6. В куточку періодично організуються виставки кращих зошитів учнів, наочних посібників, виготовлених дітьми, математичних газет, матеріалів, зібраних на математичних екскурсіях, та відповідних робіт дітей, пов'язаних з оформленням матеріалів екскурсій (креслень, розрахунків, таблиць та ін).

Для роботи куточка виділяють відповідальних учнів, організують чергування. Відповідальний за різні розділи роботи математичного куточка з допомогою учителя складає плани роботи, які об'єднуються у загальний план роботи куточку. В цьому плані відображується: а) коли й хто записує у збірку нові задачі, складені учнями; б) коли й хто оформлює альбом з числовим матеріалом, взятим з життя; в) хто веде збірку цікавих фактів, пов'язаних з математикою, і коли робляться в класі повідомлення про ці факти; в) строки випуску математичної газети й хто відповідальний за своєчасний її випуск; г) коли проводяться виставки й хто відповідальний за різні розділи виставки [28].

План куточка знаходиться у повній відповідності з планом класної та позакласної роботи з математики, яку проводять учитель і школа в цілому.

Математичний куточок може складати невід'ємну частину роботи тільки певного класу. Але він може бути організований і в клубі веселих та кмітливих, і тоді він є відображенням роботи кількох класів. В цьому випадку його діяльність направляється штабом клубу.

2.4. Гурткова робота з математики

У початкових класах отримали розповсюдження різноманітні предметні гуртки, в тому числі й математичні. Для молодших школярів властива невгамовна цікавість, яку слід підтримувати й скеровувати. Організація гуртків - це засіб, який сприяє задовольнянню дитячої цікавості. Але це тільки одна з причин, що викликають необхідність організації гуртків. Математичний гурток в процесі своєї роботи допомагає розширенню світогляду учнів в різних областях елементарної математики.

Стимулом для організації математичного гуртка може бути спеціально проведена коротка бесіда учителя про те, чим діти будуть займатися в цьому гуртку. Ця коротка бесіда може виникнути на уроці у зв'язку з вивченням якої-небудь теми, під розв'язання задач. Думка про організацію гуртка може виникнути в процесі позакласних занять з математики [22].

Створювати гурток слід тоді, коли у вчителя розроблено план конкретних заходів, до виконання яких можна залучити школярів. Для дітей привабливо не стільки те, що вони почують, дізнаються нового в гуртку, а те, що нового вони будуть робити самостійно. Звідси випливає, що до підготовки чергового заняття необхідно залучати самих учнів. На заняттях гуртка можуть бути присутні не лише його члени, але й усі бажаючі. Тому про заняття гуртка треба повідомляти всіх учнів.

Роботу математичного гуртка слід проводити не частіше, ніж раз на два тижня, оскільки кожне заняття вимагає ретельної підготовки як з боку учителя, так і з боку учнів.

На заняттях гуртка слід відмовитися від тривалих доповідей. Якщо повідомлення велике, його слід розбити на короткі розповіді, які готують кілька членів гуртка. Ще краще, якщо цей виклад буде інсценований [15].

Методи проведення занять в гуртку можуть бути такі: короткі повідомлення членів гуртка або виклад у формі інсценування, вправи у розв'язанні цікавих задач, ребусів, загадок, задач підвищеної складності, розв'язання логічних вправ, екскурсії, спостереження за трудовою діяльністю дорослих у зв'язку з екскурсіями на виробництво, виготовлення наочних посібників, випуск газет, дидактичні ігри і т.д.

Робота математичного гуртка має ряд відмінностей від проведення групових позаурочних занять:

1. В основу залучення учнів до гурткової роботи покладено принцип добровільності.

2. Під час підготовки і проведення занять з боку учнів проявляється значно більша самостійність та ініціатива. Позаурочні групові заняття з математики, як правило, готує і проводить сам учитель.

3. Методи проведення занять гуртка більш різноманітні, ніж методи проведення групових позакласних занять.

Для прикладу можна навести примірне планування роботи математичного гуртка для 2 класу [27].

Заняття 1.

1. Відгадування ребусів. 2. Цікава задача на додавання. 3. Вправа на перевірку знання нумерації. 4. Задача-здогадка. 5. Задача-жарт. 6. Загадки. 7. Гра “Весела лічба” (до 24).

Заняття 2.

1. Відгадування ребусів. 2. Задача у віршах на додавання. 3. Вправа з аналізу геометричної фігури. 4 Задача-здогадка. 5. Задача-жарт. 6. Загадка. 7. Гра “Число доповнюй, не барись!”.

Заняття 3.

1. Розрізання геометричної фігури на частини й складання з отриманих частин нової фігури. 2. Задача у віршах. 3. Задача-здогадка на зміну різниці. 4. Загадка. 5. Гра “Задумай число” (Знаходження невідомого від'ємного).

Заняття 4.

1. Колективна робота членів гуртка з випуску математичної газети. 2. Гра “Не зіб'юся” (з метою закріплення випадків табличного ділення).

Заняття 5.

1. Підведення підсумків розв'язання задач, загадок і т.д. з математичної газети. 2. Задача у віршах. 3. Логічні вправи на найпростіші судження про відношення “дорівнює”, “більше”, “менше”. 4. Задача-жарт. 5. Гра “Таблицю знаю” (з метою закріплення табличного множення.

Після того, як план буде намічено, наступає найбільш важка частина роботи вчителя - підбір конкретного матеріалу до занять гуртка. Пошук цікавого матеріалу проводиться за різноманітними дитячими книгами, журналами та іншими джерелами.

2.5. Клубна форма позакласної роботи з математики

В практиці деяких шкіл зустрічається особлива форма позакласної роботи з молодшими школярами, яка називається клубом [18].

Клуб організується в школі, якщо в ній є кілька паралельних класів. Він може бути створений спеціально для позакласної роботи з математики або як форма, що об'єднує позакласну роботу секцій з різних предметів.

В члени клубу юних математиків вчителі початкових класів рекомендують та виділяють по кілька чоловік від кожного класу, враховуючи їхні нахили. Ці члени клубу складають його актив, але відвідувати засідання клубу можуть і інші учні.

Для керівництва позакласною роботою з математики в цьому клубі може бути виділений один учитель або роботу ведуть декілька вчителів по черзі, але згідно загального плану клубу. На допомогу вчителям виділяються учні старших класів. Учителі й старшокласники утворюють штаб клубу. Наявність колективного органу дозволяє творчо урізноманітнити роботу клубу. Штаб клубу - це організатор роботи, який планує всю його діяльність. Учні - члени клубу є безпосередніми активними учасниками всіх заходів клубу. Кожний вид діяльності членів клубу повинний збагачувати новими знаннями, організаційними навичками та практичними вміннями.

Клуб юних математиків працює за планом, складеним учителем, який веде в ньому основну роботу, затвердженому після вільного обговорення на засіданні штабу.

В школі для роботи клубу виділяється одна з класних кімнат. В клубі повинні бути зосереджені різні математичні, логічні ігри, шахи, шашки, література з цікавої математики. На видному місці повинні знаходитись математична газета, питання, задачі математичної вікторини, списки переможців конкурсу з математики, конверти для питань учнів з написами “Запитуй - відповімо” та ін. В клубі на певному місці повинні бути вимірювальні інструменти та різні матеріали (папір, фарби, клей, пензлі, кольорові олівці та ін.), необхідні для виконання членами клубу різних видів робіт [18].

Клуб юних математиків працює щотижня. В ці дні члени клубу збираються для випуску математичної газети або відбору матеріалів для конкурсів, оформлення відповідних стендів, для проведення репетицій, математичних ігор і т.д. в ці звичайні дня робота клубу проводиться під керівництвом старшокласників, які отримують консультації від вчителів. Однак контроль за результатами роботи членів клубу в ці дні здійснює вчитель, переглядаючи оформлення газети, стенду, зміст питань та задач для конкурсів та ін.

Один-два рази на місяць проводяться збори всіх членів клубу юних математиків. Такі збори відбуваються під керівництвом учителя. На зборах учитель проводить заняття, аналогічні позакласним груповим заняттям з математики або заняттям гуртка. Якщо членами клубу будуть учні з різною підготовкою, з різних початкових класів, то ці заняття можуть проводити два-три вчителі з відповідними віковими групами [28].

Один раз на півріччя в клубі проводять змагання між командами паралельних класів. В першому півріччі проводять змагання між командами третіх класів, а в другому - між командами других класів. До змагань команди готуються заздалегідь. Весь сценарій проведення змагань штаб клубу готує також заздалегідь, розподіляючи ролі між командами. Члени штабу на цих змаганнях утворюють суддівську комісію. Кожній команді можна дати певну назву.

2.6. Математика на екскурсіях

В навчальному процесі екскурсії являють собою один з методів наочного навчання. Екскурсія є також одним з видів позакласної роботи з математики [29].

В початкових класах школи проводяться як спеціальні математичні екскурсії, так і екскурсії в природу, на виробництво. Математичні екскурсії мають на меті познайомити дітей з різними видами вимірювань на місцевості, з найпростішими вимірювальними приладами та їх практичним застосуванням. На цих екскурсіях діти навчаються провішуванню прямих на місцевості, вправляються у вимірювання відстаней на око, у вимірюванні відстаней до недосяжних точок тощо. Як приклад екскурсії можна навести екскурсію з провішування прямих на місцевості.

Відомо, що відстані в десятки метрів між певними точками на місцевості можна виміряти правильно тільки за умови, якщо це вимірювання проводять по прямій лінії. Якщо пряма лінія заздалегідь не намічена, то вимірювання проводять не по прямій, а по ламаній лінії. В цьому випадку застосовують спосіб провішування. Полягає він у тому, що на місцевості проводиться не пряма, а лише окремі точки цієї прямої. Ними служать кілки, забиті в землю, або віхи. Чим частіше вони будуть поставлені, тим легше орієнтуватись по прямій під час вимірювання.

Під час екскурсії на місцевість корисно навчити дітей перш за все провішуванню прямих та вимірюванню відрізків прямих. З цією метою треба заздалегідь приготувати: 1) прапорець для сигналізації під час провішування; 2) 5 віх висотою 1,5 м; 3) 10-15 кілків заввишки близько 40 см кожний; 4) рулетку або мірну вірьовку з бірками через кожний метр. До виходу на місцевість в приміщенні вчитель демонструє процес провішування.

Під час виходу на місцевість вчитель ділить дітей на бригади по 5-6 чоловік. Для кожної бригади беруть комплект обладнання. Бригадам дають окремі завдання з вимірювання певних відстаней (в 40-50 м), між крайніми точками яких попередньо повинно бути проведено провішування прямих ліній.

Під час екскурсії на місцевість можна також навчити дітей визначати середню довжину свого кроку, а потім виміряти відстань кроками. Для цього заздалегідь вимірюється відстань, наприклад у 20 м. Потім кожний з дітей вільним кроком проходить цю відстань 4 рази, запам'ятовуючи або записуючи кількість кроків. Ці числа додають і отриману суму ділять на 4. так вони дізнаються, скільки кроків в середньому кожний з них робить на відстані 20 м. Нарешті, ділячи 20 м на отриману середню кількість кроків, знаходять довжину свого кроку в дециметрах або сантиметрах [22].

Перед проведенням екскурсії учитель сам повинен відвідати відповідні пункти, виділити роботу для кожної учнівської бригади, провести ці роботи, передбачивши всі елементи безпеки. В цей час корисно врахувати час на рух до місця екскурсії та назад, намітити місця, зручні для відпочинку дітей.

2.7. Математичні вікторини, олімпіади

Організація вікторин - одна з форм позакласної роботи з математики. Змагання в формі вікторини, яке допомагає виявити найкращого математики, найбільш кмітливу команду, найкращий клас, проводиться таким чином: пропонується система питань, задач, прикладів, доступних певній віковій групі учнів. Діти в добровільному порядку розв'язують задачі, приклади, відповідають на питання та в усній чи письмовій формі повідомляють результати. Перевірка якості результатів виконання завдань та відповідний облік допомагають виявити найкращого математика або клас.

Організація вікторини вимагає не так уже й багато часу. Цим вона приваблює вчителів. Вікторини проводяться всередині класу, математичного гуртка, в клубі юних математиків.

Вікторини проводять з метою підвищення інтересу учнів до математики. Зміст та кількість завдань для вікторини залежать від того, в яких умовах та з яким складом учнів вона проводиться.

Найчастіше вікторина проводиться так, що на певний час (наприклад, тиждень) пропонується декілька питань, завдань з математики (6-8). Ці питання та завдання можуть бути запропоновані через стінну газету або оформлені на спеціальному плакаті з яскравим закликом до учнів. Діти протягом тижня виконують запропоновані завдання, відповідають на питання, розв'язують завдання та приклади, свої роботи в письмовому вигляді з вказанням прізвища та класу, в якому вони вчаться, вкладають у відповідні конверти [15].

У вікторині повинні бути питання різного рівня складності, щоб у ній могли брати участь більшість учнів. Відповідь на кожне завдання, питання вікторини повинна бути оцінена певною кількістю очок.

Шкільні математичні олімпіади являють собою більш масові змагання, оскільки вони охоплюють учнів не одного, а всіх паралельних класів школи [27].

Олімпіади в школі проводяться раз на рік з метою підвищення інтересу учнів до математики, розширення їхнього світогляду, виявлення найбільш здібних учнів, підведення підсумків роботи математичних гуртків або клубу юних математиків, підвищення загального рівня викладання математики у початкових класах.

Олімпіади проводяться лише для третьокласників, тому кожний учень в період навчання у початковій школі бере в ній участь лише один раз. Шкільні олімпіади проводяться в два тури. В першому турі, з більш легким завданням, звичайно беруть участь всі учні третіх класів. В другому турі приймають участь переможці першого туру.

Під час проведення олімпіад завдання даються з різних розділів математики: арифметики, елементів алгебри, геометрії. Організатори олімпіад повинні використовувати всі засоби, які б забезпечували повну самостійність учасників змагань під час виконання ними завдань [27]. Справжні переможці виявляються лише тоді, коли всі учасники змагання поставлені в однакові умови. Однаковість умов досягається, по-перше, тим, що всім учасникам дають одні й ті ж завдання (не за варіантами), і, по-друге, забезпеченням умов для самостійного виконання кожним учасником цього завдання.

Безпосереднє керівництво шкільною математичною олімпіадою здійснює комісія, затверджена директором школи.

Висновки

Цікавість до математики в молодших класах підтримується цікавістю самих задач, питань, завдань. Говорячи про цікавість, мається на увазі не розважання дітей порожніми забавками, а цікавість змісту математичних завдань або форми, в якій вони подаються. Педагогічно виправдана розважальність має на меті привернути увагу дітей, підсилити її, активізувати їхню розумову діяльність.

Позакласна робота характеризується наявністю в ній легкого та розумного гумору у змісті математичних завдань, у їхньому оформленні, у несподіваній розв'язці під час виконання цих завдань. Гумор повинне бути доступним розумінню дітей. Цей легкий, бадьорий настрій зберігається в пам'яті дітей і створює ще один стимул для занять математикою.

Такі моменти, коли вчитель зміг викликати окриленість і непідробну цікавість учнів до предмету, є справді для нього щасливими. З них складається радість педагогічної праці. Завдяки такому загальному підйому діти починають дивитись на вчителя відкрито й захоплено, чекаючи, чи не подарує він їм ще хвилини зацікавленості та творчості.

Здивування та гострий інтерес учнів, радість на їхніх обличчях від виникаючої здогадки можна спостерігати на уроках окремих вчителів у процесі навчання математики. Поряд з цим широкі можливості створення атмосфери творчого натхнення, самостійної індивідуальної і колективної практичної діяльності учнів приховують різноманітні види позакласної роботи з математики.

Позакласна робота з математики складає нерозривну єдність з загальним навчально-виховним процесом навчання математики, складного процесу впливу на свідомість і поведінку молодших школярів, поглиблення та розширення їхніх знань та навичок, самого змісту математики, всієї діяльності учителя у поєднанні з різноманітною діяльністю учнів.

Література:

1. Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах: Навчально-методичний посібник.-К.,1999

2. Богданович М.В., Литвиненко Н.І. Зошит з математики для 2 класу.-К.,1990

3. Венгер Л.А. Педагогика способностей.-М.,1973

4. Виленкин Н.Я., Блох А.Я. О развитии логических и творческих способностей школьников при изучении математики.-М.,1982

5. Глейзер Г.И. История математики в школе.-М.,1983

6. Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень//Вісник АПН України.-1993.-№ 1.-С.11-24

7. Давыдов В.В. Психологические возможности младших школьников в усвоении математики.-М.,1969

8. Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі//Педагогіка і психологія.-2000.-№ 1

9. Истомина Н.Б. Методика преподавания математики в начальных классах.-М.,1992

10. Іванців М. Порівняння на уроках математики//Початкова школа.-1999.-№ 1

11. Ізюмова А.В. Математична скарбничка//Математика.-2001.-№ 14-15

12. Касьяненко М.Д. Підвищення ефективності навчання математики. Організація творчої діяльності учнів: Навчально-методичний посібник.-К.,1980

13. Коваленко С. “Поле чудес”//Математика.-2001.-№ 45

14. Крутецкий В.А. Психология математических способностей.-М.,1968

15. Левшин М.М. Зошит з математики для 2 класу.-К.,1987

16. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики.-М.,1972

17. Менчинская Н.А., Моро М.И. Вопросы методики и психологии обучения арифметике в начальных классах.-М.,1965

18. Метельский Н.В. Дидактика математики.-Минск,1975

19. Методика викладання математики в середній школі.-Х.,1992

20. Моро М.И., Вапняр Н.Ф. Карточки с математическими заданиями и играми: 2-й класс.-М.,1987

21. Перова М.Н. Дидактические игры и занимательные упражнения по математике.-М.,1997

22. Петерсон Л.Г. Активизация деятельности детей при изучении вычитания двузначных чисел с переходом через разряд//Начальная школа.-1997.-№ 6

23. Питання методики дидактичних досліджень.-К.,1972

24. Побірченко Н.А. Психологічні основи навчання математики в початковій школі.-К.,1985

25. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи.-К.,1994

26. Русанов В.Н. Математические олимпиады младших школьников.-М.,1990

27. Свечникова А.А., Сорокин П.И. Числа, фигуры, задачи во внеклассной работе: Пособие для учителя.-М.,1977

28. Труднев В.П. Внеклассная работа по математике в начальной школе.-М.,1975

29. Эльконин Д.Б. Вопросы возможного усвоения знаний.-М.,1965

Страницы: 1, 2, 3, 4