Рефераты. Диференційований підхід в опрацюванні простих задач

Однакові.

Скільки однакових доданків?

Чотири однакових доданки.

Запис у зошиті. 3+3 + 3 + 3 = 12 (в.).

Відповідь. 12 вишень.

В лівій частині рівності записана сума однакових доданків.

Яке число ми додавали?

3.

Скільки разів ми додавали число З?

4.

Чому 4 рази додавали число З?

Було 4 гілки.

Число 3 взяли доданком 4 рази.

Вправа 6. Складання задачі за малюнком і її розв'язування за схемою.

Хто зображений на малюнку?

- На малюнку зображено танцюристів.

- Скільки пар танцюристів виступає на сцені?

- На сцені виступає 4 пари танцюристів.

- Складіть задачу.

- На сцені виступає 4 пари танцюристів. Скільки танцюристів виступає на сцені?

- Яке число треба вставити у віконечка?

- Число 2 треба вставити у віконечко.

- Скільки разів число 2 береться доданком?

- 4 рази число 2 береться доданком.

- Скільки всього танцюристів виступає на сцені?

- 8.

- Яке число треба вставити у віконечко справа?

- 8.

Задача 1. У Володі було 4 монети, по 5 к. кожна. Скільки копійок було у Володі?

- Який із виразів є розв'язком задачі: 4 + 4 + 4 + 4 + 4 чи 5 + 5 + 5 + 5?

- Чому вираз 5 + 5 + 5 +5 є розв'язком задачі? Поясніть.

Вправа 8.

1) У грі брало участь 2 команди учнів по 5 чоловік у кожній. Скільки учнів брало участь у грі?

2) Петро приніс 5 разів по 2 відра води для поливання кущів аґрусу. Скільки відер води приніс Петро?

- До кожної із задач підберіть вираз, який буде розв'язком задачі:

2 + 2 + 2 + 2 + 2 і.5+ 5.

Вправа 9. Складання задачі за виразом.

- Складіть задачі, розв'язком яких є вираз 2 + 2+2. Прочитайте задачу.

В Олі було 3 монети, по 2 к. кожна. Скільки копійок було в Олі?

Розсипали рис в 3 пакети, по 2 кг в кожний. Скільки кілограмів рису роз сипали в пакети?

Мати купила 3 пакети гречки, по 2 кг в кожному. Скільки кілограмів гречки купила мати?

Покажемо методику розв'язування задач на знаходження добутку як суми однакових доданків.

Задача 1. Вранці мама заплела Вірі, Надії і Любі по 2 косички. Скільки всього косичок заплела мама? Вчитель читає задачу.

ѕ Повторіть задачу. (Учень читає.)

ѕ Скільки доньок було у матері?

ѕ У матері було 3 доньки.

ѕ Скільки косичок заплела мати кожній доньці?

ѕ Кожній доньці мати заплела дві косички.

ѕ Що запитується в задачі?

ѕ Скільки всього косичок заплела мама?

ѕ Покладіть у рядок стільки червоних кружечків, скільки доньок було у мами? Скільки червоних кружечків треба покласти?

ѕ Треба покласти три червоні кружечки.

ѕ Між кружечками залишіть більше місця. (Учні виконують.) Що означає кожний червоний кружечок?

ѕ Кожний червоний кружечок означає доньку.

ѕ Скільки косичок заплела мати кожній доньці?

ѕ Дві косички заплела мати кожній доньці.

ѕ Під кожним червоним кружечком покладіть стільки білих кружечків, скільки косичок заплела мама. Скільки білих кружечків треба покласти?

ѕ Треба покласти два білі кружечки. (Учні виконують.)

ѕ Що означають два білі кружечки?

ѕ Два білі кружечки - це дві косички.

ѕ Скільки всього білих кружечків ви поклали?

ѕ Шість білих кружечків поклали.

ѕ Як взнали?

ѕ 2 + 2+2-6.

ѕ Запишемо цю суму. Які доданки в цій сумі?

ѕ Однакові.

ѕ Скільки доданків у сумі?

ѕ У сумі три доданки.

ѕ Яким прикладом на множення можна замінити цей приклад на додавання?

ѕ Два помножити на три,

ѕ Скільки буде?

ѕ 6.

ѕ Запишіть у зошит. (Учні записують: 2-3-6 (к.).)

ѕ Що означає число 6?

ѕ 6 косичок заплела мати.

ѕ Прочитайте відповідь.

ѕ Мати заплела 6 косичок.

ѕ Запишіть: "Відповідь. 6 косичок".

Задача 2. Оля купила зошит за 3 монети, по 5 к. кожна. Скільки копійок коштує зошит.

Вчитель читає задачу.

- Прочитайте умову задачі.

- Оля купила зошит за 3 монети, по 5 к. кожна.

- Прочитайте запитання задачі. (Скільки копійок коштує зошит?).

На набірному полотні вчитель виставляє 3 монети по 5 к. (моделі монет виготовлено з цупкого паперу в збільшеному вигляді).

ѕ Якою дією можна розв'язати задачу?

ѕ Дією додавання. 5 + 5 -г 5.

ѕ Чи можна іншою дією розв'язати цю задачу?

ѕ Можна цю задачу розв'язати дією множення. П'ять помножити на 3.

ѕ Запису зошиті. 5-3- 15 (к.). Відповідь. 15 к,

ѕ Скільки буде, якщо 5 помножити на 3?

ѕ Буде 15, бо число 5 взяли доданком 3 рази.

ѕ Що означає число 15?

ѕ 15 к. заплатила Оля за зошит.

Покажемо особливості формування умінь в учнів розв'язувати прості задачі на ділення (ділення на вміщення і на рівні частини).

Задача 1. У кожному букеті 3 гладіолуси. Скільки букетів можна утворити з шести гладіолусів? Вчитель читає задачу.

ѕ Про що говориться в задачі?

ѕ В задачі говориться про гладіолуси.

ѕ Скільки гладіолусів в кожному букеті?

ѕ У кожному букеті 3 гладіолуси.

ѕ Із скількох гладіолусів треба скласти букети?

ѕ З шести гладіолусів треба скласти букети.

ѕ Про що запитується в задачі?

ѕ Скільки букетів можна утворити з шести гладіолусів?

ѕ Накресліть у зошиті стільки кружечків, скільки було гладіолусів. Скільки кружечків треба накреслити?

ѕ Треба накреслити 6 кружечків.

ѕ Що означає кожний кружечок?

ѕ Кожний кружечок означає гладіолус.

ѕ Скільки гладіолусів у кожному букеті?

ѕ З гладіолуси у кожному букеті.

ѕ Зафарбуйте перших три кружечки в червоний колір (Учні виконують.) Останні кружечки зафарбуйте жовтим кольором (Учні виконують.) Скільки груп кружечків утворилось?

ѕ Утворилось дві групи кружечків.

ѕ Скільки букетів можна утворити з шести гладіолусів?

ѕ З шести гладіолусів можна утворити 2 букети.

ѕ Для розв'язання цієї задачі 6 поділили на 3, одержали 2. Ми виконали дію ділення. Дія ділення позначається двома крапками. (Вчитель записує на дошці.) Запишіть: шість поділити на 3, буде 2.

Вчитель записує на дошці: 6:3=2 (б.).

- Про що запитувалось у задачі?

- У задачі запитувалось про букети.

- Число гладіолусів 6 поділили на число гладіолусів в одному букеті 3, одержали число букетів 2. Ми взнали, скільки разів число 3 вміщується в числі 6. 2 рази число 3 вміщується в числі 6. Число 2 означає число букетів. Запишіть: "Відповідь. 2 букети".

Запис у зошиті: 6:3-2(6.).

Відповідь. 2 букети.

Задача 2. 12 л соку розлили в банки, по 3 л в кожну. Скільки банок використали?

Прочитавши задачу, вчитель проводить бесіду.

ѕ Скільки літрів соку розлили в банки?

ѕ 12 л соку розлили в банки.

ѕ Скільки літрів соку наливали в кожну банку?

ѕ У кожну банку наливали 3 л соку.

ѕ Про що запитується в задачі?

ѕ Скільки банок використали.

ѕ Викладіть на парті стільки трикутників, скільки літрів соку розлили в банки. Скільки трикутників відкладете?

ѕ Викладемо 12 трикутників,

ѕ Що означає кожний трикутник?

ѕ Кожний трикутник означає 1 л соку.

ѕ Скільки літрів соку наливали в кожну банку?

ѕ У кожну банку наливали 3 л соку.

ѕ Розкладіть 12 трикутників у купки по 3 трикутники в купці. (Учні виконують.) Скільки трикутників у кожній купці?

ѕ У кожній купці чотири трикутники.

ѕ Скільки банок використали для розливання соку?

ѕ 4 банки використали для розливання соку.

ѕ Яку дію виконали?

ѕ Виконали дію ділення.

ѕ Запишіть розв'язання задачі. (Учні записують у зошиті: 12:3-4 (б.).) Отже, щоб знайти, скільки банок використали для розливання 12 л соку, треба взнати, скільки разів по 3 вміщується в числі 12.

- Прочитайте відповідь задачі.

ѕ 4 банки використали.

Запис у зошиті. 12:3=4(6.).

Відповідь. 4 банки.

Під час ознайомлення учнів із задачею на ділення на рівні частини розв'язують таку систему задач.

Задача 1. 8 зошитів роздали чотирьом учням порівну. Скільки зошитів одер жав кожний учень?

Вчитель читає задачу.

· Прочитайте умову задачі.

8 зошитів роздали чотирьом учням порівну.

Що означає "порівну"?

Кожний учень повинен одержати однакове число зошитів.

Про що запитується в задачі?

Скільки зошитів одержав кожний учень. Одному з учнів вчитель пропонує роздати зошити чотирьом учням.

Скільки зошитів треба взяти, щоб кожному учневі дати по одному зошиту?

Треба взяти 4 зошити.

Візьми, Сергію, 4 зошити і роздай учням по одному. (Учень виконує.)

Скільки зошитів ще треба взяти, щоб кожному учневі дати по одному?

Треба взяти 4 зошити.

Роздай ці зошити кожному учневі, Сергію, по одному.

Чи всі зошити роздав Сергій?

Сергій роздав всі зошити.

Скільки зошитів одержав кожний учень?

Кожний учень одержав по 2 зошити.

При розв'язуванні цієї задачі ми виконали дію ділення. Запишемо: 8 по ділити на 4, буде 2 (Учні записують в зошит: 8:4-2 (з.).)

Що означає число 2?

2 зошити одержав кожний учень.

Прочитайте відповідь.

Кожний учень одержав 2 зошити.

Запишіть: "Відповідь. 2 зошити".

Запис у зошиті. 8:4 = 2 (з.).

Відповідь. 2 зошити.

Задача 2. 6 помідорів розклали порівну на 2 тарілки. Скільки помідорів на кожній тарілці?

Про що говориться в задачі?

В задачі говориться про помідори.

Що відомо в задачі?

В задачі відомо, що 6 помідорів розклали в тарілки.

Що ще відомо в задачі?

Відомо, що помідори розклали порівну на 2 тарілки.

Про що запитується в задачі?

Скільки помідорів на кожній тарілці.

Візьміть стільки паличок, скільки помідорів розклали в тарілки. Скільки треба взяти паличок?

Треба взяти 6 паличок.

Що означає кожна паличка?

Кожна паличка означає помідор.

На скільки тарілок треба розкласти помідори?

Помідори треба розкласти на дві тарілки.

Розкладіть палички порівну на дві купки (Учні виконують.) Скільки па личок у кожній купці?

У кожній купці 3 палички.

Скільки помідорів на кожній тарілці?

На кожній тарілці 3 помідори.

Яку дію виконали?

Дію ділення.

Запишіть: 6 поділити на 2, буде 3. Прочитайте відповідь.

На кожній тарілці 3 помідори.

Запишіть: "Відповідь. З помідори".

Запис у зошиті. 6:2=3 (п.).

Відповідь. 3 помідори.

Охарактеризовані методичні прийоми опрацювання простих задач на розкриття конкретного змісту арифметичних дій постали в основі формуючого експериментального дослідження, покликаного удосконалити уміння і навички учнів розв'язувати такий тип задач.

Таким чином, проведений аналіз засвідчує, що і в практиці початкової школи, і в навчальній та методичній літературі, і в наукових дослідженнях проблема розв'язування простих задач, що розкривають конкретний зміст арифметичних дій, має певне відображення. Разом з тим, є і можливості, і потреби до більш глибокої розробки різних сторін цієї проблеми, й висновок підтверджує доцільність нашого вибору теми дослідження, спонукає до розробки питань методики опрацювання даних задач, пошуку шляхів формування вмінь учнів розв'язувати такі задачі і завдання як ефективний засіб розвитку мислительних якостей молодших школярів.

Список використаної літератури

1. Богданович М.Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в поч. кл. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2001. - 368 с.

2. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Пос. для вчителя. - К.: Рад. школа, 1990. - 192 с.

3. Василенко І.З. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: Просвіта, 1971. - 376 с.

4. Газдун М.І. Як учити молодших школярів розв'язувати задачі // Поч. школа. - 1988. - №11. - С. 70-72.

5. Глушков И.К. Дифференцированная работа над задачами // Нач. школа. - 1985. - №2. - С. 34-35.

6. Глушков И.К. Составление задач по выражению // Начальная школа, 1995, №12.-с.50-55.

7. Завізєна Н. Тлумачення індивідуалізованого навчання у психолого-педагогічній літературі // Рідна школа. - 1999. - №9. - С. 55-57.

8. Заїка А., Богданович М. Учням про задачу і процес її розв'язування // Початкова школа. - 2000. - № 11. - С. 28-29.

9. Король Я.А. Розв'язування текстових задач різними способами // Актуальні проблеми розбудови національної освіти. Ч. ІІІ. - К.-Херсон, 1997. - С. 76-78.

10. Корчевська О.П. Робота над завданнями підвищеної складності з математики в початкових класах. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - 112 с.

11. Максимов Л.К. Психологические особенности математического мышления школьников // Новые исследования в психологии. - №1. - М.: Педагогика, 1979. - С. 51-54.

12. Маркова А.А. Формирование мотивации обучения в школьном возрасте. - М.: Педагогика, 1983. - 124 с.

13. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Просвещение, 1972. - 204 с.

14. Махмутов М.И. Об индивидуализации обучения // Нар. образование. - 1964. - №2. - С. 12-18.

15. Пентегова Г.А. Развитие логического мышления на уроках математики // Нач. школа. - 2000. - №11. - С. 74.

16. Сорокин П.И. Занимательные задачи про математике. С решениями и методическими указаниями. Пос. для детей 1-4 кл. - М.: Просвещение, 1977. - 170 с.

17. Туркина В.М. Задачи в 1 классе // Начальная школа. - 1996. - № 9. - с.51-53.

18. Шмырёва Г.Г. Дифференцированные задания при работе над ошибками в решении задач // Нач. школа. - 1986. - №2. - С. 34-35.

Страницы: 1, 2



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.