2 група - кровоносна і дихальна системи;

3 група - видільна система;

4 група - нервова система;

5 група - ріст, розвиток і розмноження молюсків.

Звіти груп

Звіт першої групи

Живиться жабурниця органічними рештками, дрібними водними організмами. Як така їжа може потрапити в травну систему тварини, що не має жодного органу захоплення? Тільки з потоком води через організм. Його створюють війки, що рухаються: ними покриті зябра й внутрішні боки мантійних складок. Травна система молюсків складається із 3-х відділів.

Звіт другої групи

Дихання. Не лише їжею забезпечує тварину безперервна робота війок. Разом із потоком води до зябер постійно надходить кисень. У зябрах, що огорнуті густою мережею капілярів, і відбувається газообмін.

Кровоносна система в жабурниці незамкнена . її відрізняє від кровоносної системи черевоногих тільки трикамерне серце. Воно складається з двох передсердь і шлуночка.

Звіт третьої групи

Завдяки цим рухам вода безперервно надходить через один отвір (ввідний сифон) й виходить через інший (вивідний сифон), протікаючи через мантійну порожнину. Разом із водою рухається і їжа жабурниці, потрапляючи в розташований в основі ноги рот і далі в травну систему. Так, безперервно фільтруючи воду, двостулкові молюски забезпечують себе їжею.

Звіт четвертої групи

Через відсутність голови в жабурниці нервових вузлів менше, ніж у ставковика. Органи чуття в жабурниці відсутні. Є в неї лише чутливі клітини в нозі й у зябрах, що фіксують зміну складу й температури води.

Звіт п'ятої групи

На відміну від ставковика, жабурниці є роздільностатевими тваринами. Розмножуються ці молюски лише статевим шляхом. Статеві продукти самців із проточною водою виносяться назовні, їх частина потрапляє через нижній сифон у мантійну порожнину самок, де на зябрах розташовані статеві органи. Там і формуються яйця. Личинки, що вийшли з яєць виводяться у воду через верхній сифон. Вони плавають, відкриваючи й закриваючи стулки.

Щоб розселитися якомога ширше, жабурниці використовують як перевізників і «годувальників» риб. Личинки прикріплюються до них, проникають під шкіру, де продовжують розвиватися. З часом молюск, що дозрів, розриває шкіру риби й падає на дно.

Вислухавши доповідачів, які показували органи молюсків на таблиці і доповнивши їх відповіді приступаємо до питання: «Різноманітність молюсків».

Любі друзі, о скільки є цікавого і чарівного на світі. Думаю ви зі мною погодитесь.Чи знаєте ви, що молюски, зокрема двостулкові ( перлівниці ) можуть утворювати перлини. Як саме це відбувається ми з вами і розглянемо. Пропоную учням заслухати повідомлення учня про утворення перлин.

Повідомлення учня.

Багато двостулкових мають чудову здатність утворювати перли. Якщо між мантією і внутрішньою поверхнею черепашки потрапляє піщинка, вона покривається по черзі то шаром рогової речовини, то перламутру. Так формується перлина. Її колір і розмір залежать від того, який саме молюск є «автором» цього витвору. В основному перлини «виготовляють» морські молюски, але раніше в північних річках Європи у великій кількості жили перлівниці (перлові скойки), перли яких були дуже цінними.

Потім заслуховуємо повідомлення про різноманітність двостулкових, цікавих представників цього класу.

У наших річках поряд із жабурницею живуть перлівниці. Черепашка в них міцніша, і форма трохи інша. Є в прісних водоймах і дрібні двостулкові, розміром 2-25 мм.

Найвідомішими морськими молюсками є мідії, устриці. Це невеликі тварини, усім їм властивий прикріплений спосіб життя. Мідії за допомогою речовин, які виділяють їх залози, приліплюються до підводних предметів, а устриці до таких предметів приростають.

Річкову дрейсену можна зустріти в багатьох водоймах України. Її численні поселення інколи забивають водоводи гідротехнічних споруд, що завдає великої шкоди господарській діяльності людини. У Чорному морі живе двостулковий молюск, який майже втратив черепашку. Це так званий «корабельний черв» - молюск-свердлильник. Коли кораблі робили в деревини, він оселявся ній, пророблюючи довгі ходи. Нині його «улюблені» місця - дерев'яні палі на причалах.

В океанах у тропічних широтах зустрічаються різноманітні двостулкові, серед них є дуже великі. Черепашки гігантського морського молюска тридакни сягає 1,5 м у діаметрі, її маса сягає 300 кг.

5. Визначення за визначними картками, за черепашками видів молюсків двостулкових(виконання лабораторної роботи).

Після нагадування ПТБ при виконані лабораторних робіт приступимо до виконання лабораторної роботи з допомогою інструктивних карток.

Лабораторна робота №9.

Тема. Порівняння та визначення черепашок молюсків.

Мета. Навчитися визначати молюсків за їх черепашками.

Обладнання та матеріали: черепашки молюсків, лупа, лінійка.

Хід роботи

1. Розгляньте молюсків (живі екземпляри, колекції черепашок, запропоновані малюнки).

2. За допомогою визначної картки визначте назву молюсків.

1. Черепашка не має стулок - 2.

0. Черепашка з двох стулок -5.

2. Устя черепашки закрите кришечкою - 4.

0. Устя черепашки не закрите кришечкою - 3.

3. Черепашка закручена в спіраль - Котушка рогова.

0. Черепашка закручена у вигляді башти - Ставковик великий.

4. Черепашка велика понад 2,5 см заввишки, з трьома поздовжніми смугами - Калюжниця, або Живородка.

0.Черепашка маленька, до 1,5 см заввишки - Бітинія.

5. Черепашка невелика, опукла, з малопомітною опуклою верхівкою посередині. Замок із зубчиками - Шаровка.

0. Черепашка овальна, довгасто-яйцевидна, з двома стулками -6.

6. Черепашка овальна, тонкостінна, верхівка не виступає над черепашкою. Зубів, борідок, які з'єднують стулки, немає - Беззубка.

0. Черепашка витягнута, товстостінна, верхівка її виступає над черепашкою. Стулки черепашки сполучені за допомогою замка - Перлівниця.

3.Розгланьте черепашки двох молюсків. Встановіть ознаки подібності та відмінності. Результати досліджень запишіть у таблицю «Порівняльна характеристика черепашок молюсків»

4.У висновку вкажіть назви молюсків, які ви визначили за їх черепашками._____________

Учні за допомогою вчителя визначають види і записують до таблиці

6. Інтерактивний метод «Прес».

Учні висловлюють свої думки стосовно уроку за алгоритмом.

Ми вивчили…

Ми навчилися…

Нас зацікавило…

Ми дізналися…

Отже,…

7.Проводжу оцінювання і мотивую виставлення оцінок. Пропоную учням оцінити роботу своїх однокласників на уроці.

8. Д/З. 1.Опрацювати параграф 28 (початковий і достатній рівень).

2. Опрацювати питання: «Доведіть, що двостулкові є двосторонньо-симетричними тваринами»(достатній рівень).

3.Опрацювати питання: «Чому, на вашу думку, жабурниця живиться безперервно?» (високий рівень).

Тема: Клас Головоногі. Загальна характеристика класу. Характерні представники. Роль молюсків в екосистемах, їх значення для людини

Мета. 1.Розглянути особливості головоногих, з'ясувати значення молюсків в екосистемах і для людини.

2. Розвивати критичне мислення, вміння аналізувати і робити висновки, розвивати пізнавальний інтерес в учнів.

3. Виховувати любов до природи та екологічну культуру.

Основні поняття: головоногі, восьминіг, каракатиця, чорнило.

Обладнання: малюнки і фотографії до теми, таблиця «Головоногі молюски».

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

План уроку

Хід роботи:

Учні, скоро Наступає Новий рік, Різдвяні свята, уявіть собі, що ви святкуєте і розгортаєте новорічні подарунки. Приємно? Сподіваюсь, що такий хороший настрій ви пронесете крізь увесь наш урок.

2.Біологічна задача: опишіть пристосування малого ставковика до існування, до доповнивши схему.

3. Інтерактивний метод «Зацікав».

Уявіть собі, що ви на океанському дні, а навколо вас плавають в товщі води безліч восьминогів, каракатиць. Цікаво, а що це за тварини куди вони належать , яка їх будова? Щоб відповісти на всі ці запитання та багато іншого? Учні формулюють тему, мету і завдання уроку, якщо не хотіли, то з допомогою вчителя.

4.У формі бесіди з учнями розглядаємо особливості будови і життєдіяльності Головоногих молюсків.

Без перебільшення можна стверджувати, що представники цього класу (восьминоги, каракатиці, кальмари) мають найскладнішу будову і є найрозумнішими серед безхребетних тварин. Чим обумовлена дивна назва цього класу молюсків? Які особливості будови тіла для них характерні, я к пов'язані вони зі способом життя? Чому їх вважаю найбільш розвиненими безхребетними тваринами?

Особливості будови тіла й життєдіяльності. Тіло кальмара складається з тулуба і голови, на якій розміщується десять щупалець - видозмінена передня частина ноги кальмара. Тепер зрозуміло, чому цих тварин називають головоногими - їх щупальця-ноги дійсно розташовані на голові.

На голові кальмара розміщені також рот і два великих ока, які подібні за будовою очам хребетних тварин. Кальмар чудово бачить, до того ж кожне його око може стежити за «своїм» об'єктом. Рот, оточений щупальцями, має потужні хітинові щелепи, що нагадують дзьоб. Кальмар-хижак. Наздогнавши здобич, він охоплює її щупальцями і відкушує шматочки гострими щелепами.

За головою розташований тулуб - м'язовий мішок, утворений мантією. Усередині мантії зі спинного боку міститься тонка хітинова пластинка: це все, що залишилося в кальмара від черепашки. Усі внутрішні органи кальмара, окрім зябер, розташовані в «мішечку», який утворений сполучною тканиною. Між його стінками та стінками мантії з черевного боку кальмара є мантійна порожнина. Вона сполучається з навколишнім середовищем за допомогою лійкоподібного сифона - видозміненою задньою частиною молюска. Широкий кінець сифона відкривається в мантійну порожнину, а вузький -у воду. Пригадаймо, що таке реактивний рух. Він характерний головоногим молюскам.

Мантійний мішок та сифон є пристосуванням, яке використовує кальмар для плавання. Набравши через щілину між сифоном і мантією воду в мантійну порожнину, тварина замикає щілину, різко скорочує м'язи тулуба і викидає через сифон воду назовні. Утворюється реактивна сила, яка змушує кальмара переміщатися задом наперед. Так, убираючи і викидаючи воду, кальмар рухається поштовхами. Кальмари розвивають швидкість до 50 км./год. і навіть вистрибують із води, пролітаючи деяку відстань у повітрі. Ці молюски можуть і швидко повертати, й миттєво зупинятися.

Реактивний рух - не єдиний спосіб пересування головоногих. У кальмарів і каракатиць є плавці. Працюючи ними, тварини повільно плавають головою вперед. Пересуваючись у такий спосіб, каракатиці полюють на креветок, що зарилися в пісок. Видуваючи з сифону струмінь води, каракатиця спрямовує його на дно. Він змиває пісок зі спини креветки. Тепер ніщо не заважає молюску схопити щупальцями свою здобич.

Є в головоногих і третій спосіб руху - за допомогою щупалець. Восьминіг не тільки ходить ними по дну, але й плазує по підводних скелях.

Щупальця головоногих м'язисті, гнучкі й дуже сильні. На їх внутрішній поверхні розташовано кілька рядів присосок(а в кальмара є ще гачки, схожі на пазурі). Щупальця так міцно хапають здобич, що вирватися з них неможливо. Кожне щупальце управляється нервовою системою окремо, тому головоногі можуть одночасно робити декілька різних рухів. Восьминіг засовує креветку до рота і в той самий час під каменями шукає наступну жертву, чешеться і прибирає в нірці, вигрібаючи з неї недоїдки. Щупальця беруть участь і в запліднені: за їх допомогою однієї з ніг восьминіг-самець доправляє свої статеві продукти до статевої системи самки. А самка в одних щупальцях носить запліднені яйця, а іншими щупальцями миє їх і чистить.

Головоногі-роздільностатеві тварини. Більшість з них розмножується один раз в життя. Із яйця виходить маленький молюск, зовні схожий на дорослу особину. Отже, розвиток у головоногих прямий.

Повідомлення учнів.

Поведінка головоногих. Нервова система у головоногих молюсків має значно складнішу будову, ніж в інших безхребетних тварин. Їх головні нервові вузли містять приблизно 170 млн. нейронів і утворюють справжній головний мозок. Тож не дивно, що в головоногих складні програми поведінки; ці тварини здатні до суспільних дій, до навчання. Зграї кальмарів здійснюють далекі сезонні міграції. Каракатиці й кальмари виконують складні шлюбні танці, рухаючись у воді.

Восьминіг є домовласником: зазвичай на дні існує схованка, куди він повертається після прогулянок, чудово запам'ятовуючи дорогу. Учені відшукали восьминогів у схованках і переносили їх якнайдалі від домівок. Але молюски постійно повертались до свого притулку.

У головоногих є пристосування, які вони використовують для захисту або нападу. Так, деякі головоногі можуть миттєво змінювати своє забарвлення. Вони зливаються з кольором дна, стаючи непомітними для переслідувача. Восьминіг, причаївшись на якому-небудь ґрунті або серед каміння, повністю здатен повторити їх кольори. Він може і злякати переслідувача, раптово змінивши забарвлення на яскраве. Захищаючись, головоногі викидають рідину з чорнильного мішка-резервуара, створюючи непрозору «хмару». У неї потрапляє переслідувач, а молюск швидко тікає або ховається.

Незвичайні головоногі. Головоногі молюски жили у Світовому океані з найдавніших часів. Сьогодні в крейдяних породах можна знайти рештки вимерлих видів цих тварин. Найдавніші головоногі молюски белемніти мали черепашки подовженої форми. Скам'янілі рештки белемнітів у давнину називали «чортовими пальцями». Існували і прадавні головоногі із закрученими черепашками, їх називають амонітами. Геологи знаходять черепашки амонітів діаметром до 4 м.

І в наш час в океанах живуть молюски, що нагадують давніх тварин. Це наутілуси, в яких збереглася масивна черепашка. Усередині вона розділена на численні повітряні камери, що служать для регулювання положення тіла у воді. Але з устя черепашки можуть виглянути характерні для головоногих щупальця.

Серед сучасних головоногих є справжні велетні. Так, довжина тіла гігантського тихоокеанського спрута може сягати 9 м.

З'ясовуємо значення молюсків у природі і в житті людини, розглядаємо спосіб їх харчування. Складаємо схеми опори

Розглянемо молюсків як індикаторів забруднення водойм

Пропоную учням скласти схему

6.Інтерактивний метод «Прес»

Учні висловлюють свою думку стосовно уроку за алгоритмом

Сьогодні ми вивчили…

Ми навчилися…

Нас зацікавило…

Отже,…

7. Проводжу оцінювання, мотивую виставлення оцінок.

Д/З. 1) опрацювати параграф 29 (початковий і середній рівень).

2) Назвіть три відмінності між головоногими, черевоногими двостулковими молюсками, складіть діаграму Вена (достатній рівень).

3) Чому на території нашої країни знаходять залишки черепашок амонітів і белемнітів? (високий рівень).

Страницы: 1, 2, 3