тонке м'яке стебло)

Рослина, яка має м'яке соковите стебло, називається трав'янистою рослиною.

Відгадайте загадки:

Береза - це дерево чи кущ? Доведіть свою думку.

Ялина - це дерево чи кущ? Доведіть свою думку.

Розгляньте гілки берези і ялини. Порівняйте їх листки за розмірами. (У берези листя широке, а у ялини - вузенькі голки)

За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні і хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних - вузеньке, схоже на голки і називається хвоєю.

Чи опадають листки берези восени? А ялини? (Листя берези кожної осені опадає, а хвоїнки тримаються на ялині по 2-3 роки і опадають не одночасно, тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрини опадає восени вся хвоя)

Назвіть, які ви знаєте дерева.

В Україні особливою шаною і популярністю користувалися такі дерева: дуб, береза, тополя, явір, верба, липа, ялина. Дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Використовували дуб у будівництві. Вважалося, що дуб має велику силу. Тому, щоб хлопець був міцним, як дуб, йому в першу купіль клали три листочки, але із вершка дуба. Коли народжувався хлопець - коло хати садили дуб. Скільки ж їх, могутніх велетнів, пережили віки й лихоліття, постали перед нами свідками подій, припорошених пилом історії! Велична краса дуба викликає захоплення у кожнім селі, і місті. У спеку його могутня крона дає жадану прохолоду і затримує пил, а в дощ служить надійною парасолею.

Здавна любили українці і березу, її деревина використовувалась як будівельний матеріал. Березовий сік, який збирали навесні, був одним із найпопулярніших напоїв. Береза милує наш зір у будь-яку днину. Та найпривабливіша вона ранньою весною, коли тільки-но розвинуться ніжні, жовтаво-зелені, ще липкі листочки, і повітря сповнять п'янкі березові пахощі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13