Ціннісні орієнтації менеджера закріплюються в таких економічних якостях особистості, як працьовитість, ощадливість, справедливість, принциповість, ініціативність, заповзятливість, діловитість, дисциплінованість, відповідальність, орієнтація на найкращий кінцевий результат тощо.
Одним з факторів формування управлінсько-економічного мислення є реальна оцінка економічної дійсності (практики господарювання, рівня життя людей, психологічного мікроклімату в колективі, особистого авторитету керівника тощо). Один з засновників менеджменту А. Файоль зазначав: «Управляти - означає «вести» підприємство до своєї мети, вишукуючи максимум можливостей з наявних ресурсів».
Загальні та спеціальні компетенції менеджера
Для досягнення професійного успіху набуває значення формування у майбутніх управлінців т. зв. ключових компетенцій (табл. 1):
Для успішної підготовки управлінця конкретизація компетенції має відбуватися на рівні студента, тому треба враховувати, що ключові компетенції ввійшли до стандартів і є загальними. Кожний студент має брати участь у процесі проектування, формування змісту і контролю власної освіти, обирати додаткові компетенції, що реалізуються через варіативну складову навчального плану та дисципліни для додаткового вивчення. Між студентом і викладачем має бути встановлений зворотний зв'язок, за допомогою якого можна побачити рух і розвиток компетенцій студента. Результатом такого підходу до навчання стане здобуття цілісної соціально-професійної компе-тентності, яка дасть змогу менеджеру успішно виконувати виробничі завдання, взаємодіяти з людьми, здійснювати управлінські функції.
Враховуючи, що формування компетенцій залежить від того, наскільки якісним є навчально-виховний процес у ВНЗ, як здійснюється контроль якості знань студентів, на думку А. Шегди, необхідно розрізняти три основних групи знань і навичок студента:
1) концептуальні знання (теоретичні знання ринкових відносин, науково-технічних проблем, тенденцій соціально-економічного розвитку);
2) навички міжособистісного спілкування;
3) знання у професійній сфері.
За цим підходом, можна дійти висновку: знання сучасних менеджерів мають бути системними (усвідомленими, повними, конкретними) і дієвими (пристосованими до практики).
Таблиця 1
Компетенції менеджера
освітні або
інтелектуальні
особистісно-індивідуальні
соціально-лідерські
спеціальні компетенції в галузі професійних знань і навичок
Уміння працювати з різними джерелами інформації, приймати, зберігати, обробляти, поширювати і перетворювати ін фор-мацію, володіння не менше, ніж 1-2 іноземними мовами, інтелектуальна свобода особистості, інтелектуальна рефлексія, оволодіння логічними прийомами аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, уміння ухвалювати рішення, прогнозувати результати, співвідносити результати дій з поставленою метою
Активність, протистояння стресу, прагнення до збереження здоров'я, незалежність націленість на результат, здібність до саморозвитку, впевненість у собі, врівноваженість, здатність управляти собою, організованість,
емоційна культура
Стабільність у роботі, цілеспрямованість, воля, професійна спрямованість, уміння працювати в команді, діалоговий характер взаємодії, соціальна відпові-дальність,
уміння виступати публічно,
бачення нових цілей та ідей, ціннісна і комунікативна рефлексія
Знання об'єктів управління, креативність, критичність і системність мислення, уміння аналізувати невизначену ситуацію, дотримання етич- них норм у ділових відносинах, широка зорієнтованість в управлінських діях і аспектах управлінської діяльності виокремлення і розуміння голов-ного і вторинного в ситуації, орієнтація поведінки на цінності буття, культури, соціальної взаємодії, якість мислення,
уміння управляти ризиком
Якісна підготовка майбутніх управлінців здійснюється за допомогою таких методів і форм:
· обов'язкова діагностика знань - використання різнорівневих завдань, тестів;
· планування за кожною навчальною темою кінцевого результату: що має осмислити, знати і вміти майбутній менеджер. Відповідно до кінцевого результату плануються зміст, методи і форми організації навчального процесу, вид контролю;
· впровадження в навчальний процес аналізу проблем, труднощів, які можуть виникати в управлінській діяльності, способів закріплення успіху. Застосування багаторазового варіювання соціальних ролей під час розгляду практичних ситуацій;
· підготовка менеджерів з використанням інтерактивних методик: кейс-методу, ділових і рольових ігор, «мозкового штурму», презентацій, традиційних та модифікованих прес-конференцій, дискусій тощо;
· засвоєння глибоких знань, широка гуманітарна підготовка через участь студентів у предметних олімпіадах, наукових конференціях, відкритих (за участю викладачів і студентів) наукових семінарах;
· підготовка портфеля розвитку особистості студента як зібрання робіт, тобто звіту, що демонструє зусилля студента, його прогрес, досягнення, процес розвитку;
· сучасний навчально-виховний процес зорієнтований на використання інформаційних технологій: необхідні навчальні аудиторії, обладнані мультимедійними засобами навчання; комп'ютерні класи, пристосовані для проведення тестування; дистанційна освіта; електронна бібліотека з комп'ютерним читальним залом і наявністю навчальної, довідкової, художньої, навчально-методичної літератури, а також навчально-атестаційні комплекси тощо.
3. Навчально-методичний комплекс спеціальностей за напрямом
підготовки «Менеджмент»
Науково-методичне забезпечення навчального процесу складається: з державних стандартів освіти; навчальних планів; навчальних програм з усіх нор-мативних і вибіркових навчальних дисциплін; програм навчальної, виробничої та інших видів практик; підручників і навчальних посібників; інструктивно-методичних матеріалів до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальних семестрових завдань для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; контрольних завдань до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольних робіт з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичних матеріалів для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт).
До державних складових навчально-методичного забезпечення належать: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні прог-рами з усіх нормативних навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої та інших видів практик; підручники і навчальні посібники з грифом Міністерства освіти і науки України.
До складових навчально-методичного забезпечення, які розробляються вищим закладом освіти зараховують: робочі навчальні плани та програми; навчальні програми з вибіркових навчальних дис-циплін; навчальні посібники без грифа МОН України; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт); інші матеріали, які визначає викладач, кафедра (предметна або циклова комісія), вищий заклад освіти.
Навчально-методичний комплекс дисциплін для спеціальностей за напрямом підготовки «Менеджмент» передбачає організацію навчання студентів за допомогою:
· типових і робочих навчальних планів;
· типових і робочих навчальних програм за всіма нормативними і вибірковими дисциплінами;
· план наскрізної підготовки студентів;
· календарні графіки аудиторної та позааудиторної роботи студентів;
· програми навчальної та виробничої практики;
· підручники і навчальні посібники;
· методичні матеріали та завдання до семінарських, практичних занять;
· індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
· методичні матеріали з виконання курсових і випускних (дипломних, магістерських) робіт;
· контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
· методичні матеріали з проведення державних іспитів і захисту випускних (дипломних, магістерських) проектів (робіт).
Усі ці матеріали мають відповідати Державному стандарту освіти України.
До Державного освітнього стандарту належать:
1) освітньо-професійна програма (ОПП) підготовки фахівця - це перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із визначенням обсягу годин (кредитів), відведених для їх вивчення, а також форм підсумкового контролю знань, умінь і навичок. Загальний обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни передбачає час для аудиторних форм навчання і самостійної роботи студента. Співвідношення між обсягами аудиторних занять та самостійної роботи студентів (форми і періодичність проміжного контролю визначаються навчальним планом вищого закладу освіти).
Наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань та проведення контролю тощо) визначається структурно-логічною схемою підготовки;
2) освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) - це основні вимоги до професійних якостей, теоретичних знань, виробничих умінь і навичок фахівців, які відповідають визначеному освітньому рівню та необхідні для успішного виконання професійних обов'язків. Зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики визначає Міністерство освіти і науки України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;
3) структурно-логічна схема підготовки - це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов'язковим компонентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми.
Згідно з чинними нормативними актами вищим закладам освіти четвертого рівня акредитації надається автономне право визначення змісту освіти, але він не може бути нижчим від нормативного.
Тести як система формалізованих завдань призначені для встановлення відповідності освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня особи вимогам Державного стандарту освіти (освітніх, освітньо-кваліфікаційних характеристик).
Тести розробляються Міністерством освіти і науки України окремо для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня і напряму підготовки (спеціальності). Вони мають бути доступними для кожного вищого закладу освіти як засіб контролю якості підго-товки фахівців.
Страницы: 1, 2, 3, 4
