і логічних ігор тощо. В ці звичайні дні робота клубу проводиться під керівництвом старшокурсників, одержують консультації вчителів. Однак контроль за результатами роботи членів клубу в ці дні здійснює вчитель, який продивляється оформлення газети , стенду, зміст запитань і задач для конкурсів та інше.
Один чи два рази на місяць проводиться збір членів клубу юних математиків. Такі збори проходять під керівництвом учителя. На зборах вчитель проводить заняття , аналогічні позакласним груповим заняттям з математики чи занять гуртка. Якщо членами клубу будуть учні з різною підготовкою, з різних класів початкових, то ці заняття можуть проводити 2-3 вчителя з відповідними віковими групами.
Один раз в півроку в клубі проводиться змагання між командами паралельних класів. В першому півроку проводять змагання між командами третіх класів, а в другому півріччі між командами других класів. До змагання команди готуються задовго до призначеного дня. Увесь сценарій по проведенню змагання штаб клубу готує також раніше, розподіляючи ролі між командами. Члени штабу на цих змаганнях утворюють судову комісію. Кожній команді можна дати визначену назву.
Примірний сценарій змагання.
1. Турнір капітанів.
(З допомогою вчителя кожний капітан завчасно підготував по три запитання, які він запропонує капітану другої команди).
2. Змагання команд.
(Першій і другій команді 2 запитання ставить ведучий. Відповідають із команди той, хто перший підняв руку).
3. “Аукціон”.
(Під такою назвою проходить змагання між командами, зміст якого в тому, щоб за 5 хвилин , переказати, як можна більше лічилок, загадок, цікавих фактів, пов'язаних з математикою із серії “Чи знаєте ви...”.
атрибутом аукціону в руках ведучого є деревяний молоток. При першому ударі молотка ведучий питає: “Хто ще добавить лічилку?” якщо команда мовчить, робить ще удар і запитує: “Не згадав хто не будь ще?” як тільки відповідь не пролунає ведучий робить 3 удари і оголошує число названих лічилок. Ударом молотка також дається сигнал про закінчення 5 хвилинного строку).
4. Конкурс смикали.
( Особливість цього виду змагань заключається в тому, що команди заздалегідь готують для другої команди по 3-5 загадок, запитань. Під час конкурсу запитання команди ставлять по черзі. На поставлене запитання хто-небудь з другої команди повинен дати відповідь зразу ж.
Якщо відповіді на яке-небудь запитання не буде, то роз'яснення повинен дати той , хто поставив його. Виграє та команда, яка поставила більш оригінальні запитання, задачі, загадки і яка дала найбільшу кількість правильних відповідей на запитання другої команди).
5. Колективний виступ команди.
( Капітан першої команди оголошує, що команда виконає “Пісеньку про арифметику”. Капітан другої команди оголошує вірш-жарт “Трикутник і квадрат”).
2.6 Математика на екскурсіях.
В безпосередньому навчальному процесі екскурсія являє собою один із методів наглядного навчання. Екскурсія є також одним із видів позакласної роботи з математики.
В початкових класах школи проводяться як спеціальні математичні екскурсії і екскурсії на природу, на виробництво. Математичні екскурсії мають задачу ознайомити дітей з різними методами вимірів на місцевості, з простими вимірювальними приборами і практичним застосуванням їх. Під час цих екскурсій діти вчаться вправляться у вимірюванні відстаней на око, у вимірах відстаней до недоступних точок і інше.
До виходу на місцевість в класі вчитель демонструє процес провішування, або з допомогою звичайних вішек, або на столі.
При виході на місцевість вчитель ділить клас (членів гуртка) на бригади по 5-6 чоловік. Для кожної бригад беруть комплект вішек, колочків, рулетку і т. д. Бригадам дають окремі завдання по вимірюванню певних відстаней (в 40-50 м ), поміж крайніми точками яких попередньо повинно було провести провішування прямих ліній.
Відомо, що відстані в десятки метрів поміж якимись точками на місцевості можна виміряти правильно тільки при умові, якщо ці виміри проводять по прямій лінії. Як же помітити великий відрізок прямої на місцевості? Цей спосіб і називається провішуванням, сутність якого заключається в тому, що на місцевості не суцільна пряма, а окремі точки цієї прямої. Точками прямої служать короткі колочки, забиті в землю, або довгі колочкі, які називають віхами . чим частіше ці колочки будуть поставлені, тим легше орієнтуватися по прямій при вимірюванні.
Під час екскурсії на місцевість можна навчити дітей визначати середню довжину свого кроку, а потім вимірювати відстані кроками. Для цього заздалегідь вимірюють відстань, наприклад в 20 м.
Потім кожна дитина вільним кроком проходить дану відстань чотири рази, запам'ятовуючи чи записуючи кількість кроків. Ці числа додають і одержану суму ділять на 4. так вони дізнаються, скільки кроків в середньому кожний з них робить на відстані 20 м. Нарешті поділивши 20 м на одержане середнє число кроків, знаходять довжину свого кроку в дециметрах чи сантиметрах.
Математичні екскурсії корисно використовувати для розвитку у дітей окоміру. В житті часто доводиться вимірювати відстані очима. Наприклад, шофер повинен при русі від другої машини на відомій дистанції, на відомій відстані до зупинки він повинен загальмувати і т. д. І ці відстані їм визначаються тільки на око. Певні навики у вимірах на око потрібні кожній людині.
Найбільш доцільні такі виміри на око, коли відстань, висота, довжина предмета оцінюються шляхом порівняння з видимим і уже відомим значенням величини. Якщо відомо, що відстань між телеграфними стовпами складає 50 м, то знаходячись на прямій дорозі, уздовж якої ідуть телеграфні стовпи, діти можуть визначити відстань до окремих дерев, до мосту, до будівлі, розміщених біля дороги. Для цього вони можуть порахувати кількість проміжків між стовпами від місця, де стоять, до окремого дерева, або до мосту, чи до будівлі край дороги. Помноживши 50 м на одержане число проміжків, знаходять відстань до перекислених об'єктів. Аналогічно можна визначити відстань між предметами, які розташовані на дорозі, яка йде під прямим кутом до направлення нашого погляду і вздовж якої поставлені телеграфні стовпи.
Орієнтуватися у визначенні відстаней можна також, користуючись таблицею розрізнення предметів. Бажано, щоб діти поступово знайомились з цією таблицею і в результаті практичного її використання запам'ятовували окремі її дані.
Користуючись таблицею потрібно зважати на умови в яких проводиться спостереження. Наприклад, предмети будуть здаватися ближче, чим на самому ділі єсть: 1) вони яскраво освічені;
2) між предметом, який спостерігається, і учнем немає інших предметів (при вимірюванні відстані у відкритому полі;
3)предмет розміщений на горі і його видно на фоні неба;
4) здовжений предмет розміщений вертикально, а не горизонтально.
Навпаки, предмети будуть здаватися далі, чим на самому ділі: 1) під час дощу і туману; 2) якщо між предметом, який спостерігається і учнем знаходяться проміжні предмети; 3) якщо спостерігач на горі, а предмет під горою.
Предмети З якої відстані видні
Заводські димарі 15 км
Села , великі будинки 8 км
Групи окремих будинків 5 км
Вікна в будинках 4 км
Димарі на покрівлях 3 км
Окремі дерева і одинокі люди 2 км
Кілометрові стовпи 1 км
Стовпи дерев 850 м
Оправи віконних рам 500 м
Рухи рук 400 м
Черепиця і дошки на покрівлі 200 м
Обличчя людей, ґудзики на сукні 150 м
Вираз обличчя 100 м
Очі 60 м
Білки очей 20 м
Для вироблення вміння визначати розміри на око в умовах місцевості корисно проводити вправи, коли розміри предметів чи відстані спочатку визначаються на око, а потім ці результати перетворюють інструментальними вимірами. Останні вправи корисно організовувати у формі гри - змагання.
На математичних екскурсіях діти набувають нові знання, тому в процесі екскурсії думка їх працює напружено, увага зосереджена. Це зобов'язує вчителя при плануванні екскурсії передбачити не тільки час на рух і освітню частину її, але і на відпочинок, який повинен бути розумно організованим. На екскурсію передбачається не більше 1.5 годин, з котрих 30 хвилин відводиться на 2 перерви. В хвилини відпочинку корисно організовувати рухливі і не рухливі ігри.
Математичні екскурсії плануються також, як і інші види позакласних заходів, так же, як і уроки. В плані передбачається:
1) підготовка до екскурсії, робота з дітьми (пояснення прийомів роботи, які будуть на екскурсії, вироблення дітьми первісних навиків);
2) виготовлення відповідних приладів;
3) розділення учнів на бригади, розподілення між ними приладів і вимірювальних інструментів;
4) пояснювальні бесіди, як потрібно себе вести під час походу на екскурсію і під час окремих видів роботи і відпочинку;
5) розподіл часу, який піде на кожний етап екскурсії;
6) виділення того матеріалу, який діти повинні записати в своїх зошитах;
7) обробка матеріалу після проведення екскурсіях.
Перед проведенням екскурсії вчитель сам повинен відвідати відповідні пункти, виділити роботу для кожного учня бригади, провести цю роботу, передбачивши всі елементи безпеки. Під час цього відвідування корисно урахувати час на рух до місця екскурсії і назад, намітити міста, зручні для відпочинку дітей.
2.6 Математичні вікторини, олімпіади, ранки.
Назва “вікторина” походить від латинського слова “віктория” - победа. Вікторина - це одна з форм організації змагання між командами, між окремими членами в області математики чи інших наук. Організація вікторин - одна із форм позакласної роботи з математики. Змагання в формі вікторини, дозволяє виділити кращого математика, кращий клас і проводиться наступним чином: пропонується система запитань, задач, прикладів, які доступні певній віковій групі учнів. Діти в добровільному порядку вирішують задачі, приклади, відповідають на запитання і в усній чи письмовій формі повідомляють результати. Пробірка якості результатів виконання завдань і відповідний облік дають основу відібрати кращого математика чи клас.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
