Зовнішньоторговельна квота (Кзт) розраховується за формулою:
(6);
де Е, І - річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
Табл. 8. Розрахунки зовнішньоторговельної квоти.
1. Роки
2. Експорт
млрд. дол.
3. Імпорт
4. Показники ВВП
5. Зовнішньоторгівельна квота, %
(п. 2 + п. 3 х 0,5): п.4 х 100
2004
60,47
56,95
576,20
10,2
2005
76,19
65,97
603,11
11,8
2006
96,91
79,16
623,61
14,1
За підрахунками ми бачимо, що за всі роки спостерігається стійкий зріст зовнішньоторговельної квоти.
3. Показники експорту, імпорту, ЗТО на душу населення
Для підрахунку показників експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу на душу населення використаємо таблицею 9.
Табл. 9. Показники росту чисельності населення Тайваню*
Роки
Населення, млн.чол
Абсолютний зріст, млн. чол
Відносний зріст, %
Відносний приріст, %
22,60
х
23,05
0,45
102,0
1,0
23,28
0,23
101,0
*Джерело – [11]
Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення розраховується за формулами:
(7);
(8);
(9).
де Ед - експорт на душу населення; Ід - імпорт на душу населення; ЗТОд - зовнішньоторговельний обіг на душу населення; Е - вартість національного експорту за рік; І - вартість національного імпорту за рік; ЗТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.
Розрахуємо обсяг експорту на душу населення за допомогою формули (7) та таблиці 10.
Табл. 10. Розрахунки величини експорту/населення
3. Населення, млн.чол
4. Експорт на душу населення, тис.дол.
(п.2: п.3)
2,68
3,31
4,16
Отже ми бачимо, що величина експорту на душу населення звеличується із року у рік.
На графіку (рис. 2) ми можемо побачити графічно темп росту цієї одиниці.
тис. дол. / населення
2004 2005 2006 роки
Рис. 2. Графічне зображення темпу росту експорту на душу населення
Розрахуємо обсяг імпорту на душу населення за допомогою формули (8) та таблиці 11.
Табл. 11. Розрахунки величини імпорту/населення
2.Імпорт
3. Населення
млн.чол
4. Імпорт на душу населення, тис.дол.
2,52
2,86
3,40
Величина імпорту на душу населення також звеличується із року у рік.
На графіку (рис. 3) ми можемо побачити графічно темп росту цієї одиниці.
Отже, як бачимо, спостерігається як зріст співвідношення імпорту на душу населення, так і величини імпорту на душу населення.
Але зріст статей експорту на душу населення спостерігається більшими темпами (0,64 тис. дол.. (2005) та 0,83 тис.дол. (2006) порівняно із 0,34 тис. дол.. (2005) та 0,54 тис. дол.. (2006).
Рис. 3. Графічне зображення темпу росту імпорту на душу населення
Розрахуємо тепер величину зовнішньоторговельного обігу на душу населення. Для цього скористуємося формулою (9) та таблиці 12.
Табл. 12. Розрахунки величини зовнішньоторговельного обороту /населення
2. Зовнішньоторговельний оборот, млрд. дол.
4. Зовнішньоторговельний оборот на душу населення тис. дол. (п.2: п.3)
117,42
5,20
142,15
6,17
176,07
7,56
Для наочності використаємо графік темпу росту зовнішньоторговельного обороту на рисунку 4.
За розрахунками таблиці 12 та графіку на рисунку 4 ми можемо визначити стійкий зріст величини зовнішньоторговельного обороту на душу населення.
Рис. 4. Графічне зображення темпу росту ЗТО на душу населення
4. Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі Тайваню
Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна спрямованість.
Товарна структура експорту - структурований за певними ознаками обсяг товарного експорту країни за певний період — як правило, рік. Вона показує експортну спеціалізацію країни та питому вагу кожної товарної позиції в експорті.
Товарна структура експорту надана у таблиці 12.
За три роки спостерігається позитивні структурні зрушення у структурі експорту у таких галузях, як оптова та роздрібна торгівля, громадська сфера послуг, обробна промисловість, транспорт, та. ін.
Негативні зрушення у структурі насамперед спостерігаються у таких галузях, як фінанси і страхування.
Табл. 13. Показники товарної структури експорту Тайваню
Показники
Експорт
млрд.дол.
Структур-
на частка,
%
Структур-на
частка,
Оптова та роздрібна торгівля
19,29
31,90
25,14
33,00
32,95
34,00
Громадська сфера послуг
5,99
9,90
7,62
10,00
9,79
10,10
Обробна прмисловість
5,56
9,20
7,24
9,50
9,40
9,70
Фінанси, страхування,
та нерухомість
7,92
13,10
9,22
12,10
10,66
11,00
Транспорт та комунікації
3,45
5,70
4,50
5,90
6,40
6,60
Будівництво
1,57
2,60
1,90
2,50
інші галузі
16,69
27,60
20,57
27,00
25,20
26,00
Експорт разом
100
100,00
На графіку на рис. 5 надано товарну структуру експорту Тайваню за останній 2006 рік.
Рис. 5. Товарна структура експорту Тайваню за 2006 рік
Товарна структура імпорту країни - структурований за певними ознаками обсяг товарного імпорту країни за певний період — як правило, рік. Вона показує імпортну залежність країни від окремих товарів та товарних груп, а також питому вагу кожної товарної позиції в імпорті.
В більшості країн світу товарна структура імпорту також складається за основними його статтями.
Показники структурного зрушення у імпорті Тайваню надані у таблиці 14.
Негативні зрушення у структурі насамперед спостерігаються у фінансах і страхуванні та у інших галузях.
Табл. 14. Показники товарної структури імпорту Тайваню
Імпорт
Структурна
17,60
30,90
21,68
26,91
7,90
6,57
8,00
Обробна промисловість
5,24
11,50
7,68
7,46
6,90
10,50
8,71
3,25
3,88
5,22
1,48
1,64
2,06
17,43
30,60
17,74
20,58
Експорт разом, млрд.дол.
На графіку на рис. 6 надано товарну структуру імпорту Тайваню за останній 2006 рік.
Отже, як бачимо, спостерігається стійкий зріст майже усіх статей як імпорту, так і експорту у динаміці.
Рис. 6. Товарна структура імпорту Тайваню за 2006 рік
Висновки
Отже, як ми зазначили у попередніх розділах та практичних завданнях, ми спостерігаємо стійкий зріст зовнішньої торгівлі Тайваню.
Тайвань зумів домогтися міжнародного економічного визнання, вийшовши по обсязі торгівлі на 14-е місце у світі (162 млрд. $) і заслуживши репутацію одного з найбільш динамічних партнерів. Острів займає 12-е місце у світі по експорті, що в 1992 р. склав 83 млрд. $. За структурою експорт на 95,5 % складається із промислової продукції. Найважливішими торговельними партнерами Тайваню є США, Японія, Гонконг, ФРН, і КНР.
Міцне фінансове становище й пошук можливостей більше вигідного вкладення капіталу сприяли росту тайванських інвестицій за рубежем. З 1987 по 1992 р. Вони перевищили 19 млрд. $ - 9-е місце у світі й 2-е місце в АТР послу Японії, причому значні кошти направлялися в КНР. В 1992 р. Тайвань став третім за значенням інвестором у китайську економіку після Гонконгу й США, відтіснивши Японію на 4-е місце. В1987 - 1992 р. Тайваньськи капіталовкладення перевищили за деякими оцінками від 3 до 5 млрд. $.
Економічний розвиток Тайваню відбувався в складних зовнішньоекономічних умовах: дипломатична ізоляція, погроза військового нападу з материка, що тільки що так явно встала перед мешканцями острова у вигляді запуску китайських ракет поблизу узбережжя Тайваню, торговельні тертя із провідними партнерами через ринки збуту. товарів, знизити на них тарифи й мита, підвищити курс національної валюти. Усього за 1986-88 рр. Курс нового тайванського долара піднявся стосовно американського $ більш ніж на 40 % - це колосальний удар за експортними цінами, що привів до закриття багатьох експортних виробництв.
Але й ці обставини не підрізали крила тайваньской економіці, що переживає ще до того ж проблеми, пов'язані з ростом вартості робочої сили, і економічні кризи викликані воєнними діями в Перській затоці.
Список використаної літератури
1. Жуков С. Приватизация в развивающихся странах //Российский экономический журнал. -1992. -N8. - С 102-114.
2. Зимовнов М.А. Неакционерные формы деятельности ТНК в развивающихся странах.//США: экономика, политика, идеология. 1991. -N 11. -С 63-69
3. Карагодин Н., Эльянов А. Как лечить больную экономику: [об уроках реформ в странах "третьего мира"]//Азия и Африка сегодня. - 1992, -n10. - С 44-45
4. Перова М. Инвестиционная политика в развивающихся странах. - 1994. - n9. - С4 6-51
5. Страны -87*8/третьего мира" - усиление неравномерности развития// приложение МЭ и МО: обзор конец 1988 - начало 1989. С 18-27
6. Широков Г.К., Попов Ю.Н. Россия: на учебу в... "Третий мир"? //Азия и Африка сегодня. -1992. - N3. - С 52-55
7. Широков Г. К. "Третий мир": стратегия развития.// Азия и Африка сегодня. - 1992. - N3. - С 52-55
8. Эльянов А. Развивающиеся страны на рынке промышленных изделий.//МЭ и МО. - 1992. N5. - С 24-34
9. www.china.offshore-manual.ru.
10. www.ixbt.com/cm/taiwan-industry.shtml.
11. http://www.roc-taiwan.org.
Страницы: 1, 2, 3, 4
