Методисти стверджують, що оскільки реалізація принципу зв'язку трудового навчання з життям знаходить найбільш чітке і повне відображення при вивченні величин та їх вимірюванні (зокрема таких, як довжина відрізка, площа чи діаметр фігури), то формуванню графічних умінь має приділятись постійна увага.

Результати емпіричного вивчення стану сформованості графічних умінь і навичок в початкових класах свідчать, що у вправах, пов'язаних із вимірюванням, учні часто припускаються помилок, більшість яких стають масовими, типовими не тільки в початкових, а й у старших класах школи.

Одержані дані про вимірювання довжини відрізків з допомогою масштабної лінійки свідчать про недостатній рівень сформованості умінь молодших школярів користуватись масштабною лінійкою. Прийоми виконання окремих операцій при вимірюванні відрізків (положення листка зошита або паперу і лінійки відносно відрізка, який вимірюється, суміщення початку у лінійки з початком відрізку, правильне розміщення очей при відлічуванні поділок тощо), як правило, не відпрацьовані і перебувають на низькому рівні.

Результати перевірних робіт, проведених вчителем-методистом М.Волчастою, також дають можливість стверджувати, що при навчанні молодших школярів недостатньо уваги приділяється формуванню в них прийомів користування вимірювальними інструментами, відпрацьовуванню окремих операцій Виявлено, що майже половина учнів не володіє необхідними реальними уявленнями про одиниці вимірювань У результаті -- у багатьох учнів в кінці 4 класу не сформовані правильні елементарні навички користування таким найпростішим вимірювальним інструментом, як масштабна лінійка. Такий невисокий результат пояснюється тим, що багато вчителів недооцінює роль цих навичок.

Одержані дані переконують у тому, що в сучасній початковій школі мають місце стійкі помилки при виконанні найпростіших геометричних побудов. З цими помилками учні переходять в старші класи. Як зазначається в методичній літературі, значне число учнів старших класів так і закінчують школу, не засвоївши елементарних графічних навичок. Враховуючи, що графічні вміння і навички входять в склад практичних умінь і навичок, незадовільний стан негативно впливає на реалізацію принципу зв'язку навчання і з життям не тільки в початкових класах, а й у старших класах загальноосвітньої школи.

Складаючи практичні графічні завдання, необхідно враховувати словниковий запас учнів, щоб вводити тільки відомі їм поняття або за потреби сформувати нові знання про величини, які вивчаються. Слід також уважно добирати числові дані, оскільки з розвитком науки, техніки й виробництва вони постійно і швидко змінюються.

Перш ніж виконати графічну побудову, учні створюють образ, оцінюють його відповідність реальному предмету-прототипу. Тобто будь-який графічний образ втілюється на папері тільки на основі певних розумових дій. Здатність до активного оперування просторовими образами складається із сукупності конкретних умінь, серед яких основними є такі: створити об'ємний образ поверхні предмета типових геометричних тіл; уявно видозмінити просторовий образ предмета відповідно до заданих умов; здійснювати перехід від об'ємного зображення до плоского; здійснювати перехід від наочного зображення до умовно-схематичного і навпаки.

Ефективність розв'язування графічних завдань забезпечується:

систематичністю в організації розумової діяльності школярів, яка ґрунтується на чіткій системі завдань;

відсутністю у процесі розв'язування завдань елементів, пов'язаних з непродуктивною роботою учнів (механічним перекреслюванням).

Узагальнені графічні уміння (спостерігати, будувати зображення, читати графічні рисунки) включають велику кількість конкретних умінь: застосовувати набуті знання для виконання та читання елементарних креслень і графічних рисунків; обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання та читання зображень; обирати та здійснювати розумові дії, на яких ґрунтується виконання графічних дій; пояснювати та обґрунтовувати послідовність виконання графічних дій і передбачати їх результат; вибирати основне зображення; вибирати оптимальну кількість зображень тощо.

Успішне формування умінь з розв'язування графічних завдань можна забезпечити, поєднуючи такі методи:

прямий шлях управління розумовою діяльністю (використовування алгоритмів, алгоритмічних вказівок);

поетапне формування розумових дій;

застосування проблемного або частково пошукового методу (активізація розумової діяльності та формування необхідних якостей шляхом створення проблемних ситуацій).

Поєднання цих методів варто оптимально застосовувати на початкових етапах формування умінь розв'язувати графічні завдання, оскільки учні ще не готові до пошукової діяльності та самостійної практичної роботи. У подальшому, з набуттям навичок розв'язування таких завдань, можна збільшувати частку самостійної роботи учнів 1-4 класів, підвищувати рівень активності їхнього мислення.

Великого значення у формуванні розумового розвитку учнів під час розв'язування графічних завдань набуває визрівання у них здатності до контролю і самоконтролю щодо результату та до самого процесу діяльності.

У системі оцінювання та визначенні навчальних досягнень кожного учня тематичне оцінювання є основним. За тематичного оцінювання певна кількість балів, набраних учнем, має бути результатом вивчення ним конкретної теми.

У педагогіці за рівнем пізнавальної активності запитання поділяють на:

· репродуктивні, що вимагають простого відтворення (переказу) вивчених знань. (Що таке лінія?);

реконструктивні, що передбачають застосування знань у дещо змінених ситуаціях. (Знайти спільні властивості зображень);

творчі, що вимагають застосування знань, навичок і вмінь у значно змінених (нестандартних) умовах, переносу способів дій на розв'язування складніших розумових завдань. (Дати визначення трикутника).

Для позначення різних типів завдань з графічної підготовки на уроках трудового навчання можна використовувати такі види вправ:

1) задача-завдання на досягнення певного результату, коли дії щодо її розв'язання не вказані, але в умові подана основна інформація, необхідна для її виконання;

2) запитання-завдання, сформульоване у запитальній формі і, на відміну від задачі-завдання, не містить допоміжної інформації, необхідної для його виконання;

3) вправа-завдання, запропонована в будь-якій формі, але спрямована лише на закріплення учнями вмінь і навичок, набутих ними дещо раніше.

Дуже важливо на уроках трудового навчання використовувати загадки, прислів'я, ребуси, кросворди, навчальні ігри. Це активізує пізнавальну діяльність учнів початкових класів, підвищує їхній інтерес до вивчення програмового матеріалу, допомагає учителю виділити головне в темі, дає змогу в цікавій формі здійснити перевірку рівня засвоєння знань як індивідуально, так і колективно. Крім того, учні збагачують свій словниковий запас, розвивають спостережливість, уважність, вчаться узагальнювати.

Складання ребусів на уроках може урізноманітнюватися за рахунок проведення невеликих вікторин. Домашнє завдання у формі складання ребусів теж успішно практикується. Щоб його виконати, учням треба звернутися до багатьох пізнавальних джерел, відшукати необхідні уточнення в різних словниках, довідниках, що, безумовно, поглиблює їх знання та ерудицію.

Розв'язання кросвордів -- досить корисне і пізнавальне заняття. Учні удосконалюють свої теоретичні знання, черпають їх з визначень, поданих у текстах кросвордів. Розв'язуючи кросворди, учні не тільки дізнаються про матеріали, а й ознайомлюються з інструментами, які використовують для обробки цих матеріалів, з прийомами й операціями, що їх застосовують під час виготовлення виробів.

Важливу роль відіграє вміле втілення елементів народознавства. На допомогу приходить культурна спадщина українського народу, його багатовіковий досвід трудового виховання підростаючого покоління. Особливо значущими залишаються традиції усної народної творчості: приказки, прислів'я, загадки. Завдяки образності, лаконічності, глибокому змісту, мудрості фольклор акумулює виховну силу. Використання фольклорних скарбів робить урок емоційнішим та динамічнішим.

Список використаної літератури

1. Антонов Т.М. Научно-педагогическое обоснование системы трудового обучения в неполной средней школе. - К., 1984. - 271 с.

2. Атутов П.Р. Політехнічний принцип у навчанні школярів. - К.: Рад. шк.. 1982. - 176 с.

3. Ботюк А.Ф. Формирование конструктивно-технических умений у
младших школьников. - К., 1965. - 150 с.

4. Волощук І. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - №3. - С.4-8.

5. Волчаста М. Вивчення геометричних фігур на уроках математики // Поч. школа. - 1998. - №6. - С. 19-23.

6. Гуцан Л. Автентична основа трудового виховання молодших школярів // Початкова школа.-2004.-№7.- С.53-55.

7. Король Я.А. Формування практичних умінь і навичок на уроках математики. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2000. - 136 с.

8. Король Я.А. Формування прийомів користування вимірювально-креслярськими інструментами // Поч. шк. - 1996. - №4. - С. 24-26.

9. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.Н. Проколієнко. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

10. Левенберг Л.Ш. Рисунки, схемы и чертежи в начальном курсе обучения. - М.: Педагогика, 1986. - 160 с.

11. Лось А. Как воспитать трудового человека // Народное образование. - 2002. - №10. - С. 202-208.

12. Национальная доктрина развития образования // Освіта. - 2002. - №26 (4984). - 96 с.

13. Перевертень Г.І. Програма з трудового навчання для 1-4 класів // Поч. школа. - 1991. - №7. - С. 46-47.

14. Подоляк В.О. Формування в учнів системи наукових компетентностей в галузі сучасного виробництва. - Вінниця: Книга-Вега, 2002. - 462 с.

15. Поляков В.А. Политехнический принцип в трудовом обучении школьников. - М.: Просвещение, 1977. - 80 с.

16. Пономарьова К. Вимоги до сучасного уроку трудового навчання // Початкова школа. - 2004.-№10.- С.15-18.

17. Сидоренко В.К., Щетина Н.П. Графічна підготовка школярів: реальний стан та перспективи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 1999. - №5. - С.29-33.

18. Сидоренко В.К., Щетина Н.П. Дидактичні умови графічного розвитку школярів // Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка. - 2001. - №3. - С.76-82.

19. Стахів Л. Роль праці в моральному вихованні особистості // Рідна школа.-2004.-№5.- С.56-58.

20. Тименко Н.П. Педагогическое обоснование содержания трудового обучения в современной неполной средней школе. - К., 1989. - 121 с.

21. Тхоржевский Д.А. Дидактика трудового обучения. - Киев: Рад.
шк., 1972. - 224 с.

22. Тхоржевський В. Мозаїка планів - конспектів занять. // Трудова підготовка в закладах освіти. -1997. -№ 4. - С. 43 -39.

23. Тхоржевський Д. О. Система трудового навчання . - К.: Вища школа, 1985. -м175с.

24. Тхоржевський Д.О. Методика трудового навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін. -К.: Вища школа, 1985. - 175с.

25. Уваров В.М. Дидактические вопросы переноса трудовых умений
младших школьников. - М., 1997. - 22 с.

26. Уманець А.В., Дудка О.М. Викладання пропедевтичного курсу геометрії в початкових класах // Поч. школа. - 1991. - №11. - С. 43-44.

27. Чернышенко И.Д. Трудовое воспитание школьников. - М.: Просвещение, 1991. - 181 с.

28. Щетина Н.П. Дидактичні функції графічної підготовки школярів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - №1. - С.51-55.

Страницы: 1, 2