Тематичне планування теми "Метали" в школах з поглибленим вивченням хімії включає на 5 годин більше, тобто тема розрахована на 27 годин. В школах фізико-математичного та гуманітарного профілю на вивчення теми "Метали" в 9 класі відводиться 17 годин.

Відповідно до запропонованого тематичного планування розроблено уроки з використанням групової форми роботи учнів. Нетрадиційний урок з теми "Загальні відомості про метали", традиційний урок на тему "Ферум: його сполуки, властивості та застосування" урок з використанням лабораторних робіт на тему "Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг".

2.2 Семінарські заняття з елементами групової діяльності учнів

Аналіз дидактичної й методичної літератури засвідчив, що семінарські заняття трактуються головним чином як вид колективних навчальних занять, на який під керівництвом вчителя учні здійснюють систематизацію, узагальнення й поглиблення навчального матеріалу.

Проведенню семінару передує досить тривалий підготовчий період, коли учні в позаурочний час опрацьовують додаткову літературу, тобто з різноманітних джерел інформації черпають нові знання, виконують завдання дослідницького плану, вирішують проблемні завдання тощо. Тема й завдання семінару повідомляються учням завчасно, проте, як зазначають дослідники, якісна підготовка до таких занять потребує додаткових затрат часу й зусиль школярів, а тому проводити їх можна нечасто.

Характеризуючи семінари як окремий вид навчальних занять у сучасній школі, не можна обійти увагою ваговий внесок у розробку цього питання В.Є.Римаренка. Він розглядав шкільні семінари як важливу ланку педагогічного процесу, як дидактичне явище з функціями методу й форми навчання, які реалізуються в опосередковано керованій вчителем самостійній роботі учнів над обов'язковим навчальним матеріалом, у колективному обговоренні й оцінці результатів цієї роботи на занятті.

Наведене визначення дозволяє зрозуміти, що основу семінару становить його подвійна функція. З одного боку семінар - це організаційна форма навчання. Поряд з цим самостійне здобування знань, різноманітне оформлення та представлення результатів самостійної роботи дозволило В.Є.Римаренку схарактеризувати семінар також як метод навчання.

Семінари-конференції за змістом і формою цілком можна віднести до між предметних семінарських занять чи інтегративних уроків.

Як бачимо, у представленій класифікації за ознаку взято рівень активності школярів. Однак це не єдина класифікація семінарських занять, створена В.Є.Римаренком. за домінуючим методом навчання вчений виділяв семінари-бесіди, семінари-доповіді й повідомлення, семінари-розв'язування задач, комбіновані чи змішані семінари.

Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок про те, що:

а) семінари за своєю структурою й методикою проведення вигідно виділяються з-поміж інших видів навчальних занять високою часткою самостійності й навчальної ініціативи школярів, а це робить їх перспективними в плані організації групової навчальної діяльності;

б) впровадження групової навчальної діяльності потребує вдосконалення структури традиційних семінарів таким чином, щоб систематичне учіння школярів у складі малих навчальних груп зробити обов'язковою їх складовою.

У загальній структурі 45-хвилинних робочих семінарах виділяють 3 частини: коректуючи, навчаючу і контролюючу. Коректуючи частина, тривалість якої в середньому дорівнює 10 хвилин, призначена для усної перевірки засвоєння кожним учнем теоретичного матеріалу, що стосується теми семінарського заняття для їх одночасного контролю і корекції. У цій частині завдяки груповій навчальній діяльності одночасно з усною перевіркою знань відбувається уточнення, доповнення, а для окремих учнів просто первинне формування фонду теоретичних знань.

Основна мета навчальної діяльності гетерогенних малих груп учнів полягає в поглибленні знань про типи хімічних реакцій та відпрацювання алгоритму проведення розрахунків за рівняннями хімічних реакцій.

У коректуючій частині семінару для здійснення усної перевірки фонду теоретичних знань малим навчальним групам пропонуються такі запитання.

1. Сформулюйте закон збереження маси речовини.

2. Яка залежність існує між кількістю речовини та її масою; між кількістю речовини та її об'ємом?

3. З яких компонентів складається розчин?

Після закінчення усного опитування обговорюються результати і консультант заносить в облікову картку оцінки чи бали, одержані кожним учасником групової діяльності за усні відповіді.

Здійснивши актуалізацію теоретичних знань, учні починають спільно виконувати тренувальні вправи навчальної частини робочого семінару, що подані нижче.

1. Який об'єм газу виділиться за нормальних умов при взаємодії достатньої кількості хлороводневої кислоти з залізом масою 11,2 г ?

2. Взаємодією сульфату магнію з карбонатом натрію добули осад масою 8,4 г. Яка маса розчину карбонату натрію з масовою часткою розчиненої речовини 21,2 % прореагувала?

З наведеного прикладу видно, що у процесі групового виконання наведених завдань учні спільно вчаться застосовувати теоретичні знання для проведення відповідних розрахунків, повторюють поняття про розчин та масову частку розчиненої речовини в ньому. Учням з високим рівнем навченості групова діяльність надає змогу пересвідчитись, наскільки правильно вони уміють розв'язувати подібні завдання. Слабко встигаючим учням хід розв'язування додатково пояснює консультант чи хтось із членів групи. Працюючи у групі, учні швидше намічають й реалізовують план правильного розв'язування задач, а відсутність заборони на навчальне спілкування відіграє позитивну роль у формуванні мотивації навчання й підтримці інтересу до процесу засвоєння та закріплення знань, формування умінь.

В додатку А подано зміст варіантів завдань контролюючої частини цього семінару.

Робочий семінар, як звичайний урок, закінчується повідомленням домашнього завдання. Домашнє завдання, що його одержують учні після робочого семінару, включає такі завдання:

а) усунути прогалини в знаннях, що були виявленні під час усного опитування;

б) виконати самостійно певну кількість письмових завдань з інших варіантів.

Завдання дається диференційовано, що має важливе значення для реалізації індивідуального підходу до навчання та стимулювання активної праці у групі.

Таким чином, на одному семінарському занятті здійснюється усна перевірка знань усіх учнів класу, учні також розв'язують тренувальні вправи, вчаться переносити знання у стандартні та нестандартні ситуації. Групова діяльність учнів на робочому семінарі з триелементною структурою забезпечує триразову перевірку й оцінювання результатів навчальної праці учнів.

Тема уроку:

Клас слід поділити на групи та провести обговорення за такими питаннями:

Питання для 1 групи: 1) Який метал використовують як легуючу добавку до сталі, щоб знизити її крихкість за низьких температур? (Zr). 2) Який метал за стійкістю до корозії перевершує нержавіючу сталь? (Ті) 3) Під час вторгнення війська Александра Македонського у IV ст. до н.е. в Індію його воїни страждали на шлунково-кишкові захворювання, здоровими залишилися лише офіцери війська. Поясніть це явище.

Питання для 2 групи: 1) Який із компонентів забрудненого міського повітря найбільш корозійно активним по відношенню до металів, особливо за підвищеної вологості? (SO2) 2) Якщо зігнути дріт деякого металу, можна почути хрусткий звук. Із якого металу зроблений дріт, як називається цей звук? (Хрускіт виникає внаслідок взаємного тертя кристалів при деформації, цей метал -- олово, звук називається "крик олова".) 3) Поясніть, чому не загоряється батистовий мішок, у якому лежать 5--10 мідних монет (Мідь добpe проводить тепло.)

2.3 Групова робота при проведенні нетрадиційного уроку з хімії

Групова навчальна діяльність учнів на практичних заняттях може бути й однорідною, й диференційованою.

Використання групової навчальної діяльності гомогенних груп на практичних заняттях спрямоване на забезпечення активної участі у проведенні дослідів усіх учнів класу, дотримання певної відповідності між складністю експериментальних завдань та рівнем навчальних можливостей учнів. У цьому випадку навчальна діяльність гомогенних груп виступає фактором індивідуалізації навчання.

Включення до уроку дидактичних ігор робить процес навчання цікавим створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. У шкільні роки основним видом діяльності дитини стає навчання. Проте гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя.

Наведемо фрагмент уроку з використанням елементів групової роботи у формі дидактичної гри.

Тема "Загальні відомості про метали"

Мета уроку: виявити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу; формувати інтерес до здобуття знань у галузі хімії; виховувати дружні стосунки між учнями, культуру спілкування.

Методи роботи: дидактична гра.

Опорні знання, які підлягають контролю:

-- будова атомів металів;

-- розміщення металів у періодичній системі хімічних елементів;

-- властивості елементів металів;

-- будова кристалічної ґратки простих речовин металів;

-- властивості простих речовин металів: фізичні та хімічні;

-- поширення в природі;

-- застосування;

-- методи добування.

Хід уроку

І. Організаційний момент (3 хв.).

Клас поділяється на три групи: дві команди гравців і одна команда вболівальників з правом брати участь у конкурсах. Обирається журі з трьох учнів (по одному на команду для фіксування балів кожного учня). Команди формуються із 5--6 учнів, які самі обирають капітана.

Учитель веде гру. На дошці записаний девіз: "Життя людське схоже на залізо: якщо його використовувати -- воно зношується, а якщо ні -- то воно іржавіє" (римський письменник Катон Старший).

ІІ. Основна частина.

Проведення конкурсів.

1. Конкурс -- "Девіз".

2. Конкурс капітанів.

3. Конкурс "Хто більше?".

4. Конкурс "Етимологічний".

5. Конкурс "Хімічні рівняння".

6. Конкурс "Пантоміма".

7. Бліц-турнір.

8. Конкурс "Термінологічний".

9. Конкурс "Дивовижне у світі металів".

ІІІ. Підведення підсумків уроку

2.4 Використання групової роботи в ході проведення лабораторних робіт на уроці хімії

Лабораторна робота є одним із видів обов'язкових самостійних робіт учнів. Вона передбачена навчальним планом із низки навчальних предметів і проводиться під керівництвом учителя із застосуванням спеціальних приладів, матеріалів, інструментів та інших засобів навчання.

Лабораторна робота безпосередньо пов'язана з правилами проведення шкільних занять. Вона сприяє реалізації міжпредметних зв'язків, зв'язку теорії з практикою, розвитку інтелектуально-пізнавальної активності учнів. Крім того, проведення лабораторної роботи забезпечує реалізацію єдності пізнавальної та практичної діяльності учнів у процесі вивчення основ наук; залучення низки аналізаторів, які сприяють прискоренню процесу формування наукових знань учнів, умінь використання методів науково-дослідної діяльності [16].

Лабораторна робота -- органічна частина навчально-виховного процесу. Вона безпосередньо пов'язана з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень та дослідів. При цьому повною мірою проявляється роль експерименту як джерела знань та критерію істинності теорії. У процесі лабораторної роботи учні набувають навичок використання приладів, лабораторного обладнання, апаратури, технічних засобів, зокрема, комп'ютерної техніки. Вони оволодівають умінням обробки результатів експерименту та вимірювань; навичками узагальнення та систематизації явищ природи; ознайомлюються з основами техніки та технології процесів сучасного виробництва. Лабораторна робота сприяє формуванню в учнів матеріалістичних поглядів на природу, переконаності у можливості її пізнання; умінь виявляти причинно-наслідкові зв'язки, функціональні залежності між фактами, явищами і процесами. Значну частину лабораторної роботи займають спостереження та експеримент, у тому числі уявний. Уявний експеримент -- це аналіз такої ситуації, яку в принципі відтворити неможливо, тобто це форма мислення, в якій реальні моделі замінені ідеалізованими уявленнями про них. Можна сказати, що уявний експеримент -- це програвання у людському розумі деяких ідеалізованих ситуацій. Він є ефективним способом реалізації прогностичної функції науки в умовах шкільного експерименту, що здійснюється в процесі лабораторної роботи.

Виконання лабораторної роботи з теми: "Якісні реакції на йони Fe2+ і Fe3+.

Мета роботи: вивчити характерні реакції солей феруму (ІІ) і (III).

Інструктивна картка. 1) Реакції Fe2+-ioнів з K4[Fe(CN)6] а) до розчину солі Феруму Fe3+ доливаємо K4[Fe(CN)6] -- жовта кров'яна сіль (гексаціаноферат (ІІ) калію). Розчин підкислюємо 1--2 краплями соляної кислоти. У результаті реакції утвориться:

4Fe3+ + 3[Fe(CN)6]4- > Fe4[Fe(CN)6]3

(темно-синій осад берлінської лазурі застосовується для виготовлення синьої фарби);

б) реакція йонів Fe3+ з роданідом амонію:

FeCI3 + 3NH4SCN > Fe(SCN)3 + 3NH4C1,

де Fe(SCN)3 -- малодисоціюючі молекули, розчин набуває криваво-червоного забарвлення;

в) реакція йонів Fe3+ з гідроксид-іонами (ОН):

Fe + 3ОН > Fe(OH)3 (буро-червоний осад).

2) реакції Fe2+-ioнів:

а) до розчину солі Fe2+ доливаємо К3[Fe(CN)6] -- гексаціаноферат (III) калію (червона кров'яна сіль). У результаті реакції утвориться:

3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3 >Fe3[Fe(CN)6] (осад турнбулева синь);

б) реакція йонів Fe2+ з гідроксид-іонами Fe2+ + 2OH- > Fe(OH)2 (осад зеленого кольору).

Завдання

а) виконати досліди;

б) записати рівняння реакцій у молекулярному, повному йонному вигляді;

в) зробити відповідні висновки. Назвати продукти реакцій.

Варіант І - FeCl2 з K3 [Fe(CN)6];

Варіант II - FeCl3 з NH4SCN;

Варіант IIІ - FeCl2 з K4 [Fe(CN)6];

Варіант IV - FeCl2 з NaOH, FeCl3 з NOH.

2.5 Використання групової діяльності з метою перевірки знань учнів

Перевірку знань учнів варто проводити на узагальнюючих уроках або комбінованих. Комбіновані уроки - це такі уроки, "на яких ставляться і вирішуються дві або декілька рівноцінних цілей (наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями, перевірка раніше засвоєного і систематизація знань".

Частіше всього в школі проводять комбіновані уроки, що мають чотири етапи: контроль за засвоєнням матеріалу попереднього уроку й виконанням письмового домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нових знань, повідомлення й коментування домашнього завдання. Допускається вилучення деяких з етапів і за рахунок цього подовжується тривалість етапів, що збереглись. Було з'ясовано, що комбінований урок не забезпечує малим навчальним групам тривале функціонування. Групова робота може бути організована на окремому етапі комбінованого уроку епізодично для реалізації конкретної дидактичної мети:

а) з метою оперативного усного опитування учнів усього класу на першому етапі комбінованого уроку;

б) для актуалізації знань та вмінь школярів перед поясненням нового матеріалу;

в) з метою закріплення нового матеріалу відразу після його пояснення вчителем.

Вдамося до розгляду одного із випадків на конкретному прикладі. Тема уроку "Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг металів".

Завдання.

1) Відповідно до положення металів в електрохімічному ряду напруг, укажіть, які процеси будуть відбуватися при додаванні цинку до розчину, який містить два сульфати: алюміній сульфат і купрум сульфат. Наведіть рівняння реакції.

2) Чи можна зберігати розчин мідного купоросу: а) в оцинкованих; б) у луджених (покритих шаром олова) відрах?

3) Алхіміки вважали одним із доказів можливості перетворення одного металу на інший таке спостереження рудокопів, які добувають мідні руди: їхні залізні кирки покривалися міддю при зіткненні з рудними водами. Як правильно пояснити це явище?

4) Мідні предмети після занурення в розчин меркурій (II) хлориду стають ніби "срібними". Поясніть це явище, запишіть іонне рівняння.

5) У розчин, що містить по 0,1 моль аргентум нітрату, цинк нітрату, меркурій (II) нітрату, алюміній нітрату, купрум (II) нітрату і ферум (II) нітрату, вводиться однаковими порціями (по 0,1 моль) металічне залізо. Після кожної порції заліза розчин ретельно струшують. Який метал (чи які метали) і в якій кількості виділиться з розчину після першої добавки заліза, після другої і т. д.? Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються, в іонній формі.

Висновки

1. У процесі вивчення та аналізу використаних джерел встановлено, що групова діяльність традиційно розглядається як предмет теоретичного аналізу та практичного конструювання психолого-педагогічних досліджень, які виділились в окрему галузь - групову дидактику. Групова навчальна діяльність учнів - це спільна і систематична діяльність малих груп учнів, які створюються у межах шкільного класу на відносно тривалий час. Головним і визначальним для групової навчальної діяльності учнів є конструктивне співробітництво, завдяки якому вони перетворюються із об'єкта викладацької діяльності вчителя в активних суб'єктів власного учіння.

2. Для вивчення теми "Метали" в 9 класі загальноосвітньої школи є досить раціональним використання групової роботи на різних етапах уроку. Аналіз літературних джерел показав, що при викладанні даної теми переважно в школі використовують як традиційну форму організації навчальної діяльності - урок так і нетрадиційні форми з елементами групової роботи на уроці.

3. Розроблено тематичне планування теми "Метали". В роботі подано уривки з планів-конспектів уроків з використанням групової роботи на уроці хімії.

Список використаних джерел

1. Бурлака Я. І., Вихрущ В. О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. -- 1984. -- № 5. -- С. 39 -- 44.

2. Выбор методов обучения в средней школе. / Под ред. Ю. К. Бабанского. -- М.: Высшая школа, 1981. -- 176 с.

3. Гузик Н. П. , Пучков Н. П. Лекционно-семинарская система обучения химии. - К.: Рад. Шк.., 1979. - 94 с.

4. Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідального ставлення школярів до учніння. // Рідна школа. - 1999. - № 9. - С.49 - 50.

5. Дмуха Н. Факультативне занаття з теми "Метали". // Біологія і хімія в школі. - 2005. - № 3. - С. 38 - 39.

6. Дьяченко В. К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. - М.: Высшая школа, 1989. - 160 с.

7. Задоя Е. С. Дидактические условия организации групповых форм учебной работы шестилетних первоклассников: - К., 1989. - 160 с.

8. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. - Чернігів: ЧДПУ 2003. - 528 с.

9. Иванова Р.Г., Черкесова А.М. Изучение химии в 7-8 классах: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1976. - 223 с.

10. Кизенко В.І. Педагогічні функції і зміст факультативного навчання в основній школі. // Педагогіка і психологія - 1997. - № 2. - С. 24 - 32.

11. Кирюшкін Д.М. Методика викладання хімії. - К.: Вища школа, 1974. - 300 с.

12. Краевский В.В. Концепция содержания и личностно ориентированное образование // Химия: методика преподавания в школе. - 2001. - №2 - С. 3.

13. Лийметс Х. Й. Групповая работа на уроке. - М.: Знание, 1975. - 90 с.

14. Митник О. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. - 1997. - № 12. - С. 11 - 13.

15. Момот Л. Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. -- К.: Наукова думка, 1985. -- 63 с.

16. Николаева Т. И. Сочетание общеклассной, групповой, й индивидуальной работы учащихся на уроке как одно из средств повышения эффективности ученого процесса: Автореф. Канд.. пед. Наук:. - М., 1972. - 17 с.

17. Римаренко В.Є. Семінарські заняття в школі. - К.: Рад. Шк., 1982. - 124 с.

18. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. - К.: Вид-во "Академія", 2000. - 544 с.

19. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.

20. Ярошенко О. Г. Мала група учнів як навчальна одиниця шкільного класу// Біологія і хімія в школі. 1996. - 1. - С. 81-86.

21. Ярошенко О. Г., Кушнірук С.А. Групова навчальна діяльність школярів: Навч. посібник. - К.: УДПУ, 1997. - 90 с.

22. Ярошенко О.Г. Дидактичні та методичні матеріали до організації групової роботи учнів на уроках хімії: Метод. Лист. - К.: Освіта, 1993. - 49 с.

Страницы: 1, 2