Джерело: International Institute of Steel and Iron, www.worldsteel.org
З початку минулого року світові ціни на сталевий прокат мали тенденцію до зростання після обвалу 2005. Але з середини літа китайська чорна металургія знов активізувало своє домінування на світовому ринку, як в вартісному, так і в кількісному значенні. Це призвело до порушення процесу стабілізації ринку і як наслідок до нового зниження цін (Рисунок 3). По прогнозам аналітиків відновлення росту цін на продукцію металургії тепер можна очікувати лише у другій половині поточного року, при дотриманні Китаєм своїх міжнародних зобов’язань щодо обмеження експансії на ринку чорних металів.
Рисунок 3. Динаміка середньомісячних цін на сталевий прокат протягом 2002 – початок 2007 року на ринках деяких країн, дол. США/т
Джерело: Iron and Steel Statistics Bureau, www.issb.co.uk
Одним з основних факторів, який впливав на ціноутворення на світовому ринку сталі протягом останніх років, був баланс внутрішнього споживання та виробництва продукції чорної металургії у Китаї. Так, зростання чистого імпорту цієї країни в 2004 році сприяло підвищенню цін на ринку (Рисунок 4). Як видно з наведеної інформації, обсяг китайського експорту сталі у кінці 2004 р . – на початку 2005 р. перевищив обсяг імпорту, що призвело до зниження цін на металургійну продукцію на світовому ринку.
Рисунок 4. Динаміка китайського експорту/імпорту сталі протягом 2000 –2006 рр., млн. тонн.
З І півріччя 2006 року Китай стає найбільшим світовим експортером продукції чорної металургії, а за обсягами імпорту його випередили США, Південна Корея та Європейський союз (Таблиця 2).
Таблиця 2. Найбіліші світові експортери та імпортери продукції чорної металургії у 2006 році
Країна(регіон)
2005 р., млн. т
2006 р., млн. т
Темп приросту, %
Найбільші світові імпортери сталі
США
28,5
40,4
+42
Європейський союз
26,8
39,0
+46
Південна Корея
18,4
21,9
+19
Китай
18,6
-31
Турція
9,8
11,7
Найбільші світові експортери сталі
25,7
49,2
+91
Японія
31,7
34,2
+8
Росія
30,4
31,0
+2
30,9
30,3
-2
Україна
27,1
+12
Джерело : Iron and Steel Statistics Bureau, www.issb.co.uk
Підвищення цін на продукцію чорної металургії у І півріччі поточного року було пов’язано як зі зростанням попиту на неї, так і з істотним подорожчанням основних видів сировини, зокрема металобрухту та залізної руди (Таблиця 3).
Таблиця 3. Динаміка середньосвітових цін на основні види сировини протягом ІV кв. 2005 – І кв. 2006 рр.
Показник
Одиниця виміру
10.2005
11.2005
12.2005
01.2006
02.2006
03.2006
04.2006
05.2006
06.2006
Енергетичне
дол. США/т
45,5
40,8
41
46,3
51,1
53,3
56,7
56,4
56,1
Коксівне
83,24
90,22
94,23
Залізна руда
65
77,35
Природний
дол. США/м3
250,6
275,8
293
Металобрухт
205-210
200-205
180-190
185-190
215-220
210-215
220-225
240-250
255-260
Електроенергія
центів/кВт
5,89
5,72
5,75
5,71
5,81
5,76
5,78
н/д
Джерело : International Institute of Steel and Iron, www.worldsteel.org
Згідно з прогнозами Міжнародного інституту чавуну та сталі (International Institute of Steel and Iron) темп приросту світового споживання кінцевої продукції чорної металургії у 2007 році складе 5,9% – до 1 179 млн. тонн, що має позитивно вплинути на розвиток галузі в цілому (Таблиця 4). Ріст фінансових позицій і низький рівень концентрації в галузі призвели до активної глобальної консолідації у сталеливарному секторі за останні декілька років. Лідером процесу консолідації залишається Mittal Steel, яка стала першим світовим виробником сталі, який досяг рівня 100 млн. т за р. Піком M&A активності Mittal стало придбання в 2006 р. другого найбільшого виробника сталі – компанії Arcelor. Після цього придбання Mittal збільшила свій об’єм виробництва, який складає 60 млн. т за рік, на об’єм виробництва Arcelor, який у 2005 р. складав 53 млн. т. Однак у світовому масштабі сталеливарна галузь залишається відносно погано консолідованою: гіганту Mittal належать скромні 10% світового ринку. Частка десяти найбільших виробників у сталеливарній галузі складає менше 28% світових поставок. Цей показник трохи менше, ніж у галузях, які поставляють сировину для сталеливарної промисловості: перші 10 компаній постачальниць залізної руди складають 97%, а у здобування коксівного вугілля – 71%. По оцінкам експертів, к 2010 г. буде існувати від 5 до 10 глобальних сталеливарних компаній з продуктивністю від 50 до 125 млн. т стали. При цьому очікувається, що об’єм виробництва Mittal досягне 160 млн. т в рік.
Таблиця 4.
Прогноз світового споживання сталі на 2006-2007 рр., млн. тонн
Регіон
2005
2006
2007
2008
Темп приросту
2006 до 2005, %
2007 до 2006, %
2008 до 2007, %
ЄС
166,1
184,7
187,4
191,0
11,2
1,5
1,9
СНД та інші країни Європи
67,2
76,4
81,1
86,1
13,6
6,2
НАФТА
139,4
154,9
150,1
156,6
11,1
-3,1
4,3
Центральна та Південна Америка
32,2
36,0
38,2
40,5
6,1
6,0
Африка
19,7
21,6
23,1
24,9
9,7
6,9
7,8
Близький Схід
33,4
36,8
40,2
43,6
10,3
9,1
8,4
326,8
356,2
402,5
442,8
9,0
13,0
10,0
інші країни Азії
241,4
246,6
256,0
265,2
2,2
3,8
3,6
Світ
1`026,0
1`113,2
1`178,6
1`250,5
8,5
5,9
Як видно з наведеної у таблиці інформації, понад 70% абсолютного прогнозного приросту споживання сталі у цьому році припаде на Китай, питома вага якого у структурі світового попиту за підсумками 2007 року має збільшитись до 34%, проти 32% у 2006 році. При цьому, прогнозний темп приросту обсягів виробництва сталі у цій країні стабільно перевищує зростання попиту, що має посилити конкуренцію на міжнародних ринках. Неконтрольоване зростання експорту дешевої китайської сталі є суттєвою ринковою загрозою для металургійних компаній інших країн світу, які не отримують таких значних державних пільг та субсидій. Зміцненню ринкових позицій китайських металургійних заводів сприяє також занижений курс національної валюти. Під тиском різноманітних міжнародних організацій та урядів китайська влада прийняла рішення щодо зниження ставки експортного відшкодування податків з 11% до 8% з 15 вересня минулого року і пообіцяло закрити усі печі об’ємом менше 300 м3, що має істотно зменшити обсяг виготовлення і збільшити ціни на металургійну продукцію цієї країни. Але щодо останнього положення, то місцева влада не поспішає виконувати рішення федеративного уряду, оскільки саме малі підприємства створюють велику кількість робочих місць і поповнюють місцеві бюджети.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6