За даними Держкомстату України, загальний обсяг прямих інвестицій з України в Латвію на 01.07.2010 – 62,8 млн.дол. США, що є третім показником після Кіпру та РФ, і з початку року збільшилися майже вдвічі. Переважна більшість інвестицій вкладена у фінансову сферу та операції з нерухомістю[13].
Таблиця 5. Торгівля (згідно з даними Центрального управління статистики Латвії), 2009р.
Експорт:
Імпорт:
1. Литва – 742 316 478 EUR або 15,52 % від загального експорту Латвії
1. Литва – 984 952 448 EUR або 16,63 % від загального імпорту Латвії
2. Естонія – 643 952 219 EUR або 13,46 %
2. Росія – 719 575 612 EUR або 12,15 %
3. Росія – 450 498 191 EUR або 9,42 %
3. Німеччина – 649 938 151 EUR або 10,98 %
4. Німеччина – 409 289 032 EUR або 8,56 %
4. Польща – 480 576 038 EUR або 8,12 %
5. Швеція – 289 304 745 EUR або 6,05 %
5. Естонія – 431 470 921 EUR або 7,29 %
18. Україна – 53 618 783 EUR або 1,12%
18. Україна – 81 207 944 EUR або 1,37 %
Таблиця 6. Види товарів, що експортуються з Латвії в Україну, 2009 рік, млн. EUR
Вид товарів
млн EUR
Питома вага
від загального експорту
Усього
53,62
100%
Хімічна промисловість та суміжних галузей:
медикаменти – 83,07%
15,03
28,03%
Teкстильні матеріали та текстильні вироби:
матеріали з синтетичних волокон – 16,44%
11,99
22,36%
Машини та механізми; електрообладнання – 12,59%
6,18
11,53%
Деревина:
плити ДСП – 96,86%
2,68
5,00%
Целюлоза; папір та картон
2,55
4,76%
Продукти тваринництва
2,47
4,60%
Продукти продуктової промисловості
2,19
3,99%
Мінеральні продукти
2,04
3,80%
Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, кераміки
1,95
3,64%
Пластмаса та вироби з неї; каучук та вироби з гуми
1,91
3,56%
Інші промислові товари
1,46
2,72%
Транспортні засоби
1,43
2,67%
Метал та вироби з нього
0,83
1,55%
Оптичні обладнання та апарати (у т.ч. медичні); годинники, музичні інструменти
0,57
1,06%
Інше
0,34
0,73%
Таблиця 7. Види товарів, що імпортуються з України в Латвію, 2009 рік, млн. EUR
млн. EUR
Питома вага від загального експорту
81,21
Транспортні засоби:
вагони поїздів та трамваїв – 95,30%
35,49
43,71%
Метали та металовироби:
тугоплавкі метали – 43,68%
11,18
13,76%
Продовольчі промислові товари:
етиловий спирт, міцні алкогольні напої – 36,01%
7,35
9,06%
Рослини: рапс та рапсове насіння – 79,35%
6,94
8,55%
3,95
4,87%
Хімічна промисловість та суміжних галузей
3,38
4,16%
3,00
3,70%
2,84
3,50%
1,59
1,96%
Машини та механізми; електрообладнання
1,95%
1,34
1,65%
Деревина та вироби з неї
1,01
1,24%
Жири та масла
0,92
1,13%
0,63
0,76%
У рамках третього засідання Міжурядової Комісії також відбулася ділова зустріч міністрів економіки з українськими та латвійськими підприємцями.
Наступне засідання Міжурядове Комісії заплановано провести у першій половині 2011 року. Однак, вперше, у зв’язку зі спробою оцінити перспективи розвитку чорноморських припортових міст, засідання пропонується провести в Одесі, а не в Києві[14].
Необхідно відзначити, що задекларовані як на першій, так і на другій зустрічі наміри Сторін активізувати співробітництво у науково-технічній сфері, напрацювати Програми українсько-латвійського співробітництва в галузі наукових досліджень і технологій та створити відповідну робочу групу так і не були реалізовані.
За даними Міністерства закордонних справ України науково-технічне співробітництво між Україною та Латвією у 2009 році спрямовувалося на просування розробок українських науковців на латвійський ринок і залучення до України новітніх технологій латвійських компаній.
Тривала плідна співпраця фармацевтичної компанії „Олайнфарм” з українським ТОВ „Олфа”. Десятирічний ювілей Товариство ознаменувало виходом на ринок розробленого протягом трьох років Латвійським інститутом органічного синтезу метаболічного препарату Вазонат, який проходить реєстрацію в Україні.
Поглибленню двостороннього науково-технічного співробітництва сприяло друге засідання міжурядової Комісії, на якому досягнуто домовленості щодо всебічної підтримки науково-технічного співробітництва фірм Bruker Baltіc (Латвія) й ТОВ НПП „АКП” (Україна) в питаннях розробки, виробництва й поставок прецизійної спектрометричної апаратури для підприємств атомної енергетики й охорони довкілля України.
У контексті розвитку співробітництва в сфері енергозбереження, що є актуальним для обох держав, слід відзначити важливість проведення конференції з питань ефективного використання і відновлення енергоресурсів у країнах „Східного партнерства”, яка відбулася у Ризі. Україну представляло Міністерство з питань житлово-комунального господарства. Головна увага приділялася співробітництву з ефективного використання енергоресурсів та збільшення частки відновлюваних ресурсів, застосуванню вже напрацьованого європейського досвіду. Для України, яка має суттєві проблеми з системами теплопостачання та енергозбереження, участь у заході дала можливість привернути увагу до згаданої проблематики, а також ознайомитися з досвідом інших країн у сфері енергозбереження, зокрема ЛР.
Враховуючи популярність виставки “Tech Industry 2009” Посольство Латвії в Україні сприяло участі української сторони у заходах, що проводилися в рамках виставки. У семінарі «Нові рішення у машинобудуванні – наука й міжгалузеве співробітництво» у рамках виставки “Tech Industry 2009” брав участь Заступник Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій, який виступив з доповіддю щодо інвестиційної політики в Україні у період глобальної фінансово-економічної кризи.
Посольство сприяло налагодженню контактів Ризького технічного університету (РТУ) і мережі його установ з відповідними установами України: Інституту залізничного транспорту РТУ – з Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту ім. академіка Лазаряна; Інституту технології машинобудування РТУ – з інститутом електрозварювання ім. Патона; будівельного факультету РТУ з відповідними установами України; Української Академії аграрних наук і мережі її установ з профільними вузами ЛР. Опрацьовуються перспективи навчання українських фахівців зі зварювання всіх рівнів на базі РТУ та Латвійського товариства фахівців-зварників. Продовжується вивчення можливостей налагодження співпраці між Латвійським інститутом медичних досліджень гіпертермії та Міністерством охорони здоров’я України у сфері лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.
Результатом переговорів з Міністром освіти і науки ЛР стала домовленість про продовження співпраці у науково-технічній сфері, зокрема у галузі обмінів між науково-дослідними інститутами та проведення спільних досліджень.
Посольство вивчало досвід Латвії з реалізації інноваційної політики, розвитку наукових досліджень та впровадження нових технологій у виробництво[15]
Крім того, необхідно зазначити, що Україна, як і Латвія є асоційованим членом програми EUREKA (European Research Coordination Agency), діяльність якої спрямована на укріплення конкурентноздатності економік європейських держав шляхом підтримки комерційних кампаній, дослідницьких центрів та університетів, які виконують проекти по розробці інноваційної продукції: виробів, процесів та послуг на базі новітніх технологій.[16].
Страницы: 1, 2, 3, 4
