визначено та експериментально перевірено педагогічні умови використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку;
уточнено взаємозв'язок компонентів екологічної вихованості стосовно дітей дошкільного віку;
подальшого розвитку набули питання розширення спектру засобів екологічного виховання дітей дошкільного віку.
Практичне значення полягає у розробці та впровадженні методики використання авторських казок природознавчого змісту у навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів з метою екологічного виховання дітей. Розроблено та експериментально апробовано в роботі з дітьми добірку авторських казок про природу “Чарівний промінь” з виділеною науковою основою кожної казки, що робить методично доцільним їх використання у процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу та сім'ї.
Ідеї, положення, методичні рекомендації та висновки можуть бути використані в роботі дошкільного навчального закладу при організації процесу екологічного виховання дітей. Результати дослідження можуть застосовуватись у процесі викладання курсу “Методика ознайомлення дітей з природою” студентам педагогічних навчальних закладів спеціальності “Дошкільне виховання” з метою підготовки фахівців до здійснення роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку.
Матеріали дисертаційного дослідження було впроваджено й апробовано у процесі навчально-виховної роботи дошкільних закладів № 598 м. Києва (довідка про впровадження № 58 від 25.10.2006р.), № 67 (довідка про впровадження № 38 від 04.07.2007р.), № 125 (довідка про впровадження № 45 від 20.10. 2006р.), № 15 м. Севастополя (довідка про впровадження № 38 від 21.01.2006р.), Педагогічного училища м. Севастополя (довідка про впровадження № 479 від 5.10.2006р.).
Особистий внесок автора в роботі у співавторстві з Г.Бєлєнькою полягає у доборі та аналізі авторських казок природознавчого змісту, виділенні їх наукової основи; у співавторстві з Л.Костюхіною - в аналізі впливу образів природи на розвиток дитини, можливостей активізації пізнавальної діяльності дітей при ознайомленні їх з природою.
Апробація результатів дослідження здійснювалась через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, результати дослідження й висновки доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Модернізація дошкільної освіти: проблеми та перспективи” (Бердянськ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професійне становлення педагога в умовах модернізації вищої освіти” (Одеса, 2005), Республіканському семінарі “Підсумки апробації регіональної програми “Кримський віночок” (Сімферополь, 2005-2006), Конференції, присвяченій Міжнародному дню студента (Севастополь, 2005), звітних наукових конференціях викладачів, аспірантів і докторантів (2004-2006), засіданнях кафедри дошкільної педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова.
Публікації. Основні положення, висновки і пропозиції щодо використання казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку викладено в 7 публікаціях автора, серед них 4 одноосібних у фахових виданнях та авторський навчальний посібник “Чарівний промінь” для студентів спеціальності “Дошкільне виховання”, вихователів і батьків дітей дошкільного віку.
Структура дисертації: дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (297 найменувань, з них 3 іноземною мовою) та додатків. Загальний обсяг роботи - 232 сторінки, основний зміст - 160 сторінок. Робота містить 3 рисунка, 6 діаграм, 8 таблиць. Обсяг додатків - 49 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовується актуальність проблеми екологічного виховання дошкільників, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу й завдання, окреслено теоретичну основу та методи дослідження, представлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію і впровадження основних результатів, публікації.
У першому розділі - “Теоретико-методичні засади екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки” - здійснено аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, викладено основні теоретичні положення щодо ролі і сутності екологічного виховання, розкрито можливості використання авторської казки як засобу екологічного виховання дошкільників, обгрунтовані педагогічні умови використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
На підставі проведеного аналізу досліджень Г. Волошиної, Н. Горопахи, О. Захлєбного, І. Звєрева, Н. Кот, О. Кудрявцевої, Н. Лисенко, Г. Марочко, В. Маршицької, С. Ніколаєвої, З. Плохій, Г. Пустовіта, Н. Пустовіт, О. Терентьєвої, Н. Яришевої та інших подано порівняльний аналіз тлумачення понять “екологічне виховання”, “екологічна свідомість”, “екологічна культура”, “екологічні знання”, “екологічні уявлення”, визначена їх підпорядкованість та взаємозумовленість, уточнено сутність поняття „екологічна вихованість” стосовно дітей дошкільного віку.
Аналіз наукових досліджень показав, що більшість вчених (А. Волкова, Н. Горопаха, І. Звєрев, Н. Кот, Н. Лисенко, В. Маршицька, С. Ніколаєва, З. Плохій, Н. Рижова, І. Суравєгіна, Н. Яришева) метою екологічного виховання визначають формування засад екологічної культури. Складовими елементами екологічної культури виступають екологічні знання, пізнавальні, морально-естетичні почуття й переживання, обумовлені взаємодією з природою та екологічно доцільна поведінка (З.Плохій).
Основним змістом екологічного виховання дошкільників сучасні вчені вважають два аспекти: передачу екологічних знань та їх трансформацію особистістю у ставлення до природи, що виявляється в діяльності. Результатом екологічного виховання Г. Пустовіт визначає екологічно виховану особистість. Питання екологічної вихованості у своїх дослідженнях торкалися також Г. Волошина, Л. Іщенко, Р. Науменко, С. Ніколаєва, Л. Різник, Р. Рославець, серед них Г. Волошина та Р. Рославець вважають, що рівень екологічної культури особистості можна розглядати як рівень її екологічної вихованості, тим самим ототожнюючи ці два поняття. Ми спираємось на дослідження Г. Пустовіта, який розглядає екологічну культуру складовою екологічної вихованості. Компонентами екологічної вихованості вчені визначають інтелектуальний (когнітивний), емоційно-ціннісний (афективний, аксеологічний) та діяльнісно-практичний (праксеологічний).
Базуючись на визначенні поняття „екологічна вихованість” учнів загальноосвітньої школи Г. Пустовітом, дослідженнях З.Плохій, що розглядає екологічну поведінку як визначальний компонент екологічної культури та В. Маршицької, що виділила емоційно-ціннісне ставлення до природи як складову екологічної культури особистості та показник екологічної вихованості старших дошкільників, ми розуміємо під екологічною вихованістю дітей дошкільного віку інтегральну характеристику особистості, компонентами якої виступають екологічні уявлення, емоційно-ціннісне ставлення до природи, поведінка та діяльність в природі.
Психологічними (Б. Ананьєв, Л. Венгер, П. Гальперін, Д. Ельконін, О. Запорожець, М. Поддьяков) та педагогічними (Т. Ковальчук, Л. Міщик, С. Ніколаєва, З. Плохій, П. Саморукова, О. Терентьєва, І. Хайдурова) дослідженнями доведена здатність дитини дошкільного віку усвідомлювати екологічні уявлення. Над розробкою змісту та структури екологічних уявлень для дошкільників працювали Є. Водовозова, А. Герд, В. Грецова, К. Ушинський, Н. Горопаха, Н. Лисенко та ін. Найбільш грунтовні, на нашу думку, моделі систем екологічних уявлень розроблені сучасними дослідниками С. Ніколаєвою, З. Плохій та Н. Рижовою.
Аналіз педагогічних джерел показав, що вченими досліджено формування ставлення дітей дошкільного віку до природи (В. Грецова - бережливого, М. Ібраімова, Г. Марочко - дбайливого, І. Комарова - свідомого, М. Роганова - ціннісного, З. Плохій - бережливого, дбайливого, ціннісного та емоційно-ціннісного, В. Маршицька - емоційно-цінннісного). Ми в своєму дослідженні базувалися на працях З. Плохій та В. Маршицької стосовно виховання емоційно-ціннісного ставлення дітей до природи.
Враховуючи положення дослідників про необхідність забезпечення єдності впливу на інтелектуальну, емоційну, діяльнісну сфери особистості дитини дошкільного віку в процесі екологічного виховання, вважаємо за доцільне використання дитячої природознавчої літератури, яка, з одного боку, сприяє розвитку в дітей уміння бачити красу природи, вихованню почуття любові та позитивного емоційного ставлення до неї; з іншого - збагачує їхні уявлення, розкриває закономірності природних явищ. Особливе значення серед літературних творів про природу має авторська казка природознавчого змісту, в основі якої лежать наукові факти.
Виходячи з аналізу психолого-педагогічних досліджень можемо стверджувати, що казка розглядається як засіб багатовекторного впливу на особистість дитини: у процесі розумового виховання (Р. Жуковська, С. Литвиненко, О. Соловйова, О. Усова, Л. Фесюкова); естетичного та морального (С.Бакуліна, В.Пабат); мовленнєвого розвитку (С. Алієва, Л. Бірюк, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Карпинська, Т. Котик, Н. Насруллаєва, Ю. Руденко, Л. Таллер, Л. Фесенко, Є. Фльорина, А. Шибицька); у логопедичній практиці (Г. Бистрова, Т. Сергєєва, Е. Сизова, Т. Шуйська); як засіб фізичного розвитку та оздоровлення дитини (К. Крутій, Н. Маковецька); творчого розвитку (М. Туров); розвитку та корекції психічної сфери (В. Андросова, Н. иноградова, Л. Гурович, О. апорожець, Т. Зинкевич-Євстигнеєва, Г. Леушина, Д. Соколов, О. Соловйова, Н. Циванюк) тощо.
Окремі аспекти використання казок у процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку вивчалися Г. Бєлєнькою, Н. Горопахою, Н. Лисенко, З. Плохій, Н. Рижовою й іншими педагогами. О. Аматьєва, В. Андросова, Е. Берн, Н. Виноградова, Е. Гарднер, Л. Гурович, О. Запорожець, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, Г. Леушина, О. Петрова, Д. Соколов, О. Соловйова, Л. Стрєлкова, Л. Фесюкова, Е. Фромм, Н. Циванюк та ін. вважають, що фантастичний казковий світ, сповнений чудес, таємниць і чарівності, завжди приваблює дітей, вони з радістю поринають у світ уяви, активно діють у ньому.
У нашому дослідженні казка розглядалася як засіб екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку, що за рахунок образності та впливу на почуття дитини забезпечує міцність засвоєння екологічних уявлень, спонукає до екологічно доцільної поведінки та діяльності. Підгрунтям використання казки як засобу екологічного виховання слугувало положення про здатність дітей старшого дошкільного віку відрізняти фантастичні елементи казок від реальності (Б. Беттельхейм, О. Запорожець, М. Максимов, Л. Обухов та інші).
У процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку доцільно використовувати авторські пізнавальні казки про природу, що мають наукову основу - реальну пізнавальну інформацію про живі організми, їхні потреби, зв'язки між собою і з середовищем існування, про цілісність природи і вплив діяльності людини на неї. Вирішенню завдань екологічного виховання дошкільників максимально сприяють казки Г. Барвінок, В. Біанкі, Г. Бєлєнької, Б. Грінченка, Ю. Дмитрієва, Н. Забіли, О. Іваненко, О. Лопатіної, С. Могилевської, А. М'ястківського, Н. Павлової, З. Плохій, М. Пономаренко, Н. Рижової, І. Сенченко, М. Сладкова, М. Скребцової, Ю. Старостенко, В. Сутєєва, В. Сухомлинського, О. Толстого, О. Трофимова, Лесі Українки, К. Ушинського, Д. Чередниченко, Ю. Ярмиша й інших.
Страницы: 1, 2, 3, 4
