Оскільки реалізація всіх інвестиційних проектів передбачає видачу пільг в оподаткуванні, то перед затвердженням цих проектів органом управління СЕЗ їх обов’язково повинні розглянути органи податкової служби. За результатами детального розгляду інвестиційного проекту готується податковий висновок, який подається до органу управління ВЕЗ, ґрунтується на податковій звітності діючих підприємств і детальному інвестиційному проекті та містить наступну інформацію:
· на скільки проект забезпечує досягнення основної мети створення ВЕЗ або ТПР;
· відповідає чи ні вид діяльності пріоритетному;
· вид інвестицій, їх вид та обсяги, хто виступає інвестором;
· очікуваний період отримання першого прибутку
· які пільги надаватимуться під час реалізації проекту за видами податків та їх сума;
· загальний висновок – чи може бути ухвалено інвестиційний проект з точки зору економічної діяльності та збільшення податкових надходжень у майбутній період.
Основними нормативними актами, що регулюють функціонування ВЕЗ і ТПР є: Закон України « Про загальні засади створення і функціонування вільних економічних зон від 13.10.92, Закон України « Про режим іноземного інвестування» від 19.03.96, Постанова КМУ «Про заходи щодо створення та функціонування вільних економічних зон та територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності від 21.09.99, Наказ Держмитслужби України від 19.10.2000 «Про затвердження порядку прийняття Держмитслужбою об’єктів митної інфраструктури на територіях ВЕЗ, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони»
Статус і територія ВЕЗ, а також термін, на який вони створюються визначається ВРУ шляхом прийняття відповідного закону по кожній ВЕЗ і ТПР окремо. Крім того 27 червня 2003 року Розпорядженням Президента України « Про Комісію з аналізу функціонування вільних економічних зон та території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності» з метою здійснення комплексного аналізу функціонування ВЕЗ і ТПР, створення умов для підвищення ефективності економічної діяльності в них, створено Комісію з аналізу функціонування ВЕЗ та ТПР.
В даний момент на території України фактично діють 7 ВЕЗ та 7 ТПР, а саме: ПЕЕЗ «Сиваш», ВЕЗ «Закарпаття» ВЕЗ «Славутич», ВЕЗ «Курортополіс Трускавець», ВЕЗ «Азов», ВЕЗ «Донецьк» ТПР «Автономна республіка Крим» ( ТПР «Судак», «Феодосія», «Керч», «Східний Крим», ТПР у Волинській обл., ТПР у Донецькій обл., ТПР у Закарпатській обл., ТПР у Луганській обл., ТПР у м. Харків.
Перше місце за кількістю зареєстрованих суб’єктів посідає ТПР у Донецькій обл., друге – ТПР у Закарпатській обл., третє – ВЕЗ «Яворів»
Найбільша частка фактично отриманих інвестицій припадає на ТПР у Донецькій обл. – 69%.
2.3 Інвестиційна привабливість різних офшорних зон
Інвестиційна привабливість різних офшорних зон залежить від умов реєстрації й оподатковування. Крім того, Форумом фінансової стабільності розвитих країн, створеним колишнім президентом «Бундесбанка», встановлен рейтинг офшорних зон по ступенем їхньої надійності:
Перша група — Гонконг, Сінгапур, Люксембург, Швейцарія, Дублін, Гернси, острів Мен і Джерсі.
Друга група — Андорра, Бахрейн, Барбадос, Бермуди, Гибралтар, Лабуан, Макао, Мальта, Монако.
Третя група — Ангилья, Антигуа і Барбуда, Аруба. Беліз, Британські Віргінські острова, Кайманові острова, острова Кука, Коста-Рика. Кіпр, Ліван, Ліхтенштейн, Панама, Багами й ін.
3. СУТНІСТЬ ТА УМОВИ РЕЄСТРАЦІЇ ОФШОРНИХ КОМПАНІЙ
3.1 Механізм створення офшорних компаній
Механізм створення ОК українськими резидентами, як правило здійснюється через спеціалізовані посередницькі установи. Реєстрацію і керування фірмою з доручення клієнта виконують так звані секретарські компанії (СК).
Вони мають підготовлені комплекти документів, що необхідні для реєстрації компанії в ОЗ, а також можуть запропонувати клієнту готову ОК, що може бути практично негайно передана замовнику.
Багато великих американських і західноєвропейських фірм, що займаються офшорним бізнесом з середини 90-х років, поспішили відкрити свої офіси і представництва на Україні. Сьогодні в Києві та інших містах України їх діє величезна безліч. Географія їх діяльності охоплює майже всі існуючі сьогодні ОЗ.
Умовно СК, що діють у Києві, можна згрупувати в такий спосіб:
- У першу групу входять компанії, що пропонують своїм клієнтам весь комплекс послуг по реєстрації ОК практично в будь-який ОЗ світу, підтримці її діяльності надалі, наданню консультаційної допомоги по мінімізації податків, податковому плануванню. Вартість послуг таких компаній коливається біля $ 4–5 тис. за одну ОК, і за неофіційними даними, щодня вони реєструють як мінімум 1–2 компанії.
Іншу групу складають СК, що узагалі про себе ніякої реклами не дають. У своїй діяльності вони використовують принцип «від клієнта до клієнта».
Рангом нижче на цьому ринку знаходяться фірми (зазвичай туристичні), для яких офшорний бізнес — лише один з напрямків їх діяльності. Як правило, вони працюють із двома-трьома країнами, виконуючи за комісійні роль посередника між місцевої адвокатський конторою й українським клієнтом. Зазвичай їхня комісія складає 10–15% від загальної вартості послуг.
3.2 Експортно-імпортні операції в «податковому раї»
У світовій комерційній практиці цей вид діяльності офшорних фірм розповсюджений досить широко. Популярний він і на пост радянській території. Компанії такого профілю дозволяють цілком законно знижувати податкові виплати шляхом мінімізації прибутку, використовуючи існуючі угоди про запобігання подвійного оподатковування, а також вивозити за рубіж і вкривати на рахунках в офшорних банках валютні виторги.
Розглянемо просту схему експортно-імпортної операції з використанням ОК. Тут бере участь тільки одна офшорна компанія, хоча на практиці число таких компаній може досягати десяти і більш (для досягнення більшого економічного ефекту).
До приклада українська компанія засновує офшорну фірму на Кіпрі. Оскільки всі зведення про офшорні фірми носять конфіденційний характер, то з'ясувати, що реальним власником цієї компанії є український засновник, дуже важко (а найчастіше і неможливо). Потім між українською й офшорною компаніями утворюється Контракт 1 на постачання в Україну товарів (робіт, послуг). Одночасно створюється Контракт 2 між офшорною компанією і закордонною фірмою. Різниця в ціні Контрактів 1 і 2 залишається в розпорядженні офшорної фірми.
Оскільки Контракт 1 полягає на умовах мінімального прибутку для української компанії, то виходить, що ОК просто перепродує товар по більш дорогій ціні. Тому що прибуток в ОЗ практично не обкладається податками (на Кіпру податок на прибуток ОК складає 4,25%), а сама компанія належить українським бізнесменам, то комерсанти платять в Україні тільки з того мінімального прибутку, що одержують за Контрактом 1, і мають можливість розпоряджатися тим прибутком, що осідає на рахунках офшорної фірми.
У сфері зовнішньоекономічної діяльності дуже широко поширено надання офшорними фірмами консалтингових і маркетингових послуг українським організаціям і підприємствам. Причому останнім для віднесення витрат по оплаті цих послуг на собівартість фактично досить акта приймання-здачі робіт чи будь-якого іншого подібного документа. Вартість такого роду послуг може досягати декількох мільйонів доларів США.
Зрозуміло, у переважній більшості випадків реально ніяких послуг не виявляється, а відбувається елементарне приховання прибутку від оподатковування з наступним використанням її в особистих цілях хазяїнів підприємств.
Експортні операції за участю ОК багато в чому повторюють імпортні з точністю «до навпаки». Поставляючи експортний товар через «свої» офшорні фірми, українські бізнесмени максимально занижують його ціну, а після реалізації за рубежем по світовим, зрозуміло, цінах мають при цьому величезні гроші, «звільнені» від оподатковування.
Новий Перелік офшорних зон: доповнення та відозміни
Найповніший список офшорних зон, що визнає наша держава (і який підпадає під дію п. 18.3 ст.18 «Закону про прибуток»), приведений у «Переліку офшорних зон» затверджений розпорядженням КМУ № 79-р. від 14.03.2001.
( Новий офіційний перелік офшорних зон:
Британські острівні регіони: Олдерни, Острів Гернси, Острів Джерсі, Острів Мен.
Близький Схід: Бахрейн.
Північна, Центральна і Південна Америка: Беліз, Домініканська Республіка, Коста-Рика, Панама.
Європа: Андорра, Гибралтар, Кампионе, Кіпр, Мадейра, Мальта, Монако.
Карибський регіон: Ангилья, Антигуа і Барбуда, Аруба, Багамські острова, Барбадос, Британські Віргінські острова, Віргінські острова (США), Острова Кайман, Гренада, Бермудські острови, Нідерландські Антильські острова, Теркс і Кайкос, Сент-Китс і Невис.
Африка: Ліберія, Маврикій, Сейшельські острови.
Тихоокеанський регіон: Вануату, Китайська Народна Республіка – Гонконг (Сянган) і Макао (Аоминь), Самоа, Лабуан, Маршаловы острова, Науру, Ниуе, Острова Кука, Сінгапур.)
Виходячи з приведеного вище Переліку проведемо короткий аналіз декількох найбільш привабливих, з інвестиційної точки зору, офшорних зон.
3.3 Особливості функціонування Британських Віргінських островів як офшорної зони
Британські Віргінські острова (B.V.I.),розташовані в Карибському басейні, складаються з 60 окремих островів, що розміщені до північно-заходу від Американських Віргінських островів і на відстані 60 милею від Пуэрто Рико. Столицею і діловим центром є Род-Таун на острові Тортола, у 9 милях від аеропорту на острові Биф.
Загальна чисельність населення Британських Віргінських островів складає приблизно 11 000 чоловік, 75% з який проживає на острові Тортола. Населення переважно чорношкіре.
Політична система - колонія Великобританії, що має власний уряд і свою конституцію. Урядом керує губернатор, що призначений Великобританією. Законодавча система заснована на англійському праві. На островах розвиті банківські й аудиторські послуги.
Більш 150 тисяч офшорних компаній зареєстроване на B.V.I. с 1984 року, що говорить про велику популярність островів як податкової гавані. Форма звільненої від податків компанії - Міжнародна бізнес компанія (International Business Company (IBC)). IBC, діяльність якої регулюється колективним законодавчим актом, розробленим у 1984 р. і вступившим в силу 1 серпня 1984 р., є одним з найбільш сучасних видів компаній, і після зменшення значення Панами через діяльність Норьеги, тільки в 1988 р. на островах Британської Вірджинії було створено понад 6000 міжнародних бізнес компаній. Однак компаніям типу IBC забороняється вести бізнес з жителями островів і місцевих фірм і мати на островах власність.
IBC-компанія може бути зареєстрована під будь-якою назвою, що орган, який реєструє, не вважає небажаним, і яка не містить слів "страхування", "гарантія", " будівельна компанія", "банк" чи "трест" (Insurance, Assurance, Building Society, Bank, Trust), без відповідного дозволу уряду. Назва не повинна також містити слова, що показують на зв'язок з королівською родиною чи урядом. Назва компанії може бути англійською чи будь-якою іншою мовою і може використовувати будь-яке слово, що позначає обмежену відповідальність, наприклад: Limited, Ltd., Corp., Corporation, Inc., Incorporated, S. A., A. G., Gmb, B. V., N. V. Меморандум і устав повинні включати назву фірми, зареєстровану адресу офісу, ім'я й адресу зареєстрованого агента, мету компанії, що не повинні суперечити законам островів Британської Вірджинії, статутний акціонерний капітал і валюту, види акцій, що можуть бути акціями на пред'явника, іменними акціями, чи тими й іншими, і пояснення, що стосуються акцій на пред'явника. Статут фірми регулює її міжнародну діяльність і може бути змінений шляхом відповідного рішення.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
