Залікова оцінка є тематичною. Не слід враховувати попередні оцінки. Залікова оцінка висвітлює результат навчання. Коли вчитель враховуватиме більш низькі оцінки, попередньо отримані учнем, то, як правило, це виглядатиме, як помста. Якщо учні знають, що залікова оцінка є тематичною, вони з більшим бажанням та відповідальністю будуть готуватися до заліку. Може бути велика кількість учнів, для яких усна відповідь досить складна, навіть за умови знання навчального матеріалу. Це їхні психологічні особливості, що повинні враховуватися вчителем. Для таких учнів можна провести залік у письмовій формі за індивідуальними картками-завданнями. Після кількох вдалих письмових відповідей такі учні адаптуються, наступні заліки вже не викликатимуть у них психологічного дискомфорту. Можна потім проводити з ними усні заліки.
Самостійні та контрольні роботи теж належать до уроків контролю знань, умінь та навичок учнів. Як правило, самостійна робота пропонується учням для поточної перевірки у процесі вивчення великої за кількістю годин теми. Вона відрізняється від практичної тим, що при її виконанні учні не звертаються за допомогою до вчителя, а працюють самостійно, спираючись на вже відпрацьовані алгоритми. Вчитель контролює правильність виконання роботи і виставляє оцінку. Ці роботи узагальнюють вміння та навички і закріплюють їх. При цьому користуються завданнями, що є у підручниках та робочих зошитах. За їх відсутності вчитель самостійно розробляє завдання для контрольної роботи. Вони можуть бути груповими або індивідуальними відповідно до здібностей окремих учнів або груп.
Контрольні роботи пропонуються всьому класному колективу або окремим учням при поточному чи підсумковому письмовому оцінюванні учнів вчителем, адміністрацією школи, органами управління освітою. Під час складання завдань (запитань, тестів, задач) треба враховувати орієнтовний термін їх виконання учнями. Він має бути не більше 30-40 хвилин.
В И С Н О В К И
Тема “Гідросфера” вивчається в 6 класі середньої школи. Учні 6 класу належать до молодшого підліткового віку, головними особливостями якого є те, що школа і навчання займають провідне місце в житті підлітків. Для підлітків урок - це 45 хвилин не тільки навчальної діяльності, але й ситуація спілкування з однокласниками і вчителями. Тільки дуже цікаве пояснення матеріалу і майстерність вчителя в організації роботи на уроці можуть заставити молодшого підлітка забути про товаришів і зосередитись на викладеному вчителем матеріалі.
Правильно змодельований урок дає можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.
Важливе завдання уроку - виховання в учнів бережливого ставлення до природи, її багатств. Вирішення цього завдання складається із таких взаємопов'язаних етапів:
формування з класу в клас поняття про охорону природи;
ознайомлення учнів з науковими основами виникнення і розвитку природних компонентів та їх закономірних взаємозв'язків;
вивчення, на конкретних прикладах, раціональних шляхів використання в господарстві компонентів природи;
набування учнями в процесі програмних екскурсій і позакласних краєзнавчих занять у природі практичних умінь і навичок виконання різноманітних завдань з охорони природи.
Основою активізації навчання й забезпечення підвищення наукового рівня в початковому курсі загальної географії є вивчення географічних об'єктів, явищ не тільки на рівні фактів, а на рівні проникнення в їх суть. Першою умовою активізації діяльності учнів, зокрема під час вивчення теми “гідросфера”, є постанова перед ними пізнавальних завдань, які можуть бути представлені у вигляді проблемних ситуацій. Другим важливим шляхом створення проблемних ситуацій є зв'язок матеріалу, що вивчається, з життям. Проблемні питання спонукають учнів мислити активно, цілеспрямовано.
Великого значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії набуває навчання роботи з атласом, картою. Навчити учнів крок за кроком, урок за уроком читати карту. Якщо матеріал простий і доступний учням, то можна використати самостійну роботу з наступною бесідою. Це може бути практична робота під час нанесення номенклатури Світового океану. Самостійна робота сприяє самоконтролю, умінню працювати з картою.
Під час підготовки та проведення уроків розширення та поглиблення знань учні вчаться творчо мислити, швидко шукати правильну відповідь. Вчаться уважно слухати, розуміти своїх товаришів, готуватись до уроку заздалегідь.
Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя та учня, стати активним учасником навчального процесу, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.
Головною метою перевірки і контролю знань є підбиття підсумків навчальної праці учнів і виявлення відповідності досягнутого ними результату програмним вимогам курсу. Перевірка і контроль знань дозволяє виділити ступінь готовності учнів до вивчення й засвоєння наступних тем курсу. За результатами перевірки знань учитель об'єктивно може оцінити свою методику навчання. Контроль і перевірка засвоєння учнями знань повинна виховувати у школярів звичку до систематичного виконання домашніх завдань, розвивати самоконтроль, працелюбність.
Перевіряючи знання, учитель має звернути особливу увагу на логіку відповіді, точність вимови термінів і понять. Від учителя вимагається вміння навчити учнів логічно, повно й послідовно будувати свою відповідь, доводити свою точку зору, переказувати зміст підручника своїми словами. Учителеві постійно треба пам'ятати, що мовлення учнів під час відповіді залежить від того, наскільки свідомо вони оволоділи змістом понять даного матеріалу і прийомами його застосування. На кожному уроці, перевіряючи знання будь-яким способом, необхідно стежити, щоб учні не зазубрювали матеріал, а розуміли, про що вони розповідають. Особливо гостро стоїть ця проблема при перевірці визначень географічних понять і термінів. Більшість учнів намагається вивчити визначення механічно, напам'ять. Не розуміючи його змісту в цілому або окремих слів. Постійний контроль учителя за відповідями учнів привчає їх не до зазубрювання, а до розуміння викладеного ними матеріалу.
Такі уроки викликають активність учнів, розвивають творчі здібності і дають можливості перевірити знання учнів у формі змагання між групами.
Л І Т Е Р А Т У Р А
Байназаров А.А., Байназарова О.О. Загальна географія. 6 клас: Посібник для вчителя. - Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002.
Даринский А.В. Методика преподавания географии. - М.: Просвещение.1966.
Календарне планування. Географія. 5-10кл./ Укл. Шевчук О.М. - Київ: КІМО, РУТА, 2002.
Кобернік С.Г. Методика викладання географії в школі: навчально-методичний посібник. - К.:Стафед - 2. 2000.
Фіцула М.М. Педагогіка. Посібник. - К.: Академія, 2000.
Гідросфера. Світовий кругообіг води
Урок вивчення нового матеріалу
Тема. Гідросфера. Світовий кругообіг води
Мета. Сформувати в учнів первинні знання про гідросферу, її склад, світовий кругообіг води в природі; сприяти розвитку уміння пояснювати взаємозв'язок оболонок Землі на прикладі світового кругообігу води; розвивати вміння учнів підбирати аргументи до відповіді, користуючись підручником, атласом.
Обладнання: карта півкуль, схема кругообігу води в природі, атласи, підручники.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Структура уроку:
І. Організаційний момент 1 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів 8 хв.
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної
діяльності учнів 2 хв.
ІУ. Вивчення нового матеріалу 25 хв.
У. Закріплення нових знань і умінь учнів 6 хв.
УІ. Підсумок уроку 2 хв.
УІІ. Домашнє завдання 1 хв.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
Бесіда за запитаннями.
Яке значення має вода в житті людини? У житті планети?
У яких агрегатних станах може знаходитись вода на Землі?
Які властивості має вода?
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
Розповідь учителя.
Вивчення водної оболонки Землі можна почати словами академіка Ігнатія Васильовича Петрянова-Соколова:
“Хіба вода - це тільки та безбарвна рідина, що налита в склянку?
Океан, що вкриває майже всю нашу планету… хмари, хмаринки, тумани, що несуть вологу всьому живому на земній поверхні, - адже це також вода.
Безкраї крижані пустелі полярних областей, сніговий покрив, що застеляють майже половину планети, - і це вода.
Гірські хребти складені гігантськими товщами сотень різних гірських порід, і геологи знають, що більшість з них створена найбільшим будівником природи - водою.
На місці, де підносилися найвищі гори, розстилаються безкраї рівнини, їх створює великий перетворювач - вода.
Прояви життя дуже різноманітні. Воно всюди на нашій планеті. Але життя є тільки там де є вода”.
ІУ. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Водна оболонка Землі називається гідросферою.
Завдання.
Розгляньте карту півкуль і визначте , що входить до складу гідросфери. Доповніть свою відповідь, вивчивши мал. 48 підручника (ст. 97)
ГІДРОСФЕРА
світовий океан води в атмосфері води суходолу
океани водяна пара поверхневі підземні
річки озера болота
моря хмари льодовики підземні води
багаторічна мерзлота
затоки протоки опади штучні водойми
(канали, водосховища, ставки)
Запитання.
У якій частині гідросфери зосереджено найбільше води?
Понад 96, 5 % усієї води на Землі складає солона вода Світового океану, частина, що залишилася, в основному представлена водами суходолу. В атмосфері міститься водяна пара, крапельки води і кристалики льоду.
Доповніть схему і визначте, яка вода (солона чи прісна) і в якому агрегатному стані знаходиться в кожній з цих частин.
Схема1.
Світовий океан - солона; в рідкому і твердому станах.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
