Науковий звіт.
Після завершення аналізу даних результати оформляються в підсумкові документи дослідження. За формою і призначенню розрізняють три основні види підсумкових документів: 1) звіт; 2) наукові публікації; 3) публікації в засобах масової інформації. Науковий звіт адресований замовнику, наукова стаття -- фахівцям, а публікація в пресі -- широкій публіці.
Об'єм наукового звіту у фундаментальному дослідженні дуже великий, а його структура повторює в основних рисах програму дослідження.
Об'єм заключного звіту в прикладному дослідженні, в частковості маркетинговому, звичайно менше, оскільки не включає теоретико-методологічний розділ. Його структура також наближається до структури програми прикладного дослідження.
Структура, об'єм і зміст наукового звіту орієнтовані на свого споживача -- професійних колег в першому випадку і менеджерів компанії замовника в другому.
Структурно заключний звіт ділиться на три частини: ввідну, основну і заключну. Ввідна частина включає титульний лист, договір на проведення дослідження, меморандум, зміст, перелік ілюстрацій і анотацію.
Основна частина звіту складається з введення, характеристики методології дослідження, обговорення одержаних результатів, констатації обмежень, а також висновків і рекомендацій. В кінці приводяться висновки і рекомендації. Висновки грунтуються на результатах проведеного дослідження.
7. Теоретико-методологічна частина програми
Розробка теоретико-методологічної частини програми дослідження починається з постановки проблеми. Вона задає тон всьому процесу роботи соціолога. Правильне формулювання проблеми задасть істинний вектор руху, неправильна -- помилковий. В другому випадку далі можна не йти, оскільки всі ваші зусилля виявляться марними.
Формулювання і обгрунтовування проблеми дослідження.
Проблемна ситуація -- стан в розвитку соціального об'єкта, що характеризується нестійкістю, невідповідністю його функціонування потребам подальшого розвитку.
Проблема -- форма наукового відображення проблемної ситуації.
Частіше всього соціологи не надають особливого значення правильному вибору проблеми дослідження, покладаючись на інтуїцію і здоровий глузд. Уміння перетворювати тему дослідження в проблему дослідження -- особливе мистецтво, що вимагає кваліфікації і досвіду.
Соціальною проблемою називають існуючу в самій реальності, в навколишньому нас житті суперечливу ситуацію, що носить масовий характер і що зачіпає інтереси великих соціальних груп або соціальних інститутів. Це може бути незнання причин зростання молодіжної злочинності, збільшення безробіття або зниження життєвого рівня населення.
Соціальні проблеми класифікуються залежно від мети дослідження, носія проблеми, масштабів її поширеності, часу дії суперечності, його глибини.
Чітке формулювання проблемної ситуації на 60--70% зумовлює кінцевий успіх. Дослідницька задача виступає інструментальним записом проблеми дослідження. На стадії формулювання проблеми соціолог звертається до вивчення наукової і методичної літератури, результатам попередніх соціологічних досліджень власної і інших соціологічних служб, аналізу економічного, технічного і організаційного контексту проблеми, опиту експертів. В ролі експертів можуть виступати безпосередні учасники проблемної ситуації, включені в неї на різних рівнях управління.
Визначення об'єкта і предмета дослідження.
Об'єкт -- носій проблемної ситуації, конкретна область соціальної реальності, сфера діяльності суб'єкта суспільного життя, включена в процес наукового пізнання. Виділення об'єкта здійснюється на основі аналізу проблеми. Як об'єкт вичленяють сферу соціальної дійсності, що містить соціальну суперечність проблемної ситуації.
Об'єктом соціологічного дослідження в широкому значенні виступає носій тієї або іншої соціальної проблеми, у вузькому -- люди або об'єкти, здатні дати соціологу необхідну інформацію. Частіше за все об'єктом виступає соціальна група -- студенти, робочі, матері-одинаки, підлітки і т.п. Якщо, наприклад, вивчаються причини неуспішності у вузі, то об'єктом вивчення в рівній мірі є студенти і викладачі.
Уточнення об'єкта в програмі здійснюється через визначення генеральної і вибіркової сукупності; тим самим задається масштаб самого дослідження, межі тієї області соціального життя, по відношенню до якого застосовні його результати.
Предмет дослідження включає ті сторони і властивості об'єкта, які в якнайповнішому вигляді виражають досліджувану проблему (суперечність, що ховається в ній) і підлягають вивченню.
Предмет дослідження -- найістотніші властивості і відносини об'єкту, пізнання яких особливо важливе для вирішення проблеми дослідження. Визначення предмету залежить як від властивостей об'єкту і характеру поставлених проблем, так і від рівня наукових знань, наявних дослідницький засобів, які має свій в розпорядженні соціолог. Формується на основі аналізу властивостей і ознак об'єкту дослідження, але не співпадає з ним. Один і той же об'єкт може вивчатися для рішення різних проблем і припускати безліч предметів дослідження. Предмет встановлює пізнавальні межі, в межах яких вивчається конкретний об'єкт в даному дослідженні. Правильний вибір предмету забезпечується строгим формулюванням проблеми, системним аналізом об'єкту. В одній і тій же проблемній ситуації, на одному і тому ж емпіричному об'єкті можуть виділятися різні її аспекти, які будуть предметом дослідження.
Мета і задачі дослідження.
Мета -- модель очікуваного кінцевого результату (рішення проблеми), який може бути досягнутий тільки за допомогою проведення дослідження.
Методично орієнтоване дослідження направлено на розробку методики, відробіток окремих процедур, інструментарію, прикладне -- рішення практичної задачі, поліпшення реального положення справ.
Метою дослідження може бути отримання описової інформації про проблемну ситуацію, збір соціальної статистики. Метою дослідження може бути не тільки підготовка, але і розробка діагнозу, тобто аналіз причин формування проблемної ситуації і розробка прогнозів її можливого розвитку, оцінка ефективності можливих варіантів управлінських дій на проблемну ситуацію. Чітке формулювання мети, визначення форми представлення результатів дослідження застереже соціолога від необгрунтованих обіцянок. Інакше кажучи, визначення мети дослідження забезпечує нормативну функцію програми як офіційного документа, що затверджує взаємні зобов'язання замовника і соціолога з приводу кінцевого результату дослідження.
Задачі -- конкретні вимоги, що пред'являються до аналізу і рішення сформульованої проблеми. Вони служать засобом реалізації мети і носять інструментальний характер.
Задачі дослідження є змістовною, методичною і організаційною конкретизацією мети. Це свого роду проміжних ступенів в роботі соціолога.
Досвід показує, що визначення мети і задач дослідження при розробці програми -- процес інтеграційний. Соціолог неодноразово повертається до формулювання цілей і задач, у міру того як відбувається конкретизація і розробка інших розділів програми: визначаються об'єм вибірки і методи збору даних, узгоджуються із замовником терміни і ресурси передбачуваного дослідження і т.д.
8. Графічне представлення даних
Графічне представлення даних -- це найнаочніше зображення одержаного розподілу результатів дослідження. Воно дає можливість з одного погляду визначити структуру і склад сукупності, що вивчається, структурні зсуви, тенденції змін при переході від одних значень змінних до інших і т.д. При аналізі соціологічної інформації найбільш часто використовують такі види графічного представлення даних, як гістограма, а також різні види діаграм (стовпчикові, стрічкові, секторні).
Гістограма -- це графічне зображення розподілу, побудованого частіше всього по інтервальній шкалі. Гістограма представляє собою ряд суміжних прямокутників, побудованих на одній прямій: площа кожного з них пропорційна частоті знаходження даної величини в інтервалі, на якому побудований даний прямокутник.
Звернемо увагу на одну важливу особливість гістограми: протяжність по вісі абсцис повинна відповідати розміру відображеного інтервалу. Цим гістограма відрізняється, наприклад, від стовпчикової діаграми, де ширина стовпця значення не має і просто фіксує певну позицію.
9. Експертне опитування
Методологія експертного опитування.
Експертне опитування -- різновид соціологічного опитування, у ході якого респондентами виступає особливий тип людей -- експерти. Це компетентні особи, що мають глибокі знання про предмет або об'єкт дослідження.
Експерт (лат. ехрег1ю -- досвідчений) -- фахівець, що робить висновок при розгляді якого-небудь питання.
Представник будь-якої сфери діяльності, крім нашої власної, може виступати для нас як експерт. Відмінна риса цього методу полягає в тому, що він припускає компетентну участь експертів в аналізі й рішенні проблем дослідження. Приміром, для оцінки очікуваного попиту на ті або інші види продукції експертами можуть виступати продавці або товарознавці магазинів, керівники малих підприємств, дилери або брокери. В армійському підрозділі експертами можуть бути командири, офіцери виховних структур (вони, як правило, інформовані по широкому колу питань служби й побуту).
У зв'язку із цим серйозно міняється рольова функція експерта, що у повному розумінні слова виступає активним учасником соціологічного дослідження. І спроба сховати від нього ціль дослідження, перетворивши, таким чином, у пасивне джерело інформації, чревата втратою його довіри до організаторів дослідження.
Такі форми збору первинної соціологічної інформації, як анкетування, інтерв'ювання, поштове опитування, телефонне інтерв'ю, призначені насамперед для масових опитувань. Їхня особливість полягає в тому, що вони спрямовані на виявлення інформації, що відбиває знання, думки, ціннісні орієнтації й установки респондентів, їхнє відношення до подій, явищам дійсності. І те, що дана інформація ґрунтується на індивідуальному інтересі опитуваних і може бути досить суб'єктивною, аж ніяк не суперечить науковому характеру її одержання. Навпаки, ціль масового опитування полягає в тому, щоб за допомогою відповідного інструментарію одержати достовірні відомості про предмет і об'єкт дослідження. Наприклад, виявити групи читачів по ступені їхнього інтересу до різних рубрик газети або диференціювати студентів за рівнем їхньої активності на заняттях і т.д. Таким чином, у ході масового опитування джерелом соціологічної інформації, що дає оцінку тим або іншим сторонам об'єкта дослідження, виступають представники цього ж об'єкта.
Основне призначення експертного опитування: виявлення найбільш істотних, важливих аспектів досліджуваної проблеми, підвищення надійності, вірогідності, обґрунтованості інформації, висновків і практичних рекомендацій завдяки використанню знань і досвіду експертів.
Область застосування експертного опитування: може бути використаний при вивченні всіх сфер діяльності; у діагностиці, в оцінці станів соціального об'єкта, нормуванні, проектуванні, прогнозуванні, у прийнятті рішень. Різновиду експертного опитування досить ефективно застосовуються на різних етапах соціологічного дослідження: у визначенні цілей і завдань, виявленні проблемних ситуацій, пошуку гіпотез, ході інтерпретації понять, обґрунтуванні надійності інструментарію й вихідної інформації, в обґрунтуванні висновків, у виробленні рекомендацій.
Страницы: 1, 2, 3
