Отже, вивчення тенденцій у духовно-культурних цінностях і ціннісних орієнтаціях дає змогу проникнути в глибинні процеси, що відбуваються в суспільно-політичному, економічному й культурному житті нашого суспільства, виявити взаємозв'язки і взаємозалежності між змінами, що відбуваються в системі цінностей і ціннісних орієнтацій суспільства й індивіда (соціальної групи, класу, нації).

2.2 Діагностика асоціальної поведінки підлітків

Мета дослідження -- аналіз проблеми девіантної поведінки сучасних підлітків та засобів її корекції.

Завдання дослідження:

1) дослідити структуру асоціальної поведінки;

2) виявити схильність до тих чи інших девіацій у поведінці підлітків;

3) виявити вплив спортивної діяльності на їх соціалізацію.

Було використано такі тести:

1. Методика Кеттелла, мета якої -- оцінка розвитку особистих якостей, які становлять 16 факторів: 1) стриманий -- товариський (фактор А); 2) мислення конкретне, обмежене -- абстрактне (фактор В); 3) емоційно нестійкий -- стійкий (фактор С); 4) залежний від групи -- самостійний (фактор Е); 5) серйозний -- безтурботний (фактор Р); 6) з вираженим „Я” -- непринциповий (фактор G); 7) боязкий -- схильний до ризику (фактор Н); 8) твердий -- м'який (фактор J); 9) довірливий -- підозріливий (фактор L); 10) практичний -- з багатою уявою (фактор М); 11) прямолінійний -- гнучкий (фактор N); 12) спокійний -- неспокійний (фактор О); 13) схильний до новаторства -- консервативний (фактор Q1); 14)поступливий -- напористий (фактор Q2); 15)спонтанний -- контролюючий себе (фактор Q3); 16) спокійний -- напружений (фактор Q4) [Додаток 2].

2. Методика виявлення схильності до відхилень у поведінці (А. Орел), метою якої є виявлення схильності до тих чи інших девіацій у поведінці підлітків. Вона становить сім шкал: 1) настановлення на соціальну бажаність; 2) схильності на соціальну бажаність; 3) схильності до аддиктивної поведінки; 4) схильності до самопринижуючої і саморуйнівної поведінки; 5) схильності до агресії і насилля; 6) контролю емоційних реакцій; 7) схильності до делінквентної поведінки. У нашому дослідженні розглядається чотири з них.

3. Експрес діагностика наркотичного узалежнення і соціально неадекватної поведінки учнів.

У дослідженні брали участь 30 учнів 9-А класу Дубенської ЗОШ №5 І-ІІІ ступенів.

Результати дослідження та їх узагальнення

Для визначення особистісних якостей підлітків за методикою Кеттелла отримано наступні дані (таблиця 1).

Фактор (А) -- у 25,8 % випадків у підлітків виявлено такі риси характеру, як холодність, надмірна скептичність, негнучкість у ставленні до людей.

Фактор (В) -- у 71 % відносно примітивне мислення, труднощі у навчанні.

Фактор (С) -- у 29,4 % низька толерантність до емоціогенних факторів, невпевненість у собі, підвищена дратівливість, часті випадки хвилювання.

Фактор (Е) -- у 41 % надмірна сором'язливість, у конфліктах звичайно обвинувачує інших, сам для себе є „законом”.

Фактор (Р) -- у 15 % підвищена обережність, розважливість, стриманість, іноді песимістичність, суворість.

Фактор (G) -- у 61 % схильність до зміни настрою, впливу випадку, прагнення не підлягати правилам, ізолювати себе від впливу колективу.

Фактор (Н) -- у 35 % сором'язливість, боязкість, обережність, прагнення перебувати в тіні, віддає перевагу вузькому колу друзів.

Фактор (J) -- у 70 % надмірна самовпевненість, суб'єктивність, гіпертрофічне прагнення до незалежності, скептицизм, іноді цинізм, прагматизм.

Фактор (L) -- у 75 % надмірне вагання, підозрілість, спрямованість інтересів переважно на самого себе, зарозумілість, пошук вад у інших.

Фактор (М) -- у 31 % багата уява, заглибленість у себе, безпорадність у практичних справах, іноді нереальність суджень, пов'язана з сильними реакціями, складні відносини у колективі..

Фактор (N) -- у 28 % ощадливість, спокуса, несентиментальність, іноді цинізм, брутальність.

Фактор (О) -- у 54 % надмірне занепокоєння, хвилювання, погані передчуття, непевність.

Фактор (Q1) -- у 31,5 % скептицизм, сумніви в нових справах, заперечення змін.

Фактор (Q2) -- у 14 % залежність від чужої думки, надання переваги ухваленню рішення разом з іншими людьми, орієнтування на соціальне схвалення.

Фактор (Q3) -- у 19 % недисциплінованість, внутрішня конфліктність, недотримання правил, підпорядкованість своїм пристрастям, низький рівень самоконтролю.

Фактор (Q4) -- у 48 % збудженість, схвильованість, дратівливість, нетерплячість, надлишок спонукань, що не знаходить розрядки, іноді млявість, недостатня мотивація, іноді лінощі.

Таблиця 1

Оцінка розвитку особистісних якостей підлітків (n = 30), які становлять 16 факторів (х ± d)

За методикою схильності до відхилень у поведінці (А. Орел) отримали наступні дані (таблиця 2).

Підлітки схильні: 83 % -- до аддиктивної поведінки; 63,3 % -- до агресії та насильства; 46,6 % -- до делінквентної поведінки; 36,6 % -- до самоушкоджуючої і саморуйнівної поведінки. Крім того, якщо респондент схильний до „делінквентної” популяції, то його результати відповідали тестовим нормам, розрахованим для „делінквентної” вибірки.

Таблиця 2

Оцінка схильності підлітків (n = 30) до відхилень у поведінці (х + d)

Отже, наші дослідження дозволили виявити у підлітків схильність до відхилення у поведінці, про що свідчить високий процент показників у тестах. Встановлено найбільш високі критерії в таких показниках: схильність до мінливості, вплив випадку, прагнення не підлягати правилам, ізолювати себе від впливу колективу; надмірна самовпевненість, суб'єктивізм, гіпертрофічність, прагнення до незалежності, скептицизм, іноді цинічність, прагматизм; зайвий сумнів, підозрілість, спрямованість інтересів переважно на себе, зарозумілість, пошук вад у оточуючих; зайве занепокоєння, хвилювання, погані передчуття, невпевненість; збудженість, схвильованість, дратівливість, нетерплячість, надлишок спонукань, що не знаходять розрядки, іноді млявість, недостатня мотивація, лінощі. Більшість опитаних схильна до адиктивної поведінки і конфліктності; встановлено високий рівень невротизації.

Для діагностики наркотичного узалежнення і соціально неадекватної поведінки, а також їх внутрішньо сімейних, шкільних та дружніх стосунків учням були запропоновані твердження, - які поділені на 7 розділів [Додаток 3]. Кожний розділ містив 5 висловлювань, що стосуються ставлення до вживання психоактивних речовин (куріння, алкоголь, наркотики, наркотично діючі речовини). Завдання полягало в тому, щоб вибрати той варіант відповіді, з яким згідні.

Таблиця 3

Відсоток учнів, які вибрали номери тверджень анкети

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9