17. Дні освіти (виступи).

18. Інші види діяльності.

Методична карта ведеться окремо кожним учителем від атестації до наступної атестації.

Звіт учителя на робочому місці охоплює:

1. Матеріальну базу, облік навчальних посібників, їх розміщення для оперативного використання, збереження, поповнення.

2. Методичну, довідкову, художню літературу, нормативні документи, їх використання.

3. Планування, його доцільність, націленість на результат.

4. Проблему, над якою працює вчитель, і шляхи її реалізації.

5. Цікаві педагогічні знахідки, що розкривають творчість педагога.

6. Здобутки вчителя з формування загальної культури школяра.

7. Естетичне оформлення навчального кабінету, його санітарно-гігієнічний стан, дотримання вимог техніки безпеки та охорони праці.

8. Збереження класного майна.

9. Наявність документації згідно з Положенням про кабінет.

Звіт приймає комісія у складі: членів атестаційної комісії, голови профспілкового комітету, членів ради школи та методичної ради, голови відповідного методоб'єднання.

4. Нові методи атестування вчителів

В умовах розбудови національної школи виховання творчого колективу шляхом атестації є одним із важливих аспектів управління цілісним педагогічним процесом. У школі проводиться систематична робота щодо вдосконалення і посилення стимулюючої ролі атестації у професійному зростанні педагогічних кадрів, розвитку їхньої творчої ініціативи. Одним із важливих напрямків роботи атестаційної комісії є забезпечення дієвості принципів колегіальності, гласності та об'єктивності.

Саме це спонукало адміністрацію закладу переглянути підхід до організації і проведення атестації. У школі вона розпочинається зі складання циклограми і календарного планування процесу атестації, що забезпечує чітке дотримання всіх етапів. Кожен педпрацівник, що атестується, складає і погоджує з атестаційною комісією індивідуальний план. Згодом, як і в кожній школі, починається наполеглива щоденна робота адміністрації, членів атестаційної комісії над матеріалами, які свідчать про кваліфікацію вчителів, що атестуються.

Для аналізу уроку як основної ланки навчально-виховного процесу використовуються прогностична лінійка і схема самоаналізу уроку. Зі змістом прогностичної лінійки і критеріями самоаналізу уроку педагоги ознайомлюються заздалегідь. Прогностична лінійка, крім визначення ефективності проведеного уроку, дає змогу прогнозувати наступний урок, що сприяє вдосконаленню методики його проведення. Важливе значення надається вмінню вчителя здійснювати самоаналіз уроку, критично оцінювати свою педагогічну діяльність. Для визначення рівня професійної майстерності вчителя використовується технологічна карта, а для виявлення зростання творчої активності - система стимулювання творчої ініціативи.

У технологічній карті розроблені критерії оцінювання творчої діяльності вчителя. Ці критерії необхідні адміністрації як система параметрів, що характеризують роботу вчителя та її результативність. Вони допомагають упорядкувати інформацію про педагога і на цій основі зробити об'єктивні висновки про професійний рівень його підготовки. Процедура підготовки до атестації у школі, сам процес і результати її спрямовані на утвердження в учителя особистої гідності, на підвищення його авторитету не лише у колективі вчителів, а й серед учнів, батьків. Тому неабияку роль відіграє рейтинг учителя у середовищі учнів і батьків. З метою його визначення проводяться анкетування й тестування.

Схема самоаналізу уроку вчителем повністю відповідає вимогам особистісно орієнтованої педагогічної парадигми:

1. Обґрунтування структури уроку.

2. Взаємозв'язок навчального матеріалу з наступним і попереднім. Методи досягнення цілісності знань, здобутих учнями на уроці.

3. Урахування індивідуальних особливостей і можливостей учнів певного класу.

4. Мотивація навчання.

5. Інформаційна насиченість уроку; яку додаткову літературу використано.

6. Способи усунення перевантаження учнів.

7. Раціональність методів навчання, які використовувались.

8. Забезпечення диференціації на уроці.

9. Ефективність роботи з розвитку розумових здібностей учнів, формування світогляду, моральних якостей особистості.

10. Рівень культури розумової праці учнів на уроці.

11. Способи формування навчальних умінь і навичок.

12. Методика оцінювання й обліку навчальних досягнень учнів, шляхи її вдосконалення.

13. У чому проявляється формування почуття відповідальності учнів за навчальну працю.

14. Що сприяло розвитку самоосвіти учнів; роль їхньої самостійної роботи у процесі проведення уроку.

15. Рівень навчальних досягнень учнів. Якість засвоєння нового матеріалу. Продуктивність праці учнів на уроці.

16. Дотримання педагогічного такту і вимогливості до учнів.

17. У чому полягають недоліки й помилки у проведенні уроку. Шляхи їх подолання.

Усі працівники, що атестуються, складають індивідуальний план підготовки та участі в атестації.

5. Вивчення творчої діяльності вчителя адміністрацією школи під час атестації

Адміністрацією школи, шкільними методичними об'єднаннями та методичною радою розроблена технологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації.

10-бальна система оцінювання

І. Науково-теоретична підготовка

1. Знання теоретичних основ науки у контексті предмета.

2. Знання наукових методів у контексті предмета, який викладається.

3. Знання історії розвитку науки і сучасних її досягнень.

4. Знання змісту освіти у контексті навчального предмета.

ІІ. Методична підготовка

1. Знання методики викладання предмета.

2. Володіння методами і прийомами навчання школярів.

3. Уміння організовувати навчання школярів.

4. Обізнаність із засобами навчання школярів та вміння їх використовувати.

5. Уміння обґрунтовано вибирати педагогічну технологію й оцінювати її ефективність.

III. Психолого-педагогічна підготовка

1. Знання психологічних і вікових особливостей учнів.

2. Знання психологічних закономірностей навчання, виховання, розвитку школярів.

3. Знання теоретичних основ педагогіки і психології.

4. Обізнаність із новими педагогічними технологіями.

IV. Навчально-виховний аспект

1. Оптимальність змісту інформації, яку вчитель подає на уроці (глибина, логічність, структурування, виділення головного).

2. Використання навчального матеріалу для забезпечення виконання триєдиного завдання уроку: навчання, виховання і розвитку учнів.

3. Використання прийомів навчання, заохочення учнів до активної розумової діяльності, самостійності, творчості (створення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань).

4. Творче використання новацій для добору методів, засобів і прийомів навчання.

5. Співпраця й співтворчість (педагогічний такт, уміння вести діалог, культура спілкування, вміння створити ситуацію успіху).

6. Педагогічно виправданий контроль і облік навчальних досягнень учнів.

7. Поведінка учнів, пізнавальна активність, зацікавленість, відчуття комфорту, взаємодопомога.

8. Робота над культурою мовлення учнів.

9. Поведінка вчителя: уміння володіти собою, культура мови, темпоритміка, жестикуляція, зовнішній вигляд, організованість, комунікабельність.

10. Культура ведення шкільної документації.

V. Організація позакласної виховної роботи

1. Планування позакласних заходів.

2. Організація позакласної роботи.

3. Проведення факультативів, гуртків, секцій.

4. Результативність позакласної роботи.

VI. Громадсько-педагогічний аспект

1. Виконання громадських доручень.

2. Особисті якості (авторитет у колективі, серед батьків, учнів).

Ця технологічна карта відображає цілісне бачення особистості вчителя.

Учням для визначення рейтингу вчителя пропонується така анкета:

1. Чим є для тебе навчання у школі:

* радістю відкриття нового;

* бажанням удосконалювати себе;

* важливим обов'язком;

* виконанням волі батьків;

* нудним витрачанням часу.

2. Які навчальні предмети тобі подобаються найбільше? Чим? Які не подобаються? Чому?

3. Чи впливають на твоє ставлення до предмета твої стосунки з учителем? Як саме? Наведи приклади.

4. Хто з учителів, які викладають у твоєму класі, є прикладом справжнього педагога? Що саме тобі подобається у ньому?

5. Уроки яких учителів тобі не хочеться відвідувати? Чому:

* учитель погано пояснює матеріал;

* учитель несимпатичний тобі як людина;

* учитель необ'єктивно оцінює твої навчальні досягнення;

* предмет важкий для засвоєння;

* маєш прогалини у знаннях за попередні класи;

* несистематично виконуєш домашні завдання;

* інші причини.

6. Твоє ставлення до класного керівника.

7. Що конкретно заважає тобі з максимальною віддачею працювати на уроках:

* погана організація навчальної діяльності;

* поведінка окремих учнів;

* нерозуміння пояснень учителя;

* шуму класі;

* особисті неуважність і незібраність;

* слабкий контроль з боку вчителя;

* відсутність інтересу до навчання або до деяких предметів (до яких?).

6. Оцінка рівня фахової кваліфікації педпрацівників

Відколи школа існує як суспільний інститут, існує проблема оцінювання її діяльності та діяльності педагога. Роль школи у вихованні наступних поколінь постійно зростає, і настав момент, коли виникла потреба дати об'єктивну оцінку роботі вчителя, враховуючи всі аспекти його діяльності. Атестація педагогів ще більше загострила проблему оцінювання роботи вчителя, адже за нею стоїть установлення певної категорії, а відтак і місця вчителя серед колег, батьків, учнів, рівня оплати його праці, форм морального стимулювання. Атестація поставила у невигідне становище багатьох керівників і вчителів: керівників - бо не дала чітких критеріїв визначення якості роботи вчителів, а педагога - бо він часто не вірить у об'єктивність оцінювання його праці керівниками навчально-виховного закладу. Це і є причиною багатьох конфліктів, пов'язаних з атестацією.

Одним із основних завдань атестації педагогічних працівників є «…стимулювання неперервної фахової та загальної освіти педагогічних працівників, посилення у них мотивації якісної роботи, підвищення їхньої персональної відповідальності за результати навчання і виховання», а отже, об'єктивна оцінка праці вчителя набуває важливого суспільного значення. Значну допомогу в цьому може надати керівникові школи рейтингова система оцінювання діяльності вчителів, яка має певні переваги перед іншими підходами до оцінювання цієї діяльності, зокрема:

1. Вона відповідає тим кваліфікаційним категоріям, які визначаються Положенням про атестацію, тобто певна категорія може бути встановлена педагогу за умови досягнення відповідного рейтингу; в разі його падіння нижче певної межі вона має бути знижена.

2. Кожний педагог, ознайомившись із запровадженою в школі рейтинговою системою, матиме чітку й конкретну мету свого професійного зростання. Якщо він претендує на певну категорію, то мусить досягти відповідного рейтингу. Його зусилля стануть цілеспрямованими і конкретними.

3. Є можливість уникнути багатьох конфліктних ситуацій у випадку, коли вчитель претендує на більш високу категорію, ніж пропонує атестаційна комісія, оскільки він має можливість здійснити самооцінювання свого рейтингу.

4. У разі переходу з однієї школи до іншої вчитель збереже свої педагогічні здобутки у вигляді рейтингу і не починатиме все спочатку.

5. Запровадження рейтингу приверне увагу педагогів до інших форм роботи з дітьми, позакласної роботи, пошуку ефективних форм роботи з обдарованими учнями, та тими, що мають початковий рівень навчальних досягнень, оскільки участь саме у цій роботі дасть йому змогу набрати додаткові бали, так само, як участь у професійних конкурсах, оглядах стимулюватиме творчі пошуки у розробці методичних посібників, дидактичних матеріалів тощо.

6. Запровадження рейтингу підвищує шанси молодих творчих педагогів швидше завоювати визнання і поставити заслін перед байдужими і безініціативними працівниками.

Ми окреслили деякі важливі, на нашу думку, підходи до атестації педагогічних працівників. У них процес дослідження якості навчальних досягнень учнів розглядається крізь призму розвитку професійної майстерності вчителів, яка є органічною складовою цілісного педагогічного процесу закладу.

Страницы: 1, 2